Ухвала суду № 52142341, 30.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10300/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003941504 та № 0003991504 від 14.02.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» з податку на прибуток за 2013 рік.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 26.01.2015 №51/2655-15-04 (далі по тексту - акт перевірки), згідно висновків якого, ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України.

На підставі акта перевірки контролюючий орган виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

- №0003941504 від 14.02.2015, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 313 472,50 грн. за платежем податок на прибуток страхових організацій;

- №0003991504 від 14.02.2015, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 98 061,00 грн. за платежем податок на прибуток страхових організацій.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» було сплачено авансові внески самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток .

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з абзацом другим пункту 2 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 2013 рік, останній самостійно визначив суму грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи (прибуток) страховика у розмірі 3232786,00 грн.

У рядку 14.2 податкової декларації позивач зазначив, що сума авансових внесків, сплачених відповідно до 57.1 статті 57 розділу ІІ та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України становить « 0» (а.с.24-25).

Граничним строком для сплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного у декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік є 11.03.2014.

Так, 18.03.2014 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика, у якій в рядку 14.2 податкової декларації останній зазначив, що сума авансових внесків, сплачених відповідно до 57.1 статті 57 розділу ІІ та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України становить « 3 025 792», а в рядку 15, де зазначається податкове зобов'язання за звітний (податковий) період вказав суму, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі « 98 061» (а.с.26-28).

Проте, отримавши 18.03.2014 уточнюючу податкову декларацію, податковий орган дійшов висновку, що дата подання вказаної уточнюючої податкової декларації, є датою погашення грошового зобов'язання на суму 3 134 725,00 грн.

Вищезазначений висновок апелянта, який покладено в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не заслуговує на увагу суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2013 року ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» сплачено до державного бюджету авансові внески з податку на прибуток страхових організацій на загальну суму 3 025 792 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та витягом з облікової картки позивача за 2013 рік зі сплати авансових внесків з податку на прибуток (а.с.29-54, 109-113).

Той факт, що позивач зазначив у звітній податковій декларації суму сплачених авансових внесків у розмірі 0,0 грн. не є підставою для не зарахування сплачених ним авансових внесків, адже кошти фактично надійшли до Державного бюджету України та відображені в обліковій картці останнього. Сплачені позивачем протягом 2013 року авансові внески мали бути спрямовані на зменшення (погашення) грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік, що передбачено формою декларації та положеннями законодавства.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених правових положень дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що авансові внески з податку на прибуток страхових організацій на загальну суму 3 025 792 грн. фактично вже були сплачені позивачем до бюджету, а у податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2013 рік була допущена арифметична помилка (неврахування сплачених авансових внесків), яка виправлена уточнюючою декларацією від 18.03.2014.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.