Постанова № 52085668, 28.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 р. Справа № 805/3189/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов’янськ, вулиця Добровольського, 2, у порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства «Агро – Бізнес» до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2015 №0003791501, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Агро – Бізнес» звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2015 №0003791501.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку з податку на додану вартість за квітень 2015року, за наслідками якої складено акт від 18.06.2015 з висновками якого вони не згодні, а тому надали заперечення до акту від 22.06.2015 року.

Актом від 18.06.2015 встановлено порушення тобто завищення (таблиця 2) суми зменшення податкового боргу з ПДВ, заниження суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (таблиця 2) та завищення суми залишку від’ємного значення попередніх звітних періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках (таблиця 2), заниження суми, непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (таблиця 2), відповідальність платника, передбачена пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ ПК України.

На підставі встановлених порушень прийнято податкове повідомлення-рішення відповідачем від 02.07.2015 №0003791501.

З вказаним ППР позивач не згоден, оскільки вважає, що від’ємне значення попередніх звітних періодів, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках перевірено відповідачем про, що складено акт від 06.07.2012року.

Крім того, вказує на те, що допущена ними описка у декларації з ПДВ за квітень 2015 не може бути підставою для висновку, що позивачем завищено від’ємне значення попередніх звітних періодів, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках.

А тому, просили суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2015 №0003791501.

Сторони до суду не з’явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, представник позивача просив суд розглянути справу без їх участі, відповідач надав заперечення проти позову в яких просив суд відмовити у задоволенні позову позивачу.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливим розглянути справу в письмовому провадженні.

За приписами ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Приватне підприємство «Агро – Бізнес» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 30432602, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приватне підприємство «Агро – Бізнес» зареєстровано платником податку на додану вартість 09.07.1999 № 8487829.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ позивача за квітень 2015 року, щодо декларування суми до бюджетного відшкодування на р/р платника у банку, за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 18.06.2015 № 1162/05-81-15-01-10-06/30432602.

Актом перевірки встановлено порушення завищення (таблиця 2) суми зменшення податкового боргу з ПДВ, заниження суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (таблиця 2) та завищення суми залишку від’ємного значення попередніх звітних періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках (таблиця 2), заниження суми, непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (таблиця 2), відповідальність платника, передбачена пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ ПК України.

На підставі акта перевірки від 18.06.2015 № 1162/05-81-15-01-10-06/30432602 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 02.07.2015 №0003791501 зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 10000 грн. і застосовано штрафні санкції у сумі 2500 грн.

Із акта перевірки від 18.06.2015 № 1162/05-81-15-01-10-06/30432602 вбачається, що відповідач прийшов до висновку щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2015 на підставі наступного.

ПП «Агро – Бізнес» не відображено відповідне рішення в заяві, щодо повернення суми залишку від’ємного значення за попередні звітні періоди, яке вказується прописом у текстовому полі та додатково вказується цифрами в окремому полі (дублюю суму вказану словами) перед таблицею 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року, чим порушено пункт 33 підрозділ 2 розділ ХХ ПК України та пункту 1 розділу ІХ Порядку №13, а саме: платником податку не зазначено у відповідному полі заяви суми, які б він бажав повернути на рахунок у банку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з абз.1 п.46.1 ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Водночас додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (абз.3 п.46.1 ст. 46 ПКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Агро – Бізнес» подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року та додаток № 2 до декларації «Розрахунок суми залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015року.

В податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 року, а саме: в рядку 27, позивачем вказано суму залишку від’ємного значення попередніх звітних періодів, на яку у поточному звітному періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄДРПН, визначену п.200-1.3 ст. 200-1 ПКУ.

Так у рядку 27 податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року визначено суму 15000 грн. Ця сума та правомірність її застосування не заперечується органом ДПІ. Позивач правомірно визначив цю суму у рядку 27.

У графі «а» додатку № 2 до податкової декларації визначено суму у розмірі 10000 грн., але не було вказано у графу «б» через фактичну помилку.

Суд зазначає, що додаток 2, в якому визначено суму у розмірі 10000 грн., містить в собі інформацію про намір позивача повернення частини суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого відємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Отже, законом унормовано право вибору платника податків подати заяву та відобразити напрям використання від’ємного значення.

Позивачем до матеріалів справи надано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року та додаток № 2, з яких вбачається, що позивачем у податковій декларації відображено суму залишку від’ємного значення 10000 грн.

Не відображення позивачем у полі «б» додатку № 2 до декларації з ПДВ за квітень 2015 року суми залишку від’ємного значення попередніх звітних періодів, не може слугувати підставою для позбавлення позивача самої суми від’ємного значення.

Прийняття рішення позивачем щодо повернення залишку від’ємного значення попередніх звітних періодів регулюється Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13.

Розділом ІХ вищевказаного Порядку встановлено, що суми залишку від’ємного значення податку попередніх податкових періодів обліковуються у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких такі суми виникли.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, що підлягає відшкодуванню відповідно до підпункту «б» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, проводиться у таблиці 2 (Д2) (додаток 2).

У таблиці 2 (Д2) (додаток 2), починаючи з лютого 2015 року (І кварталу 2015 року), зазначаються: зокрема у рядку 3 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума з рядка 1, яка менша або дорівнює значенню рядка 2, або сума рядка 1.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 30 декларації за поточний звітний (податковий) період).

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, задекларована у рядку 30 декларації (рядку 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2)).

Платники податку, які прийняли рішення про повернення такої суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку, подають до контролюючого органу (Д4) (додаток 4).

Як встановлено, у рядку 30 (Д2, Д4) позивачем відображено сума залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 Д2) у розмірі 10000 грн.

Згідно додатку 2 до декларації у таблиці 1 позивачем відображено сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 таблиця 2) у розмірі 10000 грн., також у таблиці 2 рядку 3 вказана сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 10000грн.

Також, позивачем подано до відповідача додаток 4 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 в якому визначено суму у розмірі 10000 грн. за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року (рядок 30).

Чинним законодавством не передбачено заходи фінансового впливу за дане порушення, спірна сума від’ємного значення задекларована правомірно, що не заперечується сторонами. Органом ДПІ в акті перевірки не заперечувалась правомірність суми від’ємного значення, задекларована позивачем. Позбавлення позивача суми від’ємного значення органом ДПІ є неправомірним.

Проте контролюючий орган спірним податковим повідомленням рішенням фактично знімає дану суму з від’ємного значення, яка не була підставою для виникнення спірних правовідносин.

Тому позовні вимоги щодо скасування податкового-повідомлення рішення від 02.07.2015 №0003791501 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог позивача про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2015 №0003791501, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд вважає, що оскільки вищевказаним законом не передбачено можливості визнання неправомірним рішення суб'єкта владних повноважень то достатнім буде скасувати спірне податкове повідомлення-рішення відповідача і це буде гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача, а тому позовні вимоги про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення відповідача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Спірне рішення прийнято без урахування усіх вищенаведених обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Частинами 1, 3 статті 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно платіжного доручення № 144 від 28 липня 2015 позивачем сплачено 187,20грн. судового збору.

Як вбачається із позову позивач заявив дві позовні вимоги, але судом задоволено тільки одну, тому підлягає поверненню позивачу судовий збір у розмірі 93,60 грн.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 93,60 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Агро – Бізнес» до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2015 №0003791501 – задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.07.2015 №0003791501.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Агро – Бізнес» судові витрати у розмірі 93,60 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.