Ухвала суду № 52142427, 07.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 365/696/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Хижний Р.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на постанову Згурівського районного суду Київської області від 01 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області в якому просив визнати дії відповідача щодо не призначення та не виплати йому пільгової пенсії за віком, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 08.02.2015 протиправними та зобов'язати здійснити призначення та виплату йому пільгової пенсії за віком, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 08.02.2015.

Постановою Згурівського районного суду Київської області від 01 вересня 2015 року позов задоволено.

Визнано дії УПФУ у Згурівському районі Київської області щодо не призначення та не виплати ОСОБА_5 пільгової пенсії за віком, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 08.02.2015 протиправними.

Зобов'язано УПФУ у Згурівському районі Київської області здійснити призначення та виплату ОСОБА_5 пільгової пенсії за віком, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 08.02.2015.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 01 вересня 1975 року по 16 липня 1977 року ОСОБА_5 навчався в СПТУ № 9, з 03 листопада 1978 року по 29 листопада 1980 року проходив службу в армії, з 01 лютого 1981 року по 15 вересня 1981 року працював трактористом в радгоспі «Ім. Жданова», з 15 вересня 1981 року по 18 серпня 1983 року оператором птахофабрики «Березанська», з 01 вересня 1983 року по 31 липня 1985 року трактористом Бортницького відділення с/г техніки, з 12 серпня 1985 року по 09 грудня 1985 року трактористом Березанського ПМК 3, з 10 січня 1986 року по 01 січня 1987 року телятником в радгоспі «Малосупоївський», з 01 січня 1987 року по 27 вересня 1987 року скотником в радгоспі «Малосупоївський», з 27 вересня 1987 року по 14 липня 1993 року, з 01 серпня 1995 року по 27 січня 1997 року трактористом в радгоспі «Малосупоївський», з 15 вересня 1993 року по 01 серпня 1995 року різноробочим будбригади радгоспу «Малосупоївський», з 27 січня 1997 року по 16 березня 2000 року трактористом КСП «Малосупоївське», з 16 березня 2000 року по 21 лютого 2002 року трактористом ПОСТ «Надія», з 22 лютого 2002 року по 09 серпня 2002 року, з 05 березня 2008 року по 30 листопада 2008 року, з 04 лютого 2011 року по 09 грудня 2013 року, з 08 квітня 2014 року по 01 грудня 2014 року трактористом ТОВ «Обрій», з 10 вересня 2002 року по 04 травня 2003 року, з 10 грудня 2008 року по 08 березня 2009 року, з 18 грудня 2013 року по 07 квітня 2014 року, з 11 грудня 2014 року по 16 березня 2015 року виплачувалася допомога по безробіттю, з 12 грудня 2003 року по 31 травня 2004 року працював трактористом Дарницького трамвайно-ремонтного ДЕПО, з 06 квітня 2004 року по 07 червня 2006 року трактористом ТОВ «Баришівська зернова компанія», 19 липня 2006 року по 04 березня 2008 року трактористом СОК «Жуківський», 05 березня 2009 року по 01 лютого 2011 року трактористом ТОВ «Гарант».

07 лютого 2015 року позивачу виповнилось 55 років.

26 березня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії як трактористу.

Однак, 25.06.2015 відповідачем прийнято рішення № 2431/04 про відмову позивачу у призначенні пільгової пенсії з мотивів наявності пільгового стажу 15 років 00 місяців 22 дні, що є меншим, ніж передбачено Законом (а.с.7).

Підставою для прийняття такого розпорядження відповідачем стало рішення Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області від 24.06.2015. № 72, де зазначено, що заробітна плата позивача за 1997-2000 роки значно менша в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати, що дає підстави стверджувати, що робота виконувалась не протягом повного польового періоду в рослинництві або тваринництві (а.с.8-9).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав для призначення пільгової пенсії позивачу.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту «в» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають право чоловіки, які працюють трактористами - машиністами, безпосередньо зайнятими в виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і інших підприємствах сільського господарства, при досягненні 55 років та при стажі вказаної роботи не менше 20 років.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом , що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться відомості, зокрема, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботі трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2015 року в адміністративній справі № 502/2171/14-а.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що посада тракториста відноситься до посад, що визначені п. «в» ч. 1 статті 13 Закону № 1788.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював на посаді тракториста та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства та має стаж роботи на посаді тракториста 22 роки 04 місяці 13 днів при загальному стажі роботи - 35 років 02 місяці 01 день, що встановлено з копії трудової книжки (а.с.10-17), копії атестату (а.с.18), копії військового квитка (а.с.19), копії довідки ТОВ «Гарант» про підтвердження наявного трудового стажу (а.с.20), копії довідки ТОВ «Баришівська зернова компанія» про підтвердження наявного трудового стажу (а.с.21), копії довідки ТОВ «Обрій» підтвердження наявного трудового стажу (а.с.22), індивідуальних відомостей про застраховану особу (а.с.23), копій наказів радгоспу «Малосупоївський», КСП «Малосупоївське» (а.с.26-38), копій архівних довідок КП «Трудовий архів» Згурівської РДА з додатками у вигляді наказів (а.с.40-45,48-51), копій архівних довідок архівного сектору Згурівської РДА (а.с.46, 47), копії рішення Згурівського районного суду від 08.07.2015 у справі № 365/496/15-ц, яким встановлено належність позивачу архівних довідок виданий на ім'я «Кривий Іван Григорович» (а.с.52-53), пенсійної справи (а.с.66-108).

Відмовляючи у призначення пільгової пенсії відповідач зазначив про невідповідність оплати праці позивачу повному робочому дню.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах, за умови якщо інші документи підтверджують факт роботи позивача, розміри оплати праці не можуть вважатися беззаперечним доказом роботи працівника на умовах неповного робочого дня або не перебування працівника в трудових відносинах з роботодавцем.

Так в рішенні Комісії зазначено, що позивач у книгах обліку розрахунків по оплаті значиться трактористом.

Відомості про переведення на роботу з неповним робочим днем в протоколах загальних зборів членів колгоспу та засідань правління колгоспу відсутні.

Цих відомостей не вбачається і з матеріалів справи.

Таким чином, доводи відповідача в цій частині не підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів вважає доводи позивача щодо існування значних заборгованостей в спірні роки по заробітній платі та отримання оплати праці цукром та зерном такими, що мали заслуговувати на увагу відповідача.

Натомість, відповідачем при прийнятті рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії ці відомості було проігноровано та не було перевірено.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на це, колегія суддів вважає доводи відповідача в цій частині необґрунтованими та недостатніми для відмови у призначенні пільгової пенсії.

З аналогічних підстав колегія суддів не приймає доводи відповідача про недоведеність існуючими документами участі позивача у виробництві сільгосппродукції, з огляду на недоведеність відповідачем протилежного.

Крім того, зайнятість позивача протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції підтверджено в судовому засіданні суду першої інстанції свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, починаючи з 08.02.2015, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Зважаючи на те, що видом пенсії, за призначенням якої звернувся позивач 26.03.2015, є пенсія за віком (незважаючи на пільговість), а пенсійного віку позивач досяг 07.02.2015, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обов'язку відповідача призначити позивачу пільгову пенсію з наступного дня після досягнення 55-річного віку.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на постанову Згурівського районного суду Київської області від 01 вересня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Згурівського районного суду Київської області від 01 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 09.10.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.