Постанова № 52142065, 07.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа№ 910/6982/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Дрозденко Д.Г. (дов. №69 від 28.09.2015 року);

від відповідача - Давиденко О.Л. (дов. №32 від 02.06.2015 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року

у справі №910/6982/15-г (суддя С.В. Стасюк)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метресурс", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", м. Київ

про стягнення 286 468, 03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Метресурс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення 286 468, 03 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Метресурс" 265 890, 00 грн. страхового відшкодування, 19 504, 67 грн. неустойки, 5 707, 89 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено настання страхового випадку, внаслідок якого у відповідача виник обов'язок виплатити страхувальникові страхову виплату. Судом першої інстанції стягнуто з відповідача суму страхового відшкодування за вирахування суми франшизи. Здійснивши розрахунок, судом частково задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки за період з 17.07.2014 року по 05.02.2015 року. Судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошових коштів за надану правову допомогу враховуючи відсутність доказів надання такої допомоги.

Не погодившись із вказаним рішенням, приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року по справі №910/6982/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивовані відсутністю належних доказів, які б встановлювали факт наявності крадіжки кольорових металів на складі позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі № 910/6982/15-г апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі № 910/6982/15-г прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 02.09.2015 року.

28.08.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи.

31.08.2015 року до канцелярії суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі № 910/6982/15-г прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.

В судовому засіданні 02.09.2015 року у справі №910/6982/15-г оголошено перерву до 07.10.2015 року.

05.10.2015 року до канцелярії суду надійшли додаткові правові обґрунтування відповідача до апеляційної скарги.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційної господарського суду від 07.10.2015 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі № 910/6982/15-г прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2015 року надав додаткові письмові пояснення.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні 07.10.2015 року було розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі експертизи.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені представленими до матеріалів справи доказами, що підлягають оцінці судом в порядку, передбаченому нормами процесуального кодексу (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи, що питання, поставлені відповідачем перед експертом не потребують спеціальних знань, а є питанням оцінки доказів, що і робить суд під час прийняття рішення, то клопотання про призначення експертизи є таким, що не підлягає задоволенню.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.08.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно - страхова компанія" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метресурс" (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування майна юридичних осіб №АТ.ДМ11-41.10976 (далі за текстом - Договір) (а.с. 23-30), у відповідності до п.1.1. якого за цим договором страхування, який складено на умовах Правил страхування ДМ11-41 (далі - Правила), страховик приймає на себе обов'язок у разі настання страхового випадку сплатити страхувальнику страхове відшкодування в межах страхової суми за шкоду, пов'язану з пошкодженням, знищенням або втратою застрахованого майна, яке належить страхувальнику на праві власності, та знаходиться за адресами:м. Тернопіль, вул. Поліська, 6; м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15; м. Дніпропетровськ, вул. Адміральська, 81; м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності, 25-д, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначені строки та виконувати умови цього Договору та Правил.

Згідно з п. 1.2. Договору предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону України і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, зазначеним в Додатку(ах) № № 1-5, які є невід'ємною частиною цього Договору страхування. Страхуванню підлягає майно у межах страхових сум, зазначених в Додатку(ах) № № 1-5.

У відповідності до заяви про настання страхового випадку вих.№12 від 23.03.2014 року (а.с. 80) товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс», відповідача було повідомлено про те, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15, в період часу з 17:00 22.03.2014 року до 10:00 23.03.2014 року, зі складу позивача була здійснена крадіжка лому кольрових металів, а саме лому міді в кількості 5 800 кг та лому латуні в кількості 203 кг, який застраховано за договором АТ.ДМ11-41.№10976 від 12.08.2013 року.

У листі вих.№6377 від 16.07.2014 року (а.с. 85) відповідач зазначив, що вказана позивачем подія не є страховим випадком, а отже у позивача відсутні правові підстави для заявлення позовних вимог щодо виплати страхового відшкодування.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, 23.03.2014 року настав страховий випадок, на підставі чого у позивача виникло право стягнення з відповідача відшкодування в межах страхової шкоди за заподіяну шкоду.

Місцевий суд дійшов висновку про наявність страхового випадку, внаслідок чого стягнув з відповідача суму страхового відшкодування та неустойку.

Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Статтею 979 Цивільного кодексу визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Пунктом 2 Договору встановлено перелік страхових випадків.

Зокрема, пунктом 2.1.8 Договору сторони погодили, що страховим випадком є протиправні дії третіх осіб:

а) крадіжка зі зломом, грабіж, розбій, вандалізм, хуліганство, підпал та (або) спроба їх вчинення, інші дії, які кваліфіковані компетентними органами згідно з законом України як злочин;

б) крадіжка, грабіж, розбій, вандалізм, хуліганство, підпал та (або) спроба їх вчинення, інші дії, які мають ознаки злочину, але компетентними органами згідно з законом України щодо даних дій винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.

У відповідності до постанови про закриття кримінального провадження Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 23.06.2014 року (а.с. 143), кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080060001290 від 23.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - закрито у зв'язку з встановленням відсутності в події складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

У вказаній Постанові зазначається, що не має жодного документального підтвердження наявності в приміщенні складу металу, який заявлений як викрадений.

На момент розгляду справи, відсутня будь-яка інформація щодо вищезазначеного кримінального провадження.

З матеріалів справи вбачається, що листом прокуратури Запорізької області від 19.02.2015 року №131-264-14 (а.с. 89) було повідомлено, що кримінальне провадження було направлено до СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області для подальшого розслідування.

Колегія суддів наголошує на тому, що у відповідності до п.3.1. Договору №8 купівлі-продажу від 08.01.2014 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Метресурс» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «КДМ-5» (продавець), товар поставляється на умовах СРТ - м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15 згідно з Інкотермс-2000.

Згідно з Актом приймання брухту та відходів кольорових металів №17/03-1 від 17.03.2014 року (а.с. 49), місцем приймання товару зазначено м. Артемівськ, вул. Кірова 42.

Відповідно до норм ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», одним з основних принципів бухгалтерського обліку та звітності є принцип повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Вказаний Акт приймання брухту та відходів кольорових металів №17/03-1 від 17.03.2014 року є первинним документом в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В матеріалах справи відсутні обґрунтовані пояснення позивача щодо наявності помилки при складанні такого Акту.

Акт таких виправлень не містить.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до копії журналу реєстрації автотранспорту 17.03.2014 року Volkswagen LT - 46, д/н НОМЕР_1, не заїжджав з брухтом кольорових металів, на територію складу. Згідно даних карток обліку (а.с. 43, 44) брухт був прийнятий на склад для збереження 17.03.2014 року. В журналі реєстрації заїзду автотранспорту є тільки запис про заїзд до складу Джипу д/н НОМЕР_2 - 16.03.2014 року в 13:40 з брухтом кольорових металів, а не Volkswagen LT - 46, д/н НОМЕР_1.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять документального підтвердження наявності в приміщенні складу товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс» металу, визначеного умовами договору №8 купівлі-продажу від 08.01.2014 року.

Також, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний Витяг за 21.03.2014 року з бази даних «Архіватор» Ленінського МВ УДСО розмов по телефону між черговою ПЦС та представником ТОВ «Метресурс» ОСОБА_6, у відповідності до якого замовник повідомив, що оскільки акумулятор вийшов з ладу після тривалого знеструмлення, та об'єкт неможливо поставити під охорону, то охорону складського приміщення буде здійснено власними силами, а саме на об'єкті залишиться ночувати ОСОБА_7.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують факт дії третіх осіб щодо майна позивача, які мають ознаки злочину.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт настання страхового випадку, передбаченого п.2.1.8. Договору.

З оглояду на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування та неустойки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу з огляду на наступне.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум (п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року №7).

Наданий позивачем Договір про надання правової допомоги від 08.04.2015 року, укладений між адвокатом Руднєвим О.О. та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 не є належним доказом надання правової допомоги, оскільки в платіжних дорученнях, які надані позивачем на доказ понесення витрат на правову допомогу, отримувачем зазначено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_9.

Крім того, послуги оплачено згідно рахунку від 01.10.2014 року, а договір укладено 08.04.2015 року.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила під час апеляційного провадження у справі, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зроблені з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі №910/6982/15-г задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі №910/6982/15-г скасувати частково в частині стягнення 265 890,00 грн. страхового відшкодування та 19 504,67 грн. неустойки.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі №910/6982/15-г викласти в наступній редакції:

«У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Метресурс" до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення 286 468, 03 грн. - відмовити.».

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Метресурс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 15, ідентифікаційний код 32194167) на користь приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код 23734213) 2 853 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три гривні) 95 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Справу №910/6982/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз