Постанова № 52116201, 25.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 серпня 2011 р. № 2-а- 9684/11/2070

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Старосєльцевої О.В.

за участю секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

представника позивача не прибув,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Інститут машин і систем" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд стягнути з Державного підприємства "Інститут машин і систем" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 23350,00 грн. на загальну суму 24058,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ІV), (надалі Закону 2960-ІV), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Вказують, що статтею 20 Закону 2960-ІV встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю. Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 23350,00 грн., пені у розмірі 708,01 грн., разом у розмірі 24058,01 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону 2960-ІV, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 18-1 Закону 2960-ІV державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону 2960-ІV.

Однак, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статтею 19 Закону 2960-ІV встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 ст. 19 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону 2960-ІV та згідно форми 10-ПІ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Державного підприємства "Інститут машин і систем" у 2010 році становила 20 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні становить 0 осіб, що не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМ України N 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається із звіту по формі № 10- ПІ, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у відповідача протягом 2010 року інваліди не працювали про що зазначено на зворотному боці звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік.

Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи. За 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 23350,00 грн., пені у розмірі 708,01 грн., разом у розмірі 24058,01 грн.

Згідно з розрахунком сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не сплачена та складає 23350 грн. та пені 708,01 грн., разом 24058,01 грн.

Згідно з п.п. 3.2.5. п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. N 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за N 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 3, 6, 9, 12.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості від 01.08.2011 року за № 11090, протягом 2010 р. Державне підприємство "Інститут машин і систем" не подавало звіт за формою 3-ПН (про наявність вільних робочих місць для інвалідів).

Таким чином, відповідачем фактично не виконано норматив на 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів.

Суд дійшов висновку, що саме з вини відповідача, який своєчасно не повідомляв центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до Державного підприємства "Інститут машин і систем" у 2010 році, що суд оцінює як неналежне виконання відповідачем норм ст.ст. 18, 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.

Статтею 20 Закону встановлено обовязок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Державного підприємства "Інститут машин і систем" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції та пені у розмірі 24058,01 грн. є документально та нормативно обґрунтованим, і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Інститут машин і систем" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Інститут машин і систем" (61052, м. Харків, вул. Котлова, 83, код ЄДРПОУ 19363188, банківські реквізити: МФО: 851011, розрахунковий рахунок 37124234007006, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, ОСОБА_2 5, Держпром, 1 під. 1, к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно - господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 23350,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 708,01 грн., на загальну суму 24058,01 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятдесят вісім гривень 01 коп.)

3.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30.08.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.