Ухвала суду № 52133063, 01.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/19276/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прокуратури Одеської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Прокуратури Одеської області з відмови в наданні позивачу публічної інформації згідно запиту на інформацію від 15 жовтня 2013 року щодо надання копій першої, шостої та останньої сторінок форми звіту 1ДФ за другий квартал 2013 року, а також зобов'язання у п'ятиденний строк надати позивачеві копії першої, шостої та останньої сторінок форми звіту 1ДФ за другий квартал 2013 року і у той же строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції і ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Прокуратури Одеської області щодо відмови у наданні ОСОБА_4 публічної інформації згідно запиту на інформацію від 15 жовтня 2013 року про надання копій першої, шостої та останньої сторінок форми звіту 1ДФ за другий квартал 2013 року. Зобов`язано відповідача у п`ятиденний строк надати позивачу копії першої, шостої та останньої сторінок форми звіту 1ДФ за другий квартал 2013 року і у той же строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

В запереченнях на скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що 16 жовтня 2013 року ОСОБА_4 надіслав до Прокуратури Одеської області запит на інформацію від 15 жовтня 2013 року, в якому позивач просив надати копію першої, шостої та останньої сторінок форми звіту 1 ДФ за другий квартал 2013 року.

Листом від 21 жовтня 2013 року №23-116вих-13 Прокуратурою Одеської області повідомлено, що запит розглянутий, проте запитувана інформація, а саме: копії сторінок звіту форми 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку», містить персональні дані про співробітників прокуратури області, зокрема, щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номеру паспорту та інше, а тому належить до категорії конфіденційної інформації та не може бути надана на запит відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 3 Закону № 2939-VI закріплено право запитувача на доступ до публічної інформації, яке згідно із пунктом 1 частини 1 вказаної статті гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 5 Закону № 2939-VI передбачає, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно із частиною 2 статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не належать, згідно з цим Законом, до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці 2 частини 2 статті 12 цього Закону.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 12 Закону № 2939-VI зазначено, що відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають.

В формі 1ДФ, яка затверджена наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1020 не містяться графи, в яких би зазначались прізвища платників податків.

Також колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що посилання відповідача на положення Закону України «Про захист персональних даних» є помилковими, оскільки відповідно до частини 3 статті 5 цього Закону допускається можливість заборони законом віднесення персональних даних певних категорій громадян чи їх (персональних даних) вичерпного переліку до інформації з обмеженим доступом. Таким законом є, зокрема, Закон України «Про доступ до публічної інформації», частиною 5 статті 6 якого визначається перелік персональних даних фізичних осіб, які заборонено відносити до інформації з обмеженим доступом. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Отже, у відносинах, пов'язаних із забезпеченням права на доступ до публічної інформації, конфіденційна інформація визначається відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, публічна інформація про осіб, які одержали державне та комунальне майно у власність чи користування, про розмір оплати праці та інших виплат з бюджетів усіх рівнів, не є інформацією з обмеженим доступом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд правильно вважав, що підстав ненадання позивачу запитуваної публічної інформації не було, а тому бездіяльність відповідача з цього приводу є протиправною.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, якщо суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Прокуратури Одеської області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак