Ухвала суду № 52143006, 07.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 876/7719/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської обл. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської обл. до Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)» про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою суду від 02.07.2015р. заяву Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)» задоволено частково; розстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. по справі № 813/5760/13-а про стягнення заборгованості в сумі 23519 грн. 68 коп. на чотири місяці рівними частинами, а саме по 5879 грн. 92 коп. щомісячно (а.с.87-88).

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, його оскаржив позивач Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської обл., який просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення відмовити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення (а.с.91-92).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником. Однак до заяви про розстрочення виконання судового рішення не надано належних доказів щодо відсутності майна, на яке може бути накладено стягнення у рахунок погашення заборгованості, не додано фінансових звітів, які б підтверджували важке матеріальне становище підприємства, не надано доказів того, що підприємство не проводить господарської діяльності тощо.

Таким чином, заявником не доведено наявності обставин, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання судового рішення в розумінні ст.263 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської обл. підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. по справі № 813/5760/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015р., позов Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської обл. задоволено; стягнуто з Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)» на користь Управління Пенсійного фонду України у м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської обл. заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 23519 грн. 68 коп. (а.с.39-41, 58-61).

17.06.2015р. відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій просив розстрочити виконання рішення суду у справі № 813/5760/13 в розмірі 23519 грн. 68 коп. строком на 12 місяців шляхом сплати рівними частинами в розмірі 1960 грн. (а.с.69-70).

Вказану заяву обґрунтовував тим, що підприємство перебуває у важкому фінансовому стані, на банківських рахунках боржника відсутні грошові кошти, необхідні для сплати боргу. Арешт коштів підприємства та його майна заблокує господарську діяльність підприємства та унеможливить належне виконання зобов'язань перед кредиторами і власними працівниками.

Частково задовольняючи клопотання відповідача, суд першої інстанції виходив з існування обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме: відповідно до представлених довідок на банківських рахунках відповідача є відсутніми грошові кошти, необхідні для виконання рішення суду.

Між тим, з наведеними висновками суду першої інстанції не можна погодитися, з наступних підстав.

Згідно вимог ч.ч.1 і 2 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Із змісту наведеної норми закону слідує, що відстрочення виконання судового рішення застосовується судом за заявою відповідних осіб на стадії виконання судового рішення по адміністративній справі та допускається лише у виняткових випадках.

Разом з тим, жодних виняткових обставин, які б вказували на неможливість виконання відповідачем судового рішення, судом першої інстанції не наведено.

При цьому, відсутність коштів на банківських рахунках підприємства не вказує на існування вищевказаних виняткових обставин; інших вагомих та переконливих доказів існування виняткових обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення, заявником не представлено.

Згідно п.1 ст.1 Закону України № 400/97-ВР від 26.06.1997р. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (абз.4 п.1 ст.2 вказаного Закону).

Відповідно до ст.4 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (ст.3 зазначеного Закону).

Системний аналіз наведених приписів вказує на те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника цього збору; також законодавством не встановлено пільг з нарахування та сплати такого збору або звільнення від його сплати, окрім збору нарахованого до 01.01.2004р.

За таких обставин клопотання Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)» про розстрочення судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про обґрунтованість апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської обл. та безпідставність винесення ухвали про розстрочення виконання судового рішення, а тому вважає, що ухвала судом постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, а відтак вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заявленого клопотання.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.6 ч.1 ст.199, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської обл. задоволити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. про розстрочення виконання рішення суду - скасувати та винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)» про розстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. в адміністративній справі № 813/5760/13-а - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

М.В.Костів