Ухвала суду № 52083901, 06.10.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Переверзєва Л.І.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року справа №234/7022/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Святодух О.Б., за участю позивача ОСОБА_2 особисто, представників: від позивача - ОСОБА_3, від відповідача - Голованік М.А.. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2015 року у справі № 234/7022/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

15.05.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на наступні обставини. 15 квітня 2015 року позивач звернувся до УПтСЗН Краматорської міської ради із заявою про встановлення йому статусу відповідно до статті 6-1 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань. 23.04.2015 року він отримав відповідь відповідача про відмову у встановленні йому статусу жертви нацистських переслідувань відповідно до статті 6-1 Закону України „Про жертви нацистських переслідувань. Вважає відмову відповідача протиправною і такою, що порушує його права з наступних підстав. Він народився 1 грудня 1925 року у м. Краматорську. У травні 1943 року його разом з батьками німці забрали на примусові роботи до Німеччини. Після примусового вивозу в Німеччину його з сім'єю направили в табір в м. Кельн, а звідти перевели в табір, що належить залізничному управлінню рейху в м. Норф ( на цей час м. Нойс). До кінця Другої світової війни його з батьками примушували працювати на залізничне управління рейху. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20.10.2011 року по справі 2-о328/11 було встановлено факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був насильницькі вивезений в Німеччину на примусові роботи під час другої світової війни в період з травня 1943 року по червень 1945 року. Встановлення факту насильного вивозу позивача до Німеччини в травні 1943 року і знаходження на примусових роботах по червень 1945 року необхідно було йому для отримання статусу жертви нацистських переслідувань. Після набрання рішенням суду законної сили Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Краматорської міської ради надало позивачу, як жертві нацистських переслідувань пільги відповідно до ст.6-3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» та видано посвідчення НОМЕР_1. В посвідченні зазначено: «Предявник цього посвідчення має право на пільги, встановлені статтею 6-3 цього Закону. Але у 2015 році позивачем було з'ясовано, що надання йому пільг відповідно до статті 6-3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» є неправомірним, так як його статус має бути встановлено відповідно до статті 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».А саме пільги колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання. У задоволенні яких йому було відмовлено. Вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради по встановленню йому пільг як неповнолітній жертві нацистських переслідувань відповідно до ст. 6-3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» та відмова у встановленні пільг відповідно до ст.6-1 вказаного Закону є протиправними. Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2015 року у справі № 234/7022/15-а, позов задоволено, внаслідок чого визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради по відмові у встановленні пільг як жертві нацистських переслідувань відповідно до ст.6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» - незаконними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради встановити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 пільги відповідно до статті 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» та видати відповідне посвідчення. Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували місце перебування примусового утримання та відсутнє в рішенні суду підтвердження зазначеного факту управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради не має законних підстав для встановлення ОСОБА_2 статусу жертви нацистських переслідувань відповідно до ст. 6-1 Закону України «Про жертв нацистських переслідувань».

Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечували позивач та його представник, які вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 народився 1 грудня 1925 року у м. Краматорську. В травні 1943 року ОСОБА_2 був насильницькі вивезений в Німеччину на примусові роботи під час другої світової війни, де знаходився до червня 1945 року. Для встановлення вищевказаних обставин ОСОБА_2 звернувся до суду і Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2011 року було встановлено факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був насильницькі вивезений в Німеччину на примусові роботи під час другої світової війни в період з травня 1943 року по червень 1945 року. Встановлення факту насильницького вивозу позивача до Німеччини в травні 1943 року і знаходження на примусових роботах по червень 1945 року було необхідно позивачу для отримання статусу жертви нацистських переслідувань. На підставі вищезазначеного рішення суду Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради позивачу були надані пільги, як жертві нацистських переслідувань, відповідно до вимог статті 6-3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань». Також позивачу було видано відповідне посвідчення НОМЕР_1. Згідно зі статтею 6-3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» пільги надаються колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особам, які перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістичним режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням, надаються пільги. Разом з тим, відповідачем, при встановленні ОСОБА_2 статусу жертви нацистських переслідувань і надання пільг не було враховано, що на період його насильницького вивозу до Німеччини він був неповнолітнім, в зв'язку з чим пільгу йому мали бути надані не відповідно до вимог статті 6-3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», а відповідно до вимог статті 6-1 вищезазначеного Закону.

Так, стаття 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» передбачає пільги колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків. 15 квітня 2015 року позивач звернувся до УПтСЗН Краматорської міської ради із заявою про встановлення йому статусу відповідно до статті 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань». 23.04.2015 року позивачем була отримана відповідь про відмову у встановленні йому статусу жертви нацистських переслідувань відповідно до статті 6-1 Закону України Про жертви нацистських переслідувань. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказана відмова відповідача є протиправною і такою, що порушує права позивача. Також суд першої інстанції зазначив, що посилання відповідача на те, що судом не встановлено факт знаходження позивача в місцях примусового тримання чи примусових робіт як на підставу для відмови ОСОБА_2 в наданні пільг відповідно до вимог статті 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» є безпідставним і необґрунтованим, оскільки по - перше сам Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» не містить визначення понять примусове тримання, примусові роботи та насильницьке вивезення на примусові роботи; по друге суд, постановляючи рішення, не визначав для позивача будь-яку категорію, передбачену Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», а лише встановив факт його насильницького вивозу на примусові роботи в Німеччину. Крім того, слід зазначити, що постановляючи Рішення, Краматорський міський суд Донецької області також не визначав для позивача ОСОБА_2 будь яку категорію, передбачену Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», а лише встановив факт його насильницького вивозу на примусові роботи в Німеччину.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради по відмові у встановленні пільг як жертві нацистських переслідувань відповідно до ст.6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради встановити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як жертві нацистських переслідувань, пільги відповідно до ст. 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» та видати відповідне свідоцтво - підлягають задоволенню. Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні. Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2015 року у справі № 234/7022/15-а - залишити без задоволення. Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2015 року у справі № 234/7022/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Повний текст ухвали виготовлено 06 жовтня 2015 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок