Рішення № 52110591, 06.10.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 662/658/15ц Головуючий в 1 інстанції Марківський О.В.

Номер провадження: 22ц/791/2602/15 Доповідач Орловська Н.В.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року жовтня місяця 06 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого : Орловської Н.В.

Суддів: Майданіка В.В. Кутурланової О.В.

при секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про відшкодування шкоди, завданої злочином,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про відшкодування шкоди, вказуючи, що 14.02.2007р. працівник Новотроїцького відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3, при виконанні своїх трудових обов'язків, прийняла від неї 9290 грн. для внесення на рахунок № НОМЕР_1, відповідно до умов договору, розписалась у ощадній книжці, але передані Банку кошти, на відповідні рахунки не зараховані, а присвоєні працівником Банку ОСОБА_3, яка вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012р. засуджена за скоєння злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 УК України. Оскільки гроші їй не повернуті, а шкода заподіяна злочином, вчиненим працівником відповідача при виконанні службових обов'язків, просила стягнути із відповідача 28975 грн. майнової шкоди, яка складається із коштів переданих працівнику Банку в сумі 9290 грн. та 19 685 грн. інфляційних втрат за період з 14.02.2007р. по 20.08.2015р. та на відшкодування моральної шкоди 25000 грн.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 заподіяну майнову шкоду в сумі 28975 грн. і витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. У задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 289,75 грн. в дохід держави.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає неправильним застосування судом ст. 1192 ЦК України, якою нарахування інфляційних витрат на позадоговірну відповідальність винної особи у заподіянні збитків не передбачено. Крім того, суд безпідставно визначив початок перебігу часу за який нараховані інфляційні втрати з лютого 2007р. та не встановив часу коли у Банка виник обов'язок сплатити борг позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.

Як вбачається зі змісту вироку Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 22 липня 2014 року встановлено, що 14.02.2007р. працівник Новотроїцького відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3, при виконанні своїх трудових обов'язків прийняла від ОСОБА_1 кошти в сумі 9290 грн. для внесення на рахунок № НОМЕР_1, розписалась у ощадній книжці, але передані позивачем кошти, на відповідні рахунки у банківській установі на ім'я позивачки не зараховані.

Працівник Банку ОСОБА_3, ввірене їй чуже майно умисно розтратила, чим спричинила позивачці шкоду в сумі 9290 грн. Вказаним вироком ОСОБА_3 засуджена за скоєння злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

Вирок суду від 12.03.2012р., після перегляду його судом апеляційної інстанції набрав чинності 22.07.2014р.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, встановленими у вироку суду обставинами підтверджується факт заподіяння працівником Банку матеріальної шкоди позивачці під час виконання ОСОБА_3 трудових обов'язків.

На момент розгляду справи зазначена шкода не відшкодована. У кримінальній справі питання про стягнення коштів на користь потерпілої не розглядалось.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення переданих позивачкою працівнику Банку грошових коштів у розмірі 9290 грн., які не були внесені на її рахунок.

Крім того, судом встановлено, що зазначені кошти за вироком суду на користь позивачки не стягнуті та Банком не відшкодовані.

Ці обставини сторонами у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечувалися і представником банку підтверджено, що ці кошти позивачці не відшкодовано, оскільки заперечується наявність визначених позивачем підстав для такого відшкодування.

Оскільки факт заподіяння шкоди працівником відповідача, при виконанні службових обов'язків 14.02.2007р., встановлено вироком суду, який набрав чинності 22.07.2014р., суд першої інстанції правомірно визначив розмір заподіяної шкоди, період розрахунку суми інфляційних витрат від часу її заподіяння.

Доводи апеляційної скарги висновків суду у цій частині не спростовують, оскільки стягнута судом сума не є борговим зобов'язанням Банку у договірних відносинах, а стягнута із відповідача з підстав заподіяння шкоди за ст. 1172 ЦК України та з врахуванням положень ст. 1192 цього Кодексу щодо стягнення завданих збитків у повному розмірі, визначеному у відповідності до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

У даному випадку збитки складаються із суми 9290 грн., переданої позивачем в лютому 2007р., а тому станом на час розгляду справи і відновлення порушених прав підлягають стягненню з врахуванням інфляційних втрат від їх знецінення за період від часу заподіяння шкоди.

Враховуючи наведене, а також відсутність заперечень відповідача щодо правильності розрахунку інфляційних врат, суд першої інстанції згідно ст.1172 ЦК України правомірно задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача майнову шкоду у визначеному судом розмірі.

Оскільки справа у наведеній частині розглянута з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги Банку висновків суду не спростовують, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неправомірності відмови суду у стягненні коштів на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок злочину.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині, суд виходив з того, що позивач не довела наявність немайнової шкоди спричиненої втратою свого майна.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Обставини заподіяння шкоди, та вина у її заподіянні працівником Банку встановлені як у кримінальній справі, так і у справі, що переглядається.

У п.3 ч. 2 ст. 1167 ЦК України встановлені підстави відповідальності юридичної особи незалежно від вини останньої за завдану моральну шкоду, заподіяну її працівником, що передбачено ст. 1172 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту позовних вимог та пояснень позивача, немайнову шкоду остання обґрунтовує тим, що тривалий час позбавлена можливості користуватись належними їй коштами, змушена докладати додаткові зусилля для відновлення свого права, як у кримінальному провадженні при встановленні вини обвинувачуваного співробітника юридичної особи, так і у цивільному провадженні з приводу стягнення належних їй сум, що змінило звичний спосіб життя та завдало немайнової шкоди.

На ці обставини справи суд уваги не звернув, не врахував тривалість часу від моменту заподіяння шкоди і до часу відновлення майнових прав позивачки, зміну у зв'язку з цим звичного способу життя, а тому дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту заподіяння моральної шкоди.

Отже, рішення суду у цій частині належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення цієї частини позовних вимог з врахуванням положень абзацу другого ч.3 ст. 23 ЦК України, а також наведених вище обставин заподіяння шкоди, суму стягнення слід встановити в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення із Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» моральної шкоди скасувати, ухвалити у цій частині позовних вимог нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: