Ухвала суду № 52142981, 29.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р. Справа № 114402/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хутірець» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Хутірець» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

28.04.2012 року Приватне підприємство «Хутірець» звернулося в суд з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області, в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 10.01.2012 року № 031141-32 та № 031142-32.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що РУ Департаменту САТ ДПА України у Волинській області було проведено перевірку ПП «Хутірець» (магазинів «Транзит» та «Хуторок») в ході якої було встановлено факт роздрібної торгівлі горілкою та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на горілку та вино. На підставі встановлених порушень відповідачем було винесено оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій від 10 січня 2012 року №031141-32 та №031142-32. На думку позивача перевірка проведена незаконно і при перевірці та складанні акту перевірки перевіряючими брались до уваги чеки з реєстратора розрахункових операцій (РРО), а будь-які інші дані щодо отримання товару, наявність залишків товару досліджено не було. Також позивач зазначає, що при перевірці було порушено вимоги Податкового кодексу України щодо вручення копії направлень та підстав виходу на перевірку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій щодо винесення рішень від 10 січня 2012 року № 031141-32 та № 031142-32 про застосування фінансових санкцій.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Приватне підприємство «Хутірець» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У звязку з неприбуттям у судове засідання представників осіб, що беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ПП «Хутірець» як юридична особа-суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване Ківерцівською районною державною адміністрацією Волинської області 13 березня 2003 року(а.с.13).

На підставі наказу на проведення перевірки від 29 листопада 2011 року №469 та направлень на проведення перевірки від 29 листопада 2011 року працівниками РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Волинській області проведено фактичну перевірку магазинів «Транзит» та «Хуторок», де здійснює торгівельну діяльність ПП «Хутірець»(а.с.14, 39, 46). Підставою для проведення перевірки ПП «Хутірець» слугувало подання суб'єктом господарювання обов'язкової звітності про використання РРО з нульовими показниками як передбачено підпунктом 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Під час проведенння перевірки магазину «Транзит» розташованого за адресою: вул. Грушевського, 28. м. Луцьк, було встановлено факт роздрібної торгівлі горілкою за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на горілку. Порушення було виявлене шляхом вибіркової перевірки контрольних стрічок, тобто було встановлено факт продажу 2 пляшок горілки «Медофф» класік місткістю 1,0 л. міцністю 40% об. за ціною 51,00 грн., що підтверджується фіскальними чеками №9173 від 18 серпня 2011 року, №8960 від 9 серпня 2011 року (а.с.47 і зворот).

За результатами перевірки складено акт від 30 листопада 2011 року № 2251/03/20/23/32328499 (а.с.24-25) на підставі якого винесено рішення РУ Департаменту САТ ДПА України у Волинській області від 10 січня 2012 року №031141-32, яким застосовано до ПП «»Хутірець» фінансову санкцію у розмірі 5000,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені роздрібні ціни на такі напої (горілка «Медофф» класік місткістю 1,0 л. міцністю 40% об.)(а.с.12).

Також, проведено перевірку магазину «Хуторок», який належить ПП «Хутірець» та розташований за адресою: вул. Потебні, 64 м.Луцьк, та встановлено факт роздрібної торгівлі горілкою та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на горілку та вино, визначені Постановою №957 (мінімальна роздрібна ціна 1 пляшки горілки місткістю 0,5 л. міцністю 40% об. має становити не менше 26,10 грн., 1 пляшки вина місткістю 0.7 л. в скляній тарі та місткістю 1 л. в іншій тарі - не менше 18,0 грн.). Вибірковою перевіркою контрольних стрічок встановлено факт продажу горілки «Поліської особливої» місткістю, 0,5 л. міцністю 40% об. за ціною 26,00 грн. та вина «Ізабела» місткістю 0,75 л. за ціною 17,00 грн. (фіскальні чеки №2800 та №2785 (а.с.41 та зворот). На час перевірки дані алкогольні напої в реалізації відсутні, накладні на їх отримання пред'явлено не було.

Вищезазначені порушення зафіксовані в акті перевірки від 01 грудня 2011 року №2252/03/20/23/32328499 (а.с.26,27) на підставі якого рішенням від 10 січня 2012 року №031142-32 до ПП «Хутірець» застосовано фінансову санкцію у розмірі 5000,00 грн.(а.с.11).

05.03.2012 року ПП «Хутірець» оскаржило рішення РУ Департаменту САТ ДПА України у Волинській області від 10 січня 2012 року до Департаменту контролю за виробництвом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА Ураїни м. Київ та до Державної податкової служби України м. Київ, за результатами перевірки приняті рішення про застосування штрафних санкцій залишено без змін, а скаргу ПП «Хутірець» - без задоволення(а.с.7-10).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність рішень від 10 січня 2012 року № 031141-32 та № 031142-32.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з обґрунтованістю таких висновків суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та в зв'язку, зокрема з поданням суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій із нульовими показниками.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що в наказі вказуються обов'язкові реквізити, передбачені для направлення на проведення перевірки. Так наказ складається окремо на кожного суб'єкта господарювання з врахуванням (зазначенням переліку) його господарських об'єктів (у разі наявності), які підлягають перевірці, з зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку. Також, слід зазначити, що на відміну від наказу на проведення перевірки, направлення з зазначенням реквізитів, передбачених абзацом першим пункту 81.1 статті 81 Кодексу, складається окремо по кожному суб'єкту чи об'єкту, який підлягає перевірці згідно наказу, а також окремо на кожного перевіряючого.

Крім цього, згідно із п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) наказу та направлення на перевірку або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Зі змісту наказу та направлень на проведення перевірки слідує, що саме вказана норма, передбачена пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, була юридичною підставлю для призначення фактичної перевірки позивача.

З матеріалів справи слідує, що з направленнями на перевірку та наказом про проведення фактичної перевірки були ознайомлені продавці магазинів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (які фактично проводили розрахункові операції), що підтверджується розписками у направленнях із зазначенням свого прізвища, імені та по-батькові, посади, дати і часу ознайомлення, а копія наказу про проведення фактичної перевірки була їм вручена під розписку до початку проведення такої перевірки (а.с.39, 46).

Посилання апелянта на порушення норм Податкового кодексу України при проведенні перевірки є безпідставними та спростовуються наступним.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Крім того, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду Україна, яка викладена у постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом ТзОВ «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що у даному випадку було допущено посадових осіб податкового органу до перевірки та складені акти перевірки, в яких зафіксовано низку порушень і на підставі них винесено рішення про застосування фінансових санкцій, відтак доводи про порушення порядку проведення перевірки є безпідставними.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки магазину «Транзит», розташованого за адресою: вул. Грушевського, 28. м. Луцьк та магазину «Хуторок, розташований за адресою: вул. Потебні, 64 м. Луцьк, з тих підстав, що РРО з нульовими показниками було зареєстровано на іншу торговельну точку, а саме магазин «Хутірець», розташованого за адресою: проспект Перемоги, 14 в м. Луцьку, оскільки такі не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні при розгляді справи в суді.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» мінімальні і дрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» передбачено, що мінімальна роздрібна ціна однієї пляшки горілки місткістю 1 л, міцністю 40% об. має становити не менше 52,20 грн., мінімальна роздрібна ціна 1 пляшки горілки місткістю 0,5 л. міцністю 40% об. має становити не менше 26,10 грн., 1 пляшки вина місткістю 0,7 л. в скляній тарі та місткістю 1л. в іншій тарі - не менше 18,0 грн.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» передбачено, що за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних, оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000,00 гривень.

Щодо тверджень позивача про те, що під окремими видами алкогольних напоїв, які закодовані були в РРО за мінімальними цінами, були реалізовані зовсім інші товари, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що документами, які підтверджують факт реалізації товарів є фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо.

Наявними в матеріалах справи актами перевірки встановлено факти реалізації горілки та вина за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на горілку та вино, згідно фіскальних чеків, які були додані регіональному управлінню разом з матеріалами перевірки для прийняття рішення(а.с.23,41,47).

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає безпідставними.

Разом з тим, правильність висновків податкового органу при прийнятті рішення про застосування штрафних фінансових санкцій підтверджуються поясненнями продавців ОСОБА_1, ОСОБА_2 та копій накладних, які були надані позивачем.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що належними доказами підтверджено недотримання позивачем вимог закону щодо забезпечення мінімальних роздрібних цін на алкогольну продукцію.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів правомірність своїх дій щодо винесення рішень від 10 січня 2012 року № 031141-32 та № 031142-32 про застосування фінансових санкцій, а тому позовні вимоги є безпідставними.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хутірець» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у справі № 2а/0370/1232/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України напротязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:О.Б. Заверуха

Судді:О.М. Гінда

ОСОБА_3