Рішення № 52141627, 28.09.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2015 р.Справа № 924/1149/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

за позовом Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця

до Приватного підприємства „МВМ-13, с. Судилків, Шепетівський район, Хмельницька область

про стягнення 12 084,30 грн. збитків

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №500 від 07.04.2015р.;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: ОСОБА_2 за довіреністю №3/15 від 05.01.2015р.;

ОСОБА_3 за довіреністю №177/15 від 25.09.2015.

В засіданні суду 28.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із Приватного підприємства „МВМ-13 12 084,30 грн. збитків. Дана заборгованість виникла у звязку із порушенням ПП „МВМ-13 вимог ДБН 1.1.-1-2000 в частині завищення вартості будівельних матеріалів та включення до актів приймання виконаних будівельних робіт додаткових витрат при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період та перевезення ґрунту до 2 км в кількості 80 т, які не підтверджені шляховими листами на загальну суму 12 084,30 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області та ПП „МВМ-13 були укладені договори №134 від 10.06.202011р., №133 від 10.06.2011р., №221 від 05.10.2011р., №203 від 23.09.2011р., №210 від 04.08.2011р., №201 від 04.08.2011р., №200 від 04.08.2011р. на виконання підрядних робіт.

Однак, проведеною Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області ревізією Служби автодоріг встановлені випадки порушень ПП „МВМ-13 вимог ДБН 1.1.-1-2000, в частині завищення вартості будівельних матеріалів та включення до актів приймання виконаних будівельних робіт додаткових витрат при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період та перевезення ґрунту до 2 км в кількості 80т, які не підтверджені шляховими листами на загальну суму 12 084,30 грн.

Позивач вказує, що відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області зобов'язано відобразити дебіторську заборгованість, стягнути зайво перераховані Службою автодоріг кошти та перерахувати їх до державного бюджету. ОСОБА_4 була прийнята Хмельницьким окружним адміністративним судом після розгляду по суті правомірності ОСОБА_5 щодо усунення виявлених порушень з фінансових питань від 29.11.2012 року №02-06-20-14/8690.

Так, правомірність вимоги була доведена в судовому порядку, що підтверджується ОСОБА_4 Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року по справі 822/911/13-а та ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.10.2013р.

На виконання вищевказаних рішень судів, в тому числі, постанови адмінсуду від 04.12.2013р. про зобов'язання вчинити дії, Службою автомобільних доріг була направлена претензія №2392 від 22.11.2013р. на суму 12084,30 грн., яка залишена ПП „МВМ-13 без відповіді.

11.01.2014 року за №49 та 30.03.2015року за №448 були повторно надіслані претензії. Станом на день подання позовної заяви сума збитків не сплачена. Таким чином, ПП „МВМ-13 добровільно не виконало рішення адміністративних судів.

Вказує, що згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України та п. 2.6 ОСОБА_4 пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями) №18 від 27.11.2011р. не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній праві, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Відповідно до вказаної ОСОБА_5, внаслідок порушення підрядною організацією ПП „МВМ-13 вимог ДБН 1.1.-1-2000 в частині завищення вартості будівельних матеріалів та включення до актів приймання виконаних будівельних робіт вартості експлуатації машин та механізмів, не підтверджених первинними бухгалтерськими документами, а також вартості заготівельно-складських витрат, Службою зайво використано на оплату 12 084,30 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області.

Позивач у відповідності до статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Отже, як вбачається з вказаного, законодавець чітко обумовлює умови формування договірної ціни та можливості її уточнення.

В свою чергу, п.3.3 укладених договорів, по яких проводились розрахунки та по яких встановлені порушення, чітко обумовлено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються в порядку визначеному в ДБН Д. 1.1-1-2000 (з урахуванням доповнень та змін) та ВБН Д.1.1-218-1-2001.

Позивач вказує, що суть та зміст вчинених порушень наведені безпосередньо в довідці зустрічної звірки, акті ревізії та листі-вимозі, а їх обґрунтованість підтверджується відповідним рішеннями за результатами розгляду справи в органах адміністративного судочинства, відтак не потребують додатковому дослідженню.

Звертає увагу на те, що Довідка від 14.09.2012р. зустрічної звірки у Приватному підприємстві „МВМ-13 з питань документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області за період з 01.02.2011. по 01.09.2012р. була підписана посадовими особами ПП „МВМ-13 без зауважень (копія додається). Крім того, додаються Пояснення економіста ПП „МВМ-13 ОСОБА_6 про помилкове включення заготівельно-складських витрат до вартості.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За змістом ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому, у відповідності з ч.2 цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неотримані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до вимог ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок зрушення зобов'язання другою стороною.

Із врахуванням вищенаведеного, просить суд про задоволення позову.

Представник позивача в засідання суду 28.09.2015р. прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові.

Відповідач повноважного представника в засідання суду 28.09.2015р. не направив, проте в судому засіданні 14.09.2015р. повідомив, що із позовними вимогами не погоджується та просить суд про відмову в позові.

Крім того, відповідачем подано суду письмову заяву від 14.09.2015р. відповідно до якої просить про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, посилаючись на таке.

Згідно п.3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. визначено, що договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Зазначає, що у даному випадку сторонами було досягнуто домовленості про визначення ціни (вартості) робіт за договорами підряду шляхом відображення загальної суми у тексті договорів, а також детально - у кошторисній документації. Згідно п.3.3. договорів дійсно передбачено, що вартість робіт визначається з урахуванням вимог відповідних ДБН.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257, 261 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки і її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки на момент укладення договорів, кошторисна документація була виготовлена і затверджена замовником та складала невід'ємну частину відповідного договору, то про порушення порядку і умов визначення договірної ціни та своїх прав (якщо такі дійсно мали місце) Замовник мав реальну можливість дізнатись до моменту укладення договору.

Відтак, строки позовної давності за договорами та вимогами, які заявлені позивачем закінчуються: за договором №133 від 10.06.2011 р. - 10.06.2014р.; - за договором №134 від 10.06.2011р. - 10.06.2014р.; за договором №200 від 04.08.2011 р. - 04.08.2014 р., за договором №201 від 04.08.2011 р. - 04.08.2014р.; за договором №203 від 23.09.2011 р. - 23.09.2014 р., за договором №210 від 04.08.2011 р. - 04.08.2014 р.; за договором №221 від 05.10.2011 р. - 05.10.2014 р.

Тому, відповідач вважає, що позивач звернувся із відповідним позовом 09.07.2015р., тобто із пропуском строку позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення і наслідками пропущення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову (ч.3-4.ст.267 ЦК України).

За таких обставин, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності за вимогами, викладеними позивачем у позові до ПП „МВМ-13 про стягнення 12 084,30 грн. збитків у зв'язку із порушенням вимог ДБН 1.1.-1-2000 в частині завищення вартості будівельних матеріалів та включення до актів приймання виконаних будівельних робіт додаткових витрат при виконанні будівельно-монтажних робіт. Відповідно, з цих підстав просить відмовити в позові.

Представники третьої особи (Державної фінансової інспекції у Вінницькій області) в засідання суду 28.09.2015р. прибули, позовні вимоги Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області до Приватного підприємства „МВМ-13 підтримали та просять суд позов задовольнити позов у повному обсязі із підстав, викладених у наданих суду письмових поясненнях від 29.07.2015р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Із матеріалів справи вбачається, що в 2011 році між позивачем як замовником та відповідачем як підрядником були підписані договори на виконання робіт з капітального ремонту доріг (поточного ремонту доріг) комунальної власності, зокрема:

„10 червня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір №134 на капітальний ремонт дороги комунальної власності по вул. Ватутіна, м. Шепетівка, відповідно до якого підрядник (відповідач) зобовязується у 2011 році виконати замовнику (позивачу) роботи з капітального ремонту дороги комунальної власності по вул. Ватутіна, м. Шепетівка, зазначені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Ціна договору 292,340 тис. грн. (п.п. 1.1, 3.1 договору).

„10 червня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір №133 на капітальний ремонт дороги комунальної власності по вул. Залізнична, м. Шепетівка, відповідно до якого підрядник (відповідач) зобовязується у 2011 році виконати замовнику (позивачу) роботи з капітального ремонту дороги комунальної власності по вул. Залізнична, м. Шепетівка, зазначені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Ціна договору 292,340 тис. грн. (п.п. 1.1, 3.1 договору).

„05 жовтня 2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір №221 на капітальний ремонт доріг комунальної власності по вул. Лісова, м. Шепетівка, відповідно до якого підрядник (відповідач) зобовязується у 2011 році виконати замовнику (позивачу) роботи з капітального ремонту доріг комунальної власності по вул. Лісова м. Шепетівка, зазначені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Ціна договору 29,440 тис. грн. (п.п. 1.1, 3.1 договору).

„23 вересня 2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір №203 на капітальний ремонт дороги комунальної власності по вул. Шкільна, с. Великий Скнит, Славутського району, відповідно до якого підрядник (відповідач) зобовязується у 2011 році виконати замовнику (позивачу) роботи з капітального ремонту дороги комунальної власності по вул. Шкільна, с. Великий Скнит, Славутського району, зазначені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Ціна договору 227,300 тис. грн. (п.п. 1.1, 3.1 договору).

„04 серпня 2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір №210 на капітальний ремонт доріг комунальної власності по вулицях Будівельників, Набережна, Незалежності в м. Нетішин, відповідно до якого підрядник (відповідач) зобовязується у 2011 році виконати замовнику (позивачу) роботи з капітального ремонту доріг комунальної власності по вулицях Будівельників, Набережна, Незалежності в м. Нетішин, зазначені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Ціна договору 93,230 тис. грн. (п.п. 1.1, 3.1 договору).

„04 серпня 2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір №201 на капітальний ремонт дороги комунальної власності по вул. Михайлова в м. Нетішин, відповідно до якого підрядник (відповідач) зобовязується у 2011 році виконати замовнику (позивачу) роботи з капітального ремонту доріг комунальної власності по вулиці Михайлова в м. Нетішин, зазначені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Ціна договору 93,230 тис. грн. (п.п. 1.1, 3.1 договору).

„04 серпня 2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір №200 на поточний ремонт дороги комунальної власності по вул. Шевченка в м. Нетішин, відповідно до якого підрядник (відповідач) зобовязується у 2011 році виконати замовнику (позивачу) роботи з поточного ремонту дороги комунальної власності по вулиці Шевченка в м. Нетішин, зазначені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи. Ціна договору 29,440 тис. грн. (п.п. 1.1, 3.1 договору).

За пунктами 3.3. даних договорів вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються в порядку визначеному в ДБН Д. 1.1.-1-2000 (з урахуванням доповнень та змін) та ВБН Д.1.1.-218-1-2001. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам нормативних документів (пункти 2.1. договорів).

Зазначені договори підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

„14 вересня 2012 року Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області проведено зустрічну звірку в Приватному підприємстві „МВМ-13 з питань підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків зі Службою автодоріг у Хмельницькій області, за результатами якої видано довідку (подана в справу), якою встановлено таке:

„Перевіркою достовірності прямих витрат, віднесених до актів приймання виконаних підрядних робіт форми №КВ-2в та підсумкових відомостей ресурсів, встановлено завищення поточної ціни вартості будівельних матеріалів на загальну суму 12 084,30 грн. з ПДВ.

Так, відповідно до п.3.1.10,13 „Правил визначення вартості будівництва ДБН ДЛ.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174 (далі - ДБН Д.1.1-1-2000), заготівельно-складські виграти призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб (контори і відділи постачання, управління виробничо-технологічної комплектації будівельно-монтажних організацій) та матеріальних базових складів, а також витрат, зв'язаних з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах. Ці витрати розраховуються за відсотком, рекомендованим Держбудом, до кошторисної вартості матеріалів „франко-приоб'єктний склад, і є лімітом коштів на відшкодування цих витрат підряднику.

Також, посадовими особами підприємства представлено затвердженні директором підприємства калькуляції вартості приготування 1 тони асфальтобетонної суміші дрібнозернистої, оскільки на балансі підприємства рахується асфальтобетонний завод, продукція якого використовувалась при проведенні поточного та капітального ремонтів автомобільних доріг. При цьому в структурі витрат на приготування 1 тони асфальтобетонної суміші дрібнозернистої містяться матеріали (бітум - БНД 60/90, щебінь, відсів гранітний, порошок мінеральний) за відпускними цінами постачальників; транспортні витрати на перевезення матеріалів та заготівельно-складські витрати.

Однак, підприємством в актах приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в за серпень 2011 №№33-35, за вересень 2011 №№45,53, за жовтень 2011р. №№60, 64 та за травень 2012 №№4,8 включено до відпускної ціни суміші асфальтобетонної типу Б, марки 10 заготівельно-складські витрати, що привело до завищення прямих витрат (вартість матеріалів) на загальну суму 12084,30 грн. (разом із ПДВ).

Із пояснення економіста підприємства ОСОБА_6 слідує, ще в актах виконаних робіт з поточного та капітального ремонту автомобільних доріг було помилково включено заготівельно-складські витрати, розрахунки яких проводились в програмному комплексі АВК.

Відповідно до п.8 ОСОБА_5 Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 29 листопада 2012 року №02-06-20-14/8690, яка направлена позивачу, інспекцією встановлено, що „внаслідок порушення підрядною організацією ПП „ВМВ-13 вимог ДБН1.1.-1-2000 в частині завищення вартості будівельних матеріалів та включення до актів приймання виконаних будівельних робіт вартості експлуатації машин та механізмів, не підтверджених первинними бухгалтерськими документами, а також завищеної вартості заготівельно-складських витрат, службою зайво використано на оплату 12 084,30 грн., у звязку із чим необхідно: відобразити в обліку Служби дебіторську заборгованість за ПП „МВМ-13 в сумі 12 084,30 грн., та стягнути із ПП „МВМ-13 зайво перераховані Службою кошти в сумі 12 084,30 грн.

24 квітня 2013 року Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено постанову у справі № 822/911/13 а, за позовом Служби автодоріг у Хмельницькій області, третя особа на стороні позивача ПП „Аграрна компанія 2004, ТОВ „ОСОБА_6 дім-4, ТОВ „Євроконсалтсервіс, КП „Комбінат благоустрою, ТОВ „Подільська дорожна система до ДФІ у Вінницькій області третя особа на стороні відповідача ДФІ України про визнання протиправною та скасування вимоги, якою позов задоволено частково та визнано протиправними та скасовано п.п.15, 2 в частині (за виключенням: 104 409, 00 грн. по факту подвійного врахування вартості бітуму (емульсії) у вартості будівельних матеріалів ТОВ „Подільська дорожна система; 2202, 00 грн. з ПДВ витрат на відрядження працівників не підтверджених даними бухгалтерського обліку та 805, 20 грн. супутні витрати не підтверджені даними бухгалтерського обліку ПАТ „Південьзахідшляхбуд), п. 9 в частині (за виключенням 249, 60 грн. вказаних в акті виконаних робіт сум комунального податку ПАТ „Південьзахідшляхбуд), вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 29 листопада 2012 року №02-06-20-14/8690, в решті позову відмовлено.

Проте, щодо правомірності винесених п.п.3,4,5,6,7,8,9,10,11,13 вимоги №22-06-20-14/8690 від 29.11.2012р. суд погодився, що вони прийняті відповідно до діючого законодавства, що також підтверджується матеріалами справи та встановлено в судовому засіданні.

„10 жовтня 2013 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі № 822/911/13-а, якою апеляційну скаргу Служби автодоріг у Хмельницькій області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДФІ у Вінницькій області задоволено частково. ОСОБА_4 Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року скасовано. В частині визнання протиправними та скасування п.9 в частині (за виключенням 249, 60 грн., вказаних в акті виконаних робіт сум комунального податку ПАТ „Південьзахідшляхбуд), вимоги ДФІ у Вінницькій області від 29.11.2012 року №02-06-20-14/8690. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою у позові Служби автодоріг про скасування п.9 вимоги ДФІ у Вінницькій області від 29.11.2012 року №02- 06 -20-14/8690 відмовлено. Апеляційну скаргу ТОВ „Євроконсалтсервісгруп задоволено повністю.

ОСОБА_4 Хмельницького окружного адміністративного суду від „24 квітня 2013р. було скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування п.14 вимоги ДФІ у Вінницькій області від 29.11.2012 року №02-06-20-14/8690. Ухвалено, в цій частині нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано в повному обсязі п.14 вимоги ДФІ у Вінницькій області від 29.11.2012 року №02-06-20-14/8690. В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року залишено без змін.

„04 грудня 2013р. Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено постанову у справі №822/474/13-а за позовом ДФІ у Вінницькій області, третя особа на стороні позивача - Прокуратури м. Хмельницького до Служби автодоріг у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача - ПП „Аграрна компанія 2004 про зобовязання вчинити дії, суд, зокрема, постановив:

- зобовязати відобразити в обліку Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області дебіторську заборгованість за ПП „МВМ-13 у сумі 12 084,30 грн., ТОВ „Білий ключ 4079,59 грн., ТОВ „Буд Лідер 238,22 грн., Кам`янець-Подільською шляхо-будівельною колоною та ТОВ „Шефер-Україна 6824,36 грн.;

- стягнути із ПП „МВМ-13, ТОВ „Білий ключ, ТОВ „Буд Лідер... зайво перераховані Службою кошти та перерахувати їх до державного бюджету.

Позивачем на адресу відповідача направлені претензії №49 від 11.01.2014р., №448 від 30.03.2015р. , №2392 від 22.11.2013р. із вимогою перерахувати на рахунок позивача зайво сплачені кошти в розмірі 12 084,30 грн. Докази направлення претензій наявні у справі (опис вкладення кореспонденції з штампом пошти та фіскальні чеки).

Оскільки кошти в сумі 12 084,30 грн. позивачу повернуті не були, останній просить стягнути із Приватного підприємства „МВМ-13 12 084,30 грн. збитків внаслідок порушення ПП „МВМ-13 вимог ДБН 1.1.-1-2000 в частині завищення вартості будівельних матеріалів та включення до актів приймання виконаних будівельних робіт додаткових витрат на загальну суму 12 084,30 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке:

Із матеріалів справи вбачається, що на протязі 2011 року між позивачем та відповідачем були підписані договори на виконання робіт з капітального ремонту доріг (поточного ремонту доріг) комунальної власності, зокрема: №133 від 10.06.2011р., №134 від 10.06.2011р., №200 від 04.08.2011р., №201 від 04.08.2011р., №203 від 23.09.2011р., №210 від 04.08.2011р., №221 від 05.10.2011р., які за своєю правовою природою віднесені до договорів будівельного підряду.

Згідно ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обовязковий для виконання сторонами.

За пунктами 3.3. даних договорів вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються в порядку визначеному в ДБН Д.1.1.-2000 (з урахуванням доповнень та змін) та ВБН Д.1.1.-218-1-2001. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам нормативних документів (пункти 2.1. договорів).

Судом приймається до уваги, що Держфінінспекцією у Вінницькій області при здійсненні зустрічної перевірки відповідача з питань документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з Службою автодоріг у Хмельницькій області за період з 1 лютого 2011 року по 1 вересня 2012 року (Довідка від 14.09.2012р.) було зазначено, що перевіркою достовірності прямих витрат, віднесених до актів приймання виконаних підрядних робіт форми №КВ-2в та підсумкових відомостей ресурсів, встановлено завищення поточної ціни вартості будівельних матеріалів на загальну суму 12 084,30 грн. з ПДВ.

При цьому, посадовими особами підприємства представлено затвердженні директором підприємства калькуляції вартості приготування 1 тони асфальтобетонної суміші дрібнозернистої, оскільки на балансі підприємства рахується асфальтобетонний завод, продукція якого використовувалась при проведенні поточного та капітального ремонтів автомобільних доріг. При цьому в структурі витрат на приготування 1 тони асфальтобетонної суміші дрібнозернистої містяться матеріали (бітум - БНД 60/90, щебінь, відсів гранітний, порошок мінеральний) за відпускними цінами постачальників; транспортні витрати на перевезення матеріалів та заготівельно-складські витрати.

Однак, підприємством в актах приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в за серпень 2011 №№33-35, за вересень 2011 №№45,53, за жовтень 2011р. №№60, 64 та за травень 2012 №№4,8 включено до відпускної ціни суміші асфальтобетонної типу Б, марки 10 заготівельно-складські витрати, що привело до завищення прямих витрат (вартість матеріалів) на загальну суму 12084,30 грн. (разом із ПДВ).

Судом враховується, що факти порушення ДБНД1.1.-2000 відображені у направленій на адресу позивача ОСОБА_5 фінінспекції №02-06-20-14/8690 від 29.11.12р. (зокрема у п.9 стосовно відповідача), яка на час вирішення справи є чинною, а відтак приймається судом як доказ наявності порушень. Часткове скасування даної вимоги за результатами її оскарження в судах до уваги не приймається, оскільки такі скасування, як вбачається з судових рішень у справі №822/911/13-а не стосуються порушень, вчинених відповідачем.

Щодо правомірності винесених п.п.3,4,5,6,7,8,9,10,11,13 вимоги №22-06-20-14/8690 від 29.11.2012р. суд погодився, що вони прийняті відповідно до діючого законодавства, що також підтверджується матеріалами справи та встановлено в судовому засіданні.

Судом також приймається до уваги, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/474/13-а від 04.12.2013р. було „зобовязано відобразити в обліку Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області дебіторську заборгованість за ПП „МВМ-13 у сумі 12 084,30 грн., та відповідно, стягнути із ПП „МВМ-13 зайво перераховані Службою кошти та перерахувати їх до державного бюджету.

Вказані судові рішення у встановленому законом порядку не скасовані (стосовно завищення витрат відповідачем на суму 12 084,30 грн.) на набули чинності.

Судом приймаєте до уваги, що згідно ст. 35 ГПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема зазначено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (п.2.6. постанови) вказується, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Відтак, відхилення від норм ДБН Д.1.1.-1-2000 як фактичні обставини, які були встановлені за наслідками зустрічної звірки, про що зазначено в Довідці від 14.09.2011р. ревізії фінінспекці, підтверджується також судимими рішеннями, є порушенням умов договору, що в силу ст. 610 ЦК України є порушенням зобовязання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вищевказані порушення, як вбачається з ОСОБА_5 ДФІ від 29.11.2012р., призвели до сплати позивачем завищеної вартості робіт на суму 12 084,30 грн., що є його додатковими витратами.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

В свою чергу, зазначені вище додаткові витрати в розумінні ст.224 ГК України є збитками за наявності необхідних складових збитків: наявність шкоди - завищення прямих витрат (вартість матеріалів) на загальну суму 12084,30 грн., протиправність поведінки відповідач завищив вартість матеріалів; вина завищення вартості витрат, встановлених фінінспекцією; причинний звязок - шкода стала причиною завищення вартості, та спеціальні умови наявність договорів.

Дана позиція підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 2811.2011 року у справі №3-117, відповідно до якої - для виникнення у особи обовязку з відшкодування шкоди відповідно до вимог ст.1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно наслідковий звязок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від субєктного складу відповідних відносин. Зокрема, наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.

Так, за ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За таких обставин, враховуючи встановлені факти наявності шкоди в сумі 12 084,30 грн., завданої діями відповідача, позовні вимоги про стягнення із відповідача 12 084,30 грн. збитків суд вважає правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Щодо поданої відповідачем заяви від 14.09.2015р. про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, судом до уваги приймається таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, який за ст.257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст.267 ЦК України).

При цьому, відповідач в обґрунтування пропущення позивачем строку позовної давності вказує, що про порушення умов та порядку визначення договірної ціни позивач міг дізнатись під час підписання договорів підряду, а саме із 10.06.2011р. по 05.10.2011р.

Натомість, в ході вирішення справи судом встановлено, що позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення збитків в сумі 12 084,30 грн., які були встановлені за наслідками проведеної Держфінінспекцією у Вінницькій області зустрічної звірки від 14.09.2012р. та ОСОБА_5 ДФІ від 29.11.2012р. про вчинення відповідачем завищення матеріальних витрат на вказану суму.

Зважаючи на дату подання позову до суду (за вх.№05-08/1943/15 від 14.07.2015р.) строк позовної давності позивачем не було пропущено.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування вищевикладеного, суду не подано, доводи відповідача не спростовані.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно положень статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати по справі необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, м. Хмельницький за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця до Приватного підприємства „МВМ-13, с. Судилків, Шепетівський район, Хмельницька область про стягнення 12 084,30 грн. збитків задовольнити

Стягнути із Приватного підприємства „МВМ-13 с. Судилків, Шепетівський район, Хмельницька область, вул. Білокриницька,4 (код ЄДРОПУ 14149378) на користь Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області (29001, м. Хмельницький, вул. Свободи, 77, р/р 35449103002424 в ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, ЄДРПОУ 25879878) 12 084,30 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят чотири гривні 30 коп.) збитків, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 02.10.2015р.

СуддяВ.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 до справи;

2 відповідачу (с. Судилків, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., вул. Білокриницька,4 ) рекоменд. з повідомл.;