Ухвала суду № 52131052, 23.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 333/9087/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Тучков С.С.

Провадження № 22-ц/778/4325/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей, третя особа орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Сторони мають дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Після розірвання шлюбу всі діти проживають разом із матір'ю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд. 12а. Відповідач ОСОБА_3 проживає окремо.

Вказаний вище житловий будинок № 12а по вул. Червоної кінноти в м. Запоріжжя комфортний, має добре облаштовані дитячі кімнати, в ньому наявні всі умови для комфортного проживання дітей. Діти доглянуті, мають всі необхідні умови для здорового та повноцінного фізичного і духовного розвитку. Діти разом з матір'ю відпочивають та відвідують дитячі розважальні заклади. Позивач ОСОБА_4 добросовісно відноситься до виконання своїх обов'язків, піклується про стан здоров'я дітей, бере активну участь у їхньому вихованні, здатна забезпечувати дітей всім необхідним. Діти бажають проживати разом із матір'ю.

Згоди про місце проживання дітей між сторонами не досягнуто.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просила суд визначити місце проживання дітей - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 разом із нею за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд. 12а.

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що після розірвання шлюбу діти мешкають разом із матірю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд. 12а. Згоди щодо визначення місця проживання дітей між сторонами не досягнуто.

Він, ОСОБА_3, проживає окремо за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вузівська, буд. 4/4. Вказаний будинок із сучасним обладнанням та ремонтом, у ньому створені всі умови для проживання, виховання та утримання дітей. На цей час він має власний бізнес, його робочий день триває з 09.00 год. до 15.00 год., тому він має час відводити дітей до школи та на додаткові заняття, займатися з ними вечорами, гуляти та іншим чином проводити дозвілля. Крім того, він проживає разом із батьками, які мають сили та бажання доглядати за своїми онуками, доки його немає вдома.

Він добросовісно відноситься до виконання своїх батьківських обов'язків, піклується про стан здоров'я дітей, приймає активну участь у їхньому вихованні, має комфортне та облаштоване житло, в якому створені всі належні умови для проживання та виховання дітей, працює, має постійний заробіток та здатний матеріально забезпечувати дітей всім необхідним.

Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_3 просив суд визначити місце проживання дітей - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 разом із ним за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вузівська, буд. 4/4.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визначено місце проживання дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом із матір'ю ОСОБА_4

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за подання зустрічного позову в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_4, її представник, представник 3 особи заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимогст. 74 ЦПК України, про що у справі є доказ (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), про причини неявки суд не повідомив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, тому розгляд справи відповідно до ч. 2ст. 305 ЦПК Україниздійснюється колегією суддів за відсутності ОСОБА_3

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4, її представника, представника 3 особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 6 СК України).

Питання визначення місця проживання дитини врегульовано ст.ст. 160-161 СК України.

Згідно ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосується її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її місця проживання.

У відповідності до ч. 2 ст. 12 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991р., думка дитина може бути заслухана судом безпосередньо чи через відповідний орган.

Стаття 18 Конвенції про права дитини встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 151 СК України, стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства" надає батькам переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини і одночасно зобов'язує повністю бути відповідальним за виховання дітей, піклування про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Сімейне право закріплює в обов'язковому порядку, що місце проживання дитини визначається тільки виходячи з її інтересів.

Під інтересами дитини треба розуміти забезпечення умов, необхідних для її повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку, що є неодмінним атрибутом належного сімейного виховання.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 одружились 14 липня 2000 року, прізвища після одруження: чоловіка ОСОБА_3, дружини ОСОБА_3 (а.с. 6).

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2014 року шлюб міжОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 7-8).

Сторони по справі мають дітей:

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11);

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12);

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13);

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14);

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 15).

Між сторонами не досягнуто згоди щодо місця проживання дітей.

ОСОБА_4 разом із дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, що вбачається з довідки голови квартального комітету № 44 Ленінського району м. Запоріжжя від 18.11.2014 року (а.с. 40, 146).

Згідно характеристики, виданої головою квартального комітету № 44 Ленінського району м. Запоріжжя від 18.11.2014 року, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно як добропорядна людина, неодноразово приймала участь у суспільній праці кварталу, дбайлива матір весь час приділяє вихованню дітей, порядна, уважна, ввічлива, працьовита, скарг від сусідів або родичів на неї не надходило (а.с. 41, 147).

ОСОБА_4 на обліку в Комунальній установі «Обласний клінічний наркологічний диспансер» Запорізької обласної ради не перебуває (а.с. 42, 145).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування - районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району № 05/01-25/2409 від 16.12.2014 року про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_6, 27.03.2001р. народження, ОСОБА_7, 12.07.2002р. народження, ОСОБА_8, 01.04.2004р. народження, ОСОБА_9, 10.10.2007р. народження, після розірвання шлюбу батьки почали проживати окремо. Мати ОСОБА_4, залишилася разом з усіма дітьми проживати у власному будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд. 12а.

Матір має самостійних дохід, займається підприємницькою діяльністю, належнимчином займається вихованням та утриманням власних дітей. Згідно характеристик навчальних закладів всі діти мають позитивні відгуки, контакт з навчальними закладами підтримує лише матір. Також всі діти мають власні інтереси та кожен відвідує спортивні та розвиваючі гуртки після учбового процесу в школі. За адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд. 12а, для дітей створені добрі умови для проживання, для кожної дитини виділена окрема кімната з необхідними особистими речами, меблями та іншими речами побуту. Також допомагає матері доглядати за дітьми рідна баба по лінії матері ОСОБА_11, 1951р. народження. За результатами проведеноїбесіди з усіма дітьми, окрім малолітнього ОСОБА_9, 10.10.2007р. народження, діти рішуче повідомили, що бажають залишитися проживати разом з матірю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд. 12а, де вони відчувають себе комфортно, мають доброзичливі та теплі взаємовідносини один до одного, а також мають більшу прихильність до матері.

Батько ОСОБА_3, за останніми відомими даними проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7. На запрошення зявитися до відділу по Ленінському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради батько не зявився, жодних обставин стосовно обставин спору не надав.

Враховуючи вищевикладене, з метою захисту прав та інтересів малолітніх дітей, беручи до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обовязків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, її режим дня, стан здоровя та інші обставини, що мають істотне значення, враховуючи відсутність спору, як такого, орган опіки та піклування вважає за доцільне залишити проживати всіх вищезазначених малолітніх дітей разом з матірю ОСОБА_4 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд. 12а. Щодо неповнолітньої ОСОБА_5, то остання відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України, має право самостійно визначати своє місце проживання з одним із батьків (а.с. 65-66).

Житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд. 12а, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с. 143, 144).

Як пояснила у судовому засіданні донька сторін ОСОБА_5, 21.05.1997р. народження, вона разом зі своїми сестрами та братами проживає разом з матірю, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоної кінноти, буд.12-А. За вказаною адресою створені всі необхідні умови для їхнього виховання та розвитку. Вона та її брати і сестри бажають залишитися проживати разом з матірю, так як мають до неї більшу прихильність. Батько не приймає участі у їх вихованні, у гості не приїжджає, не спілкується з ними.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що на час ухвалення рішення (25.05.2015р.) ОСОБА_5 (21.05.1997р. народження) виповнилось 18 років, а ОСОБА_6 (27.03.2001р. народження) 14 років, у звязку з цим ОСОБА_5 є повнолітньою та може самостійно визначати місце проживання, а ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 160 СК Українита ч. 2 ст. 29 ЦК України має право самостійно визначити своє місце проживання з одним з батьків, тому суд підставно відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів в частині визначення місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6

При вирішенні позовних вимог в частині визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_7, 12.07.2002р. народження, ОСОБА_8, 01.04.2004р. народження, ОСОБА_9, 10.10.2007р. народження, суд правильно виходив із того, що будь-яких виключних обставин, які б викликали необхідність розлучення малолітніх дітей із матір'ю, судом не встановлено. Навпаки, ОСОБА_4належним чином займається вихованням та утриманням дітей, підтримує контакт з навчальними закладами, забезпечує необхідні умови побуту, виховання, розвитку дітей, піклується про стан їхнього здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечує достатнім харчуванням, одягом, взуттям. Батько дітей ОСОБА_3 на запрошення до органу опіки та піклування не зявився, жодних обставин стосовно обставин спору не надав, у судових засіданнях, незважаючи на тривалий розгляд справи, участі також не брав, особистих пояснень не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надав суду належних доказів, які б свідчили про виняткові обставини, що можуть викликати необхідність розлучення дітей з матір'ю. З матеріалів справи вбачається, що всі діти проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, тобто за місцем проживання матері. ОСОБА_3 не довів і судом не встановлені обставини, які б давали переваги для зміни місця проживання (як сімейного помешкання) та звичного для дітей оточення, яке вони мають, проживаючи з матірю.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов обґрунтованого висновку, що інтересам малолітніх дітей - ОСОБА_7, 12.07.2002р. народження, ОСОБА_8, 01.04.2004р. народження, ОСОБА_9, 10.10.2007р. народження, буде відповідати визначення місця їх проживання разом із матірю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 наголошує на порушенні судом норм процесуального права, а саме: порушення принципів поваги до всіх учасників процесу, висловлення судом своєї упередженості, внаслідок чого справа розглянута однобоко, необєктивно.

Так, до його зустрічної позовної заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору, як це передбачає ч. 5 ст. 119 ЦПК України, проте, суд не залишив її без руху на підставі ст. 121 ЦПК України.

Вказаний довід апеляційної скарги знайшов своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, проте, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом без оплати судового збору не призвело до неправильного вирішення спору по суті. До того ж, при ухваленні рішення суд стягнув з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за подання зустрічного позову.

Також, ОСОБА_3 у апеляційній скарзі наголошує на безпідставній відмові у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи органу опіки та піклування, діяльність якого розповсюджується на територію району фактичного проживання позивача, клопотання про оголошення перерви з метою підготовки письмової заяви про забезпечення доказів, клопотання про зупинення провадження по справі, клопотання про оголошення перерви та виклик до суду представника органу опіки та піклування, яким було надано висновок про визначення місця проживання дітей; посилається ОСОБА_3 і на допущені судом процесуальні порушення при вирішенні клопотання про допит найстаршої доньки сторін - ОСОБА_5 та при самому допиті, на безпідставне видалення з зали судового засідання представника відповідача. Вказані доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права були перевірені колегією суддів та не знайшли свого підтвердження, суд обґрунтовано вирішував заявлені клопотання із зазначенням мотивів, з яких дійшов вказаних висновків, і закону, яким керувався, що підтверджується журналом судового засідання та ухвалами суду (а.с. 149-152, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки є повторенням обставин, якими ОСОБА_3 обґрунтовував свої позовні вимоги та заперечення проти первісного позову, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Решта доказів та обставин, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: