Рішення № 5208795, 27.04.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2009 р.Справа № 16/406 За позовом Закритого акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс", м. Шепетівка

до Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області

про стягнення 61 912,09 грн.

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

Від позивача: Федорчук О.Г. - за дорученням № 78 від 02.03.09 р.;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.04.2009 р., просить суд стягнути з відповідача 61912,48 грн. - заборгованості з яких: 24723,35 грн. - основного боргу, 34117,74 грн. пені, 2790,58 грн. інфляційних нарахувань та 280,42 грн. 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних документів не подав, про причини неявки суд не повідомив, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприемця ОСОБА_1, зареєстрована Славутською райдержадміністрацією як фізична особа-підприємець 10.10.2001 р.

17 вересня 2008 р. між ЗАТ „Шепетівський гранкар'єр „Пронекс” і ПП ОСОБА_1 був укладений договір поставки щебеневої продукції № 87-п.

Згідно п. 1.1. даного договору ЗАТ „Шепетівський гранкар'єр „Пронекс” зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити і передати у власність (повне господарськ віддання) ПП ОСОБА_1 певний товар відповідно до Специфікації (Додаток №1), ПП ОСОБА_1 зобов'язується прийняти і оплатити цей товар - у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.3.8. даного договору право власності переходить до ПП ОСОБА_1 з моменту передачі товару. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно із підписаними між ЗАТ „Шепетівський гранкар'єр „Пронекс” і ПП ОСОБА_1 накладними.

Відповідно до п. 4.3. ПП ОСОБА_1 повинна була оплатити товар в порядку 100% передоплати за кожну партію товару на підставі рахунка-фактури протягом трьох банківських днів із дня його виставлення.

15.01.2009 р., сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, відповідно до даного акту ПП ОСОБА_1 заборгувала ЗАТ „Шеиетівський гранкар'єр ,.Пронекс” 24 723 грн. 35 коп. за поставлену продукцію. Даний акт підписано сторонами та скріплено печатками.

В продовж 2008 р. позивачем поставлено відповідачу продукції на загальну суму 77 723 грн. 35 коп., що підтверджується накладними № 303 від 24.09.2008 р. на суму 37804,42 грн., № 307 від 27.09.2008 р. на суму 21 881,25 грн.. № 308 від 28.09.2008 р. на суму 12515,84 грн. та № 309 від 29.09.2008 р. на суму 5 521,84 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 53 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками від 19.09.2008 р. на суму 23 000, 00 грн. та від 26.09. 2008 р. на суму 30 000,00 грн.

Відповідач взятих на себе зобовязань, визначених договором, в повному обсязі не виконав і заборгував позивачеві 24723,35 грн.

28.11.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія у № 1186 на суму 24 723 грн. 35 коп., на яку відповідач відповіді не надав.

Позивач, відповідно до умов п. 6.2. Договору, на суму основного боргу нарахував пеню за період з 26.09.2008 р. по 10.02.2009 р. в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення враховуючи день оплати, що складає 34 117, 74 грн.

Позивач в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 2 790,58 грн інфляційних нарахувань за весь час прострочення, а також: три відсотки річних від простроченої суми розміром 280,42 грн.

Таким чином, позивач станом на 10.02.2009 р. просить стягнути з відповідача суму основного боргу, яка становить 24 723, 35 грн., пеню розміром - 34 117,74 грн.,3% річних - 280,42 грн.інфляційних нарахувань в сумі 2 790,58 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч.2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов є обґрунтованим, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 24723,35 грн. - основної заборгованості, 2790,58 грн. - інфляційних нарахувань, 280,42 3% річних та 2 141,85 грн. пені за період з 02.10.2008 р. по 10.02.09 р. у звязку з проведеною судом перевіркою правильності проведених нарахувань.

В позові в частині стягнення 31975,89 грн. пені належить відмовити, оскільки в цій частині позовні вимоги заявлені безпідставно, без врахування вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно, у відповідності до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Шепетівський гранкар'єр „Пронекс”, м. Шепетівка до Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Старий Кривин, Славутського району, Хмельницької області про стягнення 61 912,09 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Шепетівський гранкар'єр „Пронекс”, м. Шепетівка, вул. Гранітна, 89, (код 01373335) 24723,35 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять три грн. 35 коп.) - основного боргу, 2790,58 грн. (дві тисячі сімсот девяносто грн. 58 коп.) інфляційних нарахувань, 280,42 грн.(двісті вісімдесят грн. 42 коп) 3% річних, 2 141,85 грн. (дві тисячі сорок одна грн. 85 коп.) пені, 299,36 (двісті девяносто девять грн. 36 коп.) державного мита, 56,64 грн. (пятдесят шість грн. 64 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 31975,89 грн. пені відмовити.

СуддяВ.В. Магера