Ухвала суду № 52131100, 06.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/13124/14 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/4078/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар: Ясиновська

особи, які беруть участь у справі: пр.-ки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року у справі за позовом ПАТ АКБ «Львів» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року позов ПАТ АКБ «Львів» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2) на користь ПАТ КБ «Львів» (ЄДРПОУ 09801546) заборгованість у розмірі 6 963,39 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на 24.10.2014 року становить 90178,35грн.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_5, ОСОБА_6. В апеляційній скарзі покликаються на його незаконність, необгунтованість, на неповне з»ясування судом усіх обставин справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначають, що жоден із доводів відповідача не був врахований, в рішенні відсутні будь-які посилання на норму закону на відношення до заперечень та позиції відповідача. Також суд не взяв до уваги, що автомобіль вже продано. Крім того, судом не враховано той факт, що жодних повідомлень поручитель від банку не отримував. Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції та задоволення скарги.

Судом за клопотанням апелянта оголошувалось перерву для надання можливості врегулювання спору у позасудовому порядку, укладення мирової угоди чи угоди про реструктуризацію. Однак, сторони не дійшли згоди, а апелянтом не надано суду докази неправильності проведеного розрахунку заборгованості.

У відповідності до ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом безспірно встановлено, що згідно укладеного у передбаченому законом порядку договору кредиту від 25.12 2007року ОСОБА_5 отримав у кредит готівку в касі банку 24 240 дол. США з кінцевим терміном погашення 01.01.2015року.

У зв»язку з невиконанням взятих договірних зобов»язань відповідно до графіку погашення, між сторонами протягом 2008-2013років укладались додаткові договори- Доповнення до кредитного договору та Додатки, якими змінювалось зобов»язання на користь боржника. Крім того, 26.12.2007року між сторонами укладено договір застави автомобіля. Також для забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором у повному обсязі 19.04.2011року між Банком та ОСОБА_7 укладено договір поруки.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено обставини, що мають значення у справі, правильно визначено правовідношення сторін та застосовано закон, який їх регулює.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його в строк, встановлений договором. Судом правильно застосовано ч.2ст.1050 ЦК, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання обома сторонами.

Задовольняючи позов та відкидаючи заперечення відповідача, суд першої інстанції вірно виходив з того, що вказаний договір був укладений відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.3 ст.3 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного судочинства, вимог розумності та справедливості.

Відповідальність поручителя передбачена ст..554 ЦК, яка була застосована судом першої інстанції.

Укладений кредитний договір був добровільно підписаний відповідачем, відтак він погодилась з усіма істотними умовами договору, зокрема з власної волі визначився з валютою зобов»язання.

Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи. Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.

Судом першої інстанції правильно визначено правовідношення та застосовано закон, який їх регулює. Нарахування суми, яка підлягає стягненню за неналежне виконання кредитного договору судом перевірено з покликанням на умови договору. Сума стягнення апелянтом не спростована. Доводи скарги пояснення представника апелянтів при апеляційному перегляді справи не спростовують висновків суду.

Наполягання на зміні договору судом з врахуванням принципу справедливості не може братись до уваги як підстави для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки апеляційний суд, відповідно до ст.303 ЦПК, обмежений заявленими позовними вимогами у суді першої інстанції. А позову щодо оскарження кредитного договору апелянтами не заявлялось.

Крім того, сторонам роз»яснино право укладення мирової угоди чи змін до кредитного правовідношення і на стадії виконання рішення суду.

Згідно ч.2ст.213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим, на підставі ч.3ст.213 ЦПК України, є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з»ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Тому даючи оцінку рішення суду, в межах апеляційної скарги, колегія суддів відкидає доводи скарги, як такі що належно не обґрунтовані, приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення. Рішення суду постановлене в межах заявлених вимог, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не ставлять під сумнів його законність.

Згідно зі ст.308 ЦПК апеляційний суд ухвалою відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін визнавши, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, ст.308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 450 грн. 50 коп. за такими реквізитами:

Отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова.

Р/р: 31218206780006 МФО: 825014

Банк: ГУДКСУ у Львівській області.

Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра