Постанова № 52123080, 08.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2015 року № 826/14296/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, Арбітражний керуючий) до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області), в якому просить:

визнати протиправними дії ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, за результатом якої складено акт від 27.02.2015 № 14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

визнати протиправними дії ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо складання акту від 27.02.2015 №14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 23.06.2015 № 1034/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1»;

зобов'язати Мін'юст поновити дію свідоцтва від 04.02.2013 НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого позивачу;

зобов'язати Мін'юст виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 04.02.2013, виданого позивачу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ГТУЮ у Дніпропетровській області звернувся до суду з запереченнями, в яких просив відмовити у задоволенні позову.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідачі явку своїх представників у судові засідання не забезпечили, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з п. 1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645 (далі - Порядок № 1284/5), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю).

Відповідно до пп. 4.30 п. 4 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 759/19497, Головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань здійснює за дорученням Міністерства юстиції України контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Згідно з пп. 2.6.1 п. 2.6 Порядку № 1284/5 позапланова перевірка здійснюється Мін'юстом або територіальними органами з питань банкрутства за наявності доручення Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.

Підпунктами 2.6.2 та 2.6.3 п. 2.6 Порядку № 1284/5 встановлено, що у разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки. Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або надає доручення на проведення позапланової перевірки територіальному органу з питань банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 та інших від 12.01.2015 та на виконання доручення Мін'юсту від 04.02.2015 № 3-993/13.0.2, ГТУЮ у Дніпропетровській області видано наказ від 18.02.2015 № 117/8 «Про проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1.».

Згідно з п. 2.7 Порядку № 1284/5 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Відповідно до пп. 2.15.2 п. 2.15 Порядку № 1284/5 арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

З матеріалів справи видно, що листом від 19.02.2015 позивачу направлено повідомлення від 18.02.2015 № 19 про проведення позапланової невиїзної перевірки, посвідчення від 18.02.2015 № 22 на проведення позапланової невиїзної перевірки та копію скарги ОСОБА_3 та інших від 12.01.2015.

З огляду на вказані обставини, дотримання ГТУЮ у Дніпропетровській області зазначених вимог щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправними дій ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, за результатом якої складено акт від 27.02.2015 № 14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Водночас, згідно з п. 4.7 Порядку № 1284/5 при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки (додаток 4) у двох примірниках та перевірка закінчується на дату встановлення факту відмови. Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються: відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки; безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим; безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.

З матеріалів справи видно, що ГТУЮ у Дніпропетровській області складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 27.02.2015 № 14-А, у зв'язку з тим, що під час проведення позапланової невиїзної перевірки, позивачем було відмовлено в проведенні перевірки, а саме не надано: документів зазначених в повідомленні від 18.02.2015 № 19 про проведення позапланової невиїзної перевірки із встановленим терміном для їх подання - 27.02.2015; пояснень щодо неможливості надання запитуваних документів до перевірки, а також заяв щодо перенесення терміну перевірки на інші дати від Арбітражного керуючого або його уповноваженого представника до ГТУЮ у Дніпропетровській області не надходило; та у зв'язку з відсутністю Арбітражного керуючого або його уповноваженого представника у час визначений у наказі про проведення позапланової невиїзної перевірки та повідомленні від 18.02.2015 № 19 про проведення позапланової невиїзної перевірки, а саме: 27.02.2015 за місцем проведення перевірки: ГТУЮ у Дніпропетровській області за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, колегією суддів в судовому засіданні з пояснень позивача встановлено, що у встановлений у повідомленні від 18.02.2015 № 19 строк за місцем проведення перевірки, у зв'язку з тим, що у канцелярії ГТУЮ у Дніпропетровській області не здійснюють відмітку про вхідну кореспонденцію у разі надання документів нарочно, та, відповідно, за усталеною практикою всі документи необхідно поміщати у спеціальну скриньку, позивачем поміщено всі витребувані документи разом з поясненнями у таку скриньку. Крім того, позивач пояснив, що після поміщення документів у скриньку, він особисто спілкувався з перевіряючими.

В той же час, з письмових заперечень ГТУЮ у Дніпропетровській області вбачається, що пояснення позивача зареєстровано за вх. № 9544/10 від 27.05.2015, проте представник ГТУЮ у Дніпропетровській області стверджує, що до таких пояснень не долучено жодного документа, з огляду на те, що у них відсутній перелік додатків.

Проаналізувавши в сукупності пояснення позивача, зміст акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 27.02.2015 № 14-А та заперечення представника ГТУЮ у Дніпропетровській області, колегія суддів критично оцінює зазначені судження представника ГТУЮ у Дніпропетровській області, оскільки не зазначення у поясненнях переліку додатків не є безумовною підставою для твердження про відсутність відповідних документів, як то додатків та/або окремих документів, особливо за відсутності належного контролю щодо отримання відповідними особами документів з зазначеної скриньки, з огляду на що колегія суддів прийшла до висновку, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України ГТУЮ у Дніпропетровській області не спростовано тверджень позивача про те, що ним надано документи зазначені в повідомленні від 18.02.2015 № 19 про проведення позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, з огляду на те, що ГТУЮ у Дніпропетровській області жодним чином не заперечує проти твердження позивача про те, що він прибув у визначені в повідомленні від 18.02.2015 № 19 час і місце та спілкувався з перевіряючими, колегія суддів вважає, що вказані обставини визнаються ГТУЮ у Дніпропетровській області.

За таких умов, колегія суддів вважає протиправними дії ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо складання акту від 27.02.2015 № 14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту п. 7.1 Порядку № 1284/5 підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки, про що складено акт від 27.02.2015 № 14-А, ГТУЮ у Дніпропетровській області направлено до Мін'юсту лист від 05.03.2015 № 10-54/1856 з пропозицією щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 7.2 Порядку № 1284/5 протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

З матеріалів справи видно, що для розгляду матеріалів перевірки на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Департаментом з питань банкрутства Мін'юсту складено подання від 13.03.2015 № 385 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, в якому зазначено, зокрема, про те, що ГТУЮ у Дніпропетровській області складено акт від 27.02.2015 № 14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підставами для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

За змістом п. 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 № 93/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за № 117/22649 (далі - Порядок № 93/5), у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін'юсту України про анулювання такого свідоцтва. Висновок підписує керівник структурного підрозділу або особа, яка виконує його обов'язки. Наказ Мін'юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов'язки. Копія наказу Мін'юсту України про анулювання свідоцтва надсилається особі, діяльність арбітражного керуючого якої припинено, із супровідним листом за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов'язки, у триденний строк з дня видання наказу Мін'юсту України про анулювання свідоцтва. Наказ Мін'юсту України про анулювання свідоцтва може бути оскаржений в суді у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

В подальшому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 16 Порядку № 93/5, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 26.03.2015 № 281 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 26.03.2015 № 28/03/15, Мін'юстом видано наказ від 23.06.2015 № 1034/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1», яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 04.02.2013, видане позивачу, а Департаменту з питань банкрутства наказано: забезпечити внесення запису про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України; копію цього наказу у триденний строк з дня його видання надіслати арбітражному керуючому, діяльність якого припинена.

При цьому, відповідно до п. 7.4 Порядку № 1284/5 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно з п.п. 7.5, 7.6 Порядку № 1284/5 рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Водночас, всупереч вимогам ч.ч. 1, 2, 4 ст. 71 КАС України Мін'юстом, не зважаючи на неодноразову вимогу суду, а також відповідні ухвали про витребування доказів, не подано до суду відповідні матеріали, які стали підставою для прийняття спірного наказу Мін'юсту від 23.06.2015 № 1034/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1» та відповідні пояснення на підтвердження правомірності такого наказу, так само як і не надано доказів на підтвердження дотримання вимог, зокрема, п.п. 7.5, 7.6 Порядку № 1284/5, а саме, що: дисциплінарне стягнення на позивача накладено у встановлені строки та з врахуванням Дисциплінарною комісією ступеня вини арбітражного керуючого, обставин вчинення порушення, тяжкості вчиненого ним проступку, а також фактів притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Крім того, колегії суддів не надано жодних обґрунтувань щодо необхідності застосування до позивача з урахуванням встановлених в п. 7.6 Порядку № 1284/5 критеріїв саме крайнього дисциплінарного стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а не попередження.

Разом із тим, згідно з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У зв'язку з відсутністю витребуваних судом документів та пояснень, а також з метою дотримання вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо строків розгляду даної адміністративної справи, порушення яких є неприйнятним та, відповідно, є порушенням, в силу вимог ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України адміністративну справу ухвалено розглядати у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, в контексті наведених норм, колегія суддів прийшла до висновку, що саме відмова в проведенні перевірки, про що складено зазначений акт від 27.02.2015 № 14-А, є єдиною підставою для накладення на Арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення та, як наслідок, прийняття Мін'юстом оскаржуваного наказу від 23.06.2015 № 1034/5.

Отже, враховуючи викладене у сукупності, а також зважаючи на те, що акт від 27.02.2015 № 14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, який є єдиною підставою для накладення на Арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення та, як наслідок, прийняття Мін'юстом оскаржуваного наказу від 23.06.2015 № 1034/5, за висновком колегії суддів є протиправним та підлягає скасуванню, колегія суддів приходить до висновку, що вказаний наказ Мін'юсту також є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Мін'юст поновити дію свідоцтва НОМЕР_1 від 04.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого позивачу та виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 04.02.2013, виданого позивачу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій та прийнятих рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі

на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо складання акту від 27.02.2015 №14-А про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2015 № 1034/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1».

Зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва від 04.02.2013 НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого від 04.02.2013 НОМЕР_1, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань з Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства юстиції України на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 219,24 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко