Постанова № 52122749, 02.10.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2809/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3О.) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.10.2015 р., просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2015 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 11752,41 грн., з яких за основним платежем на 7834,94 грн., за штрафними санкціями на 3917,47 грн., № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 9084,51 грн., з яких за основним платежем на 6523,01 грн., за штрафними санкціями на 3261,50 грн., рішення від 01.09.2015 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1031,54 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій, оскільки вони прийняті упереджено, необґрунтовано, без з'ясування фактичних обставин справи та з порушенням чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, оскільки встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій є законними. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 20.04.2015 р. по 13.05.2015 р. відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт від 20.05.2015 р. № 213/21-03-17-03/НОМЕР_4.

У висновку акту перевірки вказано, що встановлено порушення:

1. пп.164.2.6 п.164.2 ст.164, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, а саме - заниження податку на доходи фізичних осіб на 7834,94 грн., в тому числі за 2012 рік на 2074,94 грн., за 2014 рік на 5760 грн.;

2. п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" - занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на 11030,75 грн.;

3. п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у 2012 та 2013 роках на 6523,01 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 19.06.2015 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 11752,41 грн., з яких за основним платежем на 7834,94 грн., за штрафними санкціями на 3917,47 грн., № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 9084,51 грн., з яких за основним платежем на 6523,01 грн., за штрафними санкціями на 3261,50 грн., рішення від 19.06.2015 р. № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1417,46 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2015 р. № Ф-0001931703.

Не погоджуючись із рішенням про застосування штрафних санкцій та з вимогою про сплату боргу (недоїмки), ФОП ОСОБА_3 було подано скаргу до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, рішенням якого від 16.07.2015 р. № 129/ФОП/21-22-10-04-06 скаргу задоволено частково: скасовано рішення від 19.06.2015 р. № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1417,46 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2015 р. № Ф-0001931703.

На виконання рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 16.07.2015 р. № 129/ФОП/21-22-10-04-06 відповідачем прийнято рішення від 01.09.2015 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1031,54 грн.

Таким чином предметом позову ФОП ОСОБА_3 у даній адміністративній справі є податкові повідомлення-рішення від 19.06.2015 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій від 01.09.2015 р. № НОМЕР_3.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з положеннями Податкового кодексу України.

Так, висновки відповідача про заниження податку на доходи фізичних осіб ґрунтуються на тому, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ПАТ "Фірма Полтавпиво", та витрати на оренду приміщення на загальну суму 52232,95 грн. без належного документального оформлення. Зокрема, відповідач зазначає, що у товарно-транспортних накладних, якими оформлено перевезення товару від ПАТ "Фірма Полтавпиво", у графі прийняття товару та відповідальної особи вантажоодержувача зазначено підпис бухгалтера ОСОБА_4, яка діяла на підставі недійсної довіреності (закінчився строк, на який вона видавалася), та за відсутності повноважень на отримання товару (серед обов'язків ОСОБА_4 відсутні повноваження з приймання ТМЦ з правом підпису первинних документів). Що стосується витрат на оренду складського та офісного приміщення, то ДПІ у м.Херсоні зазначає, що під час перевірки встановлено невідповідність між сумами, вказаними у фіскальних чеках РРО, виданими КП "Сервіс-опт" за послуги оренди, та сумами, включеними до складу інших витрат відповідно до книги обліку доходів та витрат. Відхилення склало 13832,95 грн. Протиправність формування податкового кредиту відповідач пов'язує з порушенням п.201.1 ст.201 ПК України, а саме - неправильним оформленням податкових накладних, отриманих від КП "Сервіс-опт", яке полягає у тому, що у графі "вид цивільно-правового договору" зазначено неіснуючий договір на оренду комунального майна, а у податковій накладній від 07.06.2012 р. № 77 - взагалі не зазначено договір, на підставі якого складена податкова накладна.

Внаслідок зазначених порушень, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_3 занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу на 11030,75 грн., що, в свою чергу, стало підставою для застосування штрафних санкцій за донарахування ДПІ у м.Херсоні своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 1031,54 грн.

Між тим суд не погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.

Положеннями п.177.1 ст.177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Приписами п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що видами діяльності позивача є оптова торгівля неспеціалізована (46.90), неспеціалізована оптова роздрібна торгівля продуктами (46.39), роздрібна торгівля (47.11). З метою здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 у 2014 році мав господарські відносини з ПАТ "Фірма Полтавпиво".

Так, між позивачем та ПАТ "Фірма Полтавпиво" укладено договір поставки від 05.04.2013 р. № 367, на виконання умов якого ПАТ "Фірма Полтавпиво" у червні 2014 року поставило ФОП ОСОБА_3 товар, що підтверджується видатковими накладними від 17.06.2014 р. №№ 0002741, 0002742, податковими накладними від 17.06.2014 р. №№ 394, 395, товарно-транспортними накладними від 17.06.2014 р. №№ 0002741, 0002742. Розрахунки проведено у безготівковій формі згідно квитанції від 03.07.2014 р.

ДПІ у м.Херсоні не заперечує наявність вказаних документів та пов'язаність отриманого від цього постачальника товару з господарською діяльністю позивача, однак вказує на те, що у товарно-транспортних накладних у графі про прийняття товару та відповідальної особи вантажоодержувача зазначено підпис бухгалтера ОСОБА_4, що діяла на підставі довіреності, яка є недійсною на час проведення угоди. Крім того, відповідно до договору № 1 від 01.01.2014 р. про бухгалтерське обслуговування ФОП ОСОБА_3 серед обов'язків ОСОБА_4 відсутні повноваження з приймання ТМЦ з правом підпису первинних документів, а саме ТТН, видаткових накладних та актів виконаних робіт.

Суд критично відноситься до цих тверджень відповідача, оскільки товарно-транспортна накладна свідчить про здійснення доставки товару і не є первинним документом, яка підтверджує оприбуткування товару. Первинними документами, що підтверджують витрати, понесені на придбання товару, є видаткові накладні постачальника та платіжні документи, які є у ФОП ОСОБА_3 в наявності і до змісту та форми яких ДПІ у м.Херсоні не має зауважень.

Тому твердження ДПІ у м.Херсоні стосовно відсутності належного документального підтвердження отримання від ПАТ "Фірма Полтавпиво" товару не відповідає дійсності та спростовується первинними бухгалтерськими документами.

Що стосується висновків відповідача про неправомірне віднесення ФОП ОСОБА_3 до валових витрат витрати на оренду складського і офісного приміщення суд зазначає наступне.

Між ФОП ОСОБА_3 та КП "Сервіс-опт" 01.09.2007 р. було укладено договір № 31/Н оренди комунального майна міської територіальної громади, згідно якого Орендодавець (КП "Сервіс-опт") передає, а Орендар (ФОП ОСОБА_3О.) приймає у строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення № 59-а, 79, 96, 97, 98 (літ. П-1), площею 357,1 кв. м, що знаходяться на балансі КП "Сервіс-опт", по вул.Некрасова, 2, яке необхідне йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У зв'язку із закінченням строку дії даного договору, між КП "Сервіс-опт" та ФОП ОСОБА_3 16.10.2012 р. було укладено договір № 31/Н оренди комунального майна міської територіальної громади - нежитлових вбудованих приміщень № 79, 96, 97, 98 (літ. П), що знаходять на балансі КП "Сервіс-опт", по вул.Некрасова, 2, загальною площею 162,4 кв. м.

Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 29.09.2000 р. № 232 та від 28.03.2003 р. № 222, і становить 22702,61 грн. без ПДВ за рік (додаток 1). Орендна плата становить 1808,55 грн. за базовий місяць оренди: 70 % - 1265,99 грн. до управління комунальної власності не пізніше 25 числа звітного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства; 30 % - 542,56 грн. - КП "Сервіс-опт", не пізніше 15 числа звітного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Отримання послуг з оренди приміщень оформлено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02.2012 р. № 521, від 31.03.2012 р. № 797, від 30.04.2012 р. № 1075, від 31.05.2012 р. № 1342, від 30.06.2012 р. № 1618, від 31.07.2012 р. № 1900, від 07.06.2012 р. № ОУ-0000080, від 22.10.2012 р. № ОУ-0000142, від 07.11.2012 р. № ОУ-0000091, від 21.11.2012 р. № ОУ-0000143, від 07.12.2012 р. № ОУ-0000107, від 21.12.2012 р. № ОУ-0000159, від 08.01.2013 р. № ОУ-0000016, від 22.01.2013 р. № ОУ-0000148, від 07.02.2013 р. № ОУ-0000025, від 22.02.2013 р. № ОУ-0000145, від 06.03.2013 р. № ОУ-0000014, від 22.03.2013 р. № ОУ-0000236, від 08.04.2013 р. № ОУ-0000027, від 23.04.2013 р. № ОУ-0000237, від 08.05.2013 р. № ОУ-0000101, від 22.05.2013 р. № ОУ-0000231, від 07.06.2013 р. № ОУ-0000099, від 21.06.2013 р. № ОУ-0000165, від 05.07.2013 р. № ОУ-0000025, від 18.07.2013 р. № ОУ-0000139, від 07.08.2013 р. № ОУ-0000103, від 21.08.2013 р. № ОУ-0000159, від 06.09.2013 р. № ОУ-0000030, від 20.09.2013 р. № ОУ-0000140, від 07.10.2013 р. № ОУ-0000026, від 21.10.2013 р. № ОУ-0000144, від 06.11.2013 р. № ОУ-0000027 та підтверджується податковими накладними від 07.06.2012 р. № 77, від 22.10.2012 р. № 158, від 07.11.2012 р. № 94, від 21.11.2012 р. № 155, від 07.12.2012 р. № 111, від 21.12.2012 р. № 173, від 08.01.2013 р. № 16, від 22.01.2013 р. № 159, від 07.02.2013 р. № 30, від 22.02.2013 р. № 161, від 06.03.2013 р. № 11, від 22.03.2013 р. № 243, від 08.04.2013 р. № 33, від 23.04.2013 р. № 252, від 08.05.2013 р. № 102, від 22.05.2013 р. № 240, від 07.06.2013 р. № 103, від 21.06.2013 р. № 176, від 05.07.2013 р. № 28, від 18.07.2013 р. № 149, від 07.08.2013 р. № 102, від 21.08.2013 р. № 160, від 06.09.2013 р. № 33, від 20.09.2013 р. № 153, від 07.10.2013 р. № 29, від 21.10.2013 р. № 156, від 06.11.2013 р. № 30.

Оплата за оренду приміщень здійснена у повному обсязі як готівкою, так і у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 30.05.2012 р. № 63, від 30.07.2012 р. № 96, від 30.08.2012 р. № 100, від 30.08.2012 р. № 101, квитанцій до прибуткових касових ордерів від 12.06.2012 р. № 1246, від 25.06.2012 р. № 1320, від 13.11.2012 р. № 2359, від 29.11.2012 р. № 2492, від 27.12.2012 р. № 2702, від 09.01.2013 р. № 14, від 23.01.2013 р. № 121, від 29.01.2013 р. № 218, від 20.02.2013 р. № 354, від 27.02.2013 р. № 440, від 19.03.2013 р. № 558, від 27.03.2013 р. № 647, від 24.04.2013 р. № 892, від 28.05.2013 р. № 1110, від 21.06.2013 р. № 1276, від 21.06.2013 р. № 1277, від 23.07.2013 р. № 1527, від 21.08.2013 р., від 28.08.2013 р., від 18.09.2013 р., від 26.09.2013 р. № 2010, від 23.10.2013 р., від 27.11.2013 р., від 29.11.2013 р., від 24.12.2013 р., від 25.12.2013 р. № 2680.

Як вбачається з платіжних документів у травні 2012 року сума оплати за оренду склала 10052,03 грн. (за березень, квітень 2012 року). Дана сума відображена у графі "Інші витрати" Книги обліку доходів і витрат саме у травні 2012 року, оскільки це є особливістю обліку витрат підприємців на загальній системі оподаткування (витрати враховуються тільки після здійснення оплати, незважаючи на наявність акту здачі-прийняття робіт (надання послуг)). Аналогічна ситуація склалася і за липень, серпень 2012 року.

Тобто, твердження відповідача про наявність відхилень між сумами, сплаченими за послуги оренди згідно фіскальних чеків РРО, та сумами, включеними до складу інших витрат відповідно до Книги обліку доходів та витрат, не відповідають дійсності та спростовуються платіжними документами.

Таким чином виключення суми орендної плати у розмірі 13832,95 грн. із загальної вартості документально підтверджених витрат ФОП ОСОБА_3 за 2012 рік суд вважає неправомірним.

Що стосується висновків відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту суд зазначає наступне.

Положеннями п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що дане порушення відображено ДПІ у м.Херсоні у розділі 2.6 акту перевірки (арк.61-62). Зокрема, відповідачем наведено перелік податкових накладних, виписаних КП "Сервіс-опт" (всього 26 штук), які оформлено з порушенням п.201.1 ст.201 ПК України, оскільки у графі "вид цивільно-правового договору" зазначено недіючий договір оренди комунального майна, а у податковій накладній від 07.06.2012 р. № 77 взагалі не зазначено договору, на підставі якого вона складалася.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З даної правової норми слідує, що одним із обов'язкових реквізитів податкової накладної є "вид цивільно-правового договору" (абз."и" п.201.1 ст.201 ПК України), а не його дата і номер. З податкових накладних від 22.10.2012 р. № 158, від 07.11.2012 р. № 94, від 21.11.2012 р. № 155, від 07.12.2012 р. № 111, від 21.12.2012 р. № 173, від 08.01.2013 р. № 16, від 22.01.2013 р. № 159, від 07.02.2013 р. № 30, від 22.02.2013 р. № 161, від 06.03.2013 р. № 11, від 22.03.2013 р. № 243, від 08.04.2013 р. № 33, від 23.04.2013 р. № 252, від 08.05.2013 р. № 102, від 22.05.2013 р. № 240, від 07.06.2013 р. № 103, від 21.06.2013 р. № 176, від 05.07.2013 р. № 28, від 18.07.2013 р. № 149, від 07.08.2013 р. № 102, від 21.08.2013 р. № 160, від 06.09.2013 р. № 33, від 20.09.2013 р. № 153, від 07.10.2013 р. № 29, від 21.10.2013 р. № 156, від 06.11.2013 р. № 30 вбачається, що у них зазначено такий обов'язковий реквізит як "вид цивільно-правового договору" - договір оренди державного і комунального майна.

Суд зазначає, що помилкове зазначення у вищевказаних податкових накладних дати і номеру договору, строк дії якого закінчився (договір № 31/Н від 01.09.2007 р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та КП "Сервіс-опт", в той час як позивачем з КП "Сервіс-опт" 16.10.2012 р. було укладено новий договір № 31/Н) та не зазначення у податковій накладній від 07.06.2012 р. № 77 договору, на підставі якого вона складалася, не є вирішальними ознаками для визнання таких податкових накладних недійсними за умови, якщо із суті господарських операцій вбачається їх реальний характер та товарність. Окремі недоліки в заповненні податкових накладних не роблять ці накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Дана позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 р. № К/800/31054/13.

Аналіз наданих позивачем первинних бухгалтерських документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат на придбання товару у ПАТ "Фірма Полтавпиво", орендної плати, віднесення до складу податкового кредиту сплаченої суми ПДВ у ціні послуг з оренди приміщень КП "Сервіс-опт", які були предметом перевірки, використання придбаних у цих контрагентів товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача. Надані позивачем документи - податкові і видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) мають всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та на підставі даних первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведених господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірними висновки ДПІ у м.Херсоні щодо протиправності формування ФОП ОСОБА_3 витрат по операціях з ПАТ "Фірма Полтавпиво", віднесення до витрат орендної плати за офісне та складське приміщення, включення до складу податкового кредиту сплаченої у ціні послуг з оренди приміщень суми ПДВ, а тому податкові повідомлення-рішення від 19.06.2015 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 підлягають скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців є сума доходу, отриманого від її діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що рішення про застосування штрафних санкцій від 01.09.2015 р. № НОМЕР_3 за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно не нарахованого внеску безпосередньо пов'язані з висновками ДПІ у м.Херсоні щодо збільшення суми чистого доходу ФОП ОСОБА_3 внаслідок виключення зі складу витрат результатів господарських операцій позивача з ПАТ "Фірма Полтавпиво" та орендної плати.

Оскільки судом ці висновки ДПІ у м.Херсоні визнано неправомірними, то рішення про застосування штрафних санкцій від 01.09.2015 р. № НОМЕР_3 є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_3, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Положеннями ч.1 ст.94 КАС України (в редакції, яка була чинною на час звернення позивача до суду) визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_3 судовий збір у сумі 182,70 грн. згідно квитанції від 25.08.2015 р. № 23 підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 19.06.2015 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.09.2015 р. № НОМЕР_3.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_4) судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 жовтня 2015 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.2