Рішення № 5208210, 21.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.09 Справа № 6/107

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»в особі Луганського відділення,

м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 1126 253 грн. 97 коп.

Суддя Василенко Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача Осмоловський Є..Л., дов. № 287 від 05.03.09;

від відповідача не прибув;

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1126 253 грн. 97 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом 139505,00 дол. США (1074 188 грн. 50 коп.), заборгованість за відсотками 6453,13 дол. США (49 689 грн. 10 коп.), пеня 308,62 дол. США (2 376 грн. 37 коп.).

Суд вважає за необхідне визначити, що у відповідача була фактична можливість зявитися до судового засідання та надати відповідні заперечення або пояснення з приводу заявлених до нього вимог. Останній, цим правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання двічі не зявився, але про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином. Про що, в тому числі свідчить і заява останнього про відкладення розгляду справи.

Так, відповідач вдруге звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи. надане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що знаходиться на лікуванні та не може зявитися до суду. В той же час, слід визначити, що будь-яких доказів про неможливість явки в судове засідання відповідач не надав.

З цього приводу також слід зауважити, що судове засідання, призначене на 02.04.09 відкладалося судом у звязку із неявкою відповідача, який вказував на те, що не може зявитися до суду у звязку із знаходженням у відрядженні.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися наданими їм правами. В даному випадку, відповідач не скористувався своїм правом участі в судовому засіданні та наданні відповідних заперечень або пояснень. Окрім цього, слід визначити, що відповідно до діючого законодавства інтереси фізичної особи можуть бути представлені іншою особою за нотаріально засвідченим дорученням.

З огляду на викладене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відхилити.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В той же час, позивачем наданий до суду уточнений розрахунок ціни позову, який прийнятий до розгляду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача, суд

в с т а н о в и в :

19.06.2008 між ВАТ «Сведбанк» (банк за договором, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_1 (позивальник за договором, відповідач у справі) був укладений кредитний договір № Т250707/К-74/14, за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит, а останній зобовязався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати всі свої зобовязання за договором.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 145000,00 доларів США. Оскільки відповідачем свої зобовязання за договором в частині сплати відповідних коштів в повному обсязі не виконувалося, позивач звернувся до суду даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивач та надані ним докази суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як було вказано вище, між сторонами укладено кредитний договір № Т250707/К-74/14 від 19.06.08, за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит, а останній використати його за цільовим призначенням, повернути в строк кредитні кошти та здійснювати інші платежу, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Розділом 1 договору визначено, що банк надає позичальнику грошові кошти - кредит у розмірі 145000,00 доларів США.

Строк користування кредитом з моменту фактичної видачі по 18.06.2019 року.

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить: 14,0%. А в разі порушення умов 7.1.10 договору 16,0%.

Цільове призначення кредиту здійснення розрахунків за договором купівлі-продажу № 1471 від 19.06.08.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов кредитного договору (п.1.2) позивач за меморіальним валютним ордером № 1328-6 від 19.06.08 надав відповідачу кредитні кошти в сумі 145000,00 доларів США (що еквівалентно 1 116 500,00 грн.).

Відповідно до розділу 1, 4, 7 договору позивальник зобовязаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків.

Пунктом 4.2 договору визначено, що проценти за кредит сплачуються щомісячно до 5 числі (включно) за попередній місяць і на дату повного повернення кредиту.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та інші штрафні санкції, у випадку невиконана умов договору, в тому числі розділу і щодо договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем умови договору не виконувалися та не сплачувалися встановлені графіком суми заборгованості та відсотків, у звязку з чим утворилась заборгованість, яка за розрахунком позивача складає: заборгованість за кредитом 139505,00 дол. США (1074 188 грн. 50 коп.), заборгованість за відсотками 6453,13 дол. США (49 689 грн. 10 коп.).

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів оплати вказаних сум не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом та відсоткам слід задовольнити.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 6.1 договору визначено, що у випадку ненадходження на рахунок банку сум кредиту та процентів у визначені договором строки, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення.

Позивачем нарахована пеня на суму 308,50 (з урахуванням уточненого розрахунку, що дорівнює 2375,45 грн.). Слід визначити, що первісно позивачем пеня була заявлена в сумі 308,62 дол. США (2376,37 грн.). З урахуванням фактичних обставин справи, вимоги щодо пені слід задовольнити частково в сумі 308,50 дол. США (2375,45 грн.).

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором № Т250707/К-74/14 не надав, доводи позивача в цій частині не оспорив.

З огляду на викладене позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 139505,00 дол. США (1074 188 грн. 50 коп.), заборгованість за відсотками в сумі 6453,13 дол. США (49 689 грн. 10 коп.), пеню в сумі 308,50 дол. США (2375,65 грн.). У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, кодНОМЕР_1, на користь:

- Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»в особі Луганського відділення, м. Луганськ, вул. Шевченко Т.Г., 4, к.508, код 19356840, заборгованість за кредитом в сумі 139505,00 дол. США (1074 188 грн. 50 коп.), заборгованість за відсотками в сумі 6453,13 дол. США (49 689 грн. 10 коп.), пеню в сумі 308,50 дол. США (2375 грн. 65 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 11 262 грн. 53 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 99 коп. , видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 27.04.2009р.

СуддяТ.А.Василенко Помічник суддіТ.В.Шкуть