Постанова № 52142315, 07.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11521/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Прайд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Бізнес Прайд» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про:

визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2014 року;

визнання протиправними та скасування рішень про відмову у прийнятті податкової звітності:

від 21.11.2014 року № 3051/10/26-57-18-02-10 за жовтень 2014 року;

від 19.12.2014 року № 4409/10/26-57-18-02-10 за листопад 2014 року;

від 22.01.2014 року №790/10/26-57-18-02-10 за грудень 2014 року;

зобов'язання вважати поданими податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Бізнес Прайд» з додатками в день їх фактичного отримання, а саме: податкову декларацію за жовтень 2014 року - 20.11.2014 року, податкову декларацію за листопад 2014 року - 17.12.2014 року, податкову декларацію за грудень 2014 року - 19.01.2015 року;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0089281501 від 05.12.2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 020 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. При цьому, апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не може підтримати таку правову позицію, з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів типової форми за № 9050886852.

17.10.2014 року ТОВ «Бізнес Прайд» в електронному вигляді зареєстрували видані податкові накладні та подало податкову звітність з ПДВ, що підтверджується відповідною квитанцією.

03.11.2014 року позивач не зміг зареєструвати податкову накладну з ПДВ № 1 від 20.10.14 року і отримав квитанцію № 1 від Міндоходів про відмову у реєстрації.

Згідно листа від 23.10.2014 року товариство було повідомлено про розірвання в односторонньому порядку договору у зв'язку зі зміною місця реєстрації товариства.

Податковий орган не приймав від товариства податкову звітність, направляв рішення про відмову у прийнятті декларацій у паперовій формі, приймав податкові повідомлення-рішення у зв'язку з неподанням звітності, а саме:

рішення про відмову у прийнятті податкової звітності від 21.11.2014 року № 3051/10/26-57-18-02-10 за жовтень 2014 року;

рішення про відмову у прийнятті податкової звітності від 19.12.2014 року № 4409/10/26-57-18-02-10 за листопад 2014 року;

рішення про відмову у прийнятті податкової звітності від 22.01.2014 року № 790/10/26-57-18-02-10 за грудень 2014 року.

05.12.2014 року ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт № 3115/26-57-15-01-20 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Бізнес Прайд» за жовтень 2014 року, згідно якого встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 р. ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0089281501 від 05.12.2014 року, згідно якого до товариства застосовано штраф у розмірі 1020 грн. за неподання звітності.

Вирішуючи питання щодо правомірності відмови в прийнятті податкових декларацій, прийняття спірних рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 року у справі № 826/18678/14 встановлено протиправність рішень, дій та бездіяльності податкового органу щодо неприйняття та відмови в реєстрації податкової звітності з ПДВ за жовтень 2014 року. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що в даній адміністративній справі позивач також заявляє позовні вимоги щодо вказаного періоду, а тому оскільки протиправність рішень, дій та бездіяльності податкового органу щодо неприйняття та відмови в реєстрації податкової звітності з ПДВ за жовтень 2014 р. встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому вказані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Апеляційна інстанція не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції, оскільки аналіз вказаної вище постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 року у справі № 826/18678/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року, суперечить висновку суду першої інстанції.

Так, зазначеною постановою було встановлено, що укладення договору про електронний документообіг із платниками податків чи відмова від його укладення є дискреційними повноваженням податкового органу, з огляду на вказане було відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо поновлення дії договору про визнання електронних документів № 1 від 04 вересня 2014 року (реєстраційний номер № 9050886852).

Таким чином, розірвання договору про визнання електронних документів жодним чином не впливає на можливість позивача виконувати передбачений Податковим кодексом України обов'язок щодо подання податкової звітності, оскільки згідно п.5 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях, а відтак укладання з органом Міндоходів договору про визнання електронних документів надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до контролюючого органу податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом, натомість, позивачем не надано доказів відмови податкового органу у прийнятті податкової звітності, направленої засобами поштового зв'язку або врученої ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві особисто, як і не надано доказів перешкоджання відповідачем у виконанні обов'язку позивача щодо подання податкової звітності.

За таких обставин, враховуючи, що листом від 23 жовтня 2014 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомлено позивача про розірвання договору від 04 вересня 2014 року №1 (реєстраційний номер № 9050886852) про визнання електронних документів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо неприйняття та відмови в реєстрації податкової декларації ТОВ «Бізнес Прайд» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, оскільки податкова звітність за жовтень 2014 року була скерована засобами електронного зв'язку, хоча позивачу на момент їх направлення було достеменно відомо, що договір про визнання електронних документів був відсутній.

Дані обставини були встановлені вже згадуваною постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 року у справі № 826/18678/14 та підтримані апеляційною інстанцією.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

За ст. 72 ч. 1 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній... справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті саме особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Згідно вимог п. 2 ст. 255 КАС України - обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Варто зауважити, що матеріали справи у розглядуємому спорі не містять доказів того, що відповідачем було поновлено самостійно договір про визнання електронних документів №1 від 04 вересня 2014 року (реєстраційний номер №9050886852) або укладено з позивачем новий договір.

За аналогічних обставин не підлягають задоволенню і вимоги позивача про визнання протиправними дій податкового органу щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад - грудень 2014 року.

Решту позовних вимог апеляційна інстанція також вважає такими, що не знайшли свого обґрунтування під час апеляційного розгляду справи, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2014 року.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню, з постановленням нової про відмову в їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2015 року - скасувати, постановивши нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.