Рішення № 52118560, 30.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/ 7693 /2015 Головуючий у І інстанції Васильченко О.В.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Слюсар Т.А., Чобіток А.О.

За участю секретаря Круглика В.В., Лучко І.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 січня 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ТОВ " АСД Україна " звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те , що 17 липня 2007 року ТОВ " Банк Ренесанс Капітал"( далі -Банк) уклав кредитний договір з ОСОБА_2 , за яким йому надано кредит в сумі 17 918, 00 грн. зі сплатою 28 процентів річних на строк 36 місяців .

Банк виконав умови договору надав відповідачу кредит , проте відповідач зобов'язань за кредитним договором не виконує , у зв 'язку з чим утворилася заборгованість, яка на 29 березня 2013 року складає з урахуванням індексації та 3 процентів річних 82 122,71 грн.

31 жовтня 2008 року Банк уклав договір факторингу з приватною компанією "Буквелью Інвестментс Лімітед"( далі - Компанія"), за яким передав останньому право вимоги за кредитним договором.

19 листопада 2008 року приватна компанія "Буквелью Інвестментс Лімітед" уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю " АСД Україна "( далі - Товариство) договір цесії №1108/1, за яким Компанія відступала право вимоги за кредитним договором Товариству .

Посилаючись на зазначені обставини , позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Україна " задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Україна " (МФО 321723, ЄДРПОУ 35789499, р/р 26008011002308 в ПАТ "БТА Банк") заборгованість за кредитним договором № GP 65342 від 17.07.2007 р. у розмірі 82 122, 71 грн..

Вирішено питання судових витрат.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав , викладених у ній , представника позивача Моторіна Ю.А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те, що суд обгрунтовано задовольнив вимоги позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши надані представником позивача докази , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи первісний позов, суд виходив з його доведеності та відповідності вимогам закону.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.

Згідно 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2007 року Банк уклав з відповідачем кредитний договір № GP65342 , за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 17 918 грн. 00 коп. зі сплатою 28 процентів річних за користування кредитом строком 36 місяців.

Позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування кредитом та комісії, використати його за цільовим призначення, виконати інші умови кредитного договору та повернути кредит Банку частина у сумах та які визначені у Графіку платежів , який наведено у частині 3 Пропозиції , але в будь-якому випадку не пізніше останнього дня строку кредиту , зазначеного в п. 2.3 Пропозиції ( п.1 Кредитного договору) .

За користування кредитом позичальник сплачує Банку проценти розраховані , виходячи з процентної ставки , вказаної у пункті 2.5 Пропозиції , від неповернутої суми кредиту.

Позичальник зобов'язується щомісячно частинами погашати суму кредиту , вплачувати нараховані проценти на суму кредиту та комісію в сумах та терміни , що передбачені графіком платежів , шляхом перерахування коштів у відповідних сумах на рахунок Банку , вказаний у частині 3.

Судом встановлено і зазначене не заперечувалося представником відповідача , що Банк виконав передбачені кредитним договором зобов'язання та надав відповідачу кредит в сумі 17 918 грн. із них, 918 грн. в оплату страхового платежу ( а.с.11, 12 ).

Однак, відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість , яка на 19 листопада 2008 року складала 37 120,52 грн., із яких : 17918 грн. - заборгованість по тілу кредиту ; 5541,72 грн. - заборгованість по процентам, 6478,55 заборгованість по комісії та 7 182 ,3 грн. штрафні санкції ( пеня )( т.2 а.с. 21).

Відповідно до пункту 2.5.2 Кредитного договору за повне або часткове прострочення повернення кредиту та /або сплати процентів та/або Комісії у терміни передбачені Графіком платежів та /або іншим чином визначені відповідно до Кредитного договору , позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 5 % від простроченої суми, за кожний випадок прострочення, а також за кожний місяць прострочення встановленого терміну від простроченої суми ,розрахованої на останній день місячного строку. Нарахування штрафів , передбачених цим пунктом , здійснюється в другий день від дати прострочення.

Згідно графіку платежів за кредитним договором GP65342 від 18 липня 2007 року відповідач 18 числа кожного місяця , починаючи з 18 серпня 2007 року і до 17 липня 2010 року зобов'язаний був здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 160,90 грн., із яких : 315,52 грн. погашення тіла кредиту, проценти за користування грошовими коштами, комісія банку - 419,28 грн., проте ці вимоги відповідачем не виконувалися.

31 жовтня 2008 року ТОВ " Банк Ренессанс Капітал" уклало з Приватною компанією " Буквелью Інвестментс Лімітед" договір факторингу № 1008/1, згідно якого Компанія набула право вимоги за кредитним договором, в тому ж обсязі , який мав первісний кредитор за кредитним договором.

19 листопада 2008 року між Компанією та ТОВ " АСД Україна" укладено договір уступки прав вимоги № 1108/1 ( цесія) згідно якого, Компанія переуступила право вимоги позивачу.

19 листопада 2008 року Компанія на виконання умов договору уступки прав вимоги №1108(цесія) передала по акту позивачу реєстр боржників і в цей реєстр був включений і відповідач ( а.с. 7 - 8).

26 червня 2012 року позивач повідомив відповідача про укладений між Компанією та Товариством договір відступлення права вимоги ( цесії) і до нього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором GP 65342 , який був укладений між ТОВ " БанкРенесанс Капітал" та відповідачем , а тому пропонував погасити заборгованість за кредитом( а.с. 17).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором на 29 березня 2013 року становила 82 122,71 грн., в тому числі : сума боргу з урахуванням індексу інфляції - 48 516, 52 грн., пеня з 19 листопада 2008 року по 29 березня 2013 року -28 749,00 грн. та 3 % річних - за вказаний період - 4 857,19 грн. ( а.с. 1-2).

Встановивши, що відповідач порушив умови кредитного договору, тобто прострочив

виконання грошового зобов'язання , суд обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, як це передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, стягуючи з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, суд не звернув увагу на те , що умовами, зокрема пп. 2.5.2 Кредитного договору, передбачено інший розмір штрафу за невиконання умов кредитного договору( а.с.10)

У судовому засіданні Апеляційного суду м. Києва представник позивача пояснив , що при нарахуванні пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язання позивач виходив з штрафних санкцій , які встановлені Законом України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Однак, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а відтак цей Закон не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, у зв'язку рішення суду в цій частині підлягає скасуванню і у задоволенні позову про стягнення пені, яка на 19 листопада 2008 року становила 7 183,30 грн., а з 19 листопада 2008 року по 29 березня 2013 року - 28 749,00 грн. необхідно відмовити з наведених підстав.

Крім того, суд не звернув увагу на подану представником позивача заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафу.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 43 046,65 грн. ( заборгованість по кредиту 29 938,22 грн.( 37 120,52 - 7 182,30 ) + інфляційне збільшення заборгованості на цю суму - 9 191,03 грн. ( індекс інфляції 130,7 %), 3% - річних - 3 917,40 грн.).

У зв'язку з чим, резолютивну частину рішення в частині задоволення первісного позову необхідно змінити виклавши її у новій редакції.

Рішення суду в частині відмови у задоволені зустрічного позову не оскаржувалося , а відтак набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі задоволених позовних вимог - 430, 50 грн.

Керуючись ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року в частині стягнення пені скасувати та в цій частині відмовити у задоволені вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Україна " (МФО 321723, ЄДРПОУ 35789499, р/р 26008011002308 в ПАТ "БТА Банк") до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) про стягнення пені за кредитним договором № GP 65342 від 17.07.2007 року, у зв'язку з чим резолютивну частину рішення викласти в новій редакції.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Україна " (МФО 321723, ЄДРПОУ 35789499, р/р 26008011002308 в ПАТ "БТА Банк") заборгованість за кредитним договором № GP 65342 від 17 липня 2007 року, в сумі 46 568,15 грн. та судовий збір - 465,70 грн., а всього 47 033,85 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: