Вирок № 52127693, 23.02.2010, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1-22/10

-

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2010 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Кісельовій С.С.

за участю прокурора Щербатої О.К., Щуренко Ю.А., Бурец О.К.

та захисника-адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого за окремими угодами, не одруженого, зареєстр.: м. Кіровоград. с.Нове, вул. Металургів. 2, кв.24, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій).

Злочин скоєно за таких обставин.

18 червня 2008 року близько 09 год. 00 хв., підсудний ОСОБА_2, маючи намір на напад з метою заволодіння чужим майном, на території ЗОШ №16 по пров. Кріпосному в м. Кіровограді, скоїв напад, поєднаний із насильством, на раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_3, в результаті якого, наніс останньому металевою бейсбольною битою, не менше двадцяти ударів по різним частинам тіла, подавивши тим самим волю потерпілого чинити опір, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді переломів обох ліктьових кісток в нижній третині без зміщення, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рани в тімяній ділянці голови в центрі, синців: в ділянці правого плеча, лівого плеча, лівому передпліччі, на правому стегні з просвітленням; на лівій гомілці з просвітленням; на правій гомілці; садна на правому плечовому суглобі, при цьому відповідно до висновку експерта №1198 від 28 липня 2008 року отримані потерпілим тілесні ушкодження у вигляді переломів обох ліктьових кісток відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, які викликали довготривалий розлад здоровя. Тілесні ушкодження у вигляді синців та садна відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після чого підсудний ОСОБА_2, заволодів майном потерпілого: сумочкою із тканини, вартістю 50 грн. 00 коп., в якій знаходився мобільний телефон "Нокіа", вартістю 400 грн. 00 коп., з сім-картою «ЮМС» вартістю 50 грн. 00 коп., на рахунку якої була гроші в сумі 35 грн. 00 коп., парасолькою, вартістю 55 грн. 00 коп., та художньою книгою, вартістю 15 грн. 00 коп., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 605 грн. 00 коп., та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.187 КК України, визнав частково, не заперечував факту нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, при цьому пояснив, що в кінці травня, 2008 року він ходив по магазинах міста Кіровограда в пошуках весільного вбрання. Зайшовши в магазин "Барва" зі сторони площі ім.Кірова, він зустрів потерпілого на імя ОСОБА_3, який здійснював торгівлю чоловічим одягом в одному з відділів магазину, та який повідомив йому, що незабаром буде їхати за товаром і запропонував йому привезти костюм, сорочку, краватку та туфлі, при цьому запевнив його, що зазначені речі будуть коштувати дешевше, на що він погодився, та через декілька днів приніс потерпілому гроші в розмірі 2 500 грн. 00 коп. Приблизно 04 чи 05 червня 2008 року він прийшов в магазин "Барва" у відділ, де торгував потерпілий, однак його на місці не було, а тому він прийшов наступного дня, при цьому потерпілий розмовляв по телефону та сказав йому, що зараз він зайнятий, та щоб він прийшов трохи пізніше, однак пізніше він не прийшов, оскільки був зайнятий особистими справами і до 18 червня 2008 року він потерпілого не бачив. Крім того, підсудний пояснив, що вранці, 18 червня 2008 року близько 09 год. 00 хв. він разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_5, їхали транспортним засобом ВАЗ-2109, яким він керував, та, проїжджаючи по пров.Кріпосному у м.Кіровограді, біля ринку, він побачив, як потерпілий, у якого він замовляв речі та якому віддав гроші в розмірі 2 500 грн. 00 коп. переходив дорогу, після чого він сказав своїм знайомим, що це його боржник, який винен йому гроші. Розвернувши автомобіль, він підїхав до потерпілого, зупинивши автомобіль, вийшов з нього та підійшов до потерпілого, однак останній зробив вигляд, що бачить його вперше, і на його запитання, коли ж він віддасть замовлені ним речі або ж він поверне гроші, потерпілий сказав йому, що він його з кимось плутає, після чого потерпілий намагався піти, однак він перегородив йому дорогу, на що потерпілий сказав йому, «що зараз зробить йому дірку в голові», та при цьому, як йому здалося, почав діставати чи то з сумки, чи то з пакета якийсь предмет, на що він подумав, що потерпілий дістає пістолет, а тому з метою самозахисту, він правою рукою вибив з руки потерпілого пістолет, а лівою рукою завдав потерпілому удар в область обличчя, після чого з машини вийшли його знайомі та почали їх розбороняти, а потім він побачив на землі палицю, яку підняв та почав наносити нею удари потерпілому по корпусу тіла та в область голови, після чого його знайомі намагалися їх розборонити, відтягнувши його від потерпілого, після чого він разом із знайомими сів в машину і вони поїхали, а потерпілий залишився стояти на місці. Підсудний ОСОБА_2 також пояснив, що під час бійки і в подальшому в потерпілого ОСОБА_3 він нічого з майна, належного потерпілому, не забирав, також зазначив, що у потерпілого були сумка та пакет, які під час бійки впали на землю, при цьому, коли він сідав в машину, сумка та пакет залишилися лежати на землі.

В подальшому, під час судового слідства підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, визнав повністю, розкаявшись у скоєному, та пояснив, що після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, він забрав у потерпілого ОСОБА_3 сумку, яку відразу ж викинув. Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_3 визнає частково, заперечив розмір матеріальної шкоди, вважаючи його необґрунтованим та недоведеним, та частково визнав моральну шкоду.

Крім визнання підсудним ОСОБА_2 вини у скоєному, його вина підтверджується сукупністю зібраних по справі та перевірених в судовому засіданні доказах, і, зокрема:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 18 червня 2008 року близько 09 год. 00 хв. він вийшов з дому та пішов спочатку по пров. Кріпосному, а потім вирішив скоротити шлях та пішов через школу №16 у м.Кіровограді, при цьому пройшовши приблизно 15-20 метрів позаду нього проїхала машина, яка притисла його до краю проїжджої частини дороги, відчинились двері і з машини вийшли двоє чи троє чоловік, водій та пасажир, та прозвучала команда "Стояти" та "Штовхайте його в машину", після чого він почув, як підїхала друга машина, відчинились двері і з машини вийшло двоє чи троє чоловік, яких він бачив боковим зором, гак як в цей час люди з першої машини почали заштовхувати його в машину, при цьому він пручався і звав на допомогу, в цей час люди з другої машини почали допомагати заштовхувати його до першої машини, він продовжував пручатись і вириватись. Потім він почув фразу "Давай візьмемо ніж", на яку відповіді він не почув, однак один з нападаючих почав наносити йому удари битою по різним частинам тіла, а саме: по голові, по ногам, по спині та по рукам, які наносилися із значною силою, ударів було не менше семи, при цьому, коли він закривав голову від ударів у нього з рук випала сумка, в якій серед його майна, були документи на оформлення регресу батька, після чого нападаючі почали вимагати в нього гроші, на що він сказав, що грошей в нього немає і нападаючі сказали, щоб гроші до п'ятниці були, не називаючи при цьому суму, в цей час підбігли люди, та прозвучала команда одного з нападаючих «Їдемо», вони всі сіли в машини та поїхали. Потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що тілесні ушкодження бейсбольною металевою битою йому наносив підсудний ОСОБА_2, в той час як в машину його заштовхували всі невідомі йому нападаючі, під час нанесення йому ударів битою він двічі падав на землю, при цьому свідомість не втрачав, також заперечував щодо показань підсудного, зазначивши, що підсудного він не знає, грошей у останнього на придбання весільного вбрання він не брав, пістолета у нього ніколи не було, при цьому пояснив, що у нього є підстави вважати, що напад на нього, який мав місце 18 червня 2008 року на території ЗОШ №16 у м.Кіровограді, організував ОСОБА_6, його колишній партнер по бізнесу, після того, як він відмовився продавати йому частину свого бізнесу, а саме: приміщення магазину "Сеул", так як більше конфліктів у нього ні з ким не було, та він чув, як останній казав, що розбереться з ним іншим способом, також у нього не перед ким немає боргових зобов'язань. Після його побиття, він бачив, як підсудний ОСОБА_2, сідаючи до автомобіля, пхнув ногою пакет, який під час нападу та побиття, випав у нього з рук, підібрав з землі його сумку, придбану ним в червні 2008 року за 50 грн., в якій були документи на зайняття підприємницькою діяльністю, документи на його батька по виплаті регресних коштів, мобільний телефон «Нокіа» 2006 року випуску, вартістю 400 грн. зі стартовим пакетом "ЮМС", вартістю 50 грн., на рахунку якого були гроші в сумі 35 грн., парасолька, вартістю 55 грн., художня книга, вартістю 15 грн., ключі від гаража та ключі від автомобіля. Крім того, потерпілий ОСОБА_3 підтримав цивільний позов, та просив стягнути з підсудного ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 8 000 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. 00 коп.:

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка показала, що вона працює прибиральницею в загальноосвітній школі №16 м. Кіровограда. 18 червня 2008 року близько 09 год. 00 хв. ранку вона разом з ОСОБА_9 вийшли на подвіря школи, щоб викинути сміття, де вона побачила, як неподалік від вїзду до території школи стоять два автомобіля, при цьому троє чи четверо чоловік заштовхували невідомого їй чоловіка до салону одного з автомобілів, однак останній пручався та звав на допомогу, після чого один з чоловіків відкрив багажник автомобіля, звідки дістав предмет, як їй здалося, схожий на бейсбольну биту, якою почав наносити удари невідомому їй чоловіку в різні частини тіла, в основному, по голові, що в цей час робили інші чоловіки, коли невідомий наносив удари по голові та тулубу потерпілого, вона не памятає, при цьому зазначені події тривали не більше пяти хвилин, і чоловіка, який наносив удари потерпілому вона впізнати не зможе. Крім того, зазначила, що у потерпілого в руках був чи то пакет, чи сумка;

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка показала, що 18 червня 2008 року вранці вона збиралася на роботу, почувши на вулиці шум та крики, вийшла на вулицю, де побачила натовп людей, які стояли біля нижнього вїзду в загальноосвітню школу №16. Підійшовши до них ближче, вона побачила потерпілого ОСОБА_3. якого знає, як сусіда, одяг якого був в крові, а сам потерпілий був побитий та у шоковому стані, він нічого не зміг пояснити, після чого вона допомогла йому дійти до квартири, при цьому потерпілого в руках був пакет, що в ньому знаходилося, - вона не бачила, при цьому потерпілий шукав мобільний телефон, а так як знайти його не зміг, то вважав, що телефон у нього забрали під час бійки, на її питання, чи не пропали у нього речі, потерпілий пояснив, що пропав мобільний телефон;

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка показала, що 18 червня 2008 року вона знаходилась вдома за адресою АДРЕСА_1, приблизно о 09 год. 00 хв. ранку вона почула крики, шум, виглянувши у вікно, побачила на території школи автомобіль сріблястого кольору, почула декілька чоловічих голосів, які у грубій формі пропонували комусь сісти в автомобіль, на що невідомий їй чоловічий голос відповідав, "що в автомобіль не сяде", також по крикам вона зрозуміла, що між невідомими виникла бійка, яка супроводжувалась криками та хлопками, по яким вона зрозуміла, що когось бють палкою, або іншим предметом. Зазначені події тривали приблизно 10 хвилин, після чого автомобіль, який стояв на території школи поїхав, після чого вона вийшла на вулицю, де побачила раніше їй невідомого чоловіка, який був побитий та якому надавали першу медичну допомогу;

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала, що 18 червня 2008 року близько 09 год. 00 хв. ранку вона заходила на територію ЗОШ №16 м.Кіровограда, в якій працює вчителем, де побачила велике скупчення людей та не могла зрозуміти, що сталося, а коли підійшла ближче, то побачила ОСОБА_3, якого вона знає, як батька випускниці їх школи та як порядну, безконфліктну людину, при ньому він був побитий, з голови у нього текла кров, одяг був забруднений, координація рухів була порушена. На її питання до ОСОБА_3 "Що трапилось?", останній пояснив, що на нього напали невідомі та побили його, також потерпілий їй пояснив, що в нього викрали документи, належні його батьку, мобільний телефон та ключі. В подальшому, вона надала потерпілому медичну допомогу, після чого до них підійшла сусідка ОСОБА_3, яка допомогла йому дійти додому. Зі слів свідків їй також було відомо, що на території ЗОШ №16 було два транспортних засоби, невідомі чоловіки намагалися затягнути потерпілого в машину, після чого один з чоловіків побив потерпілого бейсбольною битою;

- оголошеними в судовому засіданні за згодою всіх учасників процесу показаннями свідка ОСОБА_13, згідно з якими остання показала, що 18 червня 2008 року близько 09 год. 00 хв. ранку вона разом з ОСОБА_8 виносили скошену траву та сміття на подвіря школи, та, повертаючись назад, вона почула, як кричав невідомий їй чоловік, при цьому вона бачила, що біля чоловіка знаходилося четверо чи п'ятеро невідомих їй чоловіків, які були одягнені в темні сорочки чи футболки, всі коротко стрижені, в сонцезахисних окулярах, при цьому останні намагались затягнути невідомого їй чоловіка, який кричав і чинив опір, намагаючись вирватися, до салону автомобіля, а потім і в багажник автомобіля, крім того, один з чоловіків наносив чоловіку удари по голові, ногам та рукам предметом, схожим на біту (Т.1 а.с.76-79);

- показаннями свідка ОСОБА_14, який показав, що знає підсудного рік чи два, потерпілого ОСОБА_3 не знає, неприязних відносин не має. Також зазначив, що 18 червня 2008 року приблизно о 09 год. 20 хв. він разом з братом ОСОБА_14, знайомими ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_2, на автомобілі останнього повертались з тренування, та коли проїжджали біля ринку по пров. Кріпосному м.Кіровограда, то ОСОБА_2 побачив чоловіка, з яким йому (ОСОБА_2І.) необхідно було поговорити, оскільки, як пояснив підсудний, він повинен був віддати йому якісь речі, при цьому ОСОБА_2 вийшов з машини, а вони залишилися чекати його в машині. Протягом пяти секунд підсудний і потерпілий розмовляли нормально, а потім почали розмовляти на підвищених тонах, при цьому він чув, як підсудний почав кричати потерпілому "Ти що, - мене кинув!", після чого він побачив у потерпілого в руках пістолет, однак звідки він його дістав, він не бачив, в цей час підсудний з землі підняв палку чи металеву трубу, і між потерпілим та підсудним почалася бійка, яка продовжувалася близько 1-2 хвилин, під час якої потерпілий кричав підсудному "Я тебе застрілю", після чого підсудний вдарив чоловіка палкою по руці, в якій був пістолет. Вони вибігли з машини і почали розбороняти підсудного з потерпілим. Відтягнувши підсудного від потерпілого, вони сіли в машину та поїхали, а коли вони виїжджали, то позаду них стояла машина, палка чи металева труба залишилась валятися на землі, а пістолет, наскільки він памятає, підібрав підсудний, забравши його з собою. Свідок також зазначив, що ОСОБА_6 він не знає та з ним не знайомий, потерпілого не бив, фізичного насильства до нього не застосовував;

- оголошеними в судовому засіданні за згодою всіх учасників процесу показаннями свідка ОСОБА_4, згідно з якими він показав, що 18 червня 2008 року після 09 год. 00 хв., коли він разом з братами ОСОБА_5 та ОСОБА_14 та ОСОБА_2, їхали на автомобілі ОСОБА_2, під керуванням останнього, біля перехрестя вул. ОСОБА_15 та пров. Кріпосного в м. Кіровограді ОСОБА_2 помітив невідомого йому чоловіка та сказав, що йому необхідно з ним поговорити, при цьому ОСОБА_2 вийшов з машини, а вони залишилися чекати його в машині. Всю розмову між ОСОБА_2 та чоловіком він не чув, але мова йшла про гроші та якийсь костюм, також чув, що чоловік відповідав ОСОБА_2, що він не розуміє про які гроші йде мова, через деякий час вони почали сваритися, при цьому ОСОБА_2 казав чоловіку, "що він його кинув та просив повернути гроші", на що чоловік відповідав, "що він йому ніяких грошей не винен та відтавати не збирається". В цей час, коли ОСОБА_2 почав ближче підходиш до чоловіка, він побачив у нього (чоловіка) в руці пістолет, а в руці ОСОБА_2 він побачив палку, яка зовні була схожа на гілку дерева, якою ОСОБА_2 наніс удар чоловікові по руці, вибивши з руки пістолет, після чого між ними виникла бійка, в подальшому він разом з ОСОБА_5 вибігли з автомобіля та припинили бійку. Також свідок зазначав, що ОСОБА_2 розповідав, що чоловік винен йому гроші в сумі 500 доларів США, які він давав останньому на придбання костюма, однак протягом місяця він не повертає йому ні гроші, ні костюм. Після бійки він бачив на землі білий поліетиленовий пакет, який там і залишався лежати, де після бійки був пістолет та палиця, він не бачив, як не бачив їх і в руках ОСОБА_2 (Т. 1 а.с.89-90).

Крім того, вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, підтверджується протоколами слідчих дій:

- протоколом предявлення осіб для впізнання від 19 червня 2008 року, в ході чого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2, як того, хто наносив йому тілесні ушкодження металевою битою 18 червня 2008 року о 09 год. 00 хв. по пров. Кріпосному у м.Кіровограді, та ОСОБА_2 частково підтвердив покази потерпілого ОСОБА_3, зазначивши, що між ним та потерпілим була бійка та удари він наносив не бітою, а деревяною палкою ( Т.1 а.с.70);

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_3 зазначив, що саме ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження металевою битою та викрав сумку з особистим майном (Т.2 а.с.17-19);

- протоколом огляду місця події від 19 червня 2008 року, під час якого на території ЗОШ №16 по пров.Кріпосному у м. Кіровограді, виявлено сліди бурого кольору, змиви яких було вилучено та вилучено змиви слідів бурого кольору (Т.1 а.с. 15);

- протоколом огляду місця події від 19 червня 2008 року, під час якого з автомобіля «Фольксваген Гольф 4», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 було виявлено та вилучено спортивну біту (Т.1 а.с.138);

- висновками судово-імунологічної експертизи за №713 від 27 червня 2008 року та №668 від 24 червня 2008 року, згідно з якими кров ОСОБА_3 належить до групи А (II), з ізогемаглютиніном анти-В, ізосерологічної системи АВ0. На наданих на дослідження речових доказах - биті та змиві, виявлено кров людини групи А (II), з ізогемаглютиніном анти-В, ізосерологічної системи АВ0. Дані сліди крові можуть походити від особи (осіб) зі схожою групою крові, у тому числі від потерпілого ОСОБА_3 (Т.1 а.с.178-179, Т.1 а.с.165-166);

- висновком судово-медичної експертизи за №1198 від 28 липня 2008 року, згідно з яким у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді переломів обох ліктьових кісток в нижній третині без зміщення; ЗЧМТ, струсу головного мозку; рани в тім'яній ділянці голови в центрі; синці: в ділянці правого плеча, лівого плеча, лівому передпліччі, на правому стегні, з просвітленням, на лівій гомілці з просвітленням, на правій гомілці; садна на правому плечовому суглобі. Тілесні ушкодження у вигляді переломів обох ліктьових кісток відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали довготривалий розлад здоров'я, синці та садно відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Всі пошкодження виникли від дії тупого(их) предмету(ів) (Т.1 а.с. 185-186).

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України доведена сукупністю достовірних і узгоджених між собою доказів, а тому кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій).

При цьому суд не приймає до уваги доводи потерпілого ОСОБА_3 в тій частині, що події, які мали місце 18 червня 2008 року на території загальноосвітньої школи №16 у м.Кіровограді, під час яких на нього було фактично скоєно напад групою осіб, які силоміць намагалися заштовхнути його в машину, відбулися у зв'язку з тим, що він не погодився продавати свою частину бізнесу, а саме: магазину "Сеул" в м.Кіровограді колишньому партнеру по бізнесу ОСОБА_6, і від якого він чув фразу, що він розбереться з ним іншим способом та не пожалкує при цьому грошей, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, і об'єктивних доказів на підтвердження зазначених обставин ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду не здобуто.

Більш того, зазначені доводи потерпілого ОСОБА_3 спростовуються показами підсудного ОСОБА_2, показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_16, згідно з якими потерпілий пояснював, що він не знає хто і за що наніс йому тілесні ушкодження.

Крім того, під час проведення зводин віч-на-віч між потерпілим ОСОБА_3 та підсудним ОСОБА_2 потерпілий зазначав, що саме підсудний ОСОБА_2 наносив йому тілесні ушкодження металевою битою та після нанесення тілесних ушкоджень викрав у нього сумку з його особистими речами, при цьому також спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, речовим доказом - бейсбольною битою, покази підсудного про те, що удари потерпілому він наносив дерев'яною палкою, а не битою.

Критично суд оцінює і показання свідка ОСОБА_14 та оголошені покази свідка ОСОБА_4 в тій частині, що потерпілий погрожував підсудному пістолетом, оскільки вони, на переконання суду, даються свідками з метою пом'якшити відповідальність підсудного ОСОБА_2, який є їх знайомим, та заперечуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, ставити під сумнів які у суду не має підстав, і, крім того, спростовуються матеріалами кримінальної справи.

По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_2 на його користь 8 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в подальшому, під час судового слідства потерпілий позовні вимоги неодноразово змінював та просив на підставі ст.ст.1195, 1198 ЦК України відшкодувати йому і дохід, втрачений ним внаслідок ушкодження здоров'я фізичної особи-підприємця, який має обчислюватися на підставі даних ДПІ, і який становить суму в розмірі 19 750 грн. 00 коп.

Суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов, з урахуванням доведеності вини підсудного у скоєнні злочину, наслідків, які наступили, підлягає частковому задоволенню, при цьому в частині стягнення матеріальної шкоди позов підлягає частковому задоволенню на суму 1 918 грн. 20 коп., що документально підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема, вартістю викраденого у потерпілого ОСОБА_3 особистого майна, та чеками на придбання ліків на загальну суму 1 313 грн. 20 коп.; в іншій частині відшкодування матеріальної шкоди позов задоволенню не підлягає, оскільки потерпілим її розмір не доведений та доказів на обґрунтування зазначеного розміру матеріальної шкоди суду не надано.

В частині відшкодування моральної шкоди, яка заявлена потерпілим ОСОБА_3 на суму 30 000 грн. 00 коп., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому суд враховує розмір і ступінь душевних страждань потерпілого, тривалість негативних наслідків морального характеру, моральних страждань, яких зазнав потерпілий у зв'язку із протиправними діями по відношенню до нього підсудного ОСОБА_2, яким було скоєно відносно нього тяжкий злочин, і які виразилися у нанесенні йому тілесних ушкоджень, необхідності у зв'язку з цим тривалого лікування, порушенням нормальних життєвих зв'язків, а також моральних страждань, яких зазнав потерпілий під час проведення досудового слідства по кримінальній справі та розгляду справи в суді, під час якого, потерпілий змушений був неодноразово надавати покази, приймати участь в судових засіданнях, виходячи при цьому із засад розумності, справедливості та виваженості, суд вважає, що з підсудного ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь потерпілого ОСОБА_3 моральна шкода в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, пом'якшуючі та обтяжуючі його відповідальність, дані про його особистість.

Підсудним ОСОБА_2 скоєно тяжкий злочин, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, як особа, підсудний за місцем проживання характеризується позитивно, а також позитивно характеризується за місцем колишньої роботи на посаді менеджера з питань матеріально-технічного забезпечення в приватному підприємстві "Століття плюс Кіровоград", на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, під час судового слідства добровільно частково відшкодував потерпілому збитки та шкоду в розмірі 3 400 грн. 00 коп.

Обставиною, яка помякшує покарання підсудного ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, а також з урахуванням думки потерпілого ОСОБА_3, враховуючи, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, з урахуванням особи підсудного, а також враховуючи фактичні обставини справи, які підсудним не оспорюються, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, та призначивши підсудному ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.187 КК України, відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком.

В порядку ст.93 КПК України судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 6 310 грн. 08 коп. покласти на засудженого ОСОБА_2

В порядку ст.81 КПК України речові докази по справі: змив речовини бурого кольору, яка згідно з висновком імунологічної експертизи є кров»ю групи А (ІІ), з ізогемаглютиніном анти-В, ізосерологічної системи АВО, зразок крові потерпілого ОСОБА_3 групи А (II), з ізогемаглютиніном анти-В, ізосерологічної системи АВО, та металеву спортивну биту, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області, - знищити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 1 918 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Речові докази по справі: змив речовини бурого кольору, зразок крові потерпілого ОСОБА_3 та металеву спортивну биту, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області, - знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Кіровоградській області, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, код 25575003 на рахунок 35223001000479, банк одержувача ГУ ДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016 судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 6 310 грн. 08 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 15 днів з моменту його проголошення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Л. А. Іванова