Постанова № 52084992, 29.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 р. Справа № 804/5711/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Дромадер" про накладення арешту на кошти платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Дромадер», в якому просить накласти арешт на кошти Приватного підприємства «Дромадер», на рахунках у банках вказаного платника податків..

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків та має податковий борг на загальну суму 65508,92 грн..

Представник позивача надіслав до суду клопотання з проханням розглянути позов за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 27.05.2015р. відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить до нвступних висновків.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19742538 від 10.12.2014 р. Приватне підприємство "Дромадер" зареєстроване 18.03.1996р. та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

Співробітником Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст.. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Дромадер» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з 01.03.2012р. по 31.08.2012р., ТОВ «Лігран» за період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р. та період з 01.06.2012р. по 31.08.2012р., ТОВ «Супутник» за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. та з 01.11.2012р. по 30.11.2012р., ТОВ «Шоковіта» за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р., за результатами якої складено Акт №1320/22-1/24235044 від 20.05.2013р. Перевіркою встановлено порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п.138.1.1 п.138.1 п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Акт №1320/22-1/24235044 від 20.05.2013р. було направлено на адресу відповідача та отримано ним 19.06.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.07.2013 року № 0002521520 на суму 62452,5 грн. та №0002511520 на суму 66511,25 грн., які були направлені на адресу відповідача та отримано ним 11.07.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до Довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 30.03.2015р., яка міститься в матеріалах справи, заборгованість відповідача, становить 127866,07 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

Відповідно до Відповіді заступника начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області управління Державтоінспекції №6386 від 10 жовтня 2014 року, копія якої наявна в матеріалах справи, за відповідачем транспортні засоби на території Дніпропетровської області не зареєстровано.

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2014 року, відомості щодо наявності у Приватного підприємства «Дромадер» прав власності на нерухоме майно відсутні.

За відповідачем не зареєстрована сільськогосподарська техніка, що підтверджується наявною в матеріалах справи Відповіддю Держсільгоспінспекції в Дніпропетровській області № 07-2/13-26/5828 від 15.10.2014р. на Лист державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Співробітниками державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області перевірялися відомості щодо відповідності місцезнаходження відповідача. Перевіркою встановлена відсутність Приватного підприємства «Дромадер», на підставі чого був складений Акт № 985/25 від 11.12.2014р.

Відповідно з Рішенням №238/04-61-25 від 11.12.2014р., майно відповідача було описано у податкову заставу.

В зв'язку з наявністю податкового боргу та відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, на адресу Приватного підприємства «Дромадер» надіслано податкову вимогу №4407-25 від 08.09.14р. На адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.95.1 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Згідно із п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за №1839/24371.

Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства України, суд зазначає, що реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунки платника податків в день прийняття відповідного рішення керівника органу державної податкової служби про застосування арешту майна платника податку.

Проте доказів про наявність рішення податкового органу про застосування арешту майна платника податків позивачем не додано.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства України, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин. Із матеріалів справи вбачається, що такі обставини у відповідача відсутні.

Суд звертає увагу позивача на те, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунки. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що загальний борг відповідача становить 65508,92 грн. Проте на підтвердження своїх позовних вимог надає Довідку про стан розрахунків з бюджетом станом на 30.03.2015р., в якій зазначено, що борг Приватного підприємства "Дромадер" становить 127866,07 грн. Податковим органом в прохальній частині позовної заяви вказано про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, без конкретизації суми боргу.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13 зазначено, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що у супереч вищевказаному, позивачем не зазначено суму коштів, на яку останній просить накласти арешт та яка не повинна перевищувати суму податкового боргу.

Слід відзначити, що суд, приймаючи рішення повинен керуватися принципами об'єктивної істини, неупередженості при розгляді справи, законності. Суд не може приймати рішення по справі на основі припущень, які належним чином необґрунтовані та недоведені сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, з врахуванням відсутності обґрунтованої суми боргу відповідача, яка б підтверджувалася належними доказами та відсутністю доказів про наявність рішення податкового органу про застосування арешту майна платника податків на відповідну суму боргу, суд вважає, що адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Дромадер" про накладення арешту на кошти платника податків задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Дромадер" про накладення арешту на кошти платника податків, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова