Рішення № 5207891, 07.05.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.09 Справа № 14/161-09. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний шинний склад”

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3851 грн. 13 коп.

Суддя Миропольський С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Сахно Ю.О.; Веремієнко А.Р.

Від відповідача: не прибув

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Н.М.Котенко.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний шинний склад” звернулося з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача 3851 грн. 13 коп. боргу, що виник внаслідок не виконання останнім грошового зобовязання по укладеному між позивачем та відповідачем договору поставки № 69 від 09.10.2008р., в тому числі: 3090 грн. 00 коп. основного боргу, 371 грн. 52 коп. пені, 342 грн. 99 коп. інфляційних та 46 грн. 62 коп. 3% річних, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників позивача по справі судом було встановлено:

09.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональний шинний склад” (далі - Позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач) укладено договір поставки № 69 на виконання умов якого Позивач поставив а Відповідач прийняв авто шини 320 R 508/16 Росава в кількості 2 шт. (далі - Товар) на загальну суму 3090 грн. (в т.ч. ПДВ) (копія договору - додається).

Доказами приймання Відповідачем Товару є видаткова накладна № ОтЭт-004567 від 09.10.2008р. та довіреність на приймання матеріальних цінностей серії ЯЛЗ № 002194 від 09.10.2008р. (копія видаткової та довіреності - додається).

Відповідно до п. 5.1. Договору, оплата за отриманий Товар здійснюється Відповідачем до 17.10.2008р.

Однак, сума заборгованості станом на момент звернення Позивача з позовом до суду Відповідачем оплачена не була в повному обсязі та складає 3090 грн. (в т.ч. ПДВ).

Невиконання своїх зобовязань по оплаті за отриманий Товар здійснюється Відповідачем в порушення норм Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) та в порушення прав та інтересів Позивача.

Так, відповідно до ст. 509 ЦКУ, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦКУ, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦКУ, зобовязання повинні виконуватися належним чином в обумовлений строк відповідно до умов договору та цього кодексу.

Відповідачем в порушення ст. 525,526,530 ЦК України не було виконано грошове зобовязання, в звязку з чим сума боргу в розмірі 3090 грн. має бути стягнена в судовому порядку.

Крім того, відповідно до п. 7.2. Договору, за невиконання строків оплати за Товар, Відповідач несе відповідальність у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку позивача, пеня яку належить стягнути з відповідача за прострочення грошового зобовязання за договором становить 371 грн. 52 коп., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 371 грн. 52 коп. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується розрахунку позивачем інфляційних у розмірі 342 грн. 99 коп. та 3% річних у розмірі 46 грн. 62 коп. 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, то вони також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судово-інформаційні-витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 551 ЦК України, ст. 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний шинний склад” (40030 м. Суми, вул. Білопільський шлях, 19, код 33219017, рах. № 2600737167 в банку СОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 3 851,13 грн.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний шинний склад” (40030 м. Суми, вул. Білопільський шлях, 19, код 33219017, рах. № 2600737167 в банку СОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

4. Копію рішення направити сторонам та видати наказ після набрання рішенням законної сили.