Рішення № 5208135, 27.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.09 Справа № 9/136-09. За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумська кондитерськафабрика», м. Суми

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Білопілля Сумської області.

Про стягнення 24 031 грн. 92 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача Рябченко Ю.І.

Від відповідача не зявився.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 14997 грн. 01 коп., суму пені по подвійній обліковій ставці НБУ -418 грн. 52 коп., штраф згідно п. 7.3 договору -8339 грн. 52 коп., інфляційні збитки у розмірі 224 грн. 95 коп., 3 % річних у розмірі 52 грн. 31 коп., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 240 грн. 32 коп. та витрати по сплаті інформаційно технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позов не подав.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

12 січня 2009 року між позвам - ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем укладено договір поставки №1.

Згідно умов договору Позивач зобов'язалася поставити, а Відповідач прийняти кондитерські вироби (далі - Товар) та оплатити їх вартість.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 ЦК України, встановлено, що: "Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".

На виконання п.1.1 даного Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 14997,01 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними.

Згідно товарно - транспортної накладної №РТ00697 від 02.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 2228,55 грн.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00698 від 02.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 767 грн. 24 коп.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00752 від 04.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 2979 грн. 74 коп.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00753 від 04.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 450 грн. 88 коп.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00771 від 04.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 828 грн. 36 коп.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00801 від 09.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 4354 грн. 66 коп.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00802 від 09.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 274 грн. 93 коп.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00827 від 10.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 635 грн. 03 коп.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00828 від 10.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 127 грн. 50 коп.

Згідно товарно транспортної накладної № РТ00935 від 11.02.2009 року товар був поставлений Відповідачеві на суму 2346 грн. 12 коп.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, відповідно до пункту 2.6 даного Договору розрахунок за поставлений Товар здійснюється на умовах відстрочки платежу 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив умови договору у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14997 грн. 01 коп.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, крім основної суми боргу позивачем було заявлено до стягнення 418 грн. 52 коп. пені, 8339 грн. 13 коп. штрафу.

Суд вважає, що дані позовні вимог можуть бути задоволені лише в частині стягнення 418 грн. 52 коп. пені з наступних підстав:

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у звязку з чим суд відмовляє позивачеві в частині стягнення 8339 грн. 13 коп.

Згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних складає 52 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань 224 грн. 95 коп.

Позивач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у звязку з чим, вимоги позивача в частині стягнення 14997 грн. 01 коп. основного боргу, 418 грн. 52 коп. пені, 224 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та 3 % річних в сумі 52 грн. 31 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідач пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (41800, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумська кондитерська фабрика» (4009, м. Суми, провул. Косівщинський, 23, код 00379519) 14997 грн. 01 коп. основного боргу, 418 грн. 52 коп. пені, 224 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань, 3 % річних в сумі 52 грн. 31 коп., 156 грн. 92 коп. державного мита та 77 грн. 05 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 8339 грн. 13 коп. штрафу - ВІДМОВИТИ

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯМ.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 30.04.2009 року.