Постанова № 52142965, 07.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 876/5995/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - Курило С.В.;

від третьої особи - Дяків Л.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Головного управління ДФС у Львівській обл. та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл., про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

22.04.2015р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління ДФС у Львівській обл., яка виразилась у відмові включити до його вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах Державної податкової служби з 01.11.1995р. по 15.08.2003р., а також зобов'язати відповідача:

зарахувати йому до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах Державної податкової служби з 01.11.1995р. по 15.08.2003р.;

здійснити при звільненні нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період з 01.11.1995р. по 15.08.2003р.;

під час оформлення і видачі довідки про додаткові види грошового забезпечення станом на дату звільнення, із врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 01.11.1995р. по 15.08.2003р., включити розмір матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с.4-8).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. заявлений позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській обл., яка полягала у невключенні до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 01.11.1995р. по 15.08.2003р.; зобов'язано Головне управління ДФС у Львівській обл. зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах Державної податкової служби з 01.11.1995р. по 15.08.2003р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.31-34).

Не погодившись із постановою суду, її оскаржили відповідач Головне управління ДФС у Львівській обл. і третя особа Головне управління Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл.

В своїй апеляційній скарзі відповідач Головне управління ДФС у Львівській обл., покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.40-43).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що під час винесення рішення по справі судом не було враховано, що на день звернення до суду в позивача є відсутніми визначений законом вік (45 років) та вислуга років, які є необхідними для призначення пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також у трудовій книжці позивача є відсутнім запис про факт переходу на службу в податкову міліцію; позивач зі служби не звільнений і пенсія йому не призначалася, при цьому є відсутнім документ, в якому б зазначалася інформація про вислугу років позивача для призначення пенсії.

У поданій апеляційній скарзі третя особа Головне управління ПФ України у Львівській обл., покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.60-64).

В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що позивачем під час звернення до суду не дотриманий строк, передбачений ст.99 КАС України; жодних поважних причин такого пропуску позивачем не наведено.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними центральними органами виконавчої влади. Разом з тим, такий перелік посад Міністерством доходів і зборів України (ДФС України) не затверджений.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників відповідача і третьої особи на підтримання поданих скарг, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 до переведення на службу в податкову міліцію працював на посадах старшого державного податкового ревізора інспектора відділу податкових розслідувань ДПА у Золочівському районі Львівської обл., старшого державного податкового ревізора інспектора відділу примусового стягнення податків ДПА у Золочівському районі Львівської обл., державного податкового інспектора відділу контролю за вирахуванням акцизного збору при випуску алкоголю, спиртних напоїв ДПА у Золочівському районі Львівської обл.; старшого державного податкового інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ у Золочівському районі Львівської обл., старшого державного податкового ревізора інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ у Золочівському районі Львівської обл., головного державного ревізора інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ у Золочівському районі Львівської обл., начальника відділу кадрів ДПІ у Золочівському районі Львівської обл., старшого державного ревізора інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Золочівської МДПІ, головного державного податкового ревізора інспектора відділення контролю сплати прибуткового податку ВДП МГВПМ Бродівської МДПІ (а.с.9-14).

27.06.2014р. позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити, чому до вислуги років при його звільненні не був зарахований стаж роботи у державній службі у період з 01.11.1995р. по 15.08.2003р. відповідно до вимог п.«и» ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз.12 п.1 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р., а також просив вжити заходів по усуненню вищезгаданого порушення його права і внести зміни до наказу про звільнення зі служби, включивши до його вислуги років у календарному обчисленні стаж роботи на посадах старшого державного податкового ревізора інспектора відділу податкових розслідувань ДПА у Золочівському районі Львівської обл. та старшого державного податкового інспектора відділу примусового стягнення податків ДПА у Золочівському районі Львівської обл., державного податкового інспектора відділу контролю за вирахуванням акцизного збору при випуску алкоголю, спиртних напоїв ДПА у Золочівському районі Львівської обл. та старшого державного податкового інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ у Золочівському районі Львівської обл., старшого державного податкового ревізора інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ у Золочівському районі Львівської обл. та головного державного ревізора інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ у Золочівському районі Львівської обл., начальника відділу кадрів ДПІ у Золочівському районі Львівської обл. та старшого державного ревізора інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Золочівської МДПІ, а також головного державного податкового ревізора інспектора відділення контролю сплати прибуткового податку ВДП МГВПМ Бродівської МДПІ.

11.07.2014р. відповідач надав відповідь № 16818/10/13-01-04-01-37/368, згідно якої позивачу відмовлено у включенні до календарної вислуги років для призначення пенсії час роботи в органах Державної податкової служби через те, що центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років (а.с.16-17).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені гарантії щодо формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад.

Також безпідставними є твердженням відповідача про те, що позивач не досяг віку, необхідного для надання йому права на пенсію, оскільки розглядуваний спір стосується визнання протиправною відмови у включенні до вислуги років ОСОБА_1 стажу роботи в органах Державної податкової служби з 01.11.1995р. по 15.08.2003р., тобто, стосується можливості виходу позивача на пенсію за вислугою років, а не за віком.

Відповідачем не надано достатніх доказів на обґрунтування відмови у включенні до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 01.11.1995р. по 15.08.2003р.

Щодо вимог про зобов'язання Головного управління ДФС у Львівській обл. при звільненні здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період з 01.11.1995р. по 15.08.2003р., оформити і видати ОСОБА_1 довідку про додаткові види грошового забезпечення станом на дату звільнення із врахуванням у вислузі років в календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 01.11.1995р. по 15.08.2003р. та включенням розміру матеріальної допомоги для оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, суд визнав такі вимоги передчасними, оскільки обставини, за яких ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, ще не настали і можуть не настати; крім того, рішення не може бути прийнято на майбутнє.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з ч.1 ст.2 вказаного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

У відповідності до ст.12 зазначеного Закону пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до п.«и» ч.1 ст.17 цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів приходить до висновку про те, у позивача відсутні визначений законом вік (45 років) та вислуга років, через що позивач ще не набув права на пенсію на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Окрім цього, п.«и», ч.1 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що до вислуги років для призначення пенсії враховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи, зокрема податкової міліції, згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно центральним органом виконавчої влади.

У трудовій книжці ОСОБА_1 є відсутнім запис про факт переходу на службу у податкову міліцію, оскільки позивача наказом від 15.08.2003р. звільнено з посади за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України, а 18.08.2003р. прийнято на службу в податкову міліцію ДПА у Львівській обл. згідно з наказом від 22.08.2003р.

Отже, фактично правовідносини з приводу звільнення позивача та призначення йому пенсії за вислугу років на час звернення останнього до суду не виникли, а відтак відсутність спірних правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, яке підлягає захисту.

Також решта вимог позивача стосуються обставин, які можуть виникнути у майбутньому, а тому останні також не підлягають задоволенню.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління ДФС у Львівській обл. та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл., про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до вчинення певних дій, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

М.В.Костів