Ухвала суду № 52118995, 09.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м. Львів № 9104/181652/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Ліщинського А.М., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання:Коцур В.К.

представника позивача:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року у справі за позовом Приватного агропромислового підприємства «Березина» до Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

13.09.2012 року позивач ОСОБА_2 агропромислове підприємство «Березина» (надалі ПАТ «Березина») звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.05.2012 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 24.05.2012 року.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція у Чортківському районі Тернопільської області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, в період з 11.04.2012 року по 23.04.2012 року податковий орган провів позапланову виїзну перевірку ПАП «Березина» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 3112.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 263/22-30834431 від 03.05.2012 р. яким встановлено порушення:

-пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» та п.289.2 ст.289 ПК України в частині величини та достовірності розміру обєкту оподаткування визначеного виходячи з розміру орендної плати 1 га станом на 01.07.1995 року який встановлено законодавством з питань оренди землі по правочинах укладених протягом дії 2010-2011 років, в результаті чого порушено п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п.170.1. п.170.1 ст.170 ПК України в частині повноти обчислення, утримання та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб в терміни встановлені діючим законодавством внаслідок чого донараховано податку в сумі 43 371,80 грн. в т.ч. за 2010 рік 21 685,91 грн. та 2011 рік 21 685,91 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 000122172 від 24.05.2012 р. яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку на суму 54 215,00 грн., в тому числі: за основним платежем 43372,00 грн. та за штрафними ( фінансовими ) санкціями ( штрафами) 10843,00 грн.

Підставою для винесення вказаного повідомлення-рішення є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про не забезпечення внесення змін до укладених договорів оренди ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) плати за оренду в розмірах не менше, ніж визначені статтею 1 Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» з 1 га ріллі окремої земельної ділянки проведена станом на 01 липня 1995 р. з застосуванням коефіцієнта за 2007 1,028; 2008 р. 1,152; 2009 р. 1,059; 2010 р. 1,0 та 2011 р. 1,0 в результаті чого не до поступив податок з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів в сумі 43371,82 грн.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землі встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В ст.30 Закону України «Про оренду землі» передбачено зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що розмір орендної плати при укладені договорів оренди землі визначався позивачем за погодженням з фізичними особами ( орендодавцями) на основі даних про нормативну грошову оцінку наданих Управліннями земельних ресурсів у відповідних районах та згідно положенням Указу Президента України № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

З матеріалів справи видно, що договори оренди землі між сторонами укладено під час дії Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати у 1,5%, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки тобто, на час укладення договорів останні відповідали законодавству про мінімальний розмір орендної плати, встановлений законом.

Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» встановлено розмір орендної плати не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і є обов'язковим з дня набрання Указом чинності.

В тексті вказаного Указу відсутнє посилання на те, що його дія розповсюджується на договори, які укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.

Отже, Указ Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» прийнятий після укладення сторонами договору і є підставою для перегляду розміру орендної плати установленої умовами договору, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 відсотків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем визначення розміру заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, що нарахований з орендної плати згідно до Указу Президента № 92/2002 р. мінімальний розмір плати за оренду земельних ділянок збільшений до 3 % від вартості земельної ділянки не ґрунтуються на вимогах матеріального права а прийняте податкове повідомлення- рішення від 24.05.2012 р. № НОМЕР_1 є протиправним.

Крім того, нормативно-грошова оцінка земельних частко (паїв), що орендує позивач проведена субєктами оціночної діяльності станом на 01.07.1995 року. Вказана нормативно грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 «Про проведення індексації грошової оцінці земель».

Відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель с/г призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995 року № 213 показник нормативної грошової оцінки 1 га орних земель (ріллі) використовується субєктами оціночної діяльності при визначенні нормативної грошової оцінці земель по Україні.

Таки чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що показник грошової оцінки 1 га земельних частко (паїв) уже враховано субєктами оціночної діяльності при визначенні нормативної грошової оцінки земельних часток (паїв), що орендує позивач.

Така позиція висловлена Верховним судом України ( рішення від 09.06.2010 року у справі за позовом Особи 1 до ТзОВ «Айова» про розірвання договору оренди земельної ділянки.)

Слід зазначити, що згідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути дострокового розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків.

Отже, податковий орган застосував до спірних правовідносин положення нормативно-правового акта, дія якого на спірні правовідносини не поширюється, а відтак діяв всупереч ч. 2 ст.19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року у справі за № 2а-1970/3216/12 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:Н.В. Бруновська

Судді: А.М. Ліщинський

ОСОБА_3