Рішення № 52100176, 07.10.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Владичан А.І.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.,

при секретарі: Шерівській Ю.А.

з участю сторін: відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 13 серпня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про збільшення розміру стягуваних з ОСОБА_1 аліментів.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що згідно виконавчого листа Сокирянського районного суду Чернівецької області № 2-2395/10 від 09.12.2010 року з відповідача на її користь стягувалися аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/ 3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини, відповідного віку.

ІНФОРМАЦІЯ_3, після досягнення старшою донькою ОСОБА_3 повноліття і по даний час, у відповідності до положень ч.3 ст.183 СК України, аліменти на утримання молодшої доньки ОСОБА_4 стягуються за вирахуванням частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

На даний час стягуваних аліментів не вистачає на утримання дитини, вона сама перебуває у скрутному матеріальному становищі у доньки існують проблеми зі здоров'ям, що призводить до збільшення витрат.

Відповідач матеріально забезпечений, працевлаштований, інших утриманців немає, додаткових витрат на утримання доньки не несе, тому вважає, що потрібно збільшити розмір стягуваних аліментів.

_______________

№ 22ц/794/1356/2015 р. Головуючий у І інстанції:Луців О.В.

Категорія: 50 Суддя-доповідач: Владичан А.І.

Просила збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно виконавчого листа Сокирянського районного суду Чернівецької області № 2-2395/10 від 09.12.2010 року до 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред'явлення позову та до повноліття доньки.

Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 13 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку стягнення з 13 липня 2015 року і до повноліття дитини. Припинено нарахування та стягнення аліментів за виконавчим листом Сокирянського районного суду Чернівецької області № 2-2395/10 від 09.12.2010 року. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, обставини які суд вважав встановленими не є доведеними.

В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при задоволенні вимог позивачки не взято до уваги того факту, що у нього погіршився стан здоров'я, він сам хворіє, тому витрачаються додаткові кошти на лікування.

Крім того, зазначає, що згідно довідки Новодністровського МУЮ №777/02-43 від 07.07.2015 року він продовжує сплату аліментів позивачці у розмірі не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, як це передбачено діючим законодавством.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував його можливості щодо сплати аліментів на утримання доньки, оскільки реально виконати рішення суду йому неможливо, він знаходиться у важкому моральному та матеріальному становищі, так як відрахування аліментів у такому розмірі залишають його без засобів до існування, тому просить скасувати рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 13 серпня 2015 року.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Стаття 309 ЦПК України передбачає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з доведеності тих обставин, що матеріальний, сімейний стан відповідача не змінився, а стан здоров'я не погіршився, натомість стан здоров'я позивача та особи, на утримання якої стягувались аліменти погіршився, а також те, що збільшенням розміру аліментів, що становитиме у відсотковому відношенні 33%, не порушуватиме вимоги ч.4 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» та не погіршить матеріального становища відповідача у порівнянні з тим розміром аліментів, що сплачувались ним до 30.06.2015 року.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання позивачки, суд неповно з'ясував обставини у справі, зокрема, не дослідив докази на підтвердження спроможності відповідача надавати таку матеріальну допомогу.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, за змістом ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Кодексом.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано у 2010 році. Від шлюбних відносин народилися діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно виконавчого листа від 09.12.2010 року № 2-2395/10 Сокирянського районного суду Чернівецької області з ОСОБА_1 на користь позивача на утримання дітей стягувалися аліменти в розмірі 1/3 частини усіх його видів заробітку (доходу), але не 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.11.2010 року і до повноліття дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_3 старша дитина сторін, ОСОБА_3, досягла повноліття у зв'язку з чим аліменти на її користь з відповідача більше не стягувалися, а аліменти на утримання молодшої доньки - ОСОБА_4, стягувалися з відповідача за вирахуванням тієї рівної частки, що припадає на дитину, яка досягла повноліття.

З 28.02.2011 року по 30.06.2015 року з ОСОБА_1 на користь доньки ОСОБА_3 стягувалися аліменти у розмірі ? частки всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, до закінчення нею навчання.

Звертаючись в суд з позовом про збільшення розміру аліментів ОСОБА_2 посилалася на те, що на даний час вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, у доньки проблеми зі здоров'ям, що призводить до збільшення витрат.

Як роз'яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»

відповідно до ст..192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось з них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів зміни свого матеріального або сімейного стану, а також суттєвого підвищення матеріального стану платника аліментів позивачкою не доведено.

У силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, однією із підстав збільшення розміру аліментів суд першої інстанції вважав захворювання молодшої доньки сторін на ВСД по гіпотонічному типу.

З таким обґрунтуванням колегія суддів погодитись не може, оскільки відповідно до ч.1 ст.185 СК України, хвороба неповнолітньої дитини може бути судом визнана підставою для участі того з батька з кого присуджені стягнення аліментів, у додаткових витратах на дитину.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обґрунтування своїх заперечень щодо позовних вимог про збільшення розміру стягуваних аліментів ОСОБА_1 надав докази про погіршення свого стану здоров'я, у зв'язку з чим витрачає додаткові кошти на лікування.

Суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку, що наявність в 2014 році захворювання у відповідача не перешкоджала останньому виконувати рішення про стягнення аліментів в повному обсязі, тому і теперішній стан здоров'я ОСОБА_1 не перешкоджатиме йому сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував його можливості щодо сплати аліментів на більшому розмірі, ухвалив рішення не врахувавши його інтересів, та матеріального та морального становища, не встановивши фактичних обставин справи є підставними та заслуговують на увагу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у більшому розмірі, не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні даних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 13 серпня 2015 року, скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: