Вирок № 52100240, 05.10.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20153/13-к

Провадження №: 1/752/27/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Валігури Д.М.

При секретарі Єгоровій Х.В., Демків В.С.,

За участю прокурора Здрак С.В., Мельник О.В.

Захисника ОСОБА_1

Потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Київ, українка, громадянка України, освіта вища, заміжня, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судима

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Канів, Черкаської обл., українка, громадянка України, освіта вища, не заміжня, приватний адвокат, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судима, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 11.11.2014 року про зміну обвинувачення в суді пред'явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення було змінене та пред'явлено нове обвинувачення, яке викладено наступним чином: у провадженні старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 перебувала кримінальна справа № 01-19092 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 307 КК України. 08.10.2011 ОСОБА_2 затримано в порядку, передбаченому ст. 115 КПК України (1960 р.). Того ж дня, у невстановлений слідством час у слідчої ОСОБА_4 виник умисел щодо власного незаконного збагачення, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, реалізуючи який вона 08.10.2011 приблизно о 15 год., перебуваючи у службовому кабінеті № 326, розташованому в Голосіївському РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївська, 15 в м. Києві, з корисливих мотивів, повідомила ОСОБА_3 про можливість вирішення питання про обрання її чоловіку запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, зокрема, у виді застави, що ОСОБА_3 необхідно зв'язатися із адвокатом ОСОБА_5, оскільки лише вона сприятиме цьому, здійснюючи захист прав і законних інтересів ОСОБА_2, а також підготувати 20000 грн. для можливого внесення в якості застави.

Під час бесіди ОСОБА_4 надала ОСОБА_3 візитну картку адвоката ОСОБА_5, а також затриманий ОСОБА_2, який був присутній під час вказаної розмови, переписав номер мобільного з наданої візитної картки та передав дружині.

Одразу після того, як ОСОБА_3 пішла, ОСОБА_4, з метою інформування адвоката ОСОБА_5 про свої наміри, спрямовані на протиправне збагачення, зателефонувала останній та попередила про можливе звернення до неї ОСОБА_3, а також повідомила, що затримала чоловіка останньої в порядку ст. 115 КПК України (1960 р.) за підозрою у збуті наркотичних засобів, тому їй необхідно укласти угоду з ОСОБА_3 про надання правової допомоги ОСОБА_2, а інші обставини та умови вона повідомить потім.

У другій половині цього ж дня ОСОБА_3, не бажаючи настання негативних наслідків для свого чоловіка, була вимушена зателефонувати адвокату ОСОБА_5 та домовитися про зустріч з метою укладання угоди про надання правової допомоги.

Адвокат ОСОБА_5, отримавши необхідний обсяг інформації по кримінальній справі № 01-19092 від слідчої та оговоривши суму грошових коштів, про яку мала інформувати ОСОБА_3 для подальшого надання ОСОБА_4 за сприяння в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов'язаному із утриманням під вартою, у вечірній час 08.10.2011 зустрілась із ОСОБА_3 в приміщенні торгівельного центру «Квадрат» по бульвару Перова, 36 в м. Києві.

Під час вказаної зустрічі між ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_5 було укладено угоду про надання ОСОБА_2 адвокатських послуг, за умовами якої сплачено одну тисячу гривень в якості офіційної вартості послуг останньої.

Того ж дня ОСОБА_4 у невстановлений слідством час та місці повідомила адвокатові ОСОБА_5, що останній необхідно одержати від ОСОБА_3 20000 грн. начебто для внесення в якості застави та передати їх їй, у зв'язку з чим 10.10.2011 ОСОБА_5 приблизно о 14 год. зустрілась із ОСОБА_3 в приміщенні кафе у торгівельному центрі «Квадрат» по бульвар Перова, 36 в м. Києві, де ОСОБА_3, будучи введеною в оману, передала адвокату ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 20000 грн. начебто для внесення в якості застави.

ОСОБА_5, усвідомлюючи незаконність своїх дій, зокрема, що запобіжний захід у виді застави, а також її розмір обирає та визначає суд, 10.10.2011 приблизно о 15 год. зустрілась із ОСОБА_4 біля кіоску, який розташований напроти Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, та передала їй картонну коробку із грошовими коштами у сумі 20000 гри., чим сприяла у доведенні умислу ОСОБА_4, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, до кінця.

ОСОБА_4 одержаними грошовими коштами в сумі 20000 грн. розпорядилася на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.

При цьому, 10.10.2011 року слідчим ОСОБА_4. за погодженням заступника начальника СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 підготовлено подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, яке 11.10.2011 надано до прокуратури Голосіївського району м. Києва для погодження.

При цьому, ОСОБА_5, сприяючи реалізації спільного умислу із ОСОБА_8, спрямованого на заволодіння грошовими коштами родини ОСОБА_2 шляхом обману, вчинене повторно, використовуючи ситуацію, під час зустрічі 10.10.2011 повідомила ОСОБА_3 про необхідність надання слідчому ОСОБА_4. 5000 доларів США для вирішення питання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов'язаного з утриманням під вартою, хоча остання домовлялась з нею за отримання 2000 доларів США, та що обумовлену суму коштів необхідно принести 11.10.2011 о 10 год. під приміщення Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

11.10.2011 приблизно о 10 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зустрілися біля Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, при цьому адвокат ОСОБА_5 запросила ОСОБА_3 до свого автомобіля НОМЕР_2 та запропонувала одразу віддати їй грошові кошти в сумі 5000 доларів США, однак ОСОБА_3 грошові кошти не передала та запитала, що із її чоловіком та куди пішли грошові кошти у сумі 20000 грн., які вона їй передала вчора для внесення застави. На дане питання ОСОБА_5 відповіла, що ці кошти вона вже не поверне.

ОСОБА_5 запитала чи принесла взагалі ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, на що остання дістала з своєї сумки пакет з грошима та показала грошові кошти ОСОБА_5, яка одразу почала розповідати про те, що на теперішній час призначено розгляд подання в прокуратурі Голосіївського району міста Києва і вони повинні негайно їхати туди.

Враховуючи те, що 10.10.2011 слідчим ОСОБА_4. за погодженням заступника начальника СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 підготовлено подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, яке 11.10.2011 надано до прокуратури Голосіївського району м. Києва для погодження, про що адвокату ОСОБА_5 було відомо, остання продовжувала вводити в оману ОСОБА_3 з метою заволодіння її грошовими коштами.

11.10.2011 приблизно о 11.30 год. приїхавши на належному ОСОБА_5 автомобілі до прокуратури Голосіївського району міста Києва, яка розташована по вул. Антоновича (Горького), 39 в місті Києві, продовжуючи свої дії, спрямовані па заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 одержала від ОСОБА_3 5000 доларів США (що станом на 11.10.2011 становило 39863,5 грн. згідно курсу НБУ) для вжиття заходів щодо обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, хоча ОСОБА_5 як адвокат та ОСОБА_4 як слідчий усвідомлювали, що після надання до прокуратури району подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, відповідно до службових обов'язків та повноважень слідчий позбавлений можливості самостійно, без відповідного погодження з прокурором, обрати обвинуваченому інший запобіжний захід

Одержавши від ОСОБА_3 5000 доларів США, що (станом на 11.10.2011 становило 39863,5 грн. згідно курсу НБУ), ОСОБА_5 їх порахувала і поклала до своєї сумки, після чого вони вийшли із автомобіля, а ОСОБА_5, реалізовуючи умисел щодо подальшого введення в оману ОСОБА_3, направилася до приміщення прокуратури Голосіївського району м. Києва нібито з метою передачі частини хабара службовим особам прокуратури.

У цей час в прокуратурі Голосіївського району м. Києва прокурором розглядалося подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подане старшим слідчим Голосіївського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_4, яке по суті погоджено не було з урахуванням особи обвинуваченого та обставин інкримінованого злочину.

У зв'язку з відмовою прокурора у погодженні вказаного подання, 11.10.2011 слідчий ОСОБА_4 обрала обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Реалізовуючи умисел щодо заволодіння чужого майна шляхом обману, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 11.10.2011 приблизно о 12,40 год., перебуваючи у службовому кабінеті № 326, передала ОСОБА_4 частину отриманих від ОСОБА_3 коштів в сумі 2000 доларів США (що станом на 11.10.2011 становило 15944 грн. згідно курсу НБУ) ніби за сприяння в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.

ОСОБА_4, не знаючи про те, що ОСОБА_5 одержала від ОСОБА_3 крім 2000 доларів США ще й 3000 доларів США (що станом на 11.10.2011 становило 23916 грн. згідно курсу НБУ), із одержаної суми передала їй 200 доларів США (що станом на 11.10.2011 становило 1594 грн. згідно курсу НБУ) в якості подарунка на день народження, тим самим розпорядилась коштами, одержаними шляхом обману.

Під час проведення огляду місця події 11.10.2011 в шухляді робочого столу у службовому кабінеті ОСОБА_4 виявлено та вилучено 1800 доларів США (що станом на 11.10.2011 становило 14351 грн.).

Дії ОСОБА_4 відповідно до постанови про зміну обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_5 відповідно до постанови про зміну обвинувачення кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України як пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману та заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Допитана у судовому засіданні, підсудна ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнала та під час допиту в судовому засіданні дала наступні покази про те, що з вересня 2009 року вона працювала на посадах слідчого та старшого слідчого в Голосіївському РУ ГУМВС України в м. Києві.

У суботу 08.10.2011 року вона знаходилась на своєму робочому місці в Голосіївському РУ МВС України в м. Києві. Приблизно о 12.00 годині її викликав до себе керівник слідчого відділу Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_9 та передав матеріали, складені працівниками ВБНОН Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві відносно ОСОБА_2 На супровідних документах до цих матеріалів містилася резолюція з вказівкою: «Прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України». Після опрацювання вказаних матеріалів вона порушила кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, по факту зберігання ним психотропних речовин з метою збуту. Підстава порушення - рапорт оперуповноваженого працівника БНОН про вилучення речовини, висновок спеціаліста НДЕКЦ, що вилучена речовина є психотропною з вагою достатньою для притягнення до кримінальної справи, а також особисті пояснення ОСОБА_2 Приводом для порушення кримінальної справи стала наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, що вбачалось з його пояснень та інших вказаних вище документів. Після винесення постанови про порушення кримінальної справи вона заповнила облікову картку Ф-1 на злочин. Її керівник погодився з порушенням кримінальної справи, у зв'язку з чим підписав облікову картку. Тільки після погодження вказаного рішення керівником, у черговій частині даного управляння зареєструвала кримінальну справу і отримала її реєстраційний номер.

У зв'язку з тим, що стаття, за якою порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 відноситься до тяжких злочинів, з огляду на його пояснення та затримання його при вчиненні злочину та зі слідами злочину (вилучені психотропні речовини), існувала реальна загроза подальшого продовження ним злочинних дій, вона прийняла рішення затримати ОСОБА_2 в порядку ст. 115 КПК України до обрання останньому міри запобіжного заходу в суді. Своє рішення про затримання погодила зі своїм керівником - начальником слідчого відділу Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_9

Оскільки ОСОБА_2 був затриманий оперативними працівниками в порядку ст. 44 КУпАП України і перебував у камері тримання чергової частини, вона зателефонувала оперативним працівникам і попрохала їх доставити до її кабінету ОСОБА_2 для проведення слідчих дій. Приблизно о 12.30 годині ОСОБА_2 доставлений до її кабінету, вона йому надала копію постанови про порушення кримінальної справи, про що він підписав протокол. У подальшому вона повідомила йому, що він буде затриманий на 3 доби до вирішення питання про обрання йому судом міри запобіжного заходу, роз'яснила йому його права і запитала про необхідність запрошення адвоката. ОСОБА_2 відмовився від захисника, про що власноруч написав в протоколі про затримання. Під час складання протоколу вона негайно повідомила по телефону його дружину, під час спілкування з ОСОБА_3 вона роз'яснила, що її чоловік знаходиться в Голосіївському РУ ГУМВС України в м. Києві, відносно нього порушена кримінальна справа за вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотиків, та він затриманий на 72 години до обрання йому судом міри запобіжного заходу. Під час складання протоколу допиту як підозрюваного ОСОБА_2 заперечував судимість. Фактично отримати данні про його судимість в інформаційному центрі МВС можливо лише через 10 днів після внесення облікової форми - 1 про вчинення злочину в базу даних МВС України. Після допиту в якості підозрюваного ОСОБА_2 та з'ясувавши, що його покази не суперечать первинним показам, вона винесла постанову про притягнення його як обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Пред'явивши ОСОБА_2 обвинувачення, вона знову роз'яснила йому право мати захисника, отримала від нього власноручну письмову відмову від участі захисника. З цього приводу винесла постанову про прийняття відмови від захисника. Після чого допитала ОСОБА_2 в якості обвинуваченого, де він зізнався у вчиненні злочину. Її керівник ОСОБА_9 вивчивши матеріали справи, погодив пред'явлене обвинувачення, про що поставив в постанові свій підпис. Під час проведення допиту ОСОБА_2 з'ясувався факт, що останній пригощав своїх друзів, прізвищ вона не пам'ятає, амфетаміном, і які начебто з ним були затримані. Де вони на час допиту знаходились він не знав. Вона зателефонувала оперативним працівникам ВБНОН, які пояснили, що дійсно були затримання таких осіб, але їх відпустили, оскільки строк їх тримання закінчився, а матеріали перевірки ще не зібрані. Вона повідомила, що їх потрібно допитати по справі ОСОБА_2, чи можуть вони їх знайти. Оперативні працівники досить швидко доставили їй зазначених чоловіків, вони дійсно пояснили, що ОСОБА_2 безкоштовно пригостив їх порошком, але вони його не вживали. Провівши очну ставку з ними та ОСОБА_2, всі підтвердили свої покази. Вона уточнила у оперативних працівників чи будуть передаватись матеріали по ним до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. На що їй відповіли, що висновок хімічного дослідження на даний час не готовий та перевірка матеріалів буде продовжена, в порядку ст. 97 КПК України до 10 діб. За їх словами матеріали стосовно вказаних осіб будуть передані за територіальною підслідністю за місцем скоєння злочину в Дніпровський РУ ГУМВС України в м. Києві або в СУ ГУМВС України в м. Києві. Достовірно знаючи про те, що ОСОБА_10 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, дані відомості приховала та не зазначила про них у поданні про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приблизно о 15.20 годині 08.10.2011 року до неї в кабінет зайшла жінка, яка представилась ОСОБА_3 В кабінеті ОСОБА_3 запитала про обставини затримання її чоловіка. Вона їй стисло повідомила обставини справи та зазначила, що ОСОБА_2 затримує лише на 3 доби, а остаточне рішення щодо обрання міри запобіжного заходу буде приймати суд 11.10.2011 року. Крім того повідомила, що в порядку ст. 165 КПК України існує ще альтернативна міра запобіжного заходу - застава, яку на даний час дуже активно впроваджує суд для поповнення бюджетних коштів. З огляду на те, що ОСОБА_2 колишній офіцер, у нього на утриманні малолітня дитина та дружина в декретній відпустці, раніше не вчинював злочини, до нього можуть застосувати заставу. Згідно законодавства та судової практики розмір застави за тяжкі злочини становить приблизно 20000 гривень. У разі, якщо суд обере такий запобіжний захід їй потрібно буде сплатити того ж дня до 18 години суму застави. ОСОБА_3 запитала чи потрібен її чоловіку адвокат, на що вона повідомила, що всі слідчі дії цього дня вже проведено, на даний час захисник не потрібен. Крім того, вона повідомила, що термін проведення досудового слідства складає 2 місяці і приблизно 90% обвинувачених запрошують для свого захисту адвокатів. ОСОБА_3 повідомила, що вона не з Києва і у неї немає знайомих, і попрохала її порекомендувати порядного, професійного адвоката. Вона вказала на візитку адвоката ОСОБА_5, як приклад, що з одним з них вона працює по кримінальній справі. У той час коли вона розмовляла з ОСОБА_3, ОСОБА_2 власноруч переписав номер телефону адвоката, взявши з її столу папірець. Після чого він передав дружині папірець і сказав, щоб вона дзвонила адвокату ОСОБА_5. ОСОБА_3 запитала в неї скільки буде коштувати адвокат, а то в неї не має грошей. На що вона їй відповіла, що все це їй скаже сам адвокат. Крім того, ОСОБА_2 ще раз підтвердив, що ОСОБА_5 нормальний адвокат, і щоб дружина їй зателефонувала. Крім того зазначила, що записувала слідчі дії по справі ОСОБА_2 на диктофон свого мобільного телефону, тому і розмову з ОСОБА_3, яка тривала приблизно 5-10 хвилин була також була записана на телефон, який зник з матеріалів справи.

Приблизно о 17.00-18.00 годині того ж дня, їй на мобільний зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що до неї за наданням юридичних послуг звернулась ОСОБА_3, яка пояснила, що сьогодні, відносно її чоловіка порушена кримінальна справа і його заарештували. На що вона відповіла, ОСОБА_2 затриманий вчинення злочину за ч. 1 ст. 307 КК України.

10.10.2011 року приблизно о 10.00 годині їй на робочий телефон, зателефонувала адвокат ОСОБА_5 і запитала, коли їй можна під'їхати для ознайомлення з матеріалами справи. На що вона відповіла, що це можна зробити в будь-який час. Приблизно через годину ОСОБА_5 приїхала до райвідділу, надала їй договір про надання юридичних послуг під час проведення досудового та судового слідства по кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_2, ордер на ведення справи, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю. Вона винесла постанову про призначення її захисником ОСОБА_2 і надала для ознайомлення первинні матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи і ознайомила її з постановою про порушення справи. Крім того, ОСОБА_5 надала їй та попросила приєднати до матеріалів справи свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2, його характеристику з місця роботи, і попросила його надрукувати запити для отримання довідок про від лікарів - нарколога та психіатра. Крім того, вона повідомила ОСОБА_5, що наступного дня закінчується строк затримання ОСОБА_2, у зв'язку з цим вона повезе його на санкції в прокуратуру і в суд для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також вона уточнила ОСОБА_5, щоб усі зібрані характеризуючи матеріали на ОСОБА_2 вона привозила одразу в прокуратуру.

11.10.2011 року приблизно о 10.00 годині вона приїхала до прокуратури Голосіївського району для погодження подання до Голосіївського суду м. Києва про обрання міри запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_2. Перед санкцією вона з колегами вийшла палити на вулицю і побачила ОСОБА_3, яка перебувала перед входом в прокуратуру, та запитала у неї де адвокат чи буде вона присутня на санкції. Через декілька хвилин ОСОБА_5 вийшла з приміщення прокуратури. Під час розмови вона їй повідомила, що справу відносно ОСОБА_2 у неї забирають для подальшого розслідування в СУ та в подальшому йому будуть інкримінувати ще декілька епізодів. Після чого її покликали на санкцію. Перед кабінетом прокурора вона передала кримінальну справу своєму керівнику ОСОБА_9, а він заніс її для ознайомлення прокурору. Коли її викликали до заступника прокурора ОСОБА_12 в кабінеті знаходився старший прокурор ОСОБА_18 і вони ознайомлювалися зі справою. Її керівник ОСОБА_9 відповідав на запитання прокурора. Вона повідомила, що обвинувачений ОСОБА_11 доставлений та під час санкції буде присутній його адвокат. Під час розгляду її клопотання ОСОБА_12 запитував у ОСОБА_2 його біографічні дані та дані про судимість, чи розуміє він пред'явлене обвинувачення. ОСОБА_2 давав покази, які повністю співпадали з його попередніми показами в райвіділі. Адвокат ОСОБА_5, яка була присутня під час санкції, надала прокурору якісь документи, що це були за документи, вона не бачила та попрохала не задовольняти подання. Коли прокурор запитав її чи підтримуєвона подання, вона сказала, що так. Її керівника ОСОБА_9 також запитали, він сказав, що вони підтримують подання та наполягають на його задоволенні. Прокурор сказав, що вину ОСОБА_2 ще потрібно довести, і відмовив у задоволенні подання. Коли ОСОБА_2 вийшов з адвокатом з кабінету, ОСОБА_12 запитав її з приводу того, як вона буде доводити його вину, а саме що умисел ОСОБА_2 був направлений на збут. Вона повідомила ОСОБА_12, що про направленість умислу ОСОБА_2 на збут свідчать покази свідків, яким він збував порошок. Крім того, ОСОБА_9 повідомив, що строк розгляду матеріалів щодо вказаних свідків подовжено до 10 діб.

Вона повернулась на робоче місце до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві приблизно о 12.00 годині. ОСОБА_2 вже доставили та він чекав на неї біля кабінету. Оскільки заставу заборонено обирати в системі МВС, вона обрала йому міру запобіжного заходу підписку про невиїзд та винесла постанову про звільнення з ІТТ. Коли вони закінчили підписувати документи, їй зателефонував постовий та повідомив, що до неї прийшла адвокат ОСОБА_5. Коли ОСОБА_5 зайшла в кабінет, вона їм повідомила, що зателефонує, коли передасть справу в СУ.. Після чого, вони з ОСОБА_2 направились до виходу, ОСОБА_2 вийшов в коридор, а адвокат ОСОБА_5 при відчинених дверях почала виймати конверт з сумки. Побачивши конверт, вона сказала, щоб ОСОБА_5 його сховала, що їй нічого не потрібно, і злякавшись пішла зачиняти двері. ОСОБА_5 сказала, що це її гонорар. Крім того, ОСОБА_5 їй повідомила, що багато років обслуговується на СТО «Омега» і поцікавилась у неї, чи не є начальник відділу продаж ОСОБА_4 її родичем. На що вона їй повідомила, що ОСОБА_4 її чоловік. Повідомила, що їз ОСОБА_5 проживає практично в одному мікрорайоні, там де і знаходиться СТО. ОСОБА_5 сказала, що їй потрібні диски та зимова гума на машину «Мазда» і попрохала, щоб вона поцікавилась у чоловіка. З мобільного ОСОБА_5 набрала чоловіка та запитала скільки будуть коштувати диски та зимова гума для «Мазди», і чи може він зробити подешевше. Він сказав, що це буде коштувати при всіх знижках приблизно 1500 дол США, ще додатково потрібно заплатити за роботу по заміні гуми.. ОСОБА_5 повідомила, що це її на даний час влаштовує, і щоб він замовляв. Гроші вона передасть через неї, ОСОБА_4, так як отримала гонорар та з нього може розрахуватись.

Додатково зазначила, що в той момент, коли закривала двері на замок, ОСОБА_5 стояла біля її столу. Коли вона підійшла до столу, то побачила, що верхня шухляда відкрита та в ній лежить конверт. Вона не бачила, що знаходиться в конверті, але зрозуміла, що це гроші. Вона сказала, що все залишиться, це благодійна допомога для лікування дитини. Після чого, вони вийшли з кабінету, і пішли в сусідній кабінет до подруги пити каву. Кабінет вона не закривала, оскільки там залишався її колега. Приблизно через 15 хвилин вона повернулась, до кабінету, двері були відчинені. Біля кабінету стояв їхній попередній зональний з УВБ, прізвища вона не пам'ятає. Який їй повідомив, що дружина її обвинуваченого ОСОБА_2 написала заяву в УВБ, що начебто вона у неї вимагала гроші за перекваліфікацію з 307 ч. 1 КК на 309 ч. 1 КК України. Вона сказала, що це про це взагалі не була мова, і що йому в перспективі тільки одна перекваліфікація з 307 ч. 1 КК України на 307 ч.2 КК України, а за це вимагати та давати гроші не можливо. Після чого, він попросив її написати пояснення з цього приводу. Коли вона сіла за свій робочий стіл, до кабінету зайшла група слідчих, очолювана слідчими прокуратури ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Під час проведення огляду місця події з розмов з ОСОБА_14, вона дізналась, що ОСОБА_15 та ОСОБА_5 працюють на УВБ та вирішили її та її керівника підставити. Повідомила, що гроші їй дала ОСОБА_5 і вони знаходяться в шухляді столу. Дані гроші це її гонорар, і яка там сума вона не знає. Коли відкрили шухляду столу вона побачила, що конверт був не в такому вигляді, як його залишала ОСОБА_5, а відкритий. До грошей вона не торкалась, їх не перераховувала і не знала, яка сума була в конверті, з розмов про шини, вона вирішила, що там було 1500 доларів. Під час проведення незаконного огляду місця події, на неї здійснювали психологічний тиск, не давали бути присутнім керівництву СВ. До огляду місця події був залучений в якості спеціаліста - оперуповноважений УВБ, що є незаконним та суперечить нормам ст.ст. 128-1, 191 КПК, які прямо вказують, що спеціаліст має бути незацікавленим в результатах слідчої дії. Натомість оперуповноважений УВБ ОСОБА_31, будучи зацікавленим в результатах, фіксував не об'єктивно слідчу дію, не охоплюючи все місце огляду, а тільки її робочий стіл. Крім того, оперативники почали їм погрожувати, сказали, що покладуть в кишеню її одягу та одягу її колеги наркотичні засоби. Все це вона сприймала як реальні погрози, а тому вимушена була сказати, що отримала гроші від ОСОБА_5 за те, що не повідомила прокурору про наявні епізоди.

Просила звернути увагу на те, що зі ОСОБА_5 вона не домовлялась ні за які послуги по кримінальній справі. Ніяких дій в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_15 вона не виконувала.

Крім того, підсудна ОСОБА_4 додатково суду пояснила, що в матеріалах кримінальної справи є договір про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в якому зазначена сума за домовленістю сторін, дана угода не оскаржувалася та не була скасована.

Допитана у судовому засіданні, підсудна ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнала та під час допиту в судовому засіданні дала покази про те, що 08.10.2011року приблизно о 17-00 год. їй на мобільний телефон зателефонувала жінка та попросила юридичної допомоги. Оскільки це був вихідний день і у неї були особисті справи вона запитала, чи можливо їй перетелефонувати та перетелофонувала їй приблизно через 40 хвилин. Потім запитала як вона може до неї звертатися, на що отримала відповідь - ОСОБА_3. Вони домовились про зустріч о 19-00 годині 08.10.2011року.

Домовляючись про зустріч, вона повідомила ОСОБА_3, що остання повинна взяти з собою документи, які підтверджують, що вона є дружиною затриманого, і в разі погодження на укладання угоди, має сплатити одну тисячу гривень на витрати та консультацію в вихідний день. На зазначені умови ОСОБА_3 погодилась. Зустрівшись біля входу в ТРЦ «Квадрат» на вул. Перова, вони пройшли до кафе, яке знаходилось на другому поверсі, ОСОБА_3 почала задавати питання з приводу її стажу роботи. Надалі ОСОБА_3, надала їй копію паспорта свого чоловіка ОСОБА_2, копію свідоцтва про одруження та копію свідоцтва про народження дитини. Оглянувши ксерокопію паспорта ОСОБА_2, вона повідомила, що обличчя її чоловіка їй знайоме і ймовірно в 2008 році вона надавала її чоловіку юридичну допомогу.

Надалі ОСОБА_3 розповіла, що її чоловік був затриманий працівниками Голосіївського РУГУМВС за розповсюдження наркотиків і йому інкримінують ч. 1 ст. 307 КК України. На її запитання чи притягався він раніше до кримінальної відповідальності, ОСОБА_3 повідомила що в 2008 році за вживання наркотиків, але був звільнений від кримінальної відповідальності в зв'язку з проходженням лікування. ОСОБА_3 повідомила, що має в розпорядженні суму в розмірі п'яти тисяч доларів США, і якщо її ця сума гонорару влаштовує, вони укладають договір. На запропоновану ОСОБА_3 суму гонорару вона погодилась і вони уклали договір про надання юридичної допомоги, в якому сума гонорару була зазначена «за домовленістю сторін». Сума не була прописана в зв'язку з тим, що на момент підписання угоди, кошти не вносились і тому між ними була домовленість. Після чого, вона власноручно написала ОСОБА_3, що їй необхідно взяти з місця роботи чоловіка довідку та характеристику, а також характеристику з місця проживання та довідки від нарколога та психіатра.

Отримавши від ОСОБА_3 копію паспорта її чоловіка, копію свідоцтва про шлюб та копію свідоцтва про народження дитини, а також одну тисячу гривень, про яку вони домовлялися в телефонній розмові вони домовились, що в понеділок 10.10.2011 року вона зателефонує. 10.10.2011 року вона зателефонувала ОСОБА_3, остання їй повідомила, що без запиту слідчого їй не нададуть довідки лікарі і тому їй потрібні запити сьогодні. Зранку 10.10.2011 року, вона зателефонувала слідчій ОСОБА_4 та домовилась про зустріч. Надійшовши до кабінету слідчої, вона надала ордер та договір про надання юридичної допомоги від 10.10.2011 року, зазначений ордер та договір слідча долучила до матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_2 Після чого слідча надала їй постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та протокол затримання останнього. Потім вона, попросила у слідчої надати їй запити до лікаря нарколога та психіатра. Отримавши запити, вона зателефонувала ОСОБА_3, та запропонувала зустрітися для того, щоб передати запити. Після чого, вони зустрілись о 13-30 годині 10.10.2011 року в кафе на другому поверсі торговельного центру по вул. Перова, де вона передала ОСОБА_15 запити. Крім того, запитала у ОСОБА_3 чи має вона намір з нею розрахуватися, на що остання повідомила, що ймовірно у вівторок. Після чого вони домовились зустрітись 11.10.2011 року о 10 годині ранку біля Голосіївського РУ ГУ МВС.

11.10.2011 року о 10 годині до її автомобіля підійшла ОСОБА_15 та сіла до неї в авто. В ході розмови ОСОБА_15 повідомила, що принесла характеристику на ОСОБА_2 та гонорар, а довідки від лікаря не отримала. Потім вона зателефонувала слідчій та запитала о котрій годині буде розглядатися подання в суді, на що отримала відповідь, що необхідно їхати до прокуратури, оскільки перед судом необхідно погодити подання з прокурором. Припаркувавшись біля торговельного центру «Олімпійський» на платну парковку, ОСОБА_15 дістала із своєї сумки пакет, в якому знаходилась характеристика на її чоловіка та гроші і передала їй. В цей час до її автомобіля підійшов паркувальник та повідомив, що паркова коштує 10 гривень за одну годину. Вона передала паркувальнику гроші в сумі 20 гривень. Після вони з ОСОБА_15 вийшли з її автомобіля та пішли до прокуратури .

Біля дванадцятої години дня 11.10.2011 року, прокурором розглядалось подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу. При розгляді подання в прокуратурі, вона була присутня разом зі своїм підзахисним ОСОБА_2 Після розгляду подання вони вийшли з кабінету та чекали рішення на вулиці. Через 30 хвилин до них на вулицю вийшла слідча ОСОБА_4 та повідомила, що у поданні відмовили і їм необхідно проїхати до Голосіївського РУ. Коли вони зайшли до кабінету слідчої ОСОБА_4, там вже знаходився ОСОБА_10 і слідча ОСОБА_4 йому міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд.

Біля 13 години 20 хвилин дня вийшовши з РУ з ОСОБА_2 біля входу їх чекала ОСОБА_15, на її прохання підписати угоду і підвезти їх до метро ОСОБА_15 відмовилась, вони домовились, що додаткову угоду підпишуть пізніше.

Після цього, приблизно о 13-35 год., коли вона вийшла за межі території Голосіївського РУ, вона була затримана працівниками УВБ. Після цього, вони разом з оперативниками пройшли до її автомобіля. Через двадцять хвилин за участі двох понятих був проведений огляд її автомобіля, в ході якого на запитання працівників міліції вона повідомила, що має грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, дані кошти - гонорар, який вона отримала від дружини свого підзахисного. Крім того, вона пояснила, що з даної суми 1800 доларів вона надала слідчій для придбання автошин та дисків. Пояснила, що у неї із ОСОБА_4 була розмова з приводу придбання автошин та дисків. У зв'язку з тим, що її чоловік працює на СТО та може допомогти в придбанні зі знижкою автошин та дисків, вона погодилась придбати шини та диски які пропонував чоловік ОСОБА_4

Після проведення її особистого огляду та огляду її автомобіля працівниками УВБ у неї було вилучено конверт з грошима в розмірі 3200 доларів США, ордери на ведення справи, угоди та бланки для актів, а також її мобільні телефони.

Після цього, приблизно о 18-00 годині, вона разом з працівниками УВБ приїхала до прокуратури Оболонського району м. Києва. В кабінеті слідчого вона пояснила, що вона уклала договір про надання юридичної допомоги і що гроші, які в неї вилучили, це її гонорар в розмірі п'яти тисяч доларів США і від свого гонорару, суму в розмірі 1800 доларів надала слідчій, для придбання авто шин та дисків для свого авто. Дерез 10 хвилин слідчий почав друкувати протокол допиту підозрюваного. Даний протокол вона відмовилась підписувати, оскільки вказані в ньому від її імені пояснення вона не надавала і зазначені в протоколі 20000 гривень вона не отримувала та нікому не передавала. Постанови про порушення кримінальної справи та протоколу затримання їй не надавали. Розуміючи, що протокол затримання та постанови про порушення кримінальної справи їй не надано, що є порушенням прав затриманого, вона погодилась підписати протокол допиту підозрюваного, де власноручно зазначила час підписання протоколу 20-15 годин. Приблизно о 01-00 годині 12.10.2011 року їй повідомили, що буде проведено очну ставку з ОСОБА_4 Від проведення очної ставки вона у зв'язку з вживанням ліків та поганим самопочуттям вона відмовилась, однак через погрози з боку працівників УВБ та слідчого, вимушена була погодитися на проведення даної слідчої дії. Очна ставка була розпочата о 01-00 12.10.2011 року, в ході якої вона під тиском працівників УВБ та слідчого надала покази, що отримала від ОСОБА_15 20 000 тисяч гривень які потім передала ОСОБА_4

13 жовтня 2011 року при розгляді подання прокурора про обрання запобіжного заходу в суді. Вона надала пояснення де вказувала, що 20000 тисяч гривень вона не отримувала та сума в розмірі 5тис. доларів - це сума її гонорару. Також повідомила, що копії постанови про порушення кримінальної справи їй не надавали, відповідно до протоколу затримання її затримали в порядку ст. ст. 106, 115 КПК України в 23-00 год., а допитана була в якості підозрюваної в 20-15 11.10.2011 року.

18 жовтня 2011 року, перед розглядом подання в суді, вона була доставлена до слідчого ОСОБА_14, який надав їй протокол про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи датованої 11 жовтня 2011 року та наказав підписати. Окрім того, 18.10.2011 року їй було надано копію постанови про притягнення як обвинуваченої за ч. 1 ст.190 КК України та ч. 3 ст. 368 КК України. Потім їй надали для підписання надрукований протокол допиту обвинуваченої та наказали підписувати. Зазначені слідчі дії проводились без участі адвоката. крім того вона з'ясувала, що слідчий ОСОБА_14 адвоката не повідомив про проведення слідчих дій. 20.10.2011 року їй на мобільний телефон зателефонував слідчий ОСОБА_14 та наказав прибути до прокуратури. В телефонній розмові вона повідомила слідчому, що знаходиться в інституті раку на обстеженні і що погано себе почуває так як у неї брали пункцію. У відповідь від слідчого вона отримала погрозу, що якщо вона не з'явиться, то їй буде змінено міру запобіжного заходу. Приїхавши до слідчого ОСОБА_14 вона надала довідку про проходження обстеження в інституті раку від 20 жовтня 2011 року та повідомила, що дійсно себе погано почуває. Ознайомившись з довідкою, слідчий надав їй підписати надрукований протокол додаткового допиту обвинуваченого.

Окрім того, повідомила, що слідчим 22 листопада 2011 року, відносно неї було винесено постанову про закриття кримінальної справи у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України на підставі п.2 ст.6 КК України.

Вину в інкримінованих їй злочинах не визнає. Відповідно до Закону « Про адвокатуру», нею було укладено договір про надання юридичної допомоги, слідчому було надано всі документи передбачені КПК (в редакції 1960 року). Права свого підзахисного ОСОБА_2 ніяким чином не порушувала. Покази, стосовно отримання нею від ОСОБА_15 20 000 тисяч гривень були надані нею підтиском.

Цивільний позов поданий ОСОБА_15 не визнала.

Відповідно до ст. 274 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

В ході судового слідства було допитано:

- потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що 06.10.2011 року він працював на ринку «Перова», під час роботи до нього підійшли раніше не знайомі йому хлопці, вони поговорили та через деякий час підійшли працівники ВБНОНу і затримали його з іншим колегою, потім він потрапив до слідчого Голосіївського РУ ОСОБА_4. В ході розмови остання йому повідомила, що потрібно підготувати 20000 гривень на заставу та 5000 доларів США для працівників ВБНОНу. З телефону ОСОБА_4 він зателефонував дружині, щоб обговорити процес передачі грошей. ОСОБА_4 запитала чи має він знайомого адвоката та порадила йому адвоката ОСОБА_5, передала йому візитку, з якої він на аркуш паперу переписав її номер. Адвоката ОСОБА_5 він побачив у прокуратурі під час розгляду питання про обрання йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Під час розгляду клопотання прокурор у нього з'ясовував, чи притягувався він раніше до кримінальної відповідальності, на що останній відповів, що раніше не судимий. У погодженні клопотання прокурором було відмовлено. Гроші у сумі 20 000 гривень та 5000 доларів США його дружина передавала ОСОБА_5 Крім того, пояснив, що 20000 гривен були власними коштами, а 5000 доларів США дружина взяла в борг у знайомих.

- потерпілу ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що ввечері 06.10.2011 року в день затримання її чоловіка до неї зателефонували з невідомого номера, коли вона зняла слухавку молодий чоловік представився оперуповноваженим ВБНОН Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві та повідомив, що на наступний день їй необхідно з'явитись до Голосіївського РУ. Наступного дня вона привезла до Голосіївського РУ ксерокопії документів свого чоловіка. Через деякий час їй зателефонувала якась жінка та представилась слідчим ОСОБА_4. та повідомила, що вона є слідчим та веде справу її чоловіка. Коли вона приїхала до слідчого в рай управління, ОСОБА_4 одразу у неї запитала чи не зверталась вона до прокуратури, СБУ чи УВБ, після чого повідомила, що її чоловік займався збутом наркотичних засобів, на даний час його затримано на три доби, а 11.10.2015 року буде вирішуватись питання про обрання йому запобіжного заходу. Через деякий час в кабінет до слідчого привели її чоловіка. ОСОБА_4 запитала чи є в них знайомий адвокат, на що ОСОБА_3 відповіла, що знайомого адвоката у них немає. Тоді ОСОБА_4 передала їм візитку адвоката ОСОБА_5, чоловік переписав номер телефону адвоката з візитки на папір та передав їй. Після чого ОСОБА_4 їм повідомила, що відносно її чоловіка може бути обрано запобіжний захід у виді застави і що будуть необхідні гроші на заставу в розмірі 20 000 гривень та натякнула, що необхідні будуть гроші для її керівництва. Чоловік їй повідомив, що 20 000 гривень на заставу в них є розповів де вони знаходяться. ОСОБА_3 запитала чи можна дзвонити адвокату на вихідних, на що ОСОБА_4 їй відповіла, щоб вона дзвонила адвокату та домовлялася про зустріч, а адвокат потім їй зателефонує та про все домовиться. Вона зателефонувала ОСОБА_5 та домовилась про зустріч, крім того в телефонній розмові ОСОБА_5 повідомила, що зателефонує слідчій ОСОБА_4 та домовиться про ознайомлення зі справою. Через деякий час вони зустрілися в ТРЦ «Квадрат» у більярдному клубі, під час зустрічі вони уклали угоду, що ОСОБА_3 наймає її у якості захисника свого чоловіка та сплатила 1000 гривень за послуги та передала ксерокопії усіх документів. Потім ОСОБА_16 розповіла як вона вирішувала питання із прокурорами та слідчими і звільняла своїх підзахисних від кримінальної відповідальності. ОСОБА_3 запитала скільки це буде коштувати щодо її чоловіка, на що вона відповіла 5 000 доларів США. По закінченню розмови адвокат ОСОБА_5 сказала, щоб ОСОБА_3 знайшла 5000 доларів США на день, коли буде вирішувати питання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Після першої зустрічі із ОСОБА_16 вона звернулась до УВБ. Перші розмови із ОСОБА_16 вона записувала на свій мобільний телефон . Під час їхньої другої зустрічі у ТРЦ «Квадрат» ОСОБА_5 передала їй запити від слідчого на отримання довідки від нарколога та психіатра та сказала взяти характеристику з ЖЕКу. Потім ОСОБА_5 запитала у ОСОБА_3 скільки вона має грошей, на що остання повідомила, що має 20 000 гривень на заставу. Через деякий час вона принесла їй гроші, але перед цим сфотографувала їх вдома на власний фотоапарат. Іншу частину, тобто 5 000 доларів США необхідно було принести в день обрання запобіжного заходу. 11.11.2010 року вони зустрілися біля Голосіївського РУ ГУ МВСУкраїни в м. Києві, ОСОБА_3 присіла до салону автомобіля ОСОБА_16, після чого ОСОБА_16 одразу запитала чи має ОСОБА_3 5000 доларів США, остання передала їй гроші і вони поїхали до прокуратури Голосіївського району м. Києва. Через годину з прокуратури вивели її чоловіка та супроводили до службового автомобіля, а через декілька хвилин вишли ОСОБА_16 з ОСОБА_4 та повідомили, що з Голосіївського РУ її чоловіка відпустять. Крім того, наприкінці січня 2012 року адвокат ОСОБА_4 ОСОБА_17 передав їй 20000 гривень.

До показів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 шляхом обману заволоділа їхніми грошовими коштами суд ставиться критично, оскільки на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_3, зокрема у заяві від 10.10.2011 (т. 1 а.с. 13), поясненнях від 10.10.2011 (т. 1 а.с. 14-16, 19 -20), поясненнях від 11.10.2011 (т. 1 а.с. 120-121), під час допиту в якості свідка 11.10.2011 (т. 1 а.с. 177-184), допиту в якості потерпілої 24.11.2011 та повторного допиту в якості потерпілої 10.04.2012 (т. 2 а.с. 142-147, т. 5 а.с. 9-14) надавала послідовні показання про те, що особисто їй ОСОБА_4 не висловлювала пропозицію передавати їй або іншій особі для неї, ОСОБА_4, грошові кошти.

- свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні пояснив, що з 2006 по 2014 роки працював в прокуратурі Голосіївського району м. Києва на посаді старшого помічника прокурора Голосіївського району м. Києва. Особу ОСОБА_2 він пам'ятає лише в той момент, коли в прокуратурі Голосіївського району м. Києва розглядалося клопотання слідчого Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 про обрання останньому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Дане клопотання розглядав та приймав по ньому рішення прокурор ОСОБА_12 На розгляді вказаного клопотання разом із ОСОБА_2 була присутня його захисник ОСОБА_5 Тиск на обвинуваченого з боку слідчого не чинився. За результатами розгляду вказаного клопотання прокурором було прийнято рішення про відмову в його погодженні. Про те, що ОСОБА_10 причетний до вчинення більш тяжкого злочину ОСОБА_4 в поданні не вказала.

- свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив, що він здійснював розгляд подання слідчої ОСОБА_4 щодо обрання ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Точної дати розгляду подання він не пам'ятає, однак пояснив, що в той день до його кабінету зайшов начальник слідчого відділу Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Киві ОСОБА_9 та повідомив, що прибув разом зі слідчим для розгляду подань обрання міри запобіжного заходу. При цьому в кабінеті перебував старший помічник прокурора ОСОБА_18 В подальшому до кабінету зайшла слідчий ОСОБА_4, було запрошено обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника. Після цього він запитав у обвинуваченого його дані та чи визнає він вину. Останній вказав, що дійсно придбав наркотичний засіб, але хотів його вжити самостійно та можливо поділитись з колегами на авто ринку де він працює. Також ОСОБА_10 повідомив, що має дружину, двох дітей та постійне місце проживання у м. Києві. На питання ОСОБА_12 чи судимий він, ОСОБА_10 повідомив, що ні. Враховуючи, що в матеріалах подання не містилось достатніх даних про вчинення ОСОБА_10 злочину, передбаченого ст. 307 КК України, ним було прийнято рішення про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту. Про те, що ОСОБА_10 причетний до вчинення більш тяжкого злочину ОСОБА_4 в поданні не вказала.

Аналізуючи покази свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_12 суд дійшов висновку, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 прокурор приймав рішення самостійно, а слідча ОСОБА_4 жодним чином не могла вплинути на його рішення про відмову в обранні ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту. Крім того, ОСОБА_4 не могла знати , яке рішення буде прийнято прокурором.

- свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні пояснив, що 11.10.2011 року був запрошений в якості понятого при затриманні особи під час вчинення злочину. Також повідомив, що був присутній під час складання протоколу огляду місця події в приміщенні кабінету № 326 Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, в ході проведення огляду місця події з шухляди робочого столу ОСОБА_4 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1800 доларів США. В ході проведення огляду слідча пояснила, що дані грошові кошти вона отримала від адвоката. Однак, за що слідча ОСОБА_4 отримала грошові кошти від адвоката ОСОБА_5 він не пам'ятає.

Аналагочні покази за своїм змістом надав під час досудового слідства свідок ОСОБА_20, які в порядку ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні.

Покази свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підтверджують лише факт отримання ОСОБА_21 від ОСОБА_5 1800 доларів США, однак жодним чином не вказують на те, що ОСОБА_21 заволоділа вказаними коштами шляхом обману.

-свідка ОСОБА_22, який в судовому засіданні пояснив, що він працює в УВБ МВС України за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 9. На час звернення ОСОБА_3 до Управління у них була оперативна інформація про те, що слідча Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 працювала з трьома адвокатами з якими вимагала хабарі. ОСОБА_3 він особисто не знав. Про те, що ОСОБА_3 потрапила до слідчого ОСОБА_4. йому повідомив його інформатор. Як він зв'язався з ОСОБА_3 не пам'ятає. ОСОБА_3 прийшла до нього у відділення та повідомила, що під час її перебування в Голосіївському РУ, слідча ОСОБА_4 вимагає від неї хабар. Заяву від ОСОБА_3 він друкував особисто з її слів, з якою вона ознайомилася та підписала її. Після чого він повідомив керівництво, яке наказало розслідувати дану ситуацію. Крім цього, ОСОБА_3 передала йому власний фотоапарат для ознайомлення з фотографіями грошей, які вона зробила перед передачею їх ОСОБА_5 Дані фотографії він роздрукував на принтері, та написав на роздруківках «фотокопія вірна». Як проводились оперативно-розшукові дії він не знає, оскільки приймав лише заяву від ОСОБА_3

-свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що він здійснював досудове розслідування по кримінальній справі по обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діяв в рамках чинного на той момент законодавства, де на даний момент вилучені телефони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснити не зміг.

Крім того, органами досудового розслідування в основу обвинувачення покладено:

- протокол вручення технічного засобу аудіозапису від 10.10.2011 року, відповідно до якого 10.10.2011 року з 12.25 год. до 12.30 год. оперуповноважений в ОВС управління внутрішньої безпеки в м. Києві ДВБ МВС України майор міліції ОСОБА_23, керуючись ст. 190 КПК України, з дотриманням вимог ст.ст. 84, 191 КПК України, у відповідності до р. 14 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в приміщенні службового кабінету № 5 по вул. Залізничне шосе, 9 у м. Києві надав ОСОБА_3 засоби аудіозапису, про що склав протокол вручення технічного засобу аудіозапису (Т. 1 а.с. 17-18);

- протокол вилучення технічного засобу аудіо запису, відповідно до якого 10.10.2011 з 16.30 год. до 20.00 год. оперуповноважений ОСОБА_23, керуючись ст. 190 КПК України, з дотриманням вимог ст.ст. 84, 191 КПК України, у відповідності до р.14 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в приміщенні службового кабінету № 5 по вул. Залізничне шосе, 9 у м. Києві вилучив у

ОСОБА_3 технічний засіб, прослухав записи, а саме, «file_(2011 10-13 33 41 )_АК1МUW90851» та «fi1е_4_(20111010-

15_37_24)_АК1МІUW90851»та скопіював запис СD-диск, склав роздруківку аудіозапису, про що склав протокол вилучення технічного засобу аудіозапису (Т. 1 а.с. 34-35-46);

- протокол огляду та вилучення грошових купюр від 11.10.2011 року, відповідно до якого 11.10.2011 із 8 до 8.30 оперуповноважений ОСОБА_24, керуючись ст. 190 КПК України, з дотриманням вимог ст.ст. 84, 191 КПК України, у відповідності ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в приміщенні службового кабінету № 5 по вул. Залізничне шосе, 9 у м. Києві вилучив у ОСОБА_3 5000 дол США, про що склав протокол вилучення грошей (Т. 1 а.с. 94-95);

- протокол вручення грошових купюр від 11.10.2011року, відповідно до якого 11.10.2011 з 8.30 до 9.00 оперуповноважений ОСОБА_24, керуючись ст. 190 КПК України, з дотриманням вимог ст.ст. 84, 191 КПК України, у відповідності ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в приміщенні службового кабінету № 5 по вул. Залізничне шосе, 9 у м. Києві вручив у ОСОБА_3 5000 дол США, про що склав протокол вручення грошей (Т. 1 а.с. 96-97-110);

- протокол вручення технічних засобів від 11.10.2011 року, відповідно до якого 11.10.2011 року у період часу 09.05 - 09.15 оперуповноважений ОСОБА_23, керуючись ст. 190 КПК України, з дотриманням вимог ст.ст. 84, 191 КПК України, у відповідності у відповідності до р. 14 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в приміщенні службового кабінету № 5 по вул. Залізничне шосе, 9 у м. Києві, вручив ОСОБА_3 цифровий диктофон «ЕDІС-mini Тіnу» моделі А31, відеонакопичувач моделі «РV-500СК» та матрицю із вбудованим мікрофоном «ВІU-12РСК», для фіксації зустрічі та розмови з адвокатом ОСОБА_5, про що склав протокол вручення ОСОБА_3 технічних засобів аудіо та відео запису (Т. 1 а.с. 111-112);

- протокол вилучення технічних засобів аудіо та відеозапису від 11.10.2011 року, відповідно до якого 11.10.2011 у період часу 13.15-13.45 оперуповноважений ОСОБА_23, керуючись ст. 190 КПК України, з дотриманням вимог ст.ст. 84, 191 КПК України, у відповідності до р. 14 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшуковудіяльність», в приміщенні службового кабінету № 5, вилучив у ОСОБА_3 цифровий диктофон «ЕDІС-mini Тіnу» моделі А31, відеонакопичувач моделі «РV-500СК» та матрицю із вбудованим мікрофоном «ВІU-12РСК» Скопіював відео файл «V0126001» на диск сірого кольору «Verbatim DVD+R. 4,7 Gb, 16x120 min», а аудіофайли «fi1е_6_(20111011-09_12_37)_АК1МUW90851», «file_7_(2011- 10-11-09_36_38)_АК1МUWІ90851»,«fi1е_8_(2011_Ю_1110_08_19)_АК1МUWІ90851» на компакт-диск білого кольору «СD-R LD 700МВ 80 min», та склав протокол вилучення у ОСОБА_3 технічних засобів аудіо та відео запису (Т. 1 а.с. 113-114)

- протокол огляду від 11.10.2011 року, відповідно до якого 11.10.2011 у період часу 13.15-14.20 старший оперуповноважений в ОВС УВБ в м. Києві ОСОБА_25 відповідно до ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» по вул. Голосіївській, 15 в м. Києві навпроти входу до приміщення Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві з правої кишені плаща чорного кольору ОСОБА_5, у який остання була одягнута, виявлено та вилучено 200 доларів США та з жіночої сумки чорного кольору, яку мала при собі ОСОБА_5 виявлено та вилучено 3 000 доларів США. Як вбачається з пояснень, наданих підсудною ОСОБА_5 під час проведення даної слідчої дії, грошові кошти у сумі 5000 доларів США вона отримала 11.10.2011 року від дружини свого клієнта ОСОБА_3 у якості гонорару, частину цих коштів у сумі 1800 доларів США вона передала слідчому Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 для того, щоб остання придбала шини для її автомобіля.

- протокол огляду від 11.10.2011 року, відповідно до якого 11.10.2011 у період часу 12.48-16.05 слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва ОСОБА_13 з дотриманням вимог ст.ст. 190-192, 195 КПК України провів огляд місця події, а саме кабінету № 326, що знаходиться на третьому поверсі у приміщенні Голосіївського РУ ГУМВС України м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, відповідно до якого у шухляді робочого столу слідчої ОСОБА_4 виявлено і вилучено грошові кошти у сумі 1800 доларів США. Як вбачається з пояснень, наданих підсудною ОСОБА_4 під час проведення даної слідчої дії, грошових коштів, одержаних незаконним шляхом вона не отримувала.

- протокол очної ставки від 12.10.2011 року, відповідно до якого 12.10.2011 у період часу 01.30-04.20 було проведено очну ставку між підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_4, під час якою ОСОБА_5 надала покази щодо вимагання та одержання коштів з ОСОБА_3

- протокол обшуку від 13.10.2011 року, відповідно до якого 13.10.2011 року у період часу 17.30-19.30 ст. о/у в ОВС УВБ в м. Києві ДВБ МВС України ОСОБА_26 було проведено обшук житла ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, де грошові кошти, речі та документи, інші цінності здобуті злочинним шляхом виявлено не було.

- протокол обшуку від 13.10.2011 року, відповідно до якого 13.10.2011 року у період часу 16.45 год о/у в ОВС УВБ в м. Києві ДВБ МВС України ОСОБА_27 було проведено обшук житла обшук житла ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, де грошові кошти, речі та документи, інші цінності здобуті злочинним шляхом виявлено не було.

- протокол обшуку від 13.10.2011 року, відповідно до якого 13.10.2011 року у період часу 18.10-19.50 год ст. о/у в ОВС УВБ в м. Києві ДВБ МВС України ОСОБА_28 було проведено обшук житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3, де грошові кошти, речі та документи, інші цінності здобуті злочинним шляхом виявлено не було.

- протокол про наслідки виконання оперативно-розшукового заходу «Візуальне спостереження» з фото таблицею до нього від 11.10.2011 року відносно ОСОБА_5

- протокол про наслідки виконання оперативно-розшукового заходу «Візуальне спостереження» з фото таблицею до нього від 11.10.2011 року відносно ОСОБА_4 Даний протокол не містить даних про тримання ОСОБА_4 20 000 гривень.

Відповідно до ст. 65 КПК України, доказами в кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно рішення Конституційного суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року за конституційним поданням Служби Безпеки України, оперативно-розшукові заходи можуть проводитись виключно визначеними у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» державними органами та їх посадовими особами, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями й особами, іншими органами чи їх підрозділами заборонено. Така заборона пов'язана з тим, що здійснення неуповноваженими фізичними або юридичними особами на власний розсуд будь-яких заходів, які віднесені до оперативно-розшукової діяльності (мають ознаки оперативно-розшукової діяльності), порушує не тільки законодавчі положення, а й конституційні права і свободи людини та громадянина.

Відповідно до ст. 84 КПК України при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

Статями 190-191 КПК України регламентовано проведення огляду. Частинами 1, 3 ст. 190, ч. 2,3,4 ст. 191 КПК України посадовою особою, уповноваженою проведення огляду, складати протокол є виключно слідчий, до яких відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 32 КПК України віднесені слідчі органів внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та СБ України.

Оскільки вказані протоколи складені неуповноваженою на проведення таких слідчих дій особою - оперативними працівниками були порушені вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, статей 84, 190-191 КПК України, у зв'язку з чим, протокол вручення технічного засобу аудіозапису (Т. 1 а.с. 17-18); протокол вилучення технічного засобу аудіозапису (Т. 1 а.с. 34-35-46); протокол вилучення грошей (Т. 1 а.с. 94-95); протокол вручення грошей (Т. 1 а.с. 96-97-110); протокол вручення технічних засобів аудіо та відео запису (Т. 1 а.с. 111-112); протокол вилучення технічних засобів аудіо та відео запису (Т. 1 а.с. 113-114) є недопустими доказами на підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України та не можуть бути покладені в основу вироку, а тому суд не бере їх до уваги та відкидає як доказ обвинувачення.

Крім того, протоколи вручення технічного засобу аудіозапису (Т. 1 а.с. 17-18) та вилучення технічного засобу аудіозапису (Т. 1 а.с. 34-35-46) не можуть бути визнані допустимими доказами з огляду на послідовні показання потерпілої ОСОБА_3 щодо здійснення нею аудіозапису зустрічі 10.11.2011 зі ОСОБА_5 на власний диктофон, а телефонної розмови на власний мобільний диктофон, лише після цього звернулась до управління внутрішньої безпеки МВС. Такі показання ОСОБА_3 відразу після порушення кримінальної справи 11.10.2011 в період часу 19.45-21.00 на допиті в якості свідка (Т. 1 а.с. 177-184), під час допитів в якості потерпілої 24.11.2011 у період часу 14.05-14.35 (Т. 2 а.с. 142-147), 10.04.2012 у період часу 18.05-19.40 (Т. 5 а.с. 9-14) та під час судових засідань. Отже, законність як і сам факт здійснення ОСОБА_3 запису під контролем оперативних працівників спростовується її ж послідовними показаннями. Також, у протоколі вручення технічного засобу аудіозапису (Т. 1 а.с. 17-18) відсутній підпис особи яка отримала технічний засіб.

Крім того, відповідно до протоколів вилучення у ОСОБА_3 грошей (Т. 1 а.с. 94-95) та вручення їй цих грошей (Т. 1 а.с. 96-97-110) зафіксовано загальну суму 4900 доларів США. Відповідно до супровідного листа до прокуратури від 11.10.2011 № 18/10-М-681 (т. 1 а.с. 11-12) передано 3100 доларів, вилучених у ОСОБА_5 З урахуванням 1800 доларів вилучених під час огляду кабінету ОСОБА_4 загальна сума також складає 4900 доларів США, хоча сторона обвинувачення інкримінує загальну суму отриманих ОСОБА_5 5000 доларів США, з яких 2000 передала ОСОБА_4.

Слід зауважити, що згадані вище протоколи за результатами оперативно розшукових заходів «Візуальне спостереження» (т. 2 а.с. 110-129) не містять даних по якій оперативно-розшуковій справі вони проводились.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, в його основу можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України.

Відповідно до ст. 274 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Провівши судове слідство та проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили суспільно-небезпечне діяння в межах того обвинувачення, з яким справа надійшла до суду, однак суд розглянув справу лише в межах пред'явленого постановою про зміну обвинувачення від 11.11.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення та приходить до наступних висновків.

По епізоду заволодіння ОСОБА_4 майном ОСОБА_3, а саме грошовими коштами у сумі 20 000 гривень шляхом обману та пособництві ОСОБА_5 у заволодінні ОСОБА_4 майном ОСОБА_3, а саме грошовими коштами у сумі 20 000 гривень шляхом обману, дії ОСОБА_4 відповідно до постанови про зміну обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, а дії ОСОБА_5 відповідно до постанови про зміну обвинувачення кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 190 КК України як пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману.

Склад злочину, передбачений ст. 190 КК України з об'єктивної сторони характеризується такою обов'язковою ознакою як заволодіння чужим майном шляхом обману, тобто повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені з метою заволодіння чужим майном, а з суб'єктивної сторони шахрайство передбачає наявність прямого умислу та корисливий мотив.

Так, допитані як під час досудового слідства, так і у судовому засіданні, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнали.

Відповідно до ст. 165-2 КПК України (1960 року в редакції від 16.09.2011 року, яка діяла на момент повідомлення ОСОБА_3 про можливість вирішення питання про обрання її чоловіку запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, зокрема у виді застави у розмірі 20 000 гривень), на стадії досудового розслідування справи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що у слідчої ОСОБА_4 був відсутній умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 20 000 гривень шляхом обману.

Як вбачається із показань потерпілої ОСОБА_3 перед передачею адвокату ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 20 000 для внесення застави вона їх сфотографувала на власний фотоапарат. Даний фотоапарат під час звернення до УВБ вона надала для огляду оперуповноваженому ОСОБА_22, який в свою чергу, роздрукував з нього фотографії грошей, а роздруківки засвідчив власним підписом. В подальшому вказані роздруківки були приєднані до матеріалів кримінальної справи.

Однак в ході судового слідства під час дослідження матеріалів справи судом було встановлено, що на вказаних знімках зафіксовані лише номери купюр, деякі з них відображені нечітко, а номінали купюр взагалі не зафіксовані, що ставить під сумнів, що ОСОБА_3 було передано ОСОБА_5 саме 20 000 гривень. Вказаний фотоапарат в ході досудового розслідування не був приєднаний в якості речового доказу до матеріалів справи.

Крім того, із пред'явленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_4 з метою інформування адвоката ОСОБА_5 про свої наміри, спрямовані на протиправне збагачення у сумі 20000 гривень, одразу зателефонувала останній та попередила про можливе звернення до неї ОСОБА_3. Однак ця обставина не знайшла свого підтвердження під час судового слідства, оскільки роздруківок телефонної розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинуваченням надано не було. Також, в ході досудового слідства було вилучено телефон ОСОБА_5, однак слідчий ОСОБА_14 який проводив досудове слідство по даній кримінальний справі під час його допиту в судовому засіданні в якості свідка, де на даний момент знаходиться телефон ОСОБА_5 пояснити не зміг.

Крім того, із пред'явленого обвинувачення вбачається, що 10.10.2011 приблизно о 15 год. ОСОБА_5 зустрілась із ОСОБА_4 біля кіоску, який розташований напроти Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, та передала їй картонну коробку із грошовими коштами у сумі 20000 гри., чим сприяла у доведенні умислу ОСОБА_4, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, до кінця.

Однак факт передачі ОСОБА_5 ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 20 000 гривень жодним чином не зафіксований в матеріалах кримінальної справи, а також як вбачається із протоколів обшуку житла ОСОБА_7 підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 грошові кошти, речі та документи, інші цінності здобуті злочинним шляхом виявлено не було.

Крім того, суд як доказ вини ОСОБА_4 в отриманні 20 000 гривень не може покласти в основу вироку ту обставину, що колишній захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_17 без узгодження з підзахисною передав ОСОБА_3 20 000 гривень (т.4 а.с. 137).

Покази підсудної ОСОБА_5, які надавала остання під час проведення очної ставки від 12.10.2011 року, про те, що вона біля кіоску, що розташований навпроти Голосіївського РУ ГУМВС України у м. Києві передала ОСОБА_4 20 000 гривень для вирішення питання щодо обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки як було встановлено в ході судового слідства 11.10.2011 року вона знаходилась на лікуванні в інституті онкології, проходила курс хіміотерапії, та під час проведення слідчих дій знаходилась під впливом сильнодіючих лікарських препаратів. Крім того, в судовому засіданні вона категорично спростовувала надані нею раніше покази.

Крім того, в матеріалах справи міститься не скасована постанова від 22.11.2011 року (т.3 а.с. 47-48) про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (за відсутністю в діянні складу злочину) відносно ОСОБА_5 по факту одержання нею 20 тисяч гривень від ОСОБА_3, які було передано останньою в якості грошових коштів для внесення застави.

Обвинуваченням жодним чином не доведено, що ОСОБА_4 вчиняла цілеспрямовані кроки для введення ОСОБА_3 в оману.

Крім того, до змінення прокурором обвинувачення в суді та під час досудового розслідування ОСОБА_4 визнавала свою вину у вчиненні більш тяжкого злочину та не заперечувала факт неправомірного отримання 1800 доларів США від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди.

Однак, прокурор змінивши обвинувачення відкинув ці покази, оскільки вони суперечили зміненому обвинуваченню, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману.

Так, обман при шахрайстві застосовується винним з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов'язковість передачі йому майна чи права на нього.

В інкримінованому ОСОБА_4 обвинуваченні жодним чином не вказано, які дії безпосередньо вчинила ОСОБА_4 по обману ОСОБА_3 та відсутні дані про вимогу ОСОБА_4, що адресована потерпілій про передачу грошей.

Повідомлення ОСОБА_4 про ймовірність обрання судом ОСОБА_2 застави та про необхідність мати із собою гроші без вимоги їх передати не є обманом як способом заволодіння вказаними грошовими коштами, оскільки ОСОБА_4 чітко вказала, який саме орган буде вирішувати подання.

Крім того, ОСОБА_4 до останнього моменту повідомляла потерпілих, що внесла до прокуратури клопотання про арешт ОСОБА_2 і це питання буде вирішуватись не нею, а прокурором та судом.

Крім того, як вбачається із заяви потерпілої ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 13) ОСОБА_4 через адвоката ОСОБА_5 за зміну складу злочину її чоловіку ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України вимагала від неї незаконну винагороду у сумі 5 тисяч доларів США та із показів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_22, що ОСОБА_3 звернулась до УВБ із заявою саме про те, що слідча ОСОБА_4 вимагає від неї хабар.

Однак, дану заяву потерпілої прокурор під час зміни обвинувачення також не взяв до уваги.

У зв'язку з чим, як вбачається із матеріалів кримінальної справи і знайшло своє підтвердження в ході судового слідства, що достатніх підстав для обвинувачення ОСОБА_4 у заволодінні шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 20 000 гривень та пособництві ОСОБА_5 у заволодінні ОСОБА_4 майном ОСОБА_3, а саме грошовими коштами у сумі 20 000 гривень шляхом обману не встановлено, а тому у діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, та в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 190 КК України.

По епізоду повторного заволодіння ОСОБА_4 за попередньою змовою зі ОСОБА_5 майном ОСОБА_3 шляхом обману, дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до постанови про зміну обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

У зв'язку з тим, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, та в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 190 КК України повторність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за даним епізодом відсутня.

Також за вказаним епізодом прокурором не доведено в чому саме полягала попередня змова ОСОБА_4 зі ОСОБА_5, оскільки як вбачається із показів ОСОБА_4, її чоловік працював на СТО «Омега», а ОСОБА_29, яка тривалий час обслуговувалася на вказаному СТО, передала ОСОБА_4 гроші в сумі 2000 доларів США для придбання автошин та дисків на її автомобіль. Даний факт обвинуваченням спростовано не було та під час судового слідства судом було встановлено, що згідно з світлокопії трудової книжки НОМЕР_7, виданої на ім'я ОСОБА_30 (т. 8 а.с. 226), наданої підсудною в судовому засіданні, її чоловік ОСОБА_30 дійсно працював на СТО «Омега» в період часу з 02.06.2008 року по 29.04.2014 року.

Крім того, відповідно до листа із прокуратури Голосіївського району м. Києва від 15.12.2014 № 88-10006 вих. 14, прокуратурою району по теперішній час звернення ОСОБА_2 щодо вчинення злочину стосовно нього старшим слідчим Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 та працівникам ВБНОН ГУ МВС України в м. Києві не надходили та не розглядалися (т. 8 а.с. 231).

По епізоду обвинувачення за ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_4 жодним чином не вводила в оману потерпілих щодо звільнення з-під варти ОСОБА_10, за що останні нібито передавали гроші. Крім того, як вбачається із показів підсудних та досліджених матеріалів справи ОСОБА_4 завчасно і до останнього моменту повідомляла, що внесла клопотання про арешт ОСОБА_2

У зв'язку з чим, як вбачається із матеріалів кримінальної справи і знайшло своє підтвердження в ході судового слідства, що не встановлено достатніх підстав для обвинувачення ОСОБА_4 у повторному заволодінні за попередньою змовою зі ОСОБА_5 майном ОСОБА_3 шляхом обману, а саме грошовими коштами у сумі 2000 доларів США у зв'язку з відсутністю в її діяхскладу злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 190 КК України

Відповідно до ст. 327 КПК України, виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

З урахуванням викладеного, у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, ст. 323 КПК України, рекомендаціями Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ при постановленні вироків" від 29 червня 1990 року з послідуючими змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Всі сумніви по справі, в тому числі, що стосується достатності зібраних фактичних даних, якщо вичерпані всі можливості їх доповнення та усунення, повинні тлумачитись та вирішуватись на користь підсудних.

Суд враховує особу підсудної ОСОБА_4, яка характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, а також відсутні дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України за відсутністю складу злочину визнати невинною і по суду виправдати та за ч. 2 ст. 190 КК України за відсутністю складу злочину визнати невинною і по суду виправдати.

Суд враховує особу підсудної ОСОБА_5, яка характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, а також відсутні дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.

У зв'язку з чим, ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 190 КК України за відсутністю складу злочину необхідно визнати невинною і по суду виправдати.

У зв'язку з тим, що в ході судового слідства вину підсудної ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб доведено не було, а за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 190 КК України ОСОБА_5 необхідно виправдати за відсутністю в її діях складу даного злочину, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки в діях ОСОБА_5 відсутні такі кваліфікуючі ознаки як вчинення злочину повторно та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи досліджені під час судового слідства докази, суд приходить до висновку про те, вина підсудної ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 5000 доларів США знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Злочинні дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману.

Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжували б покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що підсудну ОСОБА_16 слід визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй міру покарання у виді штрафу.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України є злочином невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Як вбачається із пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, остання вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України 11.10.2011 року, відтак на час ухвалення вироку сплинув, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно звільнити від призначеного покарання у виді штрафу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Міру запобіжного заходу підсудним, до набранням вироком законної сили, залишити без змін.

Суд вважає, що заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення зі ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 59663 грн. задоволенню не підлягає, оскільки, як було встановлено під час судового слідства ОСОБА_3 усвідомлювала, що передавала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти для вчинення останніми злочинних дій, а тому моральну шкоду потерпілій ОСОБА_3 спричинено не було.

Арешт накладений на майно підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.ст. 81, 248 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України.-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4:

за ч. 1 ст. 190 КК України за відсутністю складу злочину визнати невинною і по суду виправдати на підставі п. 2 ст. 6 КПК України,

за ч. 2 ст. 190 КК за відсутністю складу злочину визнати невинною і по суду виправдати на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

ОСОБА_5:

за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 190 КК України за відсутністю складу злочину визнати невинною і по суду виправдати на підставі п. 2 ст. 6 КПК України,

визнати винною за ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Згідно ст. 74 КК України, ОСОБА_5 від призначеного покарання звільнити, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили заставу, внесену за ОСОБА_4 повернути заставодавцю.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 59663 грн. - залишити без задоволення.

Арешт, накладений на транспортний засіб «TOYOTA COROLLA» номер кузова НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4, який належить на праві власності ОСОБА_4 - скасувати.

Арешт, накладений на транспортний засіб «MAZDA -3» номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6, який належить на праві власності ОСОБА_5 - скасувати.

Арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_4 - скасувати.

Речові докази:

Дві відео касети із записом огляду місця події формату mini DV, три компакт диски з відеозаписами зустрічей між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, 3 компакт диски з записами камери спостереження Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, які приєднано до матеріалів справи - залишити зберігати при матеріалах справи.

Світлокопію кримінальної справи № 01-19092 - залишити зберігати в матеріалах справи.

Грошові кошти у сумі 541 грн. і 500 євро, які передані до бухгалтерії прокуратури м. Києва - повернути ОСОБА_4

Грошові кошти у сумі 1800 доларів США та 3200 доларів США, які передані на зберігання до УФЗБО ГУ МВС України у м. Києві - повернути ОСОБА_3

Службове посвідчення ОСОБА_4, що знаходиться при справі - повернути до ГУ МВС України у м. Києві для вирішення його подальшої долі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя