Ухвала суду № 52143025, 30.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р. Справа № 876/11845/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання:Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

встановив:

У жовтні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, в якому просив визнати незаконною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 44379309 від 02.10.2014 року, яка винесена державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 15514/13 від 09.07.2014 року, виданого Львівським апеляційним адміністративним судом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо відсутності у державного виконавця права виділяти в окреме провадження питання стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 04.12.2014 р. та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та зявились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 02.10.2014 року державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову ВП №44379309 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №15514/13, виданого 09.07.2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом, про зобов'язання Територіальної Державної інспекції з питань праці у Львівській області скласти протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення (а.с. 4).

Пунктом 2 цієї постанови державного виконавця вирішено виділити в окремі провадження стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час розглядуваних правовідносин), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 49 цього Закону визначено підстави для закінчення виконавчого провадження. Так, виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 8). У випадках, передбачених пунктами 1 - 6, 8, 9, 11 - 13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.7 ст.28 вказаного Закону, у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Із матеріалів адміністративної справи видно, що оскаржена позивачем постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 02.10.2014 року, винесена у виконавчому провадженні ВП № 44379309 з примусового виконання виконавчого листа № 15514/13 від 09.07.2014 року про зобов'язання Територіальної Державної інспекції з питань праці у Львівській області скласти протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.

Боржником у цьому виконавчому провадженні являється Територіальна Державна інспекція з питань праці у Львівській області, а стягувачем ОСОБА_1.

Суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що вказана вище постанова державного виконавця прийнята у відповідності до норм чинного законодавства і у межах повноважень органу ДВС. Така постанова не порушує прав, свобод чи законних інтересів позивача ОСОБА_1 як стягувача у виконавчому провадженні, зокрема, в частині щодо стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 04.12.2014 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: В.В. Святецький

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.10.2015 року.