Ухвала суду № 52118967, 09.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м. Львів № 9104/181630/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Ліщинського А.М., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання:Коцур В.К.

представника апелянта:ОСОБА_1

представника позивача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стрийський завод «Металіст» до Стрийської об»єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В:

11.05.2010 року позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Стрийський завод «Металіст» (ВАТ «Стрийський завод «Металіст») звернувся в суд із позовом до Стрийської об»єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень № 0000562303/0 від 29.09.2009 року, № 000562303/1 від 04.12.2009 року, № 0000562303/2 від 10.02.2010 року та № 000562303/3 від 26.04.2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року позов задоволено.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Стрийська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року скасувати, та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник апелянта ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, в період з 14.09.2009 року по 16.09.2009 року податковий орган провів виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ «Стрийський завод «Металіст» з питань визначення достовірності декларування відємного значення з податку на додану вартість в декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 2048/23-3/01423079 від 18.09.2009 р. яким встановлено порушення:

-п.3.4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», що призвело до завищення залишку відємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.26 декларації з ПДВ) по декларації з ПДВ за травень 2009 року в сумі 985 488,00 грн., за червень 2009 року в сумі 929 589,00 грн., за липень 2009 року в сумі 894 173,00 грн.

-заниження до сплати податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за травень 2009 року в сумі 52 047,00 грн., за червень 2009 року в сумі 55 899,00 грн., за липень 2009 року в сумі 35 416,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв:

- податкове повідомлення-рішення № 0000562303/0 від 29.09.2009 р. яким визначено суму податкового зобовязання у розмірі 188 034,00 грн., в тому числі основний платіж 1433362 грн., штрафні ( фінансові ) санкції 44672 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000562303/1 від 04.12.2009 р. яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 188034 грн., в тому числі основний платіж 143362 грн., штрафні ( фінансові ) санкції 44672 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 000562303/2 від 10.02.2010р. яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі - розмірі 188034 грн., в тому числі основний платіж 143362 грн., штрафні ( фінансові ) санкції 44672 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 000562303/3 від 26.04.2010 р. яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 188034 грн., в тому числі основний платіж 143362 грн., штрафні ( фінансові ) санкції 44672 грн.

В акті перевірки податковий орган посилається на безпідставність віднесення позивачем в грудні 2007 р. до податкового кредиту податку на додану вартість по витратах на проведення поточних і капітальних ремонтів наймачем ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» відповідно до податкових накладних № 552, № 552/1, № 552/2, № 552/3 на загальну суму податку на додану вартість 1076463 грн. Відповідач вважає що позивач безпідставно збільшив витрати на поліпшення основних фондів оскільки, витрати були понесені не ВАТ «Стрийський завод «Металіст» а наймачем - ТзОВ «Ай Ді Ем Україна». Однак, зазначені валові витрати були понесені позивачем не на поліпшення основних фондів а на придбання у наймача результатів робіт з таких поліпшень.

Як видно з договору оренди нерухомого майна від 31.08.2006 р. № 01/09/06 який укладений між ВАТ «Стрийський завод «Металіст» ( орендодавець) та ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» ( орендар ) після припинення дії договору орендодавець компенсує орендареві затрати які понесені останнім у звязку із здійсненням ремонту орендованих приміщень, шляхом передачі йому частини нерухомого майна на суму вартості ремонтів.

В грудні 2007 р. ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» на підставі актів приймання-передачі поліпшень орендованого майна та ремонтних робіт передав, а ВАТ «Стрийський завод «Металіст» прийняв вартість проведених ремонтів на суму 6458 778,69 грн. в т. ч. 1063891,12 грн. ПДВ. Покращення відшкодовувались позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями із призначенням платежу оплата за ремонті роботи.

Відповідно до ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі переданої у найм, проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із змісту договору оренди нерухомого майна від 31.08.2006р. № 01/09/06 видно, що після припинення дії договору оренди орендодавець зобовязаний компенсувати орендареві вартість проведених ним ремонтів.

Тобто, орендодавець набуває в орендаря у власність покращення майна в результаті ремонтних робіт за компенсацією. В такому випадку має місце операція з купівлі-продажу результатів ремонтних робіт (з врахуванням амортизації).

В пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку у звязку з : придбанням або використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбання ( будівництвом, спорудженням ) основних фондів ( основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи ) в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів ( послуг ) для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, при отриманні від орендаря покращених в результаті ремонтних робіт основних фондів в обмін на компенсацію вартості таких покращень, відбувається фактичне придбання результатів ремонтних робіт.

На переконання колегії суддів, позивач правильно застосував до вказаної операції положення п. 4.1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» з чим погодився суд першої інстанції, розцінивши передачу орендарем орендодавцеві покращень орендованого майна за компенсацією як продаж послуг, вартість яких включається до валових доходів на загальних підставах.

Крім того, правомірно до податкового кредиту позивач включив суми ПДВ з вартості придбаних товарів по впорядкуванню фасаду їдальні, яка використовується для виконання умов колективного договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, висновки податкового органу про порушення позивачем порядку обчислення податкового кредиту є безпідставними.

Разом з тим, апеляційний суд враховує ту обставину, що акт перевірки від 18.09.2009 р. на підстав якого були прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення не є самостійним у своїх висновках а цілком і повністю будується на висновках актів попередніх перевірок від 18.07.2008 р., 21.11.2008 р., 30.01.2009 р., 24.03.2009 р., 17.04.2009р., 19.05.2009 р., 18.06.2009р.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на обставини, які були предметом іншої перевірки від 18.07.2008 р., інших прийнятих на підставі цього акту податкових повідомлень-рішень, та інших спорів, судові рішення щодо яких прийняті та набули законної сили, що підтверджується Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 р. яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 р., Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 р., яка залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 р.

Вказаними судовими рішеннями, висновки перелічених вище актів перевірок були спростовані, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення скасовані.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року у справі за № 2а-4003/10/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:Н.В. Бруновська

Судді: А.М. Ліщинський

ОСОБА_4