Постанова № 52086810, 15.09.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

15.09.2011 р. Справа № 2а-4472/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінжинерінг",

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, провизнання неправомірними дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 р. №0000060231,

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 25.05.2011 року №0000060231 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Будтехінженерінг" суми нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25000,00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6250,00 гривень.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2011 року Справа № 2а 4472/11/1470

м. Миколаїв

12:48

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехінжинерінг»,

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва,

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0000060231,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехінжинерінг»(далі - ТОВ «Будтехінжинерінг») звернулось з адміністративним до позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0000060231.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий кредит за вересень 2010 року за рахунок ТОВ «Т.П.О.-Продукт»сформований у відповідності до вимог податкового законодавства. Висновки акту перевірки про нікчемність правочинів є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам встановленим цім актом.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що актом перевірки встановлена нечемність правочинів між позивачем та його постачальником ТОВ «Т.П.О.-Продукт»у звязку з відсутність поставок товару, як мі самими сторонами, так і в ланцюгу постачання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про наступне.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведена документальної невиїзної перевірки ТОВ Будтехінжинерінг»з питань формувань податкового кредиту за рахунок платників податків ТОВ «ОСОБА_1А.»за вересень-жовтень 2010 р. та ТОВ «Т.П.О.-Продукт»за вересень 2010 р., за наслідками якої був складений акт перевірки від 29.04.2011 р. №1444/23-100/33797733.

На підставі акту перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 р. №0000060231 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 25000,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 6250,00 грн., всього на суму - 31250,00 грн.

Згідно висновків п. 1 ОСОБА_2 від 29.04.2011 р. №1444/23-100/33797733 встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4., п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - ЗУ №168/97-ВР) у результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 25000,00 грн., у т.ч. вересень 2010 р. у сумі 25000,00 грн.

У мотивувальній частині ОСОБА_2 від 29.04.2011 р. №1444/23-100/33797733 (стр.16 ОСОБА_2) зазначено, що податковий кредит з ПДВ ТОВ «Т.П.О.-Продукт»за період вересень-грудень 2010 р., проведено на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до п.п.7.4.1 п. 7.4. ст. 7 ЗУ №168/97-ВР є недійсним, у т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ «Будтехінжинерінг»за вересень 2010 р. на суму ПДВ 25000,00 грн.

В обгрунтування нікчемності договору між ТОВ «Будтехінжинерінг»та ТОВ «Т.П.О.-Продукт»від 06.09.2010 р. за №09/06-У, в ОСОБА_2 від 29.04.2011 р. №1444/23-100/33797733 істр.16) наводиться перелік підприємств - постачальників ТОВ «Т.П.О.-Продукт», деякі з яких не знаходяться за місцем реєстрації, інші - не мають основних засобів для здійснення господарських операцій, не мають найманих працівників. За оперативною інформацією ланцюги постачання від цих підприємств до ТОВ «Т.П.О.-Продукт»мають ознаки «безтоварних».

Суд зазначає , що в акті перевірки ДПІ жодним чином не пояснюється, яким чином ланцюги постачання товару до ТОВ «Т.П.О.-Продукт»впливають на дійсність надання послуг (виконання робіт) цим підприємством ТОВ «Будтехінжинерінг»та правильність їх відображення у податковому обліку.

ТОВ «Будтехінжинерінг»зареєстровано 16.09.2005 р., серед видів діяльності за КВЕД має 5.1.21.0 «Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин», 63.11.0 «Транспортне оброблення вантажів»

06.09.2010 р. між ТОВ «Будтехінжинерінг»(ОСОБА_2) та ТОВ «Т.П.О.-Продукт»(Виконавець) укладено договір №09/06-У, за яким ОСОБА_2 доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню транспортно-експедиційних послуг: 1) організувати перевезення вантажу автотранспортом за маршрутом обраним ОСОБА_2, 2) прийняти на себе виконання . дій, пов'язаних з завантаженням і розвантаженням вантажу, а також здійснити переміщення вантажу на складі, 3) відбирати проби для визначення якості товару (п.1.1). Оплата послуг здійснюється по факту виконання послуг згідно ОСОБА_2 приймання-передавання виконаних робіт (п.2). По завершенню робіт Виконавець надає ОСОБА_2 здачі-прийняття виконаних робіт і податкову накладну (п.4.1). Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2010 р. (п.7.1). Договір підписаний обома сторонами, засвідчений печатками.

За результатами надання ТОВ «Т.П.О.-Продукт»послуг складено:

- ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) №23/09/05 від 23.09.2010 (податкова

накладна №234/1 від 23.09.2010р.) за номенклатурою - розвантаження автомобіля, переміщення вантажу на складі, відбір проб, зачистка складу;

- ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17/09/03 від 17.09.2010 (податкова накладна №164/1 від 17.09.2010р.) за номенклатурою - розвантаження автомобіля,переміщення вантажу на складі;

- ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) №30/09/16 від 30.09.2010 (податкова накладна №336 від 30.09.2010р.) за номенклатурою - розвантаження автомобілю,переміщення вантажу на складі, відбір проб;

- ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) №08/09/16 від 08.09.2010 (податкова накладна 63/2 від 08.09.2010р.) за номенклатурою - розвантаження автомобіля,переміщення вантажу на складі.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги здійснювалися у готівковій формі: квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 10000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1666.67 грн: від 30.09.2010 №639, від 29.09.2010 №611, від 01.10.2010 №663, від 08.09.2010 №123, від 09.09.2010 №144, від 18.09.2010 №354, від 18.09.2010 №329, від 10.09.2010 №166, від 24.09.2010 №491, від 23.09.2010 №468. від 19.09.2010 №369, від 27.09.2010 №552, від 26.09.2010 №529, від 25.09.2010 №507.

Суми податку на додану вартість за наданими ТОВ «Т.П.О.-Продукт» податковими накладними включено ТОВ «Будтехінжинерінг»до складу податкового кредиту за вересень 2010 р. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2010 р. (стор. 15 ОСОБА_2).

Станом на кінець вересня кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ «Будтехінжинерінг»перед ТОВ «Т.П.О.-Продукт»становить 0.

Підприємством ТОВ «Т.П.О.-Продукт»(стр.17 ОСОБА_2) відображено у податкових зобов'язаннях обсяг операцій за вересень-грудень 2010 року.

Суд вважає, що твердження відповідача, викладені в ОСОБА_2 від 29.04.2011 р. №1444/23-100/33797733 суперечать дійсності, висновки не відповідають характеру взаємовідносин між ТОВ «Будтехінжинерінг»та ТОВ «Т.П.О.-Продукт».

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував, того що між ТОВ «Будтехінжинерінг»та ТОВ «Т.П.О.-Продукт»мали місце відносини по надання послуг, а не з постачання товару. Також представник відповідача не заперечував того, що послуги ТОВ «Т.П.О.-Продукт»були надані позивачу і це підтверджено як документами дослідженими судовому засіданні, так і самим актом перевірки, а тому позивач мав право на формування податкового кредиту.

Що до порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР, то зазначений Закон визнає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту сум податку на які відсутні податкові накладні (п.п. 7.4.5 п. 7,4 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР - Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)..

У всіх випадках взаємини з ТОВ «Т.П.О.-Продукт»податкові накладні виписувались на увесь об'єм наданих послуг та були оформлені відповідно до вимог п.п. 7.2.1 ЗУ №168/97-ВР). На момент їх видачі ТОВ «Т.П.О-Продукт» було внесено до Реєстру платників ПДВ, а також мало свідоцтво платника ПДВ. Станом на 08.06.2011 р. ТОВ «Т.П.О.-Продукт»з ЄДРПОУ не виключено.

Податкові накладні виписувалися ТОВ «Т.П.О.-Продукт»одночасно із Актами здачі - прийняття послуг, які підписувалися обома сторонами без зауважень на увесь об'єм наданих послуг.

У відповідності до п.п. 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97) ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно підпункту 7.2.6 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана постачальником. Аналогічне положення містить пункт 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., який вказує на те, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

У відповідності із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не зміг довести правомірності прийнятого ним рішення. В судовому засіданні було встановлено і визнано представником відповідача що, висновки акту щодо характеру відносин між ТОВ «Будтехінжинерінг»та ТОВ «Т.П.О.-Продукт»не відповідають дійсності. Висновки акту перевірки про нікчемність правочину з надання послуг у звязку з його безтоварністю взагалі є безглуздими. Крім того, в судовому засіданні встановлено і визнано представником відповідача, що роботи з надання послуг ТОВ «Т.П.О.-Продукт»виконанні і їх виконання підтверджено відповідними документами.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 25.05.2011 року №0000060231 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Будтехінженерінг" суми нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25000,00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6250,00 гривень.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України

та підписана суддею 20.09.2011 року.

Суддя І.А. Устинов