Ухвала суду № 52125493, 01.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3541/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

01 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2014 року Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 6113 грн. 06 коп.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам, зазначеним у скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 174.2.2. п. 172.2 ст. 172 ПК України за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Пункт 167.2. ст. 167 ПК України передбачає, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Згідно із п. 174.3. ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Пункт 179.1. ст. 179 Кодексу передбачає, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. П. 179.7. ст. 179 вказує, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.11.2013 року головним державним ревізором інспектором сектору адміністрування майнових податків фізичних осіб Кам'янець-Подільської ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складений акт №688 22-09 17-03 НОМЕР_1 від 08.11.2013 року в якому зазначається, що у 2013 році позивачем отриманий дохід в сумі 91989 грн. 65 коп. у вигляді спадщини від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення.

Водночас даний дохід не був задекларований, на підставі чого позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0023821703 від 17.12.2013 року на суму за основним платежем - 4599 грн. 48 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1319 грн. 87 коп.

Зазначене податкове повідомлення - рішення надіслане на адресу відповідача, однак на адресу позивача повернувся конверт із вкладенням. Причиною повернення листа відділення поштового зв'язку вказало: "за закінченням терміну зберігання".

Податкове повідомлення - рішення №0023821703 від 17.12.2013 року відповідач не оскаржив в судовому порядку, тобто податкове зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. П.59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлює, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивачем на адресу ОСОБА_2 була направлена податкова вимога №25-25 від 03.02.2014 року. Проте, на адресу позивача повернувся конверт із вкладенням. Причиною повернення листа відділення поштового зв'язку вказало: "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача вказаного податкового боргу.

Доводи відповідача про не направлення їй вказаних документів позивачем, а також неповідомлення позивача судом першої інстанції про відкриття провадження в справі та постановлення кінцевого рішення колегія суддів не враховує.

Згідно п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

В силу п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Встановлено, що адресою відповідача є АДРЕСА_1, рішення податкового органу та суду першої інстанції направлялись відповідачу за вказаною адресою. Однак, конверти із відповідними документами повертались на адресу відправників із зазначенням причини повернення листа "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що як позивачем, так і судом першої інстанції вжито всіх належних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про наявність податкового боргу та хід й результати розгляду справи відповідно.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 жовтня 2015 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.