Ухвала суду № 52123568, 06.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2015 рокусправа № 804/4142/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року по справі 804/4142/15 за поданням Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь державного бюджету податкову заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

18 березня 2015 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - заявник), звернулась до суду з поданням, в якому просила стягнути з ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) на користь державного бюджету заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 632250,70 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року закрито провадження у адміністративній справі за поданням.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що сума боргу, яку заявник просить стягнути, є узгодженою після судового оскарження податкового повідомлення-рішення. Оскарження відповідачем у судовому порядку податкової вимоги, якою сума подання визначається як борг, не є перешкодою для стягнення суми боргу, оскільки відповідач пропустив 60 днів для оскарження такої вимоги. Апелянт вказував, що подання подано ним у строк, сума боргу є узгодженою та підлягає стягненню у дохід державного бюджету. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо наявності спору про право на момент звернення до суду з поданням. Спір про право наявний у разі, якщо платник податків висловлює незгоду з рішенням податного органу перед підставою для виникнення обставин для звернення з поданням.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Закриваючи провадження у справі за поданням, суд першої інстанції виходив з того, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, ним оскаржено рішення про стягнення боргу. З огляду на оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення у судовому порядку і процес оскарження є не закінченим, існує оскарження податкової вимоги, вбачається існування спору між сторонами, що виключає можливість розгляду справи за особливостями ст. 183-3 КАС України. Звернення з поданням та його розгляд повинен відбуватись виходячи з того, що між сторонами відсутні будь-які спори з предмету такого подання.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, з 12.04.2013 року по 22.04.2013 року було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо документального не підтвердження валових витрат по господарським відносинам із ПП «Сервістранс-Н-08» та повноти відображення у складі валових витрат за період з 01.11.2009 року по 30.09.2010 року . За результатами перевірки 29.04.2013 року складено акт № 1445/172/НОМЕР_1. На підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 21.05.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0003971702, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 634500 грн., з яких за основним платежем - 507600 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 126900 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.05.2013 року № 0003971702 оскаржив його у судовому порядку. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року по справі № 804/7414/13-а змінено постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року та в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року по справі № 804/7414/13-а ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу. Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.05.2014 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/7414/13-а.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області виконуючи вимоги ст. п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 3105-25 від 13.01.2015 року, на суму боргу ФОП ОСОБА_1 630623,04 грн. Вимога отримана ФОП ОСОБА_1 20.01.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Встановлено, ФОП ОСОБА_1 30.03.2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про оскарження податкової вимоги № 3105-25 від 13.01.2015 року, що підтверджується копією позовної заяви з відміткою суду про її прийняття.

З матеріалів подання вбачається, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0003971702, за яким заявник і визначає суму боргу, є не закінченою. Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року по справі № 804/7414/13-а набрала законної сили, однак рішення, яке прийме Вищий адміністративний суд України може вплинути на порядок стягнення суми боргу за податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до п. 57.3, п. 57.4 ст. 57, п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що для стягнення суми боргу за поданням така сума повинна бути узгодженою та безспірною. У даному випадку існує незакінчена процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення, відповідач оскаржив податкову вимогу.

Перш ніж звертатись до суду з поданням, податковий орган повинен упевнитись, що підстави звернення з поданням є безспірними і у суду не буде обставин перевіряти джерело виникнення зобов'язань відповідача.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.183-3 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Колегія суддів зазначає, що, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішенням податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у ст.183-3 КАС України, може підтверджуватися зверненням із відповідним адміністративним позовом до суду.

Суд може встановити наявність спору із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податку може заперечувати щодо підстав виникнення податкового боргу, оскаржувати податкове повідомлення-рішення, висловлювати незгоду з податковою вимогою, тощо.

Колегія суддів зазначає, положеннями Податкового кодексу України передбачено стягнення сум податкового боргу у разі їх узгодження. Відповідачем заперечується законність виникнення суми боргу, що підтверджується копією ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.05.2014 року про відкриття касаційного провадження та копією позовної заяви про оскарження податкової вимоги № 3105-25 від 13.01.2015 року. Доведено, що між сторонами наявний спір про право, що унеможливлює розгляд вимог заявника в порядку подання.

Наявність спору про право встановлено судом після відкриття провадження у справі за поданням ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вимоги заявника про стягнення сум боргу не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Отже, колегія суддів погоджується с висновками суду першої інстанції про те, що провадження у справі за поданням підлягає закриттю, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. 183-3, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року по справі 804/4142/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук