Ухвала суду № 52143150, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1571/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія плюс» до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія Плюс» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 01.04.2015 року № 0000162200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 668 901 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 417 225 грн. та від 01.04.2015 року № 0000172200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75057 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення були прийняті за висновками акту від 16.03.2015 року № 60/22/37744685 документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Асканія Плюс» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за січень 2015 року, які не відповідають дійсності та ґрунтуються на припущеннях. Дії позивача по корегуванню своїх податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням покупцем обладнання відповідають вимогам п.192.1 ст.192 ПКУ, що також підтверджується листом Міністерства доходів і зборів України від 23.06.2014 року № 11237/6/99-99-19-03-02-15. Також позивач мав право зарахувати передоплату за повернуте обладнання в якості передоплати за інший товар в межах іншого договору та відобразити дану операцію в податковому обліку, оформивши відповідні податкові накладні. Позивач звертає увагу на відсутність порушень з його боку щодо строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, така реєстрація відбулась 02.12.2014 року протягом 12 календарних днів в межах строку, встановленого п.201.10 ст.201 ПКУ. Факт анулювання реєстрації ТОВ «Перша енергетична» платником податку на додану вартість спростовується судовими рішеннями, які набрали законної сили. Доводи податкової інспекції щодо джерела походження коштів, які використовував позивач для повернення авансу, не впливають на суть господарської операції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов.

Скадовська об'єднана державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі відповідач, Скадовська ОДПІ), заперечує проти позову, вважає, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання податкових повідомлень-рішень вчинені у спосіб та в порядку визначеному чинним законодавством України. На думку податкового органу, перевіркою було встановлено не підтвердженість неналежної якості обладнання, яке було повернуто позивачу ТОВ «Перша Енергетична», також відсутні докази реальності здійснення ТОВ «Асканія Плюс» поставки обладнання, відсутні можливості поставки питної води в обсягах, які були вказані в договорі, саме тому відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Плюс». Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 01.04.2015 року № 0000162200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 668 901 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 417 225 грн. та від 01.04.2015 року № 0000172200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75 057 грн. Відшкодовано з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Плюс» (код ЄДРПОУ 37744685) витрати по сплаті судового збору в сумі 669 грн. (шістсот шістдесят дев'ять гривень) 69 коп.

Не погодившись з таким рішенням Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області звернулася до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія Плюс» є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в Каланчацькому відділенні Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції. В лютому-березні 2015 року фахівцями Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ «Асканія Плюс» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за січень 2015 року, висновки перевірки зафіксовані в акті від 16.03.2015 № 60/22/37744685.

Перевіркою виявлено порушення ТОВ «Асканія плюс» п. 188.1 ст. 188 ПКУ, що призвело до заниження податкових зобов'язань грудня 2014 року у розмірі 1 668 901 грн., заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного періоду (р. 18 декларації) у розмірі 75057 грн. та завищенням значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 19 декларації) у розмірі 1668901 грн., порушення п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПКУ завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у січні 2015 р. у розмірі 1668901 грн. (рядок 23.1 декларації), завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у січні 2015 року у розмірі 75057 грн.

В акті перевірки вказано, що згідно з поданою ТОВ «Асканія Плюс» до Скадовської ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року сума бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1, сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, нарахованої за попередній звітний період, а саме грудень 2014 року - 1668901 грн.

Перевіркою було виявлено, що згідно договору поставки № 18/07-П від « 18» липня 2014 року позивачем було реалізовано ТОВ «Перша Енергетична» (покупець) обладнання заводу та матеріали на суму 11 122 738 грн. 39 коп. (з урахуванням ПДВ), отримано оплату в повному обсязі, при цьому обладнання в натурі не передавалось, фактично обладнання на суму 9 100 448 грн. було здано в оренду позивачу згідно договору оренди, інші товаро-матеріальні цінності знаходились у позивача на підставі договору відповідального зберігання.

У жовтні 2014 року ТОВ «Перша Енергетична» повідомила позивача, що повертає раніше придбані обладнання і матеріали, листом від 20.11.14 оплату за них просить рахувати як таку, що здійснена за іншим договором поставки води питної № В20/11-14 від 20.11.14. Перевіркою не було виявлено акт неякісного технічного стану обладнання та матеріалів, тому відповідач зазначив про відсутність підстав для повернення обладнання.

За результатом здійснення вищевказаних фінансових операцій ТОВ «Асканія Плюс» зменшило розмір податкових зобов'язань листопада 2014 року на обсяги постачання ТМЦ на адресу ТОВ «Перша Енергетична» відповідно до договору поставки від 18.07.2014 по рядку 8.1 "коригування податкових зобов'язань у сумі (-8719792 грн.) та ІІДВ у сумі (-1 743 958 грн. ) Водночас, в декларації за листопад 2014 року підприємством збільшено розмір податкових зобов'язань у такому ж розмірі по рядку 1 «операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою...» на суму попередньої оплати від ТОВ «Перша Енергетична» відповідно до договору поставки води питної від 20.11.2014. Тобто, фактично не повертаючи грошові кошти, позивач вважає їх отриманою передоплатою по іншій угоді.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що «перша подія» сталась в момент перерахування грошових коштів ТОВ «Перша Енергетична» на рахунок ТОВ «Асканія Плюс» за основні засоби, поставлені згідно договору № 18/07-П від « 18» липня 2014 року, а не у період укладання угоди від 20.11.14. На виконання умов договору від 20.11.14 у податковому періоді листопад 2014 року відсутній факт проведення господарської операції (першої події) - перерахування коштів. Крім того, відповідач вказує на відсутність у ТОВ «Асканія Плюс» можливості виконання угоди про поставку води, тому що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Асканія Плюс» та результатами проведеної самим же підприємством щорічної інвентаризації ТМЦ залишки готової продукції станом на 01.11.14 становили лише 594808 грн.

Тобто, розцінюючи передоплату, раніше отриману як оплату за основні фонди, тепер як плату за воду, підприємство не здійснює перерахування коштів, та не має документального підтвердження наявності залишків готової продукції на відповідну для виконання умов договору суму. Перерахування грошових коштів як першої події підприємством використовується в податковому обліку з метою імітації проведення і господарських операцій та як наслідок, маніпулювання податковою звітністю.

ТОВ «Асканія Плюс» включило до складу податкових зобов'язань суми попередньої оплати за воду питну на підставі податкових накладних №№ 8, 9, 10, 11 від 20.11.14, на загальну суму 8 719 792 грн., та ПДВ в розмірі 1 743 958,40 грн. Зазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРПН 02.12.2014 .

За результатами податкової звітності та наданих ТОВ «Асканія Плюс» документів встановлено повернення коштів (попередньої оплати) в сумі 8719792 грн. та суми ПДВ 1743958 грн. контрагенту ТОВ «Перша Енергетична» протягом з 03.12.14 по 10.12.14 та складання розрахунків коригування податкових зобов'язань в сторону зменшення у зв'язку з поверненням попередньої оплати ТОВ «Перша Енергетична» на суму 1743958 грн. 40 коп.

Згідно пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ - якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Отже, за висновком перевірки позивач не мав право на зменшення сум податкових зобов'язань шляхом корегування у грудні 2014 року.

Також податкова інспекція посилається на п. 192.2 ст. 192 ПКУ, відповідно до якого зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору. У разі повернення попередньої оплати (авансової) неплатнику ПДВ коригування податкових зобов'язань постачальником не здійснюється незалежно від причин такого повернення, в тому числі і у зв'язку з розірванням угоди про постачання товарів, послуг. В акті вказано про анулювання реєстрації ТОВ «Перша Енергетична» 25.11.14 платником ПДВ.

Також відповідач зазначає, що для повернення коштів ТОВ «Перша Енергетична» в грудні 2014 року позивач використовував отриману від ТОВ «КФ «Медвін» поворотну фінансову допомогу. ТОВ «КФ «Медвін» має адресу аналогічну місцю реєстрації позивача, директором ТОВ «КФ «Медвін» є Ціхотських О.С., а директором ТОВ «Перша Енергетична» є Ціхотських Г.С. За висновком податкової інспекції дії ТОВ «КФ «Медвін» по наданню фінансової допомоги позивачу не відповідає майновому та фінансовому стану ТОВ «КФ «Медвін».

Відповідач зазначає, що проведені операції здійснені при невиправдано заплутаних умовах, та призвели до заниження податкових зобов'язань грудня 2014 року на суму 17439580 грн., виникнення від'ємного значення з ПДВ у грудні 2014 року та подальшого віднесення до заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2015 року. До складу частини залишку від'ємного значення грудня 2014 року платником враховані суми ПДВ, які не пов'язані з придбанням та фактично оплатою за отримані товари (послуги постачальникам товарів, послуг або до Державного бюджету за придбані ТМЦ), а були проведені як коригування податкових зобов'язань у вигляді передплати, такі суми не можуть бути враховані при розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року.

Акт перевірки був підписаний позивачем із запереченнями, які не розглянуті податковою інспекцією через пропущення термінів подання заперечень.

За висновками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.04.2015:

- № 0000162200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією січня 2015 року на 1668901 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 417225 грн.

- № 0000172200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією січня 2015 року у розмірі 75057 грн.

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, судова колегія дійшла наступного.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами п. 200.4 ст. 200 ПКУ:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніш виникнення від'ємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду.

Судами були досліджені надані сторонами докази та встановлено, що 18.07.14 між позивачем та ТОВ «Перша Енергетична», м. Київ, був укладений договір купівлі-продажу № 18/07-П, за умовами якого позивач реалізував ТОВ «Перша енергетична» обладнання заводу та матеріали на загальну суму 11222738 грн. 39 коп. ( в т.ч. ПДВ), оплата надійшла в повному обсязі. Факт здійснення господарської операції підтверджений документально, суду надано видаткові накладні від 18.07.14 та 23.07.14, довіреність. За наслідками цієї господарської операції позивачем були виписані на адресу покупця податкові накладні № 5 від 18.07.14 на суму ПДВ 1516741 грн., №6 від 21.07.14 на суму ПДВ 149097 грн. № 7 на 71882 грн., № 8 від 23.07.14 на 65089 грн., № 9 від 23.07.14 на 44741,67. № 10 від 24.07.14 на 6237 грн., податкові зобов'язання за якими відображені у додатку 5 до декларації з ПДВ за липень 2014 року. Позивач не заперечує тієї обставини, що в натурі обладнання не було передано, частина ТМЦ знаходилось на відповідальному зберіганні, обладнання знаходилось в оренді у позивача, за що останній сплачував орендну плату. Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. Дана операція була об'єктом оподаткування відповідно до ст. 185 ПКУ, у позивача виникли податкові зобов'язання з ПДВ, у покупця (ТОВ «Перша Енергетична») податковий кредит.

Після здійснення поставки позивачем товару для належного обстеження придбаного обладнання покупцем та постачальником було погоджено (копії відповідних листів надані позивачем) здійснення виїзного обстеження та тестування обладнання представником покупця в період з 28 липня 2014 р. по 01 серпня 2014 року. В ході тестування обладнання представником покупця ТОВ «Перша Енергетична» були виявленні недоліки, які було не можливо виявити при здійснені поставки товару, та які є прихованими недоліками та підпадають під передбачені п. 6.3. гарантійні умови договору поставки, про що позивач був повідомлений та попереджений претензіями покупця від 18 серпня 2014 р. та 15 вересня 2014 року. Позивач стверджує про відсутність матеріально-технічної можливості проведення відповідного гарантійного ремонту та можливості допомогти ТОВ «Перша Енергетична» у належному оформленні супровідної документації придбаного товару, що стало підставою для повернення товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Енергетична» усього придбаного товару позивачу у жовтні - листопаді 2014 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснення відповідних дій з повернення поставленого товару ТОВ «Перша Енергетична» позивачу підтверджено актами про повернення товару № 1 від 23.10.14, № 2 від 20.11.14, накладними на повернення від 20.11.14, 22.10.14, 23.10.14 , та не містять ознак незаконності, такі дії є дозволеними в господарському обороті ( п. 1 ст. 627, ст. 628, пп. 1 п. 2 ст. 678, ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.43, абз. 1 н. 4 ст. 179 Господарського кодексу України). Крім того, перевірка якості продукції не входить до компетенції фіскальної служби.

В податковому обліку позивач здійснив відповідні корегування податкових зобов'язань та зменшив їх внаслідок повернення обладнання та ТМЦ. Правило коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту в результаті повернення товарів закріплене в ст. 192 ПКУ. Відповідно до цього пункту постачальник зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, впродовж якого був здійснений перерахунок, і направляє одержувачеві розрахунок коригування ПДВ. Для цього продавець виписує в двох екземплярах розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної .

Згідно з пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року №10, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, з обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням (пункт 22 Порядку). Один примірник розрахунку корегування передається покупцю , який зменшує суми податкового кредиту ПДВ в податковій декларації. ТОВ «Перша Енергетична» надала позивачу копію податкової декларації ТОВ за листопад 2014 року із здійсненим коригуванням податкового кредиту на суму 1743958 грн. 40 коп.

Позивач надав судам копію договору поставки води питної, укладений з ТОВ «Перша Енергетична» від 20.11.14 № В-20/11-14 та лист покупця від 20.11.14 № 29 про те, що суму 10463750 грн. 39 коп., сплачену за договором поставки № 18/07-П від 18.07.14, просить вважати попередньою оплатою за договором поставки від 20.11.14. Також позивач надав суду копії зареєстрованих належним чином податкових накладних від 20.11.14 позивача № 8 на суму ПДВ 6237 грн., № 9 на суму ПДВ 320523 грн., № 10 на суму ПДВ 53032 грн., № 11 на суму ПДВ 1364167 грн., яку були видані покупцю ТОВ «Перша Енергетична» на отриману передплату за воду.

Згідно з підпунктом «а» а. 187.1 ст. 187 ПКУ дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 23.06.2014 № 11237/6/99-99-19-03-02-15 «у разі зміни податкових зобов'язань продавця у зв'язку з поверненням ним покупцю коштів за товари/послуги або повернення товарів покупцем, розрахунок коригування виписується в день повернення (коштів або товарів) незалежно від того, чи здійснювалася така операція в тому самому звітному періоді, в якому відбулося постачання товарів (отримання коштів) та було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді. Якщо на дату повернення товарів (зменшення їх вартості або вартості послуг) сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, послуги, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар/послугу, то постачальник на цю дату повинен виписати окрему податкову накладну на інші товари/послуги та, відповідно, нарахувати податкові зобов'язання».

Виходячи з норм п.187.1 ПКУ і п.201.4 ПКУ коригування податкових зобов'язань здійснюється на дату першої події (повернення грошей або повернення товару). Коли на прохання покупця товар постачальникові повертається, але оплата, що при цьому залишилася , вона може бути зарахована в рахунок оплати іншого товару, то в такому разі по рекомендаціях контролюючого органу виписується розрахунок коригування і окрему податкову накладну на інший товар. При цьому, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання.

Отже, позивач мав право зарахувати передоплату за повернутий в рамках договору від 18.07.2014 № 18/07-11 товар в якості передоплати за товар в рамках договору від 20.11.14 № 1320/11-14 та виписати відповідні податкові накладні, оскільки такі дії позивача не заборонені вимогами діючою законодавства України. ОДПІ вказує в акті про те, що зазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄДПН 02.12.14, що у повному обсязі відповідає вимогам положень п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

При остаточному повернені позивачем товариству «Перша Енергетична» в грудні 2014 року суми грошових коштів (авансу за договором від 20.11.14) позивачем був виписаний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, дане корегування відображене у додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ» до декларації позивача з ПДВ за грудень 2014 року. Факт розірвання домовленостей щодо постачання товарів, у свою чергу, означає, що об'єкт оподаткування ПДВ не виникне взагалі, а тому слід коригувати нараховані раніше податкові зобов'язання з ПДВ. Повернення передоплати остаточно підтверджує зазначений факт.

З урахуванням пп. 192.1.1. п. 192.1 ст. 192 ПКУ у позивача виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ саме у грудні 2014 року, що ним і було зроблене. Таким чином, в наведеному випадку на дату повернення попередньої оплати постачальник - платник ПДВ має право на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, нарахованих раніше за першою подією (коли домовленості щодо постачання товарів були в силі). На дату повернення передоплати виписується розрахунок коригування до податкової накладної. Позивачем підтверджено факт повернення коштів, виконані всі необхідні умови для коригування ПДВ.

Податкові наслідки у випадку повернення постачальником суми попередньої оплати прямо врегульовано ст. 192 ПКУ. Як зазначено в п. 192.1 ПКУ, при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Відповідно до п. 192.3 ПКУ результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Повернення попередньої оплати розглядається як зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника. У цьому випадку постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів того, що покупець не був платником ПДВ в грудні 2014 року і тому позивач не повинен був видавати йому податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, немає. Позивач надав суду копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015 р. у справі № 826/19069/14 , якою рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Перша Енергетична» визнано протиправним та скасовано з моменту його прийняття. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 квітня 2015 року залишив постанову в силі .

Суд першої вірно не прийняв до уваги доводи відповідача щодо джерела походження грошових коштів, які повертались в грудні 2014 року ТОВ «Перша Енергетична», та які були отримані від іншого суб'єкта господарювання (ТОВ «КФ «Медвін») в якості поворотної фінансової допомоги, оскільки це ніяким чином не впливає на податковий облік, позивач не обмежений напрямками використання отриманої фінансової допомоги. Пов'язаність керівників ТОВ «Перши Енергетична» та ТОВ «КФ «Медвін» також не є якимось протиправним фактом, який впливає на правила оподаткування.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 09.10.2015 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький