Постанова № 52142131, 08.10.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2015 р.

Справа № 923/1121/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Савицького Я.Ф.

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічеського району

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.08.2015р.

по справі № 923/1121/14

за позовом Приватного спеціалізованого виробничого підприємства “Аском”

до відповідачів:

1) Стрілківської сільської ради Генічеського району;

2) Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічеського району

про стягнення 660 574,93 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року Приватне спеціалізоване виробниче підприємство "Аском" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області та виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області про стягнення з останнього на користь Підприємства грошових коштів в сумі 660 574 грн. 93 коп.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 р. (суддя Клепай З.В.) у задоволені позову до Виконкому – відмовлено, а провадження у справі стосовно Ради – припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 року у справі № 923/1121/14 рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ПСВП "Аском" задоволено: стягнуто з виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічевського району Херсонської області на користь ПСВП "Аском" 660 574, 93 грн. – боргу. Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2015р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 року у справі № 923/1121/14 залишено без змін. В подальшому, 24.10.2014р. господарським судом Херсонської області видано наказ № 923/1121/14 на примусове виконання постановою Одеського апеляційного господарського суду

У липні 2015р. Виконавчий комітет Стрілківської сільської ради Генічеського району звернувся до суду з заявою, в якій посилаючись на скрутний фінансовий стан просив відстрочити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду у дані справі до 01.02.2016р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.08.2015р. (суддя Александрова Л.І.) у задоволенні заяви Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічеського району про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/1121/14 від 16.10.2014р. відмовлено.

Суд першої інстанції врахувавши матеріальні інтереси сторін та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, дійшов до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Виконавчий комітет Стрілківської сільської ради Генічеського району звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області у справі № 923/1121/14 про відстрочку виконання рішення, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на те, що причиною неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів з відповідача на користь позивача у даній справі є відсутність у бюджеті сільської ради на 2014р. та 2015р. кошторисних призначень та вільних коштів на виплату вказаної заборгованості, зокрема те, що боржник є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється в межах цільового призначення, пов’язаних з обслуговування територіальної громади, що не дозволяє розрахуватись по наявній заборгованості одразу.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників в судове засідання не направили. Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

При цьому апеляційною інстанцією враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.36 Закону України ”Про виконавче провадження”, якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження” питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Зі змісту п. 7.2 роз’яснень Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналізуючи матеріали справи судова колегія дійшла висновку про те, що відсутні обставини, що ускладнюють виконання рішення, а також виняткові обставини які мали б своїм наслідком відстрочення виконання судового рішення.

В матеріалах справи відсутні документи, з яких би суд мав змогу встановити дійсний на час розгляду справи майновий (фінансовий) стан боржника.

Наведені боржником підстави для відстрочення виконання рішення, не є тими виключними обставинами, з якими закон пов'язує позитивне вирішення цього питання.

Крім того, боржник на час розгляду справи апеляційною інстанцією не здійснив юридично значимих дій, які б свідчили про наміри виконати рішення.

Відповідно до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожна сторона має право на виконання рішення суду протягом розумного строку.

В рішенні Європейського суду с прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено , що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п.1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що відповідачем взагалі не надано письмових доказів в обґрунтування своїх вимог і підстав надання відстрочки виконання рішення суду, у зв’язку з чим подана заява в порядку ст.121 ГПК України про відстрочення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/1121/14 від 16.10.2014р. задоволенню не підлягає.

Отже, беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийнята ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається. Апеляційна скарга внаслідок цього задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 99, 101, 103 п.1, 105, 106 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічеського району – залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.08.2015р. по справі № 923/1121/14 – залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текс підписано 08.10.2015р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Я.Ф. Савицький