Постанова № 52082973, 23.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р. Справа№ 910/17897/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 23.09.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року

у справі № 910/17897/14 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі № 910/17897/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 10.12.2014 року, позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до ПАТ «Родовід Банк» про зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю.

Так, зобов'язано ПАТ «Родовід Банк» виконати умови договору від 11.03.2010 року № 1494.1 та платіжне доручення № 6 від 29.07.2014 року, а саме: здійснити списання грошових коштів у сумі 100 000 000,00 грн. з рахунку ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № 26003005001494 АТ «Родовід Банк» у м. Києві, МФО 321712 і виконати платіж на рахунок ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № 26002014334648 відкритого в АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 380333, ЄДРПОУ 20572069 за призначенням: перерахування на поточний рахунок згідно договору банківського рахунка від 20.06.2006 року № 001173. Без ПДВ.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 року по справі № 910/17897/14 касаційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В обґрунтування своєї постанови, Вищий господарський суд зазначив, що суди попередніх інстанцій допустили неповноту у дослідженні обставин справи, що призвело до помилкових висновків. Суд касаційної інстанції вказав, що висновок господарських судів першої і апеляційної інстанцій про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення від 29.07.2014 № 6 є передчасним, оскільки суди не встановили відповідність підпису на платіжному дорученні картці із зразками підписів і відбитка печатки клієнта (при візуальному огляді платіжного доручення наявна різниця між підписом у платіжному дорученні з підписом у картці із зразками підписів).

Так, при новому розгляді справи № 910/17897/14, рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року у задоволенні позовних вимог ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до ПАТ «Родовід Банк» про зобов'язання вчинити дії - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 02.04.2015 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року по справі № 910/17897/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року у складі головуючого судді: Коротун О.М., суддів Гаврилюка О.М., Суліма В.В. апеляційну скаргу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року по справі № 910/17897/14 було повернуто на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду від 17.07.2015 року скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року, справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.07.2015 року, апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у справі № 910/17897/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 24.07.2015 року у складі головуючого судді: Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» заперечило проти доводів зазначених у апеляційній скарзі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Представник відповідача вважає подану апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, рішення суду першої інстанції законним та таким, що винесене без порушення норм матеріального та процесуального права.

У судових засіданнях 07.09.2015 року та 23.09.2015 року представник позивача надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду яким, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях 07.09.2015 року та 23.09.2015 року також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу. Представник відповідача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Представник просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 02.04.2015 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року по справі № 910/17897/14 слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції 11 березня 2010 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі - клієнт) та ПАТ «Родовід Банк» (надалі - банк) було укладено договір № 1494.1 від 11.03.2010 року банківського мультивалютного рахунку (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, банк відкриває клієнту поточний мультивалютний рахунок № 26003005001494 в національній валюті України (надалі - рахунок) для зберігання коштів клієнтів та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта за цим рахунком за плату, встановлену в розділі 3 цього договору, відповідно до чинного законодавства, банківських правил (нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх положень банку тощо) та умов цього договору, а клієнт зобов'язується здійснювати операції за рахунком відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил та умов цього договору.

Згідно із положеннями п. 2.1 договору, клієнт здійснює операції за рахунком на підставі платіжних інструментів, включаючи розрахунково-касові документи, які передбачені чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до умов п. 2.2 договору, клієнт надає розрахункові документи до банку на паперових носіях або у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно-технічний комплекс «Клієнт-Банк». Обслуговування рахунку та здійснення операцій за рахунком за електронними розрахунковими документами та спеціальними платіжними засобами (платіжними картками тощо) здійснюється банком на підставі окремих договорів, що укладаються між банком та клієнтом.

Згідно п. 2.3 договору переказ та списання коштів з рахунку клієнта здійснюється банком з урахуванням залишку на початок дня та поточних надходжень на його рахунок протягом операційного дня.

У відповідності до п. 2.5 договору розрахунково-касові документи банк приймає та виконує в день їх надходження за умови, що вони були надані в період операційного часу, який встановлюється для кожної валюти окремо, з урахуванням умов п. 2.8 цього договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач надав до банку два екземпляри оригіналу платіжного доручення № 6 від 29.07.14 на суму 100 000 000,00 грн. із призначенням платежу: «перерахування на поточний рахунок згідно договору банківського рахунка від 20.06.2006 року № 001173. Без ПДВ».

При цьому, з банківських виписок по рахунку № 26153501000054, вбачається, що на рахунок № 26003005001494 АТ «Родовід Банк» перераховано суму 107 066 664,90 грн. з призначенням платежу: перерахування суми вкладу по депозитному рахунку згідно з договором № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010. Крім того, АТ «Родовід Банк» нараховані відсотки згідно з договором № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 року у загальному розмірі 13 235 199,77 грн. Відповідно до банківської виписки по рахунку № 26003005001494 залишок коштів на рахунку станом на кінець 28.07.2014 року складав 112 419 603,43 грн.

Однак, банком платіжне доручення було повернено 31.07.2014 року без виконання з відміткою банку про неналежне оформлення розрахункового документу із посиланням на пункти 2.4, 2.5 та 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.04 № 22 (далі - Інструкція), п. 5.2.3 договору.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Нормами пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону.

Відповідно до пункту 22.6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (реєстраційним (обліковим) номером платника податків) реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 8 до цієї Інструкції. Банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: «Платник», «Код платника», «Рахунок платника», «Банк платника», «Код банку платника», а також «М. П.» та «Підписи платника» (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Відповідно до п. 2.5 Інструкції якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 2.15 Інструкції, порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Відповідно до п. 5.2.3 договору банк зобов'язаний у разі оформлення клієнтом розрахунково-касових документів з порушенням норм чинного законодавства України та банківських правил, у тому числі і ті, які викликають сумнів з приводу відповідності підпису, печатки, які відображені у картці із зразками підписів, мотивовано повернути їх клієнту.

Аналізуючи зміст даного пункту договору, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що оформлення платіжного доручення з порушенням норм чинного законодавства включає в себе також випадки сумніву щодо відповідності підпису, виконаного на розрахунковому документі, підпису, який відображено в картці із зразками підписів. За умовами договору сумніви у відповідності підпису та печатки клієнта на платіжному дорученні тим, що заявлені банку у картці із зразками підписів і відбитка печатки клієнта, є безумовною підставою для повернення без виконання платіжного доручення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ні Інструкцією про безготівкові розрахунки, ні Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ні умовами договору не передбачено обов'язку банку проводити будь-які додаткові заходи з метою встановлення відповідності підписів на платіжному дорученні картці із зразками підписів і відбитка печатки клієнта.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що банк, керуючись умовами договору та вимогами чинного законодавства, при виникненні сумніву щодо відповідності підпису, виконаного на розрахунковому документі, підпису, який відображено в картці із зразками підписів, правомірно повернув платіжне доручення № 6 від 29.07.2014 року без виконання. Як вірно зазначив місцевий господарський суд, при візуальному огляді платіжного доручення наявна різниця між підписом у платіжному дорученні № 6 від 29.07.2014 року з підписом у картці із зразками підписів позивача.

Проте, незважаючи на повернення платіжного доручення № 6 від 29.07.2014 року у зв'язку із неналежним його оформленням ДП «МА «Бориспіль» не подавав більше до АТ «Родовід Банк» платіжних доручень про перерахування вказаної суми, чим ДП «МА «Бориспіль» міг усунути сумніви у достовірності платіжного доручення про перерахування коштів у сумі 100000000 грн., повторно подавши належним чином оформлене платіжне доручення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, що при поверненні платіжного доручення без виконання банком не було наведено мотивів такого повернення. Як вірно вказав суд першої інстанції, причини повернення спірного платіжного доручення № 6 від 29.07.2014 року визначаються змістом пп. 2.4, 2.5 та 2.15 Інструкції, п. 5.2.3 договору (на які вказав банк на звороті платіжного доручення) і полягають у порушенні заповнення реквізитів платіжного доручення. Крім того, на звороті платіжного доручення № 6 від 29.07.2014 року чітко зазначено - неналежно оформлений розрахунковий документ.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується з доводами скаржника, що пункти 2.5 та 2.15 Інструкції, на порушення яких вказує банк, виключно встановлюють дії банку при перевірці платіжних доручень, а не регулюють порядок складання, заповнення та подачі платіжних доручень, тому, вони не можуть бути порушені клієнтом. Як вбачається, із платіжного доручення банк не вказував на порушення позивачем пунктів 2.5 та 2.15 Інструкції, банком вказано на неналежно оформлений розрахунковий документ та на положення Інструкції та договору, відповідно до яких здійснюється повернення без виконання спірного платіжного доручення, зокрема, п. 2.5 та п. 2.15 Інструкції.

Як зазначалось вище, згідно із п. 2.15 Інструкції банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено). Тобто, на виконання п. 2.15 Інструкції банком здійснено посилання на пункти Інструкції, відповідно до яких спірне платіжне доручення не могло бути виконано.

Норми п.2.4 та п. 2.5 Інструкції безпосередньо встановлюють вимоги до належного оформлення розрахункових документів. Із п.2.4 та п. 2.5 Інструкції випливає, що реквізити розрахункових документів клієнтів, зокрема «Платник», «Код платника», «Рахунок платника», «Банк платника», «Код банку платника», а також «М. П.» та «Підписи платника» мають відповідати вимогам глави 2, глав 5, 6 і 12 і вимогам додатка 8 до Інструкції.

Так, зокрема, як вірно зазначив суд першої інстанції, до реквізиту «Підписи платника» відповідно до додатку 8 до Інструкції ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб (відповідальної особи), які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки.

Відповідно до п. 18.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валюта, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, усі юридичні особи незалежно від форм власності та їх відокремлені підрозділи подають картку із зразками підписів і відбитка печатки у двох примірниках. У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів.

Відповідні вимоги містить і договір. Згідно із п. 5.1.7 договору банк зобов'язаний приймати та видавати документи за рахунком особам, які зазначені у картці із зразками підписів та відбитком печатки, або довіреній особі клієнта згідно з довіреністю останнього.

У відповідності до п. 5.3.1 договору банк зобов'язаний виконувати вимоги чинного законодавства України та банківських правил з питань валютного контролю, здійснення розрахунково-касових операцій та надання звітності.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що нормами чинного законодавства, зокрема п.п. 2.4, 2.5, 2.15 глави 2, додатку 8 Інструкції, п. 18.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валюта, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, а також умовами договору, який укладено між банком та клієнтом, а саме п. 5.1.7, п. 5.2.3, п. 5.3.2 договору № 1494.1 банківського мультивалютного рахунку від 11.03.2010 року. передбачено обов'язок банків щодо перевірки належного оформлення розрахункових документів, зокрема відповідності заповнення реквізитів тим, які заявлені у картці із зразками підписів та відбитку печатки, і відповідно обов'язок банків щодо повернення розрахункових документів у випадку неправильного заповнення реквізитів, в тому числі при виникненні сумнівів щодо невідповідності реквізитів «Підписи платника» та «М.П.» тим, які заявлені у картці із зразками підписів та відбитку печатки.

Колегія суддів погоджується, що банки зобов'язані перевіряти реквізити розрахункових документів, і у випадку їх неправильного заповнення та/або невідповідності заявленим у картці із зразками підписів і відбитка печатки банки зобов'язані повертати такі розрахункові документи без виконання, інакше виконання таких розрахункових документів може мати наслідком здійснення помилкового переказу, за що у відповідності до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки несуть відповідальність власними коштами щодо відшкодування суми помилкового переказу, а також із сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не вище 10 відсотків суми переказу.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується, що у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про спонукання до виконання платіжного доручення № 6 від 29.07.2014 року про списання грошових коштів у сумі 100 000 000,00 грн. з поточного рахунку Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № 26003005001494 АТ «Родовід Банк» у м. Києві, МФО 321712, а тому правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позову.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року по справі № 911/2277/14 за позовом АТ «Родовід Банк» до ВАТ Банк «БІГ Енергія», ДП «МА «Бориспіль», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Сорпо Інвест», ВАТ «Есттерра», ТОВ «Брокінвестгруп» про визнання недійсними договорів, визнано недійсним договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 року, укладений між ПАТ «Родовід Банк» та ДП «МА «Бориспіль». Вказаним рішенням суду встановлено, що грошові кошти у розмірі 120 301 864, 67 грн. були перераховані АТ «Родовід Банк» на поточний рахунок ДП «МА «Бориспіль» № 26003005001494 в АТ «Родовід Банк», МФО 321712 з депозитного рахунку ДП «МА «Бориспіль» відкритого за договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 року, який визнано недійсним. Отже вказані грошові кошти в спірному платіжному дорученні набуті ДП «МА «Бориспіль» безпідставно. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 по справі № 911/2277/14 кошти з поточного рахунку № 26003005001494 АТ «Родовід Банк» у м. Києві, МФО 321712 списано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року по справі № 910/17897/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року по справі № 910/17897/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17897/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 28.09.2015 року