Постанова № 52123561, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 804/7016/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О..

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі №804/7016/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» до Павлоградської районної державної адміністрації, приватного підприємства «Фірма Комус», Селянсько-фермерського господарства «Ставки», треті особи: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, державне підприємство «Укрриба», Кочережківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання недійсними розпоряджень, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

-скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 12.03.2003 року №128р-03 «Про переоформлення права постійного користування землею»

-скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 15.05.2003 року №275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб» в частині надання обєктів водного фонду на території Кочережківської сільської ради: площею 75.6 га ПП «Комус» терміном на 20 років, площею 35.0 га та ФГ «Ставки» терміном на 1 рік з послідуючим продовженням оренди на 20 років.

Позов неодноразово переглядався судами різних інстанцій господарської юрисдикції.

Під час останнього розгляду справи судом касаційної інстанції, справу було направлено до Вищого адміністративного суду України.

За наслідками розгляду справи, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд виходив з того, що судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок про те, що акти ненормативного характеру, якими є п. 3 розпорядження №128р-03 від 12.03.2003 року та розпорядження №275р-03 від 15.05.2003 року голови Павлоградської РДА не відповідають вимогам чинного на час виникнення спірних відносин законодавства. В той же час, поза увагою судів залишилось те, що у відповідності до ст. 8 Водного кодексу України до районних державних адміністрацій не віднесено право на розпорядження землями водного фонду, зокрема ставками. Також, суд касаційної інстанції зазначив, що під час неодноразових розглядів судами даної справи не було досліджено, того, що на території земель переданих в оренду на користь третіх осіб, знаходиться майно, що перебуває на балансі ДП «Укрриба» та у відносності до наказу Фонду Держмайна України передане в оренду позивачу.

Позивачем було уточнено адміністративний позов, в якому він просив:

-скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 12.03.2003 року №128р-03 «Про переоформлення права постійного користування землею»

-скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 15.05.2003 року №275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб»

-скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 07.04.2004 р. №198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянсько-фермерському господарству «Ставки»

-скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 21.05.2005 р. №296р-04 «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус»

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2011 року провадження у справі закрито.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області та справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, чим фактично вирішено підсудність даної справи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної скарги просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом касаційної інстанції фактично встановлено протиправність оскаржуваних розпоряджень, проте суд першої інстанції проігнорував висновки суду, які є встановленими, не підлягають доказуванню та є обовязковими для суду першої інстанції.

На адресу суду від представника Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю бути присутнім у судовому засідання 24.09.2015 року.

Від представника СВГ «Ставки» також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою представника.

Розглянувши зазначені клопотання колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила в задоволенні клопотань відмовити та продовжити розгляд справи у відсутність представників Павлоградської РДА та СВГ «Ставки», з огляду не те, що судом під час апеляційного розгляду справи було неодноразово заслухано позицію сторін у справі, надано строк для надання додаткових пояснень та доказів по справі, у звязку з чим, підстав для оголошення перерви у судовому засіданні суд не вбачає.

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 березня 1999 року Кочережківською сільською радою народних депутатів Павлоградського району був виданий Новомосковському рибгоспу Державний акт на право постійного користування землею 115.901 га в межах згідно плану землекористування, для розміщення ставків. Вказаний сільською радою в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 22 березня 1999 року №158.

У відповідності до плану приватизації, затвердженої наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 11 серпня 1999 року за №12/338-АО «Про створення відкритого акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» Новомосковське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство», засновником якого виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Відповідно до згаданого наказу, передавального акту, ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» є правонаступником державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що до статутного фонду ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» не увійшли деякі обєкти держаної власності, зокрема й землі водного фонду, які згідно земельного законодавства не підлягають приватизації, наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 26 квітня 2001 року №12/496-АД правлінню товариства доручено підготувати документи для укладення договору оренди майна строком на 1 рік. Такий договір оренди землі було укладено починаючи з 01.04.2001 року.

В подальшому, 06.02.2003 року голова правління ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» ОСОБА_3 звернувся до Павлоградської РДА із завою про вилучення земельної ділянки площею 115.901 га та скасування Державного акту на право постійного користування землею із її подальшою передачею в оренду заявнику, у звязку з реформування Земельного законодавства.

Так, у відповідності до ст. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакцій чинній на час виникнення спірних відносин, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити в установленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, уповноваженою особою позивача на виконання вищезазначених приписів земельного законодавства було здійснено дії з приводу переоформлення свого права користування земельною ділянкою площею 115.901 га, шляхом написання заяви від 06.02.2003 року.

Павлоградською РДА розпорядженням «Про переоформлення права постійного користування землею» від 12.03.2003 року №128р-03 відмінено акт на право користування землею площею 115.901 га, виданий Новомосковському рабгоспу 22 березеня 1999 року та пунктом третім цього ж розпорядження передбачено розглянути на черговому засіданні комісії з надання водних обєктів в оренду питання про надання вищезазначених земель в оренду на загальних засадах.

На підставі рішення комісії з надання обєктів водного фонду в оренду головою Павлоградської РДА розпорядженням від 15 травня 2003 року №275р-03 надав дозвіл на оформлення матеріалів по відведенню земель водного фонду для рибогосподарських потреб на території Кочережківської сільської ради приватному підприємству «Комус» площею 75.6 га в оренду на 20 років та фермерському господарську «Ставки» площею 35 га в оренду на 1 рік з наступним продовженням договору оренди до 20 років.

Розпорядженням голови Павлоградської РДА від 07.04.2004 року №198р-04 «Про надання земельної ділянки з земель водного фонду для рибогосподарських потреб», було затверджено проект відведення земельної ділянки водного фонду площею 46.98 та ФГ «Ставки» та надано в оренду строком на 20 років земельну ділянку водного фонду, що розташована на територіх Кочережківської сільської ради (за межами населеного пункту) загальною площею 46.98 га (в.т.ч. площа водного дзеркала 30.7 га, прибережної смуги 16.28 га) для рибогосподарських потреб.

15.04.2004 року між Павлоградською РДА та селянсько-фермерським господарством « Ставки» укладено договір оренди земельної ділянки площею 46.98 га, що розташована на території Кочережківської сільської ради строком на 20 років.

Розпорядженням голови Павлоградської РДА від 21.05.2014 року№296-р-04 «Про надання земельної ділянки з земель водного фонду для рибогосподарських потреб» було затверджено проект відведення земельної ділянки водного фонду площею 98.4968 га ПП «Фірма Комус» та надано в оренду строком на 20 років земельну ділянку водного фонду, що розташована на території Кочережківської сільської ради (за межами населеного пункту) загальною площею 98.4968 га (в т.ч. під ставком 74.345 га) для рибогосподарських потреб.

25.05.2004 року між Павлоградською РДА та ПП «Фірма Комус» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 98.4968 га, що розташована на території Кочережківської сільської ради строком на 20 років.

Правомірність та обґрунтованість прийняття Павлоградською РДА розпоряджень №128р-03 «Про переоформлення права постійного користування землею», №275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб», №198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянсько-фермерському господарству «Ставки», №296р-04 «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус» є предметом спору переданим на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Павлоградською РДА було правомірно прийнято відмову позивача від земельної ділянки та розглянуто питання щодо передачі її в оренду у відповідності до вимог чинного земельного законодавства. Відтак, на думку суду першої інстанції, підстави для скасування оскаржуваних розпоряджень голови Павлоградської РДА відсутні в силу закону.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно із ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідності до ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

В свою чергу, у відповідності до ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Отже, при вирішенні питань повязаних з розпорядженням земельними ділянками, надань дозволів на передачі окремих земель оренду або припинення права на користування земельною ділянкою, в тому числі щодо земель водного фонду, повноважені органи зобовязані діяти у відповідності до земельного кодексу України та інших нормативних актів, що не суперечать приписам земельного кодексу України.

Як вже зазначалось, у відповідності до ст. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакцій чинній на час виникнення спірних відносин, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити в установленому порядку право власності або право оренди на них.

Позивач звернувся до Павлоградської РДА із завою про вилучення земельної ділянки із подальшою передачею її в оренду на виконання ст. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Павлоградська РДА розглянула питання щодо вилучення земельної спірної ділянки із прийняттям відповідного розпорядження «Про переоформлення права постійного користування землею» від 12.03.2003 року №128р-03, яким відмінила державний акт на землю, а також визнала необхідним вирішити питання щодо передачі земельної ділянки в оренду.

Суд зазначає, що у відповідності до ч.. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

У відповідності до ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів лише для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

В свою чергу, у відповідності до ч. 6 ст. 149 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Крім того, ст. 8 Водного кодексу України встановлено, що до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження водними обєктами місцевого значення.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин земельним та водним кодексами було віднесено питання щодо вилучення земельної ділянки за межами належних пунктів для всіх потреб, а також обєктів водного фонду, до повноважень саме обласних державних адміністрацій.

Проте, відповідач, який є районною державною адміністрацію вийшовши за межі власних повноважень розглянув та вирішив заяву позивача.

Відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Не можуть вважатись правомірними та законними рішення органу місцевого самоврядування, які прийнято із порушенням процедури та виключної компетенції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що протиправність Розпорядження «Про переоформлення права постійного користування землею» від 12.03.2003 року №128р-03 з підстав його прийняття із порушення виключної компетенції органу місцевого самоврядування є встановленою рішенням Вищого адміністративного суду України від 11.04.2007 року у даній справі, в свою чергу, у відповідності до приписів ст. 72 КАС України вказані обставини є обовязковими до всіх судів при подальшому розгляді справи та не підлягають доказуванню.

Отже, з урахуванням приписів чинного законодавства, з огляду на те, що головою Павлоградської РДА було прийнято розпорядження «Про переоформлення права постійного користування землею» від 12.03.2003 року №128р-03 не на підставі Закону та не в межах власних повноважень, а також те, що вказані обставини є встановленими судом касаційними інстанції та обовязковими при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження від 12.03.2003 року №128р-03 є незаконним та необґрунтованим, у звязку з чим, підлягає скасуванню в силу закону.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що протиправність розпорядження відповідача від 12.03.2003 року №128р-03 свідчить про невідповідність Закону розпоряджень голови Павлоградської РДА №275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб», №198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянсько-фермерському господарству «Ставки», №296р-04 «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус», оскільки подальше розпорядження земельною ділянкою було здійснено на підставі її незаконного вилучення.

Більш того, як вже зазначалось, відповідно до наказу Регіонального відділення фонду Державного майна України по Дніпропетровській області від 11 серпня 1999 року за №12/338-АО «Про створення відкритого акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» Новомосковське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство», засновником якого виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Також, вже зазначалось, що 22 березня 1999 року Кочережківською сільською радою народних депутатів Павлоградського району був виданий Новомосковському рибгоспу Державний акт на право постійного користування землею 115.901 га в межах згідно плану землекористування, для розміщення ставків.

Відповідно до згаданого наказу від 11 серпня 1999 року за №12/338-АО та передавального акту, ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» є правонаступником державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства.

У відповідності до приписів земельного законодавства, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Оскільки позивач є правонаступником державного підприємства, яке мало право постійного користування спірною земельною ділянку він отримав всі його права та обовязки.

В подальшому, у звязку з відсутністю правових підстав перебування в постійному користуванні у позивача земельної ділянки, він відмовившись від права постійного користування землею в порядку переоформлення цього права виявив бажання укласти договір оренди земельної ділянки строком на 1 рік із подальшою пролонгацією.

За загальним правилом земельного законодавства колишній користувач або орендар, має першочергове право на отримання земельної ділянки, що перебувала в його користуванні, якщо він заявляє про таке бажання.

В даному випадку, відповідач не звернув увагу на те, що позивач як правонаступник користувача земельною ділянкою, який фактично відмовився від права користування землею суто в порядку переоформлення права користування землею з права постійного користування на право оренди, заявив бажання і в подальшому користуватись земельною ділянкою на визначених законом підстава. Натомість відповідачем проведено розгляд спеціальною комісію декількох заяв претендентів на отримання в користування земельної ділянки водного фонду площею 115.901 га на території Кочережківської сільської ради на загальних підставах, але й без проведення аукціону або тендеру.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що розпорядження голови Павлоградської РДА, якими фактично визначено орендарів земельних ділянок прийняті без дотримання вимог та принципів чинного земельного законодавства.

На це вказує також, той факт, що відповідачем проігноровано наявність на земельній ділянці майна, будівель та гідротехнічних споруд, що знаходяться в користуванні позивача.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі договору оренди від 01.04.2001 р. №12/496-АД було передано в оренду ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське господарство» нерухоме майно - групи інвентаризаційних обєктів, які не увійшли до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, розміщені за адресою: Дніпропетровської області (м. Михайлівка, с. Вілне, с. Софіївка, с. Кочережки). На виконання спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 р. №125/752 гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське господарство» в т.ч.і «пруд дільн. Кочережки» було передано на баланс державного підприємства «Укрриба» та закріплено за ним право господарського відання.

Однак, відповідач приймаючи рішення про передачу земельної спірної ділянки в оренду іншим підприємствам не звернув увагу на зазначені обставини, що призвело до порушення прав та законних інтересів як позивача так і держави власника майнових обєктів.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідачів з приводу того, що зазначені майнові обєкти мають занедбаний вид та не ремонтувались протягом тривалого часу, оскільки вказані обставини не спростовують доводів про відсутність у Павлоградської РДА законних підстав для передачі в оренду земельної ділянки, на якій розташовано майно, що знаходить в оренді позивача, господарському віданні державного підприємства.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час неодноразового розгляду даної справи позивачем в сукупності було сплачено судовий збір у розмірі 461.08 грн. (186 грн.+118 грн. при поданні адміністративного позову, 42.5грн.х2 при поданні апеляційної та касаційної скарги в судах господарської юрисдикції, та 73.08 грн. при зверненні з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду).

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі суд апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ст. 94 КАС України повертає позивачу суму сплаченого судового бору у розмірі 471.08 грн..

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі №804/7016/13-а скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» - задовольнити.

Скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 12.03.2003 року №128р-03 «Про переоформлення права постійного користування землею»

Скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 15.05.2003 року №275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб»

Скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 07.04.2004 р. №198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянсько-фермерському господарству «Ставки»

Скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 21.05.2005 р. №296р-04 «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус».

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» суму сплаченого судового збору у розмірі 461 (чотириста шістдесят одна) гривня 08 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:І.Ю. Богданенко

Суддя:С.А. Уханенко