Рішення № 52140979, 05.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/20770/14

За позовом Л'ОРЕАЛЬ (L'OREAL)

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України

2) ЛР Хелс енд Бьюті Сістемс ГмбХ (LR Health & Beauty Systems GmbH)

про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку № 626397

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Столяренко О. В. за довіреністю б/н від 10.06.2014

від відповідача-1: Костенко К.О. за довіреністю № 1-8/8571 від 21.11.2014

від відповідача-2: Климчук О.А. та Ковальчук П.М. за довіреністю б/н від 22.10.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Л'ОРЕАЛЬ (L'OREAL) (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-1) та ЛР Хелс енд Бьюті Сістемс ГмбХ (LR Health & Beauty Systems GmbH) (відповідач-2) про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку № 626397.

Судом встановлено, що відповідач-2 по справі ЛР Хелс енд Бьюті Сістемс ГмбХ (LR Health & Beauty Systems GmbH) є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Враховуючи, що Федеративна Республіка Німеччина приєдналась до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 р., суд дійшов висновку, що для належного та своєчасного повідомлення відповідача-2 про розгляд даної справи судові документи підлягають надісланню центральному органу запитуваної держави - Die Prasidentin des Oberlandesgerichts Dusseldorf, Cecilienallee 3, 40474 Dusseldorf, German) для їх направлення відповідачу-2. При цьому документи, що підлягають врученню відповідачу-2 згідно з дорученням Господарського суду міста Києва, слід складати та вручати в нотаріально засвідченому перекладі на німецьку мову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2014 порушено провадження у справі № 910/20770/14, призначено розгляд справи на 25.05.2015 о 10:00 год. та зобов'язано позивача надати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на німецьку мову процесуальних документів, необхідних для надіслання центральному органу запитуваної держави для їх подальшого направлення відповідачу-2.

24.10.2014 через відділ діловодства суду позивач супровідним листом надав документи на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2014 про порушення провадження у справі № 910/20770/14 з їх нотаріально засвідченим перекладом на німецьку мову, а саме: два примірники зазначеної ухвали суду, два примірники позовної заяви, два примірники прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та два примірники підтвердження про вручення документа.

29.10.2014 Господарський суд міста Києва звернувся до центрального органу запитуваної держави з проханням про направлення документів відповідачу-2, який є резидентом Федеративної Республіки Німеччина.

27.01.2015 через відділ діловодства суду надійшла відповідь від центрального органу Федеративної Республіки Німеччина.

21.05.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 повідомив суд про те, що вважає позовні вимоги незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В якості додатків до відзиву відповідач-2 надав суду належним чином засвідчені копії доказів на підтвердження доводів, викладених у відзиві, та на підтвердження добросовісного використання відповідачем-2 спірного знаку.

В судове засідання, призначене на 25.05.2015, представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 з'явилися.

В судовому засіданні, призначеному на 25.05.2015, представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи копії заявки позивача на знак для товарів і послуг № m 2014 07927 від 06.06.2014; копії листа ДП "Український інститут промислової власності" № 31896/4 від 28.11.2014 та копії заперечення № 445/01 від 21.11.2014 представника відповідача-2 проти реєстрації знака за заявкою позивача № m 2014 07927; копії відгуку на заперечення представника позивача від 23.01.2015 щодо заявки № m 2014 07927; копії листа ДП "Український інститут промислової власності" № 3794/4 від 17.02.2015 та копії Заперечення № 17/01 від 22.01.2015 представника відповідача-2 проти реєстрації знака за заявкою позивача № m 2014 07927; копії відгуку на заперечення представника позивача від 15.04.2015 щодо заявки № m 2014 07927. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 25.05.2015 представник позивача подав заяву на виконання ухвали суду від 03.10.2014, якою просив суд залучити до матеріалів справи наступні докази: витяг з Торгового реєстру підприємств Господарського суду м. Париж, Франція щодо компанії Л'ОРЕАЛЬ, із апостилем, із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; довідку про наявність банківських рахунків компанії Л'ОРЕАЛЬ, із засвідченим перекладом на українську мову; витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача-1; виписку з Торгового реєстру дільничного суду м. Мюнстер, Німеччина, із апостилем щодо ЛР Хелс енд Бьюті Сістемс ГмбХ, з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; бібліографічні дані на підтвердження чинності міжнародної реєстрації знаку № 626397 на території України, із засвідченим перекладом на українську мову. Заява судом задоволена та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 25.05.2015 представник відповідача-2 подав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки стосовно надання офіційної інформації щодо міжнародної реєстрації знаку № 626397 та витягу з Торгового реєстру стосовно відповідача-2. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 25.05.2015, надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 25.05.2015 проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 25.05.2015 представники відповідача-2 проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві, поданому 21.05.2015 через відділ діловодства суду.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 25.05.2015, та оголосив перерву в судовому засіданні до 02.06.2015 об 11:00 год.

25.05.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

25.05.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

25.05.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 02.06.2015, представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 02.06.2015, подав заперечення на відзив відповідача-2, відповідно до яких просив суд залучити надані заперечення до матеріалів справи та прийняти їх до уваги при прийнятті рішення по справі. Заперечення залучені до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 02.06.2015 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В якості додатку до відзиву відповідач-1 надав суду матеріали міжнародної реєстрації № 626397. Відзив разом з доданими до нього документами залучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 02.06.2015 представники відповідача-2 подали клопотання про призначення судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зазначеним клопотанням відповідач-2 запропонував суду перелік питань, які, на його думку, мають бути поставлені на вирішення судовому експерту, а також запропонував експертну установу, а саме Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 02.06.2015 представник позивача подав пропозиції щодо питань та судових експертів для проведення судової експертизи. Відповідно до зазначених пропозицій позивач запропонував суду перелік питань, які, на його думку, мають бути поставлені на вирішення судовому експерту, а також запропонував експертну установу та перелік атестованих судових експертів з правом проведення експертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Пропозиції залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 02.06.2015, надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням заперечень на відзив відповідача-2, поданих 02.06.2015 в судовому засіданні.

Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 02.06.2015 в судовому засіданні.

В судовому засіданні 02.06.2015 представники відповідача-2 проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві, поданому 21.05.2015 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні, призначеному на 02.06.2015, досліджено оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Представники відповідача-2 в судовому засіданні 02.06.2015 підтримали клопотання, подане 02.06.2015 в судовому засіданні, про призначення судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Представник позивача підтримав подане ним 02.06.2015 в судовому засіданні клопотання про призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України та обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність призначити у справі судової експертизи та забезпечити сторонам можливість надати суду питання, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Враховуючи вищезазначене, положення ч. 3 ст. 77 ГПК України та необхідність призначення у справі судової експертизи, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 02.06.2015.

Суд зобов'язав сторони надати суду перелік питань, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судовому експерту.

Суд зобов'язав позивача та відповідача-1 надати письмові пояснення з приводу питань, які, на думку відповідача-2, необхідно поставити на вирішення судовому експерту.

Суд зобов'язав відповідача-1 та відповідача-2 надати письмові пояснення з приводу питань які, на думку позивача, необхідно поставити на вирішення судовому експерту.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні, призначеному на 02.06.2015, до 15.06.2015 о 15:10 год.

12.06.2015 представник відповідача-2 через відділ діловодства суду подав заперечення щодо пропозицій позивача щодо питань та судових експертів для проведення судової експертизи.

В судове засідання, призначене на 15.06.2015, з'явилися представники позивача, відповідача-1, відповідача-2.

В судовому засіданні, призначеному на 15.06.2015, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні, призначеному на 15.06.2015, представники відповідача-1 та відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечували.

В судовому засіданні, призначеному на 15.06.2015, представник позивача надав перелік питань, що пропонуються позивачем для проведення судової експертизи.

Наданий позивачем перелік питань долучений судом до матеріалів справи та переданий до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 15.06.2015, представник відповідача-1 звернувся до суду з клопотанням, в якому запропонував суду питання, яке, на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Клопотання відповідача-1 долучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 15.06.2015, представники сторін надали суду усні пояснення щодо питань, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Остаточне коло питань, які повинні бути роз'яснені судовим експертом, визначаються судом відповідно до ст. 41 ГПК України. При цьому судом враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи має бути доручено спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, провадження у справі № 910/20770/14 зупинено до закінчення проведення судової експертизи у справі.

17.06.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли заперечення щодо пропозицій позивача стосовно питань та судових експертів для проведення судової експертизи.

22.06.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про видачу ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2015. Клопотання судом задоволене.

30.06.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про видачу ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2015. Заява судом задоволена.

26.08.2015 через відділ діловодства суду одержано Висновок експерта № 137/15 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 910/20770/14 від 17.08.2015. Разом з наведеним висновком до суду були повернуті матеріали господарської справи № 910/20770/14 в двох томах з додатком.

09.09.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/20770/14.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 поновлено провадження у справі № 910/20770/14, розгляд справи призначено на 28.09.2015 о 10:40 год.

22.09.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли пояснення у справі з урахуванням висновку судового експерта.

22.09.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 28.09.2015, з'явилися представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмові пояснення з урахуванням висновку судового експерта. Пояснення залучені до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2015 надав усні пояснення з урахуванням висновку судового експерта, позов підтримав з урахуванням письмових пояснень, поданих 28.09.2015 в судовому засіданні.

Представник відповідача-1 надав усні пояснення з урахуванням висновку судового експерта, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 02.06.2015 в судовому засіданні.

В судовому засіданні представники відповідача-2 підтримали пояснення у справі, подані 22.09.2015 через відділ діловодства суду, надали усні пояснення з урахуванням висновку судового експерта, проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві, поданому 21.05.2015 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 28.09.2015 суд оголосив перерву до 05.10.2015 о 09:40 год.

30.09.2015 через відділ діловодства суду відповідач-1 подав додаткові пояснення, відповідно до яких просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

01.10.2015 через відділ діловодства суду позивач подав письмові пояснення, які просив врахувати при прийнятті рішення у справі.

02.10.2015 через відділ діловодства суду відповідач-2 подав додаткові пояснення у справі з додатками. В якості додатків до поданих пояснень відповідач -2 звернувся до суду з клопотанням про виклик судового експерта.

05.10.2015 через відділ діловодства суду відповідач-2 звернувся до суду з клопотанням про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 05.10.2015, з'явилися представники позивача, відповідача - 1, відповідача - 2.

В судовому засіданні, призначеному на 05.10.2015, позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позові та поданих ним письмових поясненнях.

В судовому засіданні, призначеному на 05.10.2015, відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та з урахуванням поданих ним письмових пояснень.

В судовому засіданні, призначеному на 05.10.2015, відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та з урахуванням поданих ним письмових пояснень.

В судовому засіданні, призначеному на 05.10.2015, відповідач-2 підтримав подане ним 05.10.2015 через відділ діловодства суду відповідач-2 клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання відповідача-2 судом задоволено.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.10.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ЛР Хелс енд Бьюті Сістемс ГмбХ (LR Health & Beauty Systems GmbH) (відповідач-2) є власником міжнародної реєстрації № 626397 на знак для товарів та послуг "LR" (комбіноване позначення, яке складається з літер LR в обрамленні у вигляді квадрата), для товарів 03, 14, 25 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі - МКТП), а саме: 03 клас МКТП -парфумерні вироби, ефірні олії, косметика, лосьйони для волосся, зубні порошки, пасти; 14 клас МКТП - золотарські вироби, дорогоцінне каміння, годинники та хронометричні вироби; 25 клас МКТП - одяг. Міжнародна реєстрація № 626397 від 26.09.1994 діє на території України у повному обсязі з 26.09.1994.

Згідно ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891, яка набула чинності для України 25.12.1991, з дати реєстрації, зробленої в Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.

Водночас, Л'ОРЕАЛЬ (L'OREAL) (позивач) вказує на наявність у нього охоронюваного законом інтересу на використання схожого позначення у своїй господарській діяльності. Позивач зазначає, що він подав відповідну заявку на знак для товарів і послуг «LR» (комбінованого позначення, яке складається з літер LR в обрамленні у вигляді овалу), однак наявність міжнародної реєстрації відповідача-2 № 626397 на знак «LR», призводить до можливості відмови у реєстрації схожого знаку за заявкою позивача та заважатиме його використанню позивачем, та, відповідно, призводить до порушення охоронюваного законом інтересу позивача щодо використання схожого знаку у господарській діяльності позивача.

Звертаючись з позовом, позивач вказує, що відповідачем-2 не використовується позначення «LR» за міжнародною реєстрацією № 626397 більше десяти років. Позивач також зазначає, що відповідач-2 використовує новий знак «LR». Однак цей новий знак «LR» є не просто модифікацією старого знака за міжнародною реєстрацією № 626397, оскільки відсутність обрамлення та інше стилістичне виконання літер «LR» значно змінює відмітність знаку в цілому.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до господарського суду, полягає в тому, що дія в Україні міжнародної реєстрації № 626397 на знак для товарів та послуг «LR» для товарів 03, 14, 25 класів МКТП, зареєстрованої на ім'я відповідача-2, є перешкодою для здійснення реєстрації на ім'я позивача комбінованого позначення «LR» для товарів 03 класу МКТП.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з наступними вимогами:

- припинити достроково дію міжнародної реєстрації знаку № 626397 повністю на території України;

- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України повідомити Міжнародне бюро всесвітньої організації інтелектуальної власності про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку № 626397 повністю на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Як передбачено ст. 495 Цивільного кодексу України та відображається в ст. 16 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон України), майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 17 Закону України, власник свідоцтва (а відтак, і власник міжнародної реєстрації) повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Згідно п. 4 ст. 18 Закону України передбачено, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (п. 4 ст. 18 Закону).

Оскільки за приписами ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891, яка набула чинності для України 25.12.1991, з дати реєстрації, зробленої у Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій договірній країні торговельній марці надається така сама охорона, як і у випадку, коли б вона була заявлена там безпосередньо, у разі невикористання такої торговельної марки, саме з цієї дати починається відлік трьохрічного строку, встановленого п. 4 ст. 18 Закону України, із закінченням якого може бути прийняте рішення про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації на території України.

Отже, з урахуванням положень ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891 та п. 4 ст. 18 Закону України, достроково може бути припинена дія тієї міжнародної реєстрації, торговельна марка за якою не використовується в Україні повністю або щодо частини товарів, для яких вона зареєстрована, протягом більше ніж трьох років від дати реєстрації такої торговельної марки в Міжнародному бюро або від іншої дати після дати реєстрації такої торговельної марки в Міжнародному бюро.

Відповідно до ч. 1 ст. 426 Цивільного кодексу України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання, відповідно до ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

На дату подання позовної заяви, а рівно і на дату винесення рішення, в Україні чинний Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (із змінами і доповненнями), відповідно до п. 4 ст. 16 якого використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака (п. 4 ст. 16 Закону України).

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання - обов'язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача-2.

В ході розгляду справи по суті судом встановлено, що відповідачем - 2 використовується позначення «LR» для товарів 03,14, 25 класів. Позначення «LR», яке використовується відповідачем-2, відрізняється від зареєстрованого знака за міжнародною реєстрацією № 626397, оскільки відрізняється розташуванням літер LR та не містить обрамлення у вигляді квадрата. Зазначене не заперечується представниками позивача, відповідача-1 та відповідача-2.

Спір у справі виник з огляду на те, що за твердженням позивача, відповідачем не використовується знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 більше десяти років. В той же час, відповідач-2 використовує новий знак «LR», однак відсутність обрамлення та інше стилістичне виконання літер «LR», за твердженням позивача, значно змінює відмітність знаку за міжнародною реєстрацією № 626397.

Відповідач-2 вказує на використання ним знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності знака.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити, чи відбувалося використання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 910/20770/14, оскільки вказані питання належать до предмету доказування у справі, а для встановлення чи спростування цих фактів необхідні спеціальні знання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 призначено судову експертизу об'єктів права інтелектуальної власності у справі № 910/20770/14, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. На вирішення експерта поставлено питання щодо зміни відмітності знака для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 у разі використання цього знаку у формі, яка відрізняється від зареєстрованого знака.

Здійснюючи судову експертизу у справі, судовий експерт дійшов висновку, що використання знака для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 у формі, яка відрізняється від зареєстрованого знака, не змінює відмітність цього знаку.

В п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 року № 4 (далі - Постанова Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р. № 4) зазначено, що оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК). При цьому, відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Зібрані в матеріалах справи докази свідчать, що судова експертиза проведена судовим експертом Ткачук Т. М., яка має вищу філологічну (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), юридичну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст) атестованим судовим експертом I кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями» (свідоцтво Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 15 від 2 жовтня 2007 р. , дійсне до 22 серпня 2017 р.), стаж експертної роботи з 2007 року.

Судового експерта про кримінальну відповідальність згідно із статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України попереджено.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України судовий експерт має право відмовитися від дачі висновку, якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Оцінюючи висновок експерта № 137/15 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 910/20770/14 від 17 серпня 2015 року, суд вважає, що зазначений висновок містить відповідь на порушене питання, яка є обґрунтованою та такою, що узгоджується з іншими матеріалами справи.

Судом також з'ясовано, що при призначенні та проведенні судової експертизи було додержано вимоги законодавства, судовий експерт був компетентним, обставин, які виключали участь експерта у справі, судом встановлено не було.

Судом також встановлено, що здійснюючи експертне дослідження, експерт встановив, що у досліджуваних об'єктах всі основні ознаки збігаються, а саме загальне зорове враження, алфавіт, шрифт, кількість та розташування літер, графічне написання. Судовий експерт дійшов висновку, що незначні відмінності у виконання латинської літери «R» та відсутність прямокутника не змінюють відмітності знака, оскільки є слабкими елементами в загальній композиції, що не мають самостійного смислового значення, а отже, не впливають на запам'ятовування та сприйняття знака за міжнародною реєстрацією № 626397 споживачем.

Таким чином, суд вважає, що висновок експерта № 137/15 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 910/20770/14 від 17 серпня 2015 року складений кваліфікованим судовим експертоми, відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Виходячи з вищевикладеного, висновок експерта № 137/15 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 910/20770/14 від 17 серпня 2015 року, додатково підтвердив використання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг «LR» за міжнародною реєстрацією № 626397.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно також визначити, чи відбувалося використання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для всіх товарів 03, 14, 25 Класів МКТП, для яких він був зареєстрований.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про використання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для товарів 03 класу МКТП -парфумерні вироби, косметика, лосьйони для волосся, зубні порошки, пасти; для товарів 14 класу МКТП - золотарські вироби, дорогоцінне каміння, годинники та хронометричні вироби; для товарів 25 класу МКТП - одяг.

Суд відхиляє, як необґрунтовані твердження позивача з приводу невикористання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для таких товарів, як дорогоцінне каміння. Наявні в матеріалах справи докази (т. 1, а. с. 252) свідчать що відповідачем-2 на стор. 12 каталогу LR.Joyce 2011/2012 пропонувалося до продажу намисто під назвою «Рожева сенсація» в якому використано дорогоцінний камінь - рожевий кварц.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах), зокрема, дорогоцінне каміння четвертого порядку до якого віднесено кварц рожевий.

Отже, відповідач-2 надав суду належні докази використання знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для всіх товарів 14 класу МКТП - золотарські вироби, дорогоцінне каміння, годинники та хронометричні вироби в розумінні ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Водночас, суд приймає, як обґрунтовані, твердження позивача з приводу невикористання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для таких товарів, як ефірні олії, що віднесені до 03 класу МКТП.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та ст. 3 Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, подаючи заявку на міжнародну реєстрацію, заявник повинен зазначити товари чи послуги, для яких витребується охорона знака, а також, якщо можливо, відповідний клас чи класи згідно з класифікацією, встановленою Ніццькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. Якщо заявник не зазначає класи, Міжнародне бюро само класифікує товари чи послуги за відповідними класами згаданої класифікації. Класифікація товарів чи послуг, подана заявником, підлягає перевірці Міжнародним бюро, що здійснює її разом з національним відомством. У випадку розбіжності між національним відомством і Міжнародним бюро рішення останнього є остаточним.

Наведені приписи Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколу до неї свідчать, що подаючи заявку на міжнародну реєстрацію знаку заявник самостійно визначає товари та послуги, для яких витребується охорона знака.

Охорона знака надається саме для конкретно визначених товарів та послуг, які класифіковані за певними класами. Тобто охорона знака надається певним товарам, а не класам.

Отже зазначені в 03 класі МКТП - парфумерні вироби, ефірні олії, косметика, лосьйони для волосся, зубні порошки, пасти, є окремими товарами, незважаючи на ту обставину, що вони зазначені в одному класі МКТП.

Саме тому, використання відповідачем -2 ефірних олій в складі косметичної продукції не може розглядатися в якості використання знака за міжнародною реєстрацією № 626397 саме для таких товарів, як ефірні олії.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що Законом України «Про Митний тариф України, встановлюється Митний тариф України, який містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Розділ VI Митного тарифу України «Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості» містить групу 33 «Ефірні олії та резиноїди; парфумерні, косметичні та туалетні препарати».

У примітках до цієї групи зазначено таке:

1. Ця група не включає:

(a) природні живиці або рослинні екстракти товарної позиції 1301 або 1302;

(b) мило або іншу продукцію товарної позиції 3401; або

(c) живичний, деревний або сульфатний скипидар та інші продукти товарної позиції 3805.

2. У товарній позиції 3302 термін "запашні речовини" означає лише речовини товарної позиції 3301, запашні компоненти, видобуті з цих речовин, і синтетичні ароматичні речовини.

3. До товарних позицій 3303 - 3307 включаються, серед інших (inter alia), змішані або незмішані продукти (за винятком водних ароматичних дистилятів і водних розчинів ефірних олій), придатні для використання як товари цих товарних позицій і розфасовані для роздрібної торгівлі.

4. Термін "парфумерні, косметичні або туалетні засоби" у товарній позиції 3307 означає, серед інших (inter alia), такі вироби: пакетики з ароматичними речовинами; запашні препарати, що розповсюджують запах під час горіння; духмяний, ароматизований папір, просочений або покритий косметичними засобами; розчини для зберігання контактних лінз або очних протезів (штучних очей); вату і повсть, неткані матеріали, просочені, покриті або збризнуті парфумерними чи косметичними засобами; туалетні засоби для тварин.

В примітках до розділу VI (п. 2) також вказано, що відповідно до положень примітки 1 товари товарних позицій 3004, 3005, 3006, 3212, 3303, 3304, 3305, 3306, 3307, 3506, 3707 або 3808, що подаються в певній розфасовці або поставляються для роздрібної торгівлі, повинні класифікуватися лише в цих товарних позиціях і ні в яких інших товарних позиціях УКТЗЕД.

Відповідно до Митного тарифу України:

В товарній позиції 3301 29 79 00 зазначені - олії ефірні недетерпенізовані (які містять терпени) або детерпенізовані (які не містять терпенів), включаючи конкрети та абсолюти (екстракти квіткових ефірних олій); резиноїди; екстраговані ефірні олії; концентрати ефірних олій у жирах, жирних оліях, восках або в інших подібних речовинах, одержані способом анфлеражу або мацерації; терпенові побічні продукти детерпенізації ефірних олій; водні дистиляти та водні розчини ефірних олій.

В товарній позиції 330300 зазначені - парфуми (духи) і туалетні води.

В товарній позиції 3304 зазначені - косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, крім лікарських препаратів, включаючи сонцезахисні препарати або препарати для загару; засоби для манікюру та педикюру.

В товарній позиції 3305 зазначені - засоби для догляду за волоссям.

В товарній позиції 3306 зазначені - засоби для гігієни порожнини рота або зубів, включаючи порошки та пасти для зубних протезів; нитки, що використовуються для очищення проміжків між зубами (зубоочисні нитки), упаковані для роздрібної торгівлі.

В товарній позиції 3307 зазначені - засоби, що використовуються перед голінням, під час гоління або після гоління; дезодоранти для тіла, препарати для приготування ванн, депілятори, інші парфумерні або туалетні і косметичні препарати, не включені до інших товарних позицій; дезодоранти для приміщень, ароматизовані або неароматизовані, з дезінфекційними властивостями або без них.

Зважаючи на викладене, обґрунтованим є висновок, що ефірні олії є окремим товаром, який не можна ототожнювати з такими товарами, як парфуми (духи) і туалетні води; косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою; засоби для догляду за волоссям; препарати для приготування ванн; інші парфумерні або туалетні і косметичні препарати.

Таким чином, в процесі розгляду спору суд дійшов висновку, що належними у справі доказами відповідачем-2 доведено, що знак за міжнародною реєстрацією № 626397 використовується в Україні з дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро для товарів 03 клас МКТП -парфумерні вироби, косметика, лосьйони для волосся, зубні порошки, пасти; 14 клас МКТП - золотарські вироби, дорогоцінне каміння, годинники та хронометричні вироби; 25 клас МКТП - одяг.

Водночас, відповідачем-2 не доведено використання в Україні знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 саме для товарів 03 класу МКТП (ефірні олії).

Отже, суд дійшов висновку, що знак для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для товарів 03 класу МКТП (ефірні олії) не використовується протягом більше ніж трьох років від дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро або від іншої дати після дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро, а відповідач -2 протягом більше ніж трьох років від дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро або від іншої дати після дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро не здійснював жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням знака відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки, виходячи з аналізу норм законодавства, що стосуються знаків для товарів і послуг, та з правової сутності знака для товарів і послуг, умовою його використання є використання саме стосовно товарів і послуг, для яких знак було зареєстровано, та використання його особою, на ім'я якої знак зареєстровано або під її контролем іншою особою.

В процесі розгляду спору суд дійшов висновку, що належних доказів на спростування обставин щодо невикористання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для товарів 03 класу МКТП (ефірні олії) протягом більше ніж трьох років від дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро або від іншої дати після дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро, повідомлених позивачем, відповідач-2 не надав.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" дія свідоцтва на знак для товарів і послуг (а відтак, і міжнародної реєстрації) може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання, якими, зокрема, є:

- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Відповідно до умов п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", використанням знака власником свідоцтва (а відтак, і міжнародної реєстрації) вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Як вбачається з матеріалів справи, докази на підтвердження поважних причин невикористання знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для товарів 03 класу МКТП (ефірні олії) відповідач-2 суду також не надав.

За таких обставин, вимоги позивача про дострокове припинення повністю дії знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397, власником якої є відповідач-2, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині товарів 03 класу МКТП (ефірні олії), у зв'язку з тим, що наведений знак щодо товарів (ефірні олії) 03 класу МКТП не використовується в Україні протягом більше ніж трьох років від дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро або від іншої дати після дати реєстрації такого знаку в Міжнародному бюро.

В задоволенні решти позовних вимог про дострокове припинення повністю дії знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для товарів 03 класу МКТП -парфумерні вироби, косметика, лосьйони для волосся, зубні порошки, пасти; товарів 14 класу МКТП - золотарські вироби, дорогоцінне каміння, годинники та хронометричні вироби; товарів 25 класу МКТП - одяг, позивачу належить відмовити.

Позивач також звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача-1 (Державної служби інтелектуальної власності України) повідомити Міжнародне бюро всесвітньої організації інтелектуальної власності про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку № 626397 повністю на території України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності. В ст. 2 цього Закону встановлено, що установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема, здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 436/2011, зі змінами і доповненнями (далі - Положення) Державна служба інтелектуальної власності України (далі - Державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Державна служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності. Державна служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно з п. 4 Положення Державна служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;

веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності;

здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на об'єкти права інтелектуальної власності у міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 7 Положення Державна служба у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку, зокрема, з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.

Отже, вимога позивача про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України повідомити Міжнародне бюро всесвітньої організації інтелектуальної власності про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку № 626397 повністю на території України підлягає задоволенню частково, а саме щодо дострокового припинення дії знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397, власником якої є відповідач-2, в частині товарів 03 класу МКТП (ефірні олії).

В задоволенні решти позовних вимог про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України повідомити Міжнародне бюро всесвітньої організації інтелектуальної власності про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації знаку № 626397 в частині товарів 03 класу МКТП -парфумерні вироби, косметика, лосьйони для волосся, зубні порошки, пасти; товарів 14 класу МКТП - золотарські вироби, дорогоцінне каміння, годинники та хронометричні вироби; товарів 25 класу МКТП - одяг, позивачу належить відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 п. 69 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", за змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково господарський суд не має права покладати судовий збір та інші судові витрати на Державну службу інтелектуальної власності України, якщо останню було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено нею згідно з чинним законодавством.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивачем було здійснено оплату за проведення судової експертизи в розмірі 15523,20 грн.

З урахуванням предмету спору, та врахувавши добросовісне використання відповідачем-2 знаку для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 626397 для всіх товарів для яких цей знак зареєстровано, окрім ефірних олій, суд дійшов висновку про покладання на позивача витрат по сплаті судового збору та витрат на проведення судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 24, 32, 33, 34, 41, 42, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Достроково припинити на території України дію міжнародної реєстрації № 626397 на знак для товарів і послуг, власником якої є ЛР Хелс енд Бьюті Сістемс ГмбХ (LR Health & Beauty Systems GmbH) (Круппштрассе, 55, 59227, Ален, Німеччина (Kruppstrasse, 55, 59227, Ahlen, Germany)) в частині товарів 03 класу МКТП - ефірні олії.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (Україна, 03680, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний код 37552556) повідомити Міжнародне бюро всесвітньої організації інтелектуальної власності про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації № 626397 на знак для товарів і послуг, власником якої є ЛР Хелс енд Бьюті Сістемс ГмбХ (LR Health & Beauty Systems GmbH) (Круппштрассе, 55, 59227, Ален, Німеччина (Kruppstrasse, 55, 59227, Ahlen, Germany)) , в частині товарів 03 класу МКТП - ефірні олії.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.2015

Суддя Гумега О.В.