Ухвала суду № 52083543, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 808/7583/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Нестриженого Андрія Вікторовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі машинобудівні технології" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 10.10.2014 №0012591503.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що Податковий кодекс встановлює вичерпний перелік обов'язкових ревізитів, які має містити податкова декларація і відсутність яких призводить до того, що така податкова декларація може вважатися неподаною. Суб'єктом владних повноважень не доведено наявність порушень, допущених позивачем при подачі податкової декларації, а відтак у відповідача відсутні підстави для донарахування підприємству податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду, податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що підприємством неправомірно включено до податкового кредиту податкової декларації податку на додану вартість за липень 2014 р. суму ПДВ 5000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Запорізькі машинобудівні технології" за липень 2014 року. За результатами перевірки 17.09.2014 складено акт №90/15-3/31230458. Перевіркою встановлено, що підприємством до податного органу надано "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну..." (додаток 8 до декларації з ПДВ). Однак, у додатку 8 не заповнено причину відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну у зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року суму ПДВ у розмірі 5000,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 №0012591503, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6250,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Підпунктом 48.1 ст. 48 цього Кодексу передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст.48 ПКУ).

Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового Кодексу визначено, які обов'язкові реквізити повинна містити податкова декларація. Цей перелік є вичерпним.

Відповідно до п.48.4 ст.48 ПКУ, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпунктом 49.11 ст.49 ПКУ встановлено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку.

За приписами п.49.15 ст.49 ПКУ, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, які має містити податкова декларація і відсутність яких призводить до того, що така податкова декларація може вважатися неподаною.

Серед таких обов'язкових реквізитів немає такого, як заповнення граф 7 і 8 у Додатку 8 до податкової декларації з ПДВ.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що контролюючий орган у встановлені строки не повідомляв в письмовій формі позивача про відмову в прийнятті податкової декларації.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в апеляційній скарзі (в прохальній частині) зазначено інша дата оскаржуваної постанови, інший номер справи та інше товариство, щодо якого слід скасувати постанову суду першої інстанції (а.с. 67). Колегія суддів апеляційної інстанції розцінює це як помилку апелянта.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі машинобудівні технології" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко