Постанова № 52086912, 05.10.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4239/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Котовської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 Павлівни про стягнення заборгованості у розмірі 473,98 грн., -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 Павлівни про стягнення заборгованості у розмірі 473,98 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідач зареєстрований та перебуває на обліку в Котовській ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області, як платник податків.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобовязання або пені вважається узгодженою.

У відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 473,98 грн.

24.03.2014 року Котовська ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області склала та направила на адресу відповідача податкову вимогу № 461-25.

Оскільки, податкова заборгованість в розмірі 473,98 грн. відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.4-6).

Представник відповідача до суду не зявився. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не відомі.

Суд з урахуванням думки представника позивача та відповідно до ч.6 ст.128 КАС України вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 16.05.2013 року за номером № 25550000000012452 (а.с.8).

Відповідач зареєстрований та перебуває на обліку в Котовській ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області, як платник податків з 17.05.2013 року за № 15041381772 (а.с.6).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.293.6 ст.293 Податкового кодексу України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

Згідно п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та була платником єдиного податку (а.с.9-10).

Суд встановив, що у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість по єдиному податку за період з 20.12.2013 року по 13.07.2015 року в розмірі 1106,98 грн., внаслідок несплати платником податків суми грошового зобовязання по єдиному податку до місцевого бюджету (а.с.12). Так, податковий борг утворився 20.12.2013 року і постійно зростав, в результаті чого станом на 01.11.2014 року сума боргу була склала 632,98 грн.(а.с.14-18). А 24.11.2014 року була збільшена до 1106,96 грн., в результаті несплати штрафних санкцій згідно податкових повідомлень рішень № НОМЕР_1 від 06.11.2014 року та № НОМЕР_2 від 06.11.2014 року(а.с.21а,22а). Однак, сума яка боргу яка виникла до 01.11.2014 року вже стягувалася згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року. Таким чином, сума, яка належить до стягнення за даним позовом становить 473,98 грн.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

24.03.2014 року Котовська ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області склала та направила на адресу відповідача податкову вимогу № 461-25 (а.с.24).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 473,98 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

На підставі зазначених норм, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості в загальному розмірі 1687,32 грн. є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони належать до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 94, 159-163, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, РНОК НОМЕР_3, податковий борг по єдиному податку в сумі 473 (чотириста сімдесят три ), 98 грн. на користь держави (утримувач УДКСУ у Котовському районі ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37984302, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, р/р 31413699700019).

Згідно з ч.2 ст.256 КАС України постанова належить до негайного виконання.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя О.Я. Бойко