Постанова № 52122426, 06.10.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4129/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Кулішенко Є.С.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Балтського підприємства ринкових послуг «Ринок» до Балтської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2015 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Балтського підприємства ринкових послуг «Ринок» до Балтської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі Балтська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 р. № НОМЕР_1, прийняте Балтською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податків на суму 510,00 грн.

У своєму позові позивач зазначив, що Балтською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення. Так, 03.06.2015 р. податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача та складено відповідний акт. Перевіркою встановлено, що платником податку було несвоєчасно подано податковий розрахунок сум доходу нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Як вказує позивач, ним подано заперечення на згаданий акт перевірки 08.06.2015 р. Проте, Балтською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в порушення положень п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України 05.06.2015 р. прийняте податкове повідомлення-рішення до розгляду заперечень платника податку на акт перевірки.

Таким чином, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 р. № НОМЕР_1 протиправним та просить його скасувати.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 36-37), в яких зазначив, що 03.06.2015 р. начальником відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Балтської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, ОСОБА_1 на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, ст. 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 1 квартал 2014 р. За результатами перевірки складено акт від 03.06.2015 р. № 285/1701/25038860/303.

Відповідач вказує, що під час проведення камеральної перевірки Балтського підприємства ринкових послуг «Ринок» виявлено, що позивач в порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України несвоєчасно подав до Балтської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 1 квартал 2014 р., а саме подав зазначений податковий розрахунок за 1 квартал 2014 р. 24.03.2015 р. При цьому відповідач зауважує, що граничний строк подання такого розрахунку сплинув 12.05.2014 р.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та таким, що відповідає положенням Податкового кодексу України.

28.09.2015 р. за № 24167/15 до суду надійшла заява Балтського підприємства ринкових послуг «Ринок» з проханням розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 30), а також 29.09.2015 р. за № 24313/15 до суду надійшло клопотання від Балтської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області з проханням розглянути справу у порядку письмового провадження (а.с. 32).

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2015 р. начальником відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб, майнових податків та ЄСВ, управління доходів і зборів фізичних осіб Балтської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, ОСОБА_1 на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, ст. 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по податковому розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку форма 1ДФ за звітний період: 1 квартал 2014 р., за результатами якої складено акт від 03.06.2015 р. № 285/1701/25038860/303 (а.с. 7).

Зазначеним актом перевірки встановлено несвоєчасне подання Балтським підприємством ринкових послуг «Ринок» податкової звітності з податку або збору (обовязкового платежу). а саме: несвоєчасне подання податкового розрахунку форми 1ДФ за 1 квартал 2014 р. до Балтської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, граничний термін подання 12.05.2014 р., в той час як позивачем зазначений розрахунок подано 24.03.2015 р.

Не погоджуючись із зазначеним висновком акту перевірки головний бухгалтер Балтського підприємства ринкових послуг «Ринок» ОСОБА_2 подала заяву від 08.06.2015 р. до Балтської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області з проханням закрити провадження та не застосовувати стягнення за результатами камеральної перевірки податкової звітності відповідно до акту від 03.06.2015 р. № 285/1701/25038860/, оскільки вважає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення (а.с. 9).

У відповідь від 24.06.2015 р. № 3801/Ф/15-08-17-029 Балтська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області зазначила, що тримісячний строк накладення адміністративного стягнення не минув. Крім того, зауважила, що строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП не регулюють строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених Податковим кодексом України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податків на суму 510,00 грн. (а.с. 8).

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу від 16.06.2015 р. № 30 до ГУ ДФС в Одеській області, у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податків та провести перевірку дій посадових осіб (а.с.11).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 06.07.2015 р. № 1772/10/15-32-10-02-07 ГУ ДФС в Одеській області залишило без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу голови Балтського підприємства ринкових послуг «Ринок» ОСОБА_3 без задоволення (а.с. 12-13).

Надаючи правову оцінку позовним вимогам суд зазначає, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 119.2 ст. 119 Кодексу передбачено, що за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобовязань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Разом з цим, відповідно до п. 102.1 ст. 102 вказаного Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, як визначено ст. 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за звітний період 1 квартал 2014 р. подано позивачем до податкового органу 24.03.2015 р. (а.с. 38-40).

Однак, відповідно до положень пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України граничним терміном подання зазначеного податкового розрахунку за звітний період 1 квартал 2014 р. є 12.05.2014 р.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, про порушення позивачем пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та правомірність прийнятого Балтською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 05.06.2015 року № НОМЕР_1.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що податковим органом було порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення і саме з цих підстав Балтське підприємство ринкових послуг «Ринок» вважає його протиправним та просить скасувати. Пояснень щодо суті виявленого порушення позивачем не надано.

Водночас суд зазначає, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Таку позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.07.2014 р. по справі № К/800/19335/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Так, у вказаній ухвалі суд зауважує, що вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлені обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Оскільки судом встановлено, що позивачем порушено строки надання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, то прийняте позивачем податкове повідомлення-рішення є правомірним. А тому суд не приймає до уваги твердження позивача, висловлені у позовній заяві, оскільки вони не спростовують висновків акту перевірки від 03.06.2015 р. № 285/1701/25038860/303.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Балтського підприємства ринкових послуг «Ринок» до Балтської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2015 року № НОМЕР_1 відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин