Ухвала суду № 52133447, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/57677/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Тракало В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська» (далі - ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська») до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (далі - Фонд), третя особа - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (далі - УПФ) про визнання дій протиправними та скасування рішення за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року представник ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська» звернувся в суд з позовом, відповідно до якого з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправними дії Фонду щодо зміни з 17.07.2013 року класу професійного ризику виробництва з 41 на 67;

скасувати повідомлення від 17 липня 2013 року в цій частині.

Посилався на відсутність підстав до зміни класу професійного ризику виробництва.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, залишеною без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом від 31 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Фонду по з мині ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська» класу професійного ризику виробництва з 41 на 67 та скасовано рішення від 17.07.2013 року №1563 в цій частині.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що класи професійного ризику виробництва встановлюються Фондом з урахуванням виду економічного діяльності страхувальника.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Умови і порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності визначається Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1105-XIV), постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року №237 «Про затвердження Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності» (далі - постанова КМУ №237), Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 30.11.2010 року №30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за №1337/18632 (далі - Порядок №30), ДК 009:2010.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону №1105-XIV визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №237 до 41 класу ризику віднесено 05.10 «Добування кам'яного вугілля» (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля). До 67 класу ризику віднесено 05.10 «Добування кам'яного вугілля» (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

За пунктом 3.4 Порядку №30 віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва.

Аналіз зазначених норм (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що зміна класу професійного ризику виробництва здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік, а повторно протягом року клас професійного ризику виробництва може бути змінений лише у випадках зміни основного виду економічної діяльності.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач не здійснює підземне видобування кам'яного вугілля, а лише займається його збагаченням. Це підтверджується статутом товариства, результатами атестації робочих місць на підприємстві, штатним розписом, в якому відсутні працівники, зайняті на підземних роботах.

За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позову, є правильним, тому що ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська» основний вид економічної діяльності станом на момент проведення перевірки не змінювався, а отже Фонд не мав законних підставі змінювати клас професійного ризику виробництва.

Доводи касаційної скарги висновок судів попередніх інстанцій, не спростовують.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.В. Тракало

І.В. Штульман