Ухвала суду № 52125513, 06.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1387/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

06 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року - без змін.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник ОСОБА_3 буде знаходитись у м. Калинівка в іншому судовому засіданні. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції вказану заяву до уваги не бере у зв'язку з тим, що відповідач сам міг бути при розгляді судового засіданні, або надати іншому представнику повноваження на представлення в суді його інтересів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, яка прибула в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 18.05.2015 року за ФОП ОСОБА_3 рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 247315,31 грн.

Податок на доходи фізичних осіб всього 247020,42 грн. із них: основного платежу - 196243,45 грн., штрафної санкції - 50586,03 грн. Дана заборгованість виникла у результаті прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 02.10.2014 року №0054731701, яким донараховано основного платежу на суму 202344,1 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 50586,03 грн.. Земельний податок всього 294,89 грн.

Вказана заборгованість виникла у результаті прийнятих Вінницькою ОДПІ податкових повідомлень рішень:

- від 30.06.2014 року №8831378 на суму 105,94 грн. (а.с.23);

- від 30.04.2013 року №0011001731 на суму 95,65 грн. (25);

- від 27.04.2012 року №0058841731 на суму 95,65 грн. (а.с.27).

З 26.08.2014 року по 01.09.2014 року Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 2375/1701/НОМЕР_1 від 05.09.2014 року, яким встановлено порушення п.п. "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

На підставі зазначеного акту перевірки Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0054731701 від 02.10.2014 року на суму 20234 грн. 10 коп. за основним платежем та за штрафними санкціями 50586 грн. 03 коп. (а.с.20).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми Ф № 6389-25 від 16.12.2014 року. Проте, ОСОБА_3 вказану вимогу не отримав, до податкового органу повернувся конверт з відміткою "за відмовою адресата від одержання" що підтверджується копією конверта, яка міститься в матеріалах справи (а.с.18).

Відповідно до п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На момент звернення позивачем до суду, відповідачем податковий борг у сумі 247315 грн. 31 коп. не сплачено, що підтверджується даними облікової картки платника податків.

Підпунктами 20.1.34, пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкових органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідачем у встановлений законом строк добровільно не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання, яка є предметом даного публічно-правового спору.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим позовом.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.