Ухвала суду № 52122415, 07.10.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5975/15

УХВАЛА

07 жовтня 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Одеської залізниці в особі Відокремленого структурного підрозділу Колійно-машинна станція № 128, третя особа - виконавчий комітет Вапнярської селищної ради про стягнення збитків в сумі 24188,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Одеської залізниці в особі Відокремленого структурного підрозділу Колійно-машинна станція № 128, третя особа - виконавчий комітет Вапнярської селищної ради про стягнення збитків в сумі 24188,00 грн.

Пред’явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч.2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі – Закон).

Згідно ч.1 ст.2 Закону платники судового збору – це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 передбачено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Даний адміністративний позов не відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Крім того, згідно з ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Крім того, будь-яким іншим доказом може бути письмове підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо), або третіх осіб про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.

Проте адміністративний позов не відповідає цим вимогам, оскільки, позивач – суб’єкт владних повноважень в якості підтвердження надіслання на адресу відповідача копії заявленого адміністративного позову з додатками до нього надав до суду лише копії фіскальних чеків, які не дають можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача. Також позивач не надав інших доказів, а саме опису вкладення в рекомендований лист надісланий на адресу відповідача та третьої особи.

Також суддя наголошує, що відповідно до частини 1 статті 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов Державної фінансової інспекції у Вінницькій області слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору та вищезазначених доказів.

Керуючись ст.ст. 105, 106, 108, 109 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Одеської залізниці в особі Відокремленого структурного підрозділу Колійно-машинна станція № 128, третя особа - виконавчий комітет Вапнярської селищної ради про стягнення збитків в сумі 24188,00 грн. - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява та заява про забезпечення позову будуть вважатись неподаними та будуть повернуті заявникові.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги з дня отримання ухвали.

Суддя С.О. Стефанов