Ухвала суду № 52104537, 06.10.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/3911/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Леска В.В., Кожух О.А.,

при секретарі : Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України», 3-ї особи ОСОБА_2, про припинення договору поруки,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України» про припинення договору поруки.

У заяві вказувала, що 03 вересня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний Банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк «України», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №70309, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 500 000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 10,5% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором, з кінцевим терміном повернення кредиту до 02 вересня 2017 року.

На забезпечення виконання зобовязань за цим кредитним договором 03 серпня 2007 року між нею, ОСОБА_1, ВАТ «Державний ощадний банк України» та позичальником ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 70309-1п, згідно якого вона зобовязалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за кредитним договором.

25 жовтня 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк «України», у звязку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.04.2014 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0467 га. за адресою : Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Михайловецька,11, які належать ОСОБА_2 на праві власності, для погашення кредитної заборгованості в розмірі 360009,32 грн., в тому числі 347 095,61 грн. основного боргу, 6074,17 грн. відсотків за користування кредитом; 6565,90 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 273,64 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2014 року розстрочено виконання вказаного рішення суду від 10.04.2014 року і встановлено наступний графік погашення суми стягнення : протягом перших 12-ти місяців, починаючи з травня 2014 року по квітень 2015 року, щомісячно по 3000,00 гривень, а з травня 2015 року, щомісяця протягом 24-х місяців, по 13500,00 гривень.

Посилаючись на те, що за період з 03.09.2007 року по 25.10.2013 року, а саме з дати отримання кредитних коштів і до дати звернення банком до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості, банк не повідомив її (поручителя) про виникнення заборгованості, чим позбавив її можливості сплатити суму боргу у встановленому договором порядку та уникнути небажаних наслідків, а саме вирішення спору в судовому порядку; - що в результаті розстрочення платежів було змінено графік погашення кредиту, згідно якого з травня 2015 року по травень 2017 року збільшився розмір щомісячних платежів з 6 746,75 грн. на 13 500,00 грн., згоду на збільшення яких вона не давала, унаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності, а тому просила визнати договір поруки №70309-1п від 03.08.2007 року припиненим.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05 червня 2015 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням позивачка ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

У судовому засіданні представник ПАТ «Державний ощадний банк «України» ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу визнали, просили її задовольнити.

Апелянт ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, так як згідно ч.5 ст.76 ЦПК України вручення повістки під розписку її представникові ОСОБА_5 вважається врученням повістки і ОСОБА_1, а тому її неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний Банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк «України», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №70309, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 500 000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 10,5% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором, з кінцевим терміном повернення кредиту до 02 вересня 2017 року.

На забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором 03 серпня 2007 року між ОСОБА_1, ВАТ «Державний ощадний банк України» та позичальником ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 70309-1п, згідно якого поручитель ОСОБА_1 зобовязалася перед кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (п.1.1 договору поруки).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.04.2014 року в справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, - звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0467 га. за адресою : Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Михайловецька,11, які належать ОСОБА_2 на праві власності, для погашення кредитної заборгованості в розмірі 360009,32 грн., в тому числі 347 095,61 грн. основного боргу, 6074,17 грн. відсотків за користування кредитом; 6565,90 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 273,64 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2014 року розстрочено виконання вказаного рішення суду від 10.04.2014 року і встановлено наступний графік погашення суми стягнення : протягом перших 12-ти місяців, починаючи з травня 2014 року по квітень 2015 року, щомісячно по 3000,00 гривень, а з травня 2015 року, щомісяця протягом 24-х місяців, по 13500,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання встановленого договором, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Однак, в даному випадку порука ОСОБА_1 не є припиненою, так як має місце не збільшення обсягу відповідальності поручителя встановленого договором, а розстрочення виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2014 року, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, в процесі його виконання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_1 відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :