Постанова № 52122651, 05.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05 грудня 2011 р. № 2-а- 13825/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Старосєльцевої О.В.

за участю

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія «Нова» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова за №0002092330 від 11.10.11.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий кредит за червень 2011 року було сформовано за результатами здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог чинного законодавства. Правочин укладений позивачем з ТОВ "Промтехноопт" є дійсним, виконаний сторонами у повному обсязі, фактичне виконання якого, підтверджено первинніми бухгалтерськими та податковими документами. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складанні акту перевірки податковий орган діяв згідно до вимог чинного податкового законодавства. У зв"язку з встановленням факту нереальності вчинення господарських операцій ТОВ "Промтехноопт" у червні 2011 року, суми ПДВ віднесені позивачем до складу податкового кредиту по виписаним податковим накладним ТОВ "Промтехноопт" у червні 2011 року, підлягають виключенню зі складу податкового кредиту. Відтак, позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України завищено податковий кредит на суму 136456 грн. В судовому засіданні представник відповідача просив суд прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи спірне податкове повідомлення рішення за №0002092330 від 11.10.2011р. про визначення грошового зобовязання з ПДВ на загальну суму 136 457,00 грн. (з них основний платіж 136.456,00грн.; штраф 1,00) було винесено ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з посиланням на акт перевірки від 27.09.2011р. за №1902/23-304/35701461.

Згідно з висновками згаданого акту перевірки в діяльності позивача податковим органом було виявлено порушення - п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: заниження ПДВ на суму 136.456,00грн., в тому числі за червень 2011р. 136.456,00грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень субєкта владних повноважень, викладених в акті від 27.09.11 за №1902/23-304/35701461, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «ТПК «НОВА»(Покупець) та ТОВ «Промтехноопт»(Продавець) було укладено договір поставки товарів за № 01-11 від 04.01.2011р., предметом якого є купівля продаж металевих виробів та інших товарів (а.с.54,55)

На виконання вказаного правочину ТОВ «Промтехноопт»були виписані наступні документи: податкова накладна № 158 від 02.06.2011р. на суму 120.000,00грн., податкова накладна № 208 від 03.06.2011р. на суму 48.000,00грн., податкова накладна № 256 від 06.06.2011р. на суму 36.000,00грн., податкова накладна № 521 від 17.06.2011р. на суму 120.000,00грн., податкова накладна № 553 від 20.06.2011р. на суму 84.000,00грн., податкова накладна № 592 від 21.06.2011р. на суму 35.700,00грн., податкова накладна № 632 від 22.06.2011р. на суму 10.740,00грн., податкова накладна № 663 від 23.06.2011р. на суму 48.000,00грн., податкова накладна № 705 від 24.06.2011р. на суму 78.900,00грн., податкова накладна № 775 від 29.06.2011р. на суму 120.000,00грн., податкова накладна № 859 від 02.06.2011р. на суму 130.000,00грн., видаткова накладна від 01.07.2011р. на суму 130.000,00грн., видаткова накладна від 01.07.2011р. на суму 78.900,00грн., видаткова накладна від 01.07.2011р. на суму 120.000,00грн., видаткова накладна від 01.08.2011р. на суму 10.740,00грн., видаткова накладна від 01.08.2011р. на суму 35.700,00грн., видаткова накладна від 01.08.2011р. на суму 36.000,00грн., видаткова накладна від 02.08.2011р. на суму 120.000,00грн., видаткова накладна від 03.08.2011р. на суму 107.400,00грн., видаткова накладна від 04.08.2011р. на суму 84.000,00грн., видаткова накладна від 05.08.2011р. на суму 48.000,00грн.(а.с.56-77).

Оплата за вказаним правочином була здійснена у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, а саме: банківська виписка № 109 від 02.06.2011р. на суму 120.000,00грн., банківська виписка № 112 від 03.06.2011р. на суму 48.000,00грн., банківська виписка № 127 від 06.06.2011р. на суму 36.000,00грн., банківська виписка № 165 від 17.06.2011р. на суму 36.000,00грн.грн., банківська виписка № 167 від 17.06.2011р. на суму 71.400,00грн., банківська виписка № 169 від 20.06.2011р. на суму 66.000,00грн., банківська виписка № 173 від 20.06.2011р. на суму 18.000,00грн., банківська виписка № 174 від 21.06.2011р. на суму 24.000,00грн., банківська виписка № 176 від 21.06.2011р. на суму 11.700,00грн., банківська виписка № 193 від 22.06.2011р. на суму 10.740,00грн., банківська виписка № 195 від 23.06.2011р. на суму 48.000,00грн., банківська виписка № 198 від 24.06.2011р. на суму 78.900,00грн., банківська виписка № 205 від 29.06.2011р. на суму 120.000,00грн., банківська виписка № 208 від 30.06.2011р.на суму 130.000,00грн. (а.с.78-91).

Переліченими первинними документами підтверджується факт відвантаження (видачі) товару ТОВ «Промтехноопт», а також підтверджується факт отримання товару ТОВ «ТПК «НОВА»в особі директора ОСОБА_3

Суд зазначає, що відповідно до наданих до матеріалів справи документів транспортування товару здійснювалось автомобілем КРАЗ 6510, державний номер АХ 41136 АС, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: б/н від 01.04.2011 р., від 03.08.2011 р., від 04.08.2011 р., від 05.08.2011 р., від 01.08.2011 р., від 02.08.2011 р. (а.с.92-102).

Доводи позивача про те, що придбаний у ТОВ «Промтехноопт»товар за договором купівлі-продажу товарів за №01-11 від 04.01.11, використовувався ТОВ «ТПК «НОВА»для виробництва на замовлення металевих протипожежних дверей та шаф металевих розподільних, відповідачем в ході розгляду справи не спростований.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Розглянувши матеріали справи, суд відмічає, що оскільки спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, предметом правочину не є речі, обмежені в цивільному обороті, а також постачання таких речей не потребує отримання будь-яких дозвільних документів у вигляді ліцензій, сторони спірного правочину мають правовий статус платників ПДВ, то відсутні підстави для висновку про суперечність спірного правочину вимогам закону.

Окрім того, оцінивши наявні в справі докази, суд зазначає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобовязань за спірним правочином.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано суду копії первинних документів та копії розрахункових документів, а також документи про фізичний рух товару.

Оцінивши ці документи в якості доказів, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобовязань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ «Промтехноопт»(що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Спір по справі склався з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України де указано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п.«а»п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків за придбаний товар, відсутності фізичного переміщення товару або змін у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків учасників спірних господарських операцій не були покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як зясовано судом, єдиним мотивом, покладеним субєктом владних повноважень в основу судження про порушення позивачем закону, є висновок ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, викладений в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.09.3011р. № 9/23-02-05/ 37092055.

Однак, з положень ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для висновку іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Вивчивши зміст акту перевірки від 27.09.11 за №1902/23-304/35701461 суд зазначає, що відповідачем не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагента позивача, про несумість предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності.

Так, згідно з наданими позивачем документами отриманий від ТОВ «Промтехноопт»товар був реалізований позивачем у подальшій господарській діяльності, що підтверджується долученими до матеріалів справи договорами, а саме: з ТОВ Юнік-Н від 12.07.2011р. за №Р071271, з ТОВ Южкабельсервіс від 06.07.2011р. за №06611, з ТОВ Інвестхімвід 10.11.2010р. за №10/11-10 (а.с.138,139).

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості висновків про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Промтехноопт».

Як витікає зі змісту п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку), де зазначено, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, відсутність або недостатність відповідних доказів на підтвердження доводів податкового органу є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

На підставі вище наведенного суду дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова №0002092330 від 11.10.11 року підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст..ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова №0002092330 від 11.10.11 року.

3.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.12.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.