Ухвала суду № 52117635, 01.09.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

-копія-

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2015 року ЧернігівСправа № 825/2757/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді- Дякова В.І.,

при секретарі - Воєдило Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, військової частини А2622 про стягнення грошової компенсації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату (далі Чернігівський ОВК), військової частини А 2622 (далі в/ч А2622) в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з в/ч А 2622 нараховану на його користь грошову компенсацію в сумі 5955,56 грн.

До початку судового засідання представником в/ч А2622 подана заява про залишення позову без розгляду в звязку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Позивач та представники відповідачів в судове засідання не зявились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Фіксування судового засідання, відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Ознайомившись з клопотанням представника в/ч А 2622, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. При цьому ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду в звязку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд не погоджується із вимогою в/ч А 2622 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 у звязку з пропуском строку звернення до суду, оскільки позивач просить стягнути з в/ч А 2622 на його користь нараховану, але не виплачену грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, та вказує, що винесені накази про нарахування грошової компенсації замість встановлених норм харчування до його відома не доводились, і відповідно в нього відсутні копії цих наказів.

Також, суд не бере до уваги посилання представника в/ч А 2622 на пропуск строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачу була нарахована грошова компенсація замість встановлених норм харчування, але не виплачена, а тому звернення щодо стягнення належних виплат в даних правовідносинах не обмежується будь-яким строком.

Отже, зважаючи на викладене, з метою недопущення ситуації позбавлення особи права допуску до правосуддя, суд приходить до висновку, що заява представника в/ч А2622 про залишення позову без розгляду в звязку з пропуском позивачем строку звернення до суду є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника військової частини А 2622 про залишення без розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, військової частини А2622 про стягнення грошової компенсації - відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддяпідпис ОСОБА_2

З оригіналом згідно

СуддяВ.І. Д'яков