Постанова № 52083929, 24.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7114/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" листопада 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Цвіркуна Ю.І.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «Дисконт Україна»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Дисконт Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання неправомірними дій,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 підприємство «Торговий дім «Дисконт Україна» (далі ПП «Торговий дім «Дисконт Україна», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі ДПІ, відповідач) щодо проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 рік, результати якої оформлені актом № 3664-15/31172983.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2010 року у задоволені позову ПП «Торговий дім «Дисконт Україна»відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник ПП «Торговий дім «Дисконт Україна»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП «Торговий дім «Дисконт Україна»з питань дотримання податкового законодавства при відображенні звітних даних в декларації з податку на додану вартість було складено акт перевірки від 22.04.2010р. №3664-15/31172983.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а також те, що відповідач не довів правомірності прийняття свого рішення.

З таким рішенням не може в повній мірі погодитись суд апеляційної інстанції, оскільки в мотивувальній частині рішення судом першої інстанції не в повній мірі зазначені його обґрунтування.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-XII від 04.12.1990 р. одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Положенням ч.1 ст.10 вказаного Закону передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90 р. № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно положень п. 1 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року N 2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 (далі - Порядок № 327) визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п 1.7 Порядку № 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. N 355, зі змінами та доповненнями).

Згідно із п. 2.4 зазначених Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Таким чином ДПІ у Дніпровському районі м.Києва 22 квітня 2010 року правомірна проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з додатку на додану вартість проведена правомірно, оскільки згідно інформаційних баз даних ДПІ у Дніпровськму районі декларація контрагента ТОВ «СМФ КРИСТАЛ»за травень 2008 року, яка б підтвердила право позивача на податковий кредит, не подана.

Згідно до п. 3 Рекомендацій щодо прийому та термінів розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 11 травня 1999 р. N 253, які були чинні на момент проведення перевірки, в разі виявлення в ході перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, відповідальна особа державного податкового органу складає акт про результати проведення перевірки податкової звітності (далі - акт) за формою, що наводиться у додатку 6 до цих Рекомендацій.

В акті вказуються рядки декларації, в яких платником податку допущені арифметичні помилки, а також надається стислий опис методологічних помилок. Крім того, в акті зазначається сума податкового зобов'язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації, та сума податкового зобов'язання, визначена самостійно податковим органом після виправлення допущених таким платником податку помилок на підставі частини "в" підпункту 4.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року N 2181.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з додатку на додану вартість складено акт від 22 квітня 2010 року складено акт № 3664-15/31172983.

Таким чином, власне складення акта контролюючим органом за наслідками проведення перевірки субєкта господарювання не може вважатися неправомірною дією, оскільки передбачено чинним законодавством.

Акт винесено в межах повноважень та у спосіб передбачений законом, оскільки при перевірці податкової декларації позивача за травень 2009 року були виявленні порушення вимог оподаткування.

Пунктом 2.2 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетамита державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 р. передбачено право податкових органів здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами (ст.20 Закону України «Про систему оподаткування»).

Зважаючи на вказані норми законодавства, усі вони передбачають не тільки право, а й обовязок саме податкових органів, а не будь-яких інших, здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) платниками.

Колегія суддів зазначає, що в ході документальна невиїзна (камеральна) перевірки від 22 квітня 2010 року та при складанні акту від 22 квітня 2010 року складено акт № 3664-15/31172983 повноваження державної податкової інспекцієї в Дніпровському районі м.Києва використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно зі п.2 ч.1 ст. 198, п. 1 ч. 1, 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні із викладенням мотивувальної частини у зазначеній вище редакції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 162, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «Дисконт Україна» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2010 року змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 29 листопада 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Парінов

ОСОБА_3

Повний текст рішення виготовлений 29 листопада 2010 року.