Ухвала суду № 52143160, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/202/15

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лук'янчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства «Українські ковбаси» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Українські ковбаси» звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач-1, ДПІ), Головного управління державного казначейства у Миколаївській області (надалі - відповідач-2) з позовними вимогами про визнання бездіяльності ДПІ з невиконання вимог п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України незаконною, стягнення з Державного бюджету на користь позивача суму бюджетної заборгованості в розмірі 934357,82 грн., з яких 781381,02 грн. бюджетне відшкодування ПДВ та пені в розмірі 152976,80 грн., зобов'язання відповідача-2 забезпечити перерахування 934357,82 грн. на поточний рахунок позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року позов задоволено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року апеляційні скарги відповідачів залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми пені в розмірі 152976,80 грн. та забезпечення її перерахування на поточний рахунок позивача було скасовано та направлено в цій частині позовних вимог справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанції залишені без змін.

Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції позивач збільшив позовні вимоги про стягнення пені до суми 235923,55 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги на цю суму, позивач посилається на п.200.23 ст.200 ПК України, за яким суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року позовні вимоги про стягнення пені задоволені частково - стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню в розмірі 210206,44 грн., а в іншій частині цих вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

В 2010-2011 роках позивачем були подані декларації з ПДВ та відповідні заяви на відшкодування від'ємного значення ПДВ з держбюджету.

За результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ АП «Українські ковбаси» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з СПД Кваша П.М., ТОВ «Юнітех», ПП «Юг-Новий Век», ТОВ «Тран. Фін. Порт», ТОВ «Транс юг-НК», ПП «Транс-авто-Миколаїв», ПП «Престиж сервіс», ТОВ «Метал груп-М», ТОВ «Зубарев і К», ТОВ «Золотий колос НК», ПСП «Володимирськое», ТОВ «БаГор-Плюс», ТОВ «Агро-Метекс, ТОВ «Авто-Стар» за період з січня 2008 року по грудень 2010 року, складено акт №186/07-20895178 від 05.04.2011 року, в якому зафіксовані порушення п.1.8 ст.1, пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 781381,02 грн..

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.04.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000152301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 781381,02 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Українські ковбаси» звернулось до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення №0000152301 від 14.04.2011 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №2а-3464/11/1470 від 21.12.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року, позов задоволено; визнано нечинним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2012 року у справі №2а-3464/11/1470 ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року залишено без змін.

Таким чином судовими рішеннями у справі №2а-3464/11/1470 підтверджена правомірність декларування позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 781381,02 грн..

Доказів сплати позивачу цієї суми бюджетного відшкодування відсутні, і ДПІ на наявність такого факту не посилається.

Під час розгляду даної адміністративної справи Вищий адміністративний суд України залишаючи без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року в частині стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування в розмірі 781381,02 грн. та скасовуючи ці рішення в частині стягнення з Державного бюджету на користь позивача пені в розмірі 152976,80 грн. та забезпечення її перерахування на поточний рахунок позивача, зазначив, що суди не дослідили питання щодо початку перебігу строку нарахування пені на заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 781381,02 грн. та не встановили, з якого моменту виникла така заборгованість та, відповідно, у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на підставі п.200.23 ст.200 ПК України.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення пені за неповернення бюджетного відшкодування ПДВ підлягають задоволенню, але лише за період з 23.07.2012 року по 18.02.2015 року, що складає 210206,44 грн..

При визначенні періоду для розрахунку пені суд першої інстанції врахував дату набрання чинності постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року, якими підтверджена правомірність декларування позивачем бюджетного відшкодування в сумі 781381,02 грн., а також дату подання в суд заяви позивача про збільшення розміру пені від 18.02.2015 року.

Вирішуючи питання про право позивача на отримання пені внаслідок неповернення йому бюджетного відшкодування з ПДВ, колегія судді виходить з наступного.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів вважає таким, що не підлягає доведенню в рамках даної адміністративної справи право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 781381,02 грн. за 2010-2011 роки, яке підтверджено за результатами судового розгляду адміністративної справи №2а-3464/11/1470.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю з бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, позивач має право на отримання пені за невідшкодовані йому суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до п. 200.15 ст.200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Враховуючи передбачені у пунктах 200.15 та 200.13 ст.200 ПК України терміни, сума бюджетного відшкодування в розмірі 781381,02 грн. після завершення процедури судового оскарження по справі №2а-3464/11/1470, яка пов'язана з моментом набрання чинності постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року за результатами її апеляційного перегляду ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року, повинна була бути перерахована позивачу не пізніше ніж 23.07.2012 року, що також вірно встановив і суд першої інстанції.

Оскільки повернення позивачу вказаної суми бюджетного відшкодування не відбулось, то передбачена п.200.23 ст.200 ПК України пеня повинна розраховуватися саме з цієї дати.

Враховуючи подання позивачем до суду 18.02.2015 року заяви про збільшення суми пені, суд першої інстанції обґрунтовано розрахував суму пені за період з 23.07.2012 року по 18.02.2015 року, та вірно визначивши її в розмірі 210206,44 грн., правильно застосувавши відповідні облікові ставки НБУ, що діяли протягом вказаного періоду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, прийняв законне та обґрунтоване рішення, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський