Рішення № 52140537, 01.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015Справа №910/23643/15

За позовомЗаступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України До Приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газета захисту інтересів селян України" в особі філії-санаторію "Смерічка" Простягнення 360 096,48 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від прокуратури: Колодчина Р.В., прокурор, посвідчення № 030247 від 12.11.2014 р.; Від позивача: не з'явилися; Від відповідача: Куненко С.П., представник, довіреність № 174 від 17.12.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газета захисту інтересів селян України" в особі філії-санаторію "Смерічка" 216 144,00 грн. заборгованості за ненадані послуги з санаторно-курортного лікування та 144 816,48 грн. штрафних санкцій.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/23643/15 від 07.09.2015, яку призначено до розгляду на 01.10.2015.

У судове засідання, призначене на 01.10.2015, позивач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача подав заяву про визнання позову.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги обмеженість процесуальних строків вирішення спору та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

У ході розгляду спору по суті прокурор у справі заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача грошові суми, які були перераховані за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 25.07.2014 № 14/15-ВТ, на вартість яких оплачені послуги не були надані, а також договірну неустойку, нараховану через несвоєчасне повернення державних коштів.

Згідно з поданим позовом та поясненнями прокурора, позивач перерахував відповідачеві 2 500 560,00 грн. в якості оплати санаторно-курортного лікування громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тоді як фактично послуги за договором були надані на меншу вартість, у зв'язку з чим та відповідно до звітної документації й умов укладеного договору відповідач повинен повернути позивачу 216 096,48 грн. бюджетних коштів у триденний строк з моменту проведення звірки. Через прострочення відповідача, прокурор просить стягнути з нього передбачені договором штрафні санкції (129 686,40 грн. пені та 15 130,08 грн. штрафу).

Представник відповідача погодився з позовними вимогами, заявленими прокурором в особі Міністерства соціальної політики України та подав заяву про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення учасників провадження, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Міністерство соціальної політики України в якості замовника та Приватне підприємство "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газета захисту інтересів селян України" в особі філії-санаторію "Смерічка" в якості виконавця 25.07.2014 р. уклали договір № 14/15-ВТ про закупівлю за державні кошти.

У п. 1.1 вказаного договору закріплено, що виконавець у 2014 році зобов'язується надати послуги з санаторно-курортного лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, путівки на санаторно-курортне лікування згідно зі специфікацією, яка є додатком № 1 до даного договору і надати послуги за даними путівками згідно з відповідним профілем захворювання, а замовник зобов'язується оплатити надані санаторно-курортні путівки, за якими буде здійснено надання послуг із санаторно-курортного лікування у порядку ат у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору обсяги закупівлі, передбачені додатком № 1 до договору, можуть бути зменшені з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Ціна договору була визначена в сумі 2 628 000,00 грн., в тому числі 288 000,00 грн. податку на додану вартість, з яких 2 421 504,00 грн. фінансується за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету та 206 496,00 грн. - за рахунок власних коштів громадян та може зменшуватися за взаємною згодою сторін (п. 3.1, п. 3.5).

У п. 4.3 укладеної угоди сторони погодили можливість здійснення попередньої оплати за договором.

Згідно з п.п. 4.4 договору виконавець протягом 30-ти календарних днів з дня надходження коштів як попередньої плати, але не пізніше, ніж протягом 2-х робочих днів з дня закінчення заїзду, за яких здійснено попередню оплату вартості путівок, підтверджує їх використання, надаючи замовнику акт приймання-передачі послуг та звіт про використання путівок за відповідний заїзд.

У випадку, якщо виконавець надасть замовнику послуги за путівками на суму, яка є меншою від суми попередньої плати, виконавець, до подання замовнику акту, зобов'язаний повернути невикористані кошти на реєстраційний рахунок замовника протягом 2-х робочих днів з дня закінчення терміну попередньої оплати (п. 4.6).

Остаточний розрахунок з виконавцем за путівками, за якими надані послуги здійснюється протягом 7-ми робочих днів з дня підписання акта приймання-передачі послуг за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та за рахунок коштів доплати вартості путівок за рахунок власних коштів громадян (п. 4.7).

Відповідно до п. 4.9 договору виконавець не пізніше, ніж через 5-ть календарних днів після завершення відповідного кварталу проводить звірку використання путівок з органами соціального захисту населення, за результатами якої підписується акт звірки про використання путівок та здійснюються остаточні розрахунки в порядку п. 4.7 договору.

Згідно з п. 4.12 договору кошти за невикористані ліжко-дні за оплаченими путівками та невикористані путівки, які не були перенесені на інші дати заїздів, повертаються виконавцем на рахунок замовника після проведення звірки використання путівок за квартал протягом 3-х робочих днів після підписання акта.

За твердженнями прокурора, в межах укладеного договору у 2014 році виконавцем було надано замовнику послуги на загальну суму 2 169 936,00 грн., тоді як отримано коштів в розмірі 2 500 560,00 грн. шляхом як авансування, так і сплати по факту їх отримання, у зв'язку з чим відповідач повинен був перерахувати позивачеві 216 144,00 грн. протягом 3-х робочих днів від дня підписання акту звірки використання путівок за квартал.

Дані твердження прокурора знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де міститься договір про закупівлю за державну кошти від 25.07.2014 № 14/15-ВТ з додатком (специфікація),б акти приймання-передачі послуг від 28.08.2014, 19.09.2014, 29.09.2014, 06.11.2014, 14.11.2014, 02.12.2014, 25.12.2014, 18.12.2014, звіти про використання путівок, звіти про використання путівок та взаєморозрахунків, акт звірки про використання путівок та взаєморозрахунків за прийняті-передані послуги від 05.11.2014 № 1, від 27.03.2015 № 2, від 27.03.2015 № 2/1, довідка про розрахунки з санаторієм "Смерічка" за договором від 25.07.2014 № 14/15-ВТ.

Описаними документами підтверджуються обставини перерахування бюджетного фінансування за договором в розмірі 2 500 560,00 грн. та надання послуг вартістю 2 169 936,00 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлені в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України позовні вимоги є обґрунтованими і доведеним та такими, що підлягають задоволенню згідно з п. 4.6 та п. 4.12 договору, адже невиконання відповідачем обов'язку з повернення коштів за невикористані ліжно-дні за оплаченими путівками та невикористані путівки є порушенням умов договору та законодавства.

Крім суми основного боргу, у поданому позові заявлено вимоги про стягнення з відповідача 144 816,48 грн. договірної неустойки у вигляді пені в сумі 129 686,40 грн., нарахованої за період з 04.04.2015 по 31.05.2015 та штрафу в сумі 15 130,08 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 6.2 договору сторони погодили, що у разі порушення виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, замовник може вимагати сплати наступних штрафних санкцій, зокрема, за прострочення виконавцем повернення суми коштів, сплаченої за рахунок кошті загального фонду Державного бюджету України за результатами звірки використання путівок за відповідний квартал відповідно до п. 4.6 та п. 4.12 цього договору - пені у розмірі 1 % суми коштів, яка підлягала поверненню, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від указаної суми (п.п 6.2.1).

Зважаючи на доведеність факту прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за договором від 25.07.2014 № 14/15-ВТ, з огляду на умови даного договору та враховуючи дію наведених приписів законодавства, заявлені вимоги видаються правомірними і обґрунтованими, а також такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

У порядку ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газета захисту інтересів селян України" (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50, ідентифікаційний код 22932980) на користь Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, ідентифікаційний код 37567866) 216 144 (двісті шістнадцять тисяч сто сорок чотири) грн. заборгованості, 129 686 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 40 коп. пені та 15 130 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять) грн. 08 коп. штрафу. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Загальнополітичне видання "Сільські вісті", газета захисту інтересів селян України" (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50, ідентифікаційний код 22932980) в доход Державного бюджету України 5 414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 06.10.2015 р.