Ухвала суду № 52110587, 30.09.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/12930/14-к Головуючий в 1-й Інстанції

Судове Провадження № 11-кп/791/685/15 Бочко ю.і.

категорія: ст. 185 ч. 3 КК України Доповідач: сажинов В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі ОСОБА_4,за участі прокурора ОСОБА_5,захисника ОСОБА_6,обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230040000422, щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що відповідно до ст. 89 КК України судимості немає, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_1),

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця з/с Горьковського Ленінського району Кокчетавської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, такого, що відповідно до ст. 89 КК України судимості немає, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 (вул. Фрітаун, 78 к. 1 кв. 31),

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 198 КК України,

за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 24 лютого 2015 року,

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_7, визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_7В, зобовязаний: періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти інспекцію при зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без дозволу вказаної інспекції.

За ст. 186 ч. 2 КК України ОСОБА_7 - виправданий.

Запобіжний захід з тримання під вартою змінений на особисте зобовязання.

В разі направлення ОСОБА_7 для відбування покарання у вигляді позбавлення волі зараховано у строк відбутого покарання час перебування під вартою з моменту затримання по 24.02.2015 р.

ОСОБА_8, визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та призначено покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_8 зобовязаний: періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти інспекцію при зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без дозволу вказаної інспекції.

За ст. 198 КК України ОСОБА_8 - виправданий.

Запобіжний захід з тримання під вартою змінений на особисте зобовязання.

В разі направлення ОСОБА_8 для відбування покарання у вигляді позбавлення волі зараховано у строк відбутого покарання час перебування під вартою з 26.06.2014 р. по 24.02.2015 р.

Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_7, ОСОБА_8, визнані винними і засуджені за злочини, вчинені ними за таких обставин.

1. В проміжок часу з 21.30 год. 26.04.2014 року до 00.30 год. 27.04.2014 року, ОСОБА_7 В, переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, шляхом віджиму металопластикового вікна, незаконно проник до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_9, в результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_9 збитків на загальну суму 19 492 гривень.

2. В проміжок часу з 01.00 год. 27.04.2014 року до 02.30 год. 27.04.2014 року, ОСОБА_7, продовжуючи свою злочинну діяльність переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8, шляхом віджиму металопластикового вікна, незаконно проникли до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно, яке належить потерпілому ОСОБА_9, в результаті чого завдали потерпілому ОСОБА_9 збитків на загальну суму 13 090 гривень.

3. В проміжок часу з 00.00 год. 01.06.2014 року до 00.50 год. 01.06.2014 року, ОСОБА_7, продовжуючи свою злочинну діяльність переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8, шляхом віджиму металопластикового вікна, незаконно проникли до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно, яке належить потерпілій ОСОБА_10, в результаті чого завдали потерпілій ОСОБА_10 збитків на загальну суму 550 гривень.

4. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 в проміжок часу з 01.00 год. 01.06.2014 року до 03.00 год. 01.06.2014 року, продовжуючи свою злочинну діяльність переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, повторно, шляхом віджиму металопластикового вікна, незаконно проникли до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_4, звідки таємно викрали майно, яке належить потерпілій ОСОБА_11, в результаті чого завдали потерпілій ОСОБА_11 збитків на загальну суму 37 699,99 гривень.

5. В проміжок часу з 21.40 годин 21.06.2014 року по 22.50 годин 21.06.2014 року, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8, продовжуючи свою злочинну діяльність переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, повторно, знаходячись за адресою м. Херсон, вул. І. Куліка, 114 біля магазину «Везунчик» таємно викрали майно, яке належить потерпілому ОСОБА_12, а саме: мопед марки «Ноndа Dіо35 2Х» в результаті чого завдали потерпілому ОСОБА_12 збитків на загальну суму 5700 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених. Просить вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 24.02.2015 щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2 КК України та призначити покарання: за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі; за ст. 186 ч. 2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України призначити остаточне покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі. Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч. 3, 198 КК України та призначити покарання: за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 198 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України призначити остаточне покарання 4 роки позбавлення волі.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 вважає вирок суду щодо ОСОБА_7 законним й обґрунтованим та просить залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу з підстав зазначених у ній, пояснення захисника ОСОБА_6, обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вислухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, останнє слово обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, у якому вони просили залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій у вчиненні злочинів за які ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнанні винними та засудженні вироком суду не оспорюються в апеляційній скарзі прокурором.

Як вбачається з апеляційної скарги прокурора ним оскаржується вирок суду в частині виправдання ОСОБА_7 у вчиненні таємного викрадення майна Херсонського вищого училища фізичної культури Херсонської обласної ради в ніч з 01.02.2014 на 02.02.2014; виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні таємного викрадення майна ТОВ „Гримат-Групп 08.06.2014; виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 19.06.2014; виправдання ОСОБА_7 у вчиненні відкритого викрадення майна ОСОБА_15 02.06.2014 та виправдання ОСОБА_8 у вчиненні заздалегідь не обіцяному отриманні та збуті майна ОСОБА_15

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими згідно ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.

При цьому згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозвязку.

Відповідно до ст. 374 КПК України у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке предявлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Як розяснив Пленум Верховного ОСОБА_14 України у п. 22 своєї постанови № 5 від 29.06.1990 „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного ОСОБА_14 України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку у мотивувальній частині виправдувального вироку належить викласти результати дослідження, аналізу і оцінки доказів як тих, що були зібрані на досудовому слідстві, так і поданих в судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність події злочину; відсутність у діях підсудного складу злочину чи недоведеність його участі у вчиненні злочину. Включати у виправдувальний вирок формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданого не допускається.

Якщо підсудний обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, які кваліфіковано різними статтями кримінального закону, або у вчиненні кількох злочинів, кваліфікованих однією нормою кримінального закону, а підстави виправдання різні, в мотивувальній частині виправдувального вироку необхідно обґрунтувати і викласти висновок про виправдання по кожному епізоду обвинувачення із зазначенням підстави виправдання, передбаченої законом, і мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Проте суд зазначених вимог кримінального процесуального закону належним чином не виконав.

Як вбачається з обвинувального акту органами досудового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було предявлено обвинувачення в тому, що:

1. ОСОБА_7 в проміжок часу з 23.58 год. 01.02.2014 року до 01.32 год. 02.02.2014 року, переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, шляхом віджиму вікна, незаконно проник до побутового приміщення Херсонського вищого училища фізичної культури Херсонської обласної ради, за адресою: м. Херсон, вул. Чекістів 2-а, звідки таємно викрав майно, яке належить Херсонському вищому училищу фізичної культури Херсонської обласної ради а саме: фарбу ПФ-115 2,8 кг. бежевого кольору в кількості 3 банки вартістю 191,28 гривень, фарбу ПФ-115 2,8 кг. білого кольору в кількості 9 банок вартістю 477,95 гривень, фарбу ПФ-115 2,8 кг. жовтого кольору в кількості 3 банки вартістю 155,92 гривень, фарбу ПФ-115 2,8 кг. коричневого кольору в кількості 2 банки вартістю 96.43 гривень, фарбу ПФ-115 2,8 кг. сірого кольору вартістю 50,95 гривень в результаті чого спричинив Херсонському вищому училищу фізичної культури Херсонської обласної ради збитків на загальну суму 972,53 гривень.

2. Окрім того, в проміжок часу з 01.20 годин з 08.06.2014 року до 03.00 годин 08.06.2014 року, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8, продовжуючи свою злочинну діяльність переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, повторно, шляхом демонтажу решітки та віджиму металопластикового вікна, незаконно проникли до приміщення офісу ТОВ «Гримат-Групп» за адресою: АДРЕСА_5, звідки таємно викрали майно, яке належить ТОВ «Гримат-Групп», а саме: телевізор «Самсунг» вартістю 2500 гривень, мікрохвильову піч «LG47-d» вартістю 600 гривень, холодильник марки «Індезіт міні» вартістю 1200 гривень, три монітори загальною вартістю 4500 гривень, телевізійний адаптер «ТV-2» вартістю 300 гривень, принтер марки «Саnоn» вартістю 300 гривень, три системних комп'ютерних блока загальною вартістю 4500 гривень, два безперебойника «Nica» загальною вартістю 1400 гривень, в результаті чого завдали ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП» збитків на загальну суму 15300 гривень.

3. Окрім того, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за попередньою змовою між собою, в проміжок часу з 01.00 годин 19.06.2014 року до 03.00 годин 19.06.2014 року, продовжуючи свою злочинну діяльність переслідуючи умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, повторно, шляхом демонтажу решітки та пошкодження дерев'яного вікна, незаконно проникли до спільного приміщення офісу ПП «Південний ПСУ» та офісу ТОВ «ВКП-НИК», що знаходиться за адресою м. Херсон, пр. Спартаківський, 19, звідки таємно викрали майно, яке належить потерпілій ОСОБА_13, а саме: комп'ютерний системний блок вартістю 1500 гривень, монітор загальною вартістю 4500 гривень, принтер «Саnоn» вартістю 800 гривень, сканер «Саnоn» вартістю 300 гривень, та безперебійний світла вартістю 700 гривень в результаті чого завдали потерпілій ОСОБА_13М збитків на загальну суму 4800 гривень, та майно яке належить потерпілій ОСОБА_14, а саме: комп'ютерний системний блок вартістю 7534 гривень, монітор вартістю 1600 гривень, принтер МФУ «Саnоn» вартістю 2000 гривень, безперебійний світла вартістю 400 гривень, пилосос «Рhilips» вартістю 1583 гривні в результаті чого завдали потерпілій ОСОБА_14 збитків на загальну суму 13 117 гривень.

4. Окрім того, ОСОБА_7, продовжуючи свою злочинну діяльність 02.06.2014 року близько 01.00 год., знаходячись біля магазину «Продукти», розташованого за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 83 повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, із корисливих мотивів, із застосування фізичного насилля, яка не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось в нанесенні ударів руками в область голови та передпліччя потерпілого ОСОБА_15, а також подальших усних погроз про спричинення тілесних ушкоджень, відкрито викрав майно останнього, а саме: золотий ланцюжк, вагою 10 г., вартістю 2720.19 грн., та золоту ладанку із зображення «ОСОБА_16 Угодника», вагою 3.15 г., вартістю 857.39 грн., внаслідок чого причинив ОСОБА_15 збитків на загальну суму 3577,58 гривень.

5. Окрім того, ОСОБА_8 02.06.2014 в м. Херсоні, переслідуючи умисел направлений на збут майна здобутого злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, достовірно знаючи, що майно одержане злочинним шляхом, заздалегідь не обіцяно, отримав від ОСОБА_7, золотого кулону вагою 3,15 грамма, який в подальшому 02.06.2014 року збув до Центрального ломбарду м. Херсона, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова 9.

Дійшовши висновку про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні зазначених злочинів, суд першої інстанції належним чином не мотивував свого рішення, не проаналізував і не дав відповідної оцінки доказам обвинувачення у їх сукупності, у тому числі тих, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, допустив істотні суперечності та припущення у свої висновках щодо обставин події, достовірності чи недостовірності тих чи інших доказів, і не навів у вироку переконливих мотивів, з яких він відкидає докази обвинувачення.

Обґрунтовуючи свій висновок про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні крадіжки майна Херсонського вищого училища фізичної культури Херсонської обласної ради в ніч з 01.02.2014 на 02.02.2014, суд взяв за основу показання обвинуваченого про те, що він продавав фарбу, яка належить Садовому товариству „Садовод -1.

При цьому у вироку не зазначені мотиви, з яких суд визнав ці показання ОСОБА_7 достовірними.

Надаючи перевагу показанням ОСОБА_7, суд не звернув уваги на те, що вони суперечать зібраним та дослідженим у справі доказам, які ставлять під сумнів його невинуватість за цим епізодом обвинувачення.

Передусім судом однобічно, поверхово досліджені й не отримали належної оцінки показання свідка ОСОБА_17 про вчинення крадіжки з побутового приміщення Херсонського вищого училища фізичної культури в ніч з 01.02.2014 на 02.02.2014; акт від 05.03.2014, яким зафіксована крадіжка фарби ПФ-115 у кількості 18 банок; протокол предявлення особи для впізнання від 02.07.2014 та показання свідка ОСОБА_18 в суді, відповідно до яких свідок ОСОБА_18 впізнав ОСОБА_7, як особу, що на початку лютого 2014 року продала йому 18 банок фарби ПФ-115. Окрім того, посилання суду на те, що свідок ОСОБА_18 не був допитаний в судовому засіданні суперечить журналу судового засідання від 22.12.2014 (т. 5 а.с. 82).

Зазначені показання свідків не підтверджують показання ОСОБА_7 про те, що він продавав фарбу, яка належить СТ „Садовод -1.

Виправдовуючи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за епізодами крадіжок у ОСОБА_13 і ОСОБА_14, та ТОВ „Гримат-Групп, суд послався на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вину по зазначеним епізодам не визнали, а ОСОБА_8 від визнавальних показань, даних на досудовому слідстві відмовився.

При цьому судом не отримали належної оцінки показання свідка ОСОБА_19 з яких, вбачається, що на початку червня 2014 року ОСОБА_20 запропонував купити техніку, під час зустрічі при придбанні техніки ОСОБА_20 був разом з ОСОБА_8; протокол слідчого експерименту від 27.06.2014 відповідно до якого ОСОБА_8 у присутності понятих детально розповів та показав механізм проникнення, послідовність дій, перелік викраденого майна та інші обставини вчинених ним разом з ОСОБА_7 крадіжок за адресами: м. Херсон, проспект Ушакова, 79-а (офіс ТОВ „Гримат-Груп), м. Херсон, провулок Спартаківський, 19 (приміщення офісів ПП „Південе ПСУ та ТОВ „ВКП-НИК). Також не отримали належної оцінки фактичні дані, отримані за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у протоколах від 19.06.2014, зокрема, роздруківки з мобільних телефонів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, аудіо записів зі стенограмами бесід між ними щодо змісту розмов, які велись обвинуваченими.

Виправдовуючи ОСОБА_7 у відкритому викраденні майна ОСОБА_15 та виправдовуючи ОСОБА_8 у вчиненні заздалегідь не обіцяному отриманні та збуті майна ОСОБА_15, суд послався на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні вину по даним епізодам не визнали, а достовірних доказів на обвинувачення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по даним епізодам не добуто.

Судом не отримали належної оцінки показання потерпілого ОСОБА_15 з яких вбачається, що він підвозив додому дівчину, біля її будинку зупинив авто, нахилився до бардачка дістати серветок, у цей час з боку пасажирської двері, яка була відкрита раніше дівчиною, невідомий чоловік став наносити удари, одночасно інший чоловік, якого потерпілий впізнав як ОСОБА_7, відчинив двері з боку водія та витягнув його з авто. Після чого невідомий чоловік утримував ОСОБА_15 за руки ззаду, а ОСОБА_7 знаходився попереду потерпілого та наносив останньому удари в область тулуба. Коли потерпілий від нанесених ударів зігнувся, відчув ривок золотого ланцюжка, який знаходився на шиї, при цьому невідомий чоловік продовжував тримати потерпілого обома руками ззаду. Крім невідомого чоловіка та ОСОБА_7 поруч з ним нікого не було. Після ривку ОСОБА_7 одразу пішов додому, а потерпілий разом з невідомим чоловіком намагались знайти ланцюжок з ладанкою. В ході пошуку потерпілий виявив свій браслет на землі, про що сказав вголос, хотів його забрати, однак невідомий чоловік незважаючи на слова потерпілого, відштовхнув його, та забрав браслет собі.

При цьому у вироку не зазначені мотиви, з яких суд визнав ці показання потерпілого ОСОБА_15 недостовірними, та чому він надав перевагу показанням свідка ОСОБА_21, які є діаметрально протилежними показанням потерпілого.

Як на доказ невинуватості ОСОБА_8 суд послався на надання захистом бирки з пломбою на кулон вагою 3,15 г., який відповідно до пояснень обвинуваченого ОСОБА_8 належав йому і був зданий в ломбард в період матеріальних труднощів. При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження даний доказ стороною захисту не відкривався іншій стороні, в порядку ст. 290 КПК України, у звязку з чим суд не мав права допустити відомості, що містяться у ньому, як доказ.

Таким чином, судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які виключають можливість ухвалення вироку апеляційним судом, тому вирок суду щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 не можна визнати законним, обґрунтованим і вмотивованим, він підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно усунути допущені порушення кримінального процесуального закону, дослідити обставини зазначені в ухвалі апеляційного суду, ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм відповідну оцінку з урахуванням позиції обвинувача, із зазначенням мотивів, з яких суд визнає одні докази достовірними та відкидає інші, і в залежності від установлених обставин справи прийняти законне, обґрунтоване й належним чином умотивоване рішення.

За умови підтвердження обсягу обвинувачення засуджених і за відсутності інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновок суду щодо розміру визначеного засудженим покарання, призначене ОСОБА_7, ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок мякості.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 411, 412, 414, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 24 лютого 2015 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 скасувати, по справі призначити новий розгляд в тому ж суді в іншому складі суддів.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Судді:

підпис підпис підпис

__ ______ ___

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

З оригіналом згідно, суддя: В.В. Сажинов